.

Туристичні зупинки

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
75 1147
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Туристичні зупинки

ПЛАН

1. Донецький кряж

2. Шацькі озера

3. Дністровський лиман

4. Озеро Світязь

5. Прип’ять

6. Манявський водоспад

Список використаної літератури

1. Донецький кряж

Доне?цький кряж — височина, північно-східна найвища частина Донецької
височини. Розташована в межах Харківської (частково), Донецької та
Луганської областей України і (частково) Ростовської області Росії.

На півночі круто обривається до долини Сіверського Дінця (південь
Східноєвропейської рівнини). Довжина близько 370 км, ширина 160 км.

На східних теренах Кряжу розташований однойменний регіональний
ландшафтний парк «Донецький Кряж».

«Донецький кряж» – регіональний ландшафтний парк, загальною площею
майже 10000 тис. га, розташована в Шахтарському та Амвросіївському
районах, обмежена заплавою р. Кринка з притоками і асфальтовою дорогою
через с.Петрівське — с. Григорівка — с. Кринички.

Донецький кряж як купол, піднімається над місцевістю і відіграє
величезну природну, рекреаційну й економічну роль. Зокрема на височині
виникають і стікають з неї у басейни Дніпра, Дону й Азовського моря
річки, тут формується особливий (більш прохолодний і вологий) клімат.
Все це дає підставу виокремлювати у степовому Донбасі особливу
інтразональну природну категорію, так званий “Донецький лісостеп”,
розташований у Шахтарському і Амвросіївському районах.

З метою збереження і раціонального використання типових природних
ландшафтів Донецького кряжа Рішенням Донецької обласної ради від
29.02.2000 р. № 23/11–254 на території Шахтарського рейону створений
регіональний ландшафтний парк «Донецький кряж» площею 1599,2 га.

Рішенням Донецької обласної ради від 09.11.2000 р. межі парку були
змінені за рахунок включення земель Амвросіївського району площею 2353
га. Сьогодні загальна площа парку становить 3952,2 га. Парк створений на
землях Амвросіївського держлісгоспу і сільгосппідприємств.

Територія являє собою типову ділянку різнотравно-типчаково-ковильного
степу з байрачними масивами в гирлах балок та штучними насадженнями
лісових культур. До складу парку входять степові ділянки та штучні
масиви, які являють особливу наукову та природоохоронну цінність. Тут
збереглися ділянки цілинних та різнотравно-типчаково-ковилових степів з
байрачними лісовими масивами у гирлах балок та штучними насадженнями
лісових культур у степах.Флористичний список включає понад 260 видів
рослин, з яких 46 — ендемічних і 10 — занесених до Червоної книги
України. Фауна включає понад 150 видів комах і 200 видів наземних
хребетних, з яких 15 занесені до Червоної книги України. Ця територія є
місцем зростання рідкісних видів рослин і тварин, в тому числі занесених
до Червону книги України, а мальовничі ландшафти і сприятливі умови для
занять спортивною риболовлею і полюванням надають території
регіонального ландшафтного парку значну рекреаційну цінність.

Неповторну своєрідність даній території надає оспіваний з козацьких
часів ансамбль комплексу «Савур-Могила». Щорічно тисячі людей відвідують
це місце, щоб віддати данину пам’яті героям-визволителям Донбасу. А з
висоти оглядового майданчика відкривається неповторний пейзаж Донецького
кряжа зі степовими ділянками, байрачними лісами, сільгоспугіддями та
селами. Істотне зменшення пасовищних навантажень, що відбулося за
останні роки, викликало швидкі відновлювальні процеси степового
біорізноманіття, і тепер степова рослинність даної території знаходиться
в задовільному стані.

Річки та лісові масиви дають можливість для занять спортивним
рибальством та мисливством. Все це надає регіональному ландшафтному
парку “Донецький кряж” великої рекреаційної цінності.

2. Шацькі озера

Шацькі озера — група з понад 30 озер у північно-західній частині
Шацького району Волинської області, у межиріччі Прип’яті й Західного
Бугу, поблизу с.м.т. Шацька. Шацькі озера розташовані серед лісових
масивів, де побудовано багато санаторіїв і таборів відпочинку. Для
охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер у 1983 році
створено Шацький національний природний парк (площа 32 500 га).

