.

Надавання першої допомоги при отруєнні неякісними продуктами

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
100 1345
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Надавання першої допомоги

при отруєнні неякісними продуктами ”ПЛАН

Вступ

1. Різновиди отруєнь неякісними харчовими продуктами

2. Перша допомога при отруєнні недоброякісними продуктами харчування,
профілактика отруєнь

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Вживання в їжу недоброякісних продуктів може призвести до харчового
отруєння або гострого розладу шлунку. Симптоми захворювання –
переймоподібні болі в животі, озноб, гострий понос, болісні нудоти,
погіршення серцевої діяльності, підвищення температури. Оскільки їжа
готується на всіх туристів, отруєння може одночасно уразити більшу
частину групи і у найнесподіваніший момент (варто мати на увазі, що
прихований період харчового отруєння триває кілька годин).

До шлункових захворювань може також призвести порушення режиму
харчування, у тому числі великі перерви у прийомах їжі, харчування
всухом’ятку, дуже гаряча або жирна їжа, вживання поганої води. Особливо
часто занедужують туристи-новачки, які, не вміючи боротися зі спрагою,
вгамовують її водою із забруднених струмків, болота або калюжі і тим
самим вводять у свій організм небезпечні мікроорганізми або хімічні
речовини.

Харчові отруєння зумовлюються передачею в організм отруйних речовин чи
паразитів, які зумовлюють отруєння. В основному до харчових отруєнь
відносять такі захворювання людини, які передаються в через їжу.

Головна причина харчових отруєнь є вживання в їжу продуктів, які
володіють шкідливою дією в результаті розвитку в них шкідливих
мікроорганізмів чи внаслідок змісту там різних токсичних речовин.

1. Різновиди отруєнь неякісними харчовими продуктами

Неякісні продукти можуть викликати бактеріальні, мікробні та немікробні
харчові отруєння.

Серед бактеріальних харчових отруєнь найбільше поширення у всіх країнах
світу мають токсикоінфекції. Сама назва показує двоїстий характер даних
патологічних станів, що обумовлюються, з одного боку, масовим
проникненням в організм збудників інфекції, а з іншого боку – комплексом
клінічних явищ, типових для інтоксикації. Природа цих отруєнь найбільше
часто буває зв’язана з деякими представниками сальмонел.

Передача заразної основи переважно здійснюється через інфіковані
харчові продукти. У багатьох випадках зараження відбувається при
вживанні в їжу м’яса хворих тварин чи бацилоносіїв, у яких бактеріемія
була спровокована важкою травмою, голодуванням, сильним стомленням і
т.д. Іншим шляхом є посмертне зараження тварин, обумовлене недотриманням
правил забою худоби й оброблення туші, коли вміст кишечнику потрапляє на
її поверхню.

Певне значення в цьому відношенні мають також гризуни, які хворіють
сальмонельозами. Нарешті, велику небезпеку для контактного інфікування
харчових продуктів служить бацилоносійство серед персоналу підприємств
громадського харчування.

До заходів щодо попередження масивного розмноження мікроорганізмів у
харчових продуктах відносять достатнє охолодження і швидку реалізацію
готових виробів, що виключає затримку їх у теплих приміщеннях кухні.

Особливим видом бактеріальних харчових отруєнь є токсикози –
захворювання, обумовлені на противагу токсикоінфекціям проникненням в
організм не живих мікробів, а тільки їхніх токсинів. До цих отруєнь
відносяться стафілококові інтоксикації, які викликаються деякими штамами
білого і золотавого стафілококів, основними джерелами яких можуть
служити молочна худоба і людина.

У першому випадку причиною, як правило, є вживання в їжу молока корів,
хворих маститами, у другому інфікування обумовлюється різними гнійними
ураженнями шкіри й ангінами. У цьому відношенні необхідно завжди
пам’ятати, що маленький гнійничок на руці в кухаря може стати причиною
великого спалаху харчових отруєнь.

Одним з найбільш важких харчових отруєнь є ботулізм, випадки якого
реєструються у всіх країнах світу.