Територія, на якій розташовані озера, називається Шацьким поозер’ям.
Найбільші з Шацьких озер:

Світязь (пл. 27,5 км?, друга за розміром природна водойма в Україні
після озера Ялпуг),

Пулемецьке озеро (пл. 16,3 км?),

Луки (пл. 6,8 км?),

Люцимир (пл. 4,3 км?),

Остров’янське озеро (пл. 2,5 кв.км ),

Кримне (пл. 1,44 км?),

Пісочне озеро (пл. 1,86 км?).

Шацьке поозер’я являє собою зандрову рівнину в межах Поліської низовини.
Центральна його частина характеризується поширенням озерних карстових
улоговин, які утворилися у крейдових відкладах. Озера, що лежать серед
болотних ландшафтів, утворилися внаслідок нагромадження алювію i
підвищення рівня ґрунтових вод, за умов незначного похилу території й
відсутності постійного стоку.

Береги Шацьких озер низькі, улогі, складені піщаним, піщано-гальковим i
біогенним матеріалами; є заболочені ділянки. Живляться атмосферними i
підземними водами, а також за рахунок водообміну по каналах, якими
сполучені окремі озера. Влітку вода добре прогрівається, взимку Шацькі
озера замерзають. Мінералізація води помірна або знижена, її величина
коливається від 75 — 125 до 200 – 250 мг/л. Колір води змінюється від
жовтувато-зеленого у мілководних озерах до смарагдово-зеленого у
глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й
сапропелевими мулами. В цілому, в Шацьких озерах зберігається досить
висока якість води, оскільки поряд немає значних джерел забруднення вод,
а статус національного природного парку сприяє охороні вод.

Водяться вугор, окунь, плітка, щука, лин, лящ, карась, короп, сом, в’юн,
є акліматизовані види (наприклад, в озерах Свитязі, Пулемецькому й
Кримному – канадський сом, у Пісочному — форелеокунь, у Пулемецькому —
чудський сиг, у Люцимирі і Чорному Великому озері — судак і сазан
амурський). В окремих озерах водяться раки.

Створено рибницькі господарства, зокрема ставково-рибницьке господарство
з розплідником «Ладинка». На берегах Шацьких озер — місця гніздування
водоплавних птахів (диких качок та гусей, лебедів та ін.). Більша
частина Шацьких озер — у складі Шацького природного національного парку.
Шацькі озера — база наукових досліджень Львівського університету і
Луцького університету.

Розробка білоруського крейдяного родовища «Хотиславське», що знаходиться
в 300 метрах від кордону з Волинською областю може призвести до
зневоднення Шацьких озер. Видобуток піска та крейди створює величезний
резервуар, куди може перейти вода, що наповнює акваторію групи Шацьких
озер. Українська сторона передала уряду Білорусі всі експертні висновки
щодо розробки родовища, але, на сьогоднішній день, видобутку не
припинили.

3. Дністровський лиман

Дністер, пройшовши немалими просторами і ввібравши приблизно 400 великих
і маленьких річок, стає великою судноплавною рікою і в Одеській області
вливає свої води в Дністровський лиман.

Дністро?вський лима?н — лиман річки Дністер, один з лиманів Чорного
моря.

Розташований при північно-західній частині Чорного моря, у межах
Одеської області (між Овідіопольським та Білгород-Дністровським
районом).

Відокремлений від моря піщаним пересипом — косою Бугаз (завширшки від 40
до 500 м). Лиман з’єднаний з морем вузькою протокою — Цареградським
гирлом.

Лиман відкритий, прісноводний, судноплавний. Назва походить від річки
Дністер, яка впадає в лиман. Утворився в результаті трансгресії моря в
долину Дністра. Довжина лиману становить 42,5 км, ширина — від 4 до 12
км, площа — 360 км?. (один із найбільших за площею серед лиманів
України). Глибина — від 0,6 до 2,7 м, місцями до 5 м.

Північні береги низькі, заболочені; західні та східні високі,
розчленовані ярами. Середня солоність 0,5-3 ‰ (у південній частині від 9
до 17 ‰). Взимку замерзає, влітку температура сягає +26. Дно біля
берегів піщано-мулисте, подекуди кам’янисте, у центральній та північній
частині — мулисте.

Поширені водолюбні рослини, біля північних берегів зарості очерету й
осоки. Водиться близько 70 видів прісноводних риб (лящ, короп, судак,
окунь, щука, сом, карась, бичок), під час нересту з моря заходять
осетрові, хамса, кефаль. У плавнях — гніздування кулика, качки,
лебедя-шипуна.

Біля північної частини лиману розташований Нижньодністровський
національний природний парк, біля західної — Лиманський ландшафтний
заказник.

Дністровський лиман знаменитий багатьом. Чого варта одна
Білгород-Дністровська фортеця-красуня на березі лиману! Головна визначна
пам’ятка маленького містечка Білгород-Дністровська є чудовою прикрасою
лимана.

Лиман проходить уздовж таких курортних міст і селищ як Сергіївка,
Затока, Кароліно-Бугаз, Приморське, Курортне.

Десь лиман відділений від моря косами, а на деяких ділянках території їх
розділяє лише дорога – проїжджа частина. Це відмінна можливість
скупатися на морі, і тут же, через дорогу, на лимані. Наприклад, у селі
Курортному море і лиман розділяє лише одна неширока коса, тому туристи
тут люблять поєднувати грязелікування на Дністровському лимані з
купанням і відпочинком на морі.

a

?

1/4

O

U

&

h$

gd$

мані можна спостерігати безліч чайок, які тут гніздяться, так що
орнітологам тут буде досить цікаво. Дністровський лиман володіє
прекрасними цілющими властивостями грязі, яка дуже ефективна при
лікуванні шкірних захворювань, особливо, псоріазу.

4. Озеро Світязь

Сві?тязь (Сви?тязь, Світязьке озеро) — озеро в Україні, в межах Шацького
району Волинської області. Належить до групи Шацьких озер, розташованих
на території Шацького національного природного парку на Волинському
Поліссі.

Світязь розташований у північно-західній частині Волинської області, на
північ від села Світязь. Довжина озера 7,8 км, ширина 4,1 км. Площа 27,5
км?, найбільша глибина 58,4 м, середня глибина — 7,2 м, прибережна смуга
мілководна.

Прозорість води 3—5,4 м (іноді до 8 м). Пересічна мінералізація води
0,18 г/л. Верхні шари води влітку прогріваються до 20 °C і більше, на
глибині (15—17 м) температура постійна і становить 9 °C. Взиму озеро
замерзає.

У Світязі зберігається досить висока якість води, оскільки поряд немає
значних джерел забруднення вод, а статус національного природного парку
сприяє охороні вод.

На озері є острів площею до 7 гектарів. Через канал Світязь з’єднаний з
озером Луки (на півночі) та іншими озерами.

Берегова лінія протяжністю понад 30 км заросла комишами, очеретом та
осокою. Поблизу берегів вода частково вкрита ряскою й лататтям. Самі
береги окреслені нечітко — піски, крейдяний мергель і вапняки надають їм
своєрідності й неповторності. Сосни з березами, грабами, дубами подекуди
підступають до самої води. Вздовж берегів іноді трапляються галька і
валуни, окремі ділянки заболочені. Є затоки — найбільші Бужня і Лука.

Озеро багате бентосом, рибою (вугор, лящ, окунь, щука, сом),
водоплавними птахами; умови сприяють розведенню хутрового звіра.

На Світязі випадає за рік у середньому 543 мм опадів. Найдощливішого
1974 року тут випало 843,6 мм опадів. Живиться Світязь переважно
підземними та атмосферними водами.

Серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязя та інших Шацьких
озер. Одні вважають, що після відступу Дніпровського льодовика понад 10
тис. років тому на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з
півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера вважаються
реліктами, тобто залишками цього гігантського водоймища, западини якої з
часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Інші учені
твердять, що озера мають виключно карстове походження. А поява глибоких
западин, за цим припущенням, пов’язана з підняттям і опусканням окремих
тектонічних блоків.

Шацькі озера, зокрема Світязь, приваблюють чимало туристів, які
розміщуються переважно в котеджах і пансіонатах, збудованих навколо
озера поблизу сіл (Світязь Шацьк Пульмо), а також у приватних секторах,
які користуються великою популярністю. Ширина пляжів від 5 до 50-60 м.