По своїй природі немікробні отруєння дуже різноманітні, причому
схематично їх можна розділити на інтоксикації продуктами, отруйними по
своїй природі і які тимчасово здобувають токсичні властивості, а також
отрутними домішками.

Звертаючи до першої підгрупи, необхідно насамперед зупинитися на
отрутних грибах, тому що захворювання, які викликаються ними, займають
важливе місце серед немікробних харчових отруєнь.

З усіх отрутних грибів найбільш небезпечними, безсумнівно, є бліда
поганка, до складу якої входять сильнодіючі токсичні речовини –
аманітогемолізин і аманітотоксин.

До гострих немікробних інтоксикацій відносяться також отруєння гіркими
ядрами деяких кісточкових плодів (мигдаль, абрикоси), у складі яких
міститься глюкозид амігдалин, який відщеплює при гідролізі синильну
кислоту.

До цієї групи можна прирахувати отруєння, викликувані токсальбуміном
фазіном, який міститься в сирій білій квасолі і легко руйнується при
варінні. Виникаючі отруєння звичайно зводяться до розвитку диспепсичних
явищ і переважно бувають зв’язані з використанням квасолевого борошна і
харчових концентратів.

Значно більш важкими можуть бути інтоксикації, викликані дикоростучими
отрутними рослинами, які ростуть на території нашої країни (віх
отрутний, боліголів плямистий, собача петрушка, білена, беладона, рицина
й ін.). Ці небезпечні, нерідко смертельні, отруєння спостерігаються
частіше серед дітей і рідше серед дорослих, що використовують їх
помилково замість петрушки, щавлю, їстівних ягід, горіхів і т.д.

Харчові інтоксикації можуть обумовлюватися і продуктами, що тимчасово
здобувають отрутної властивості. До таких продуктів необхідно насамперед
віднести пророслу картоплю і картоплю, що позеленіла, у якій різко
збільшується вміст соланіну. Перші симптоми отруєння звичайно
з’являються через 10–15 хв і супроводжуються нудотою, блювотою і
дизфункцією кишечника.

Тимчасово отрутними можуть бути також ікра, молоки і печінка деяких
порід риб, переважно в період нересту (окунь, налим, щука й ін.). При
цьому м’язова їхня тканина є цілком нешкідливою.

Найбільш великою представляється третя група гострих немікробних
отруєнь, викликуваних отрутними домішками до харчових продуктів, до
числа яких відносяться деякі з’єднання важких металів. Найчастіше це
буває зв’язано з використанням свинцю, міді і цинку для виготовлення і
покриття посуду, казанів, апаратури і тари.

Джерелами отруєння свинцем можуть бути глазурі, емалі, фарби і металеві
покриття. Відповідно до існуючих в Україні правилам, забороняється
застосовувати для лудіння посуду олово, що містить більш 1% свинцю. Що
стосується отруєнь міддю, то вони можуть бути зв’язані з тривалим
збереженням їжі в нелудженому мідному посуді, на стінках якої (при
зволоженні) можуть утворюватися токсичні з’єднання. Прояву інтоксикації
звичайно обмежуються короткочасною блювотою, причому в даний час ці
отруєння спостерігаються рідко.

Значно велику небезпеку, чим солі важких металів, представляє миш’як,
отруєння яким можуть обумовлюватися використанням у їжу недостатньо
очищених після обприскування фруктів. Крім того, джерелом його
надходження могли служити мінеральні кислоти, харчові барвники, желатин,
глюкоза й ін., при виробництві яких застосовувалися матеріали низької
якості. В даний час домішка миш’яку до харчових продуктів не
допускається.

Дуже високою токсичністю відрізняються ртутовмістимі пестициди,
застосовувані для протравляння насінь (гранозан, меркуран). Помилкове
використання в їжу протравленого зерна приводить до найтяжчої
інтоксикації, що нерідко закінчується летальним результатом.

 -B *#?%j&0(¤)?* ,/.2th4t6i8o<: page>

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020