Світязь — найглибше озеро України, а також найбільше за об’ємом
прісноводне озеро в країні (0,19 км?). У той же час об’єм інших
українських прісноводних (мінералізація 0,8—1,3 г/л) Придунайських озер
Ялпуга — 0,39 км? та Кагула — 0,18 км?.

Світязь був вибраний одним із семи природних чудес України.

Є у Світязя якась дивовижна приваблива сила. Слід увійти до його
кришталевої води, як душа наповнюється світлою радістю. Майже уздовж
всієї берегової смуги озера ростуть ліси. У літній час тут можна
удосталь надихатися напоєним ароматом хвої повітрям, назбирати чорниці,
ожини, грибів. Такого задоволення не має жоден, хто звик відпочивати на
морському узбережжі.

5. Прип’ять

При?п’ять — річка в Україні (у Волинській, частково у Рівненській,
Київській областях) та у Білорусі. Найбільша за площею басейну, довжиною
і водністю права притока Дніпра (впадає в Київське водосховище).

Довжина 775 км (на території України — 261 км), площа басейну 121000
км?. Долина Прип’яті у верхів’ї виражена слабо, у пониззі чіткіша.
Заплава розвинута на всьому протязі, виділяють дві надзаплавні тераси.
Ширина заплави у верхній течії 2-4 км і більше; в окремі роки
затоплюється на кілька місяців. У пониззі ширина заплави сягає 10-15 км.
Річище у верхів’ї каналізоване; нижче — звивисте, утворює меандри,
стариці, багато проток (однією з них сполучена з оз. Нобель); є піщані
острови. Ширина річки у верхній течії до 40 м, у середній — 50-70 м, у
пониззі 100 — переважно 250 м, при впадінні у Київське водосховище — 4-5
км. Дно піщане та піщано-мулисте. Похил річки 0,08 м/км. Живлення
мішане.

Для водного режиму характерна тривала весняна повінь, короткочасна літня
межень, що порушується дощовими паводками та майже щорічними осінніми
підняттями рівня води. На весну припадає 60-65% річного стоку, вода
підіймається на 1-4 м, на ділянках із звуженою заплавою — на 7 м.
Пересічна витрата води в гирлу 450 м?/с. Замерзає на початку грудня,
скресає наприкінці березня. Колір води визначається переважанням у
басейні річки торфово-болотних ґрунтів. Судноплавна на 577 км,
Дніпровсько-Бузьким каналом сполучена з р. Мухавцем (бас. Західного
Бугу).

Бере початок поблизу с. Голядин Шацького району Волинської області. Тече
переважно Поліською низовиною на схід, у пониззі — на південний схід.

Сточище Прип’яті має добре розвинуту гідрографічну сітку (10,5 тис.
річок та струмків). Більшість приток повністю або частково каналізовано.
Серед правобережних приток, що течуть територією України,— Вижівка,
Турія, Стохід, Стир, Горинь, Ствига, Уборть, Словечна, Жолонь, Уж.

На Прип’яті — міста Пінськ, Мозир (Білорусь), Прип’ять, Чорнобиль
(Україна).

1986 у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС річка та її сточище
зазнали радіактивного забруднення; уздовж берегів Прип’яті споруджено
десятки кілометрів дамб для захисту річки від радіоактивних речовин.

Ріка Припять є досить привабливою для водного туризму (плавання на
байдарках і т.п.). Ситуація з стоянками для водного туризму дуже різна,
в залежності від ділянки. В деяких місцях стоянки немає на 3-4 ходових
години, в деяких місцях можна стати майже усюди. При плануванні маршруту
треба ретельно підходити до цього питання, максимально вивчити звіти та
супутникові знімки. Під час повені (навесні) ситуація може бути
ускладнена затопленням заплави річки. Вода у Прип’яті чиста, можна
використовувати для готування їжи. Є місця де не можна навіть вийти на
берег протягом пари годин (зарослі кущами заболочені плавні).

До цікавих в архітектурному плані можна віднести етнічне с.Сваловичі з
дахами з очерету та старі доти часів першої світової війни нижче
с.Сваловичі. Серед природних – це безперечно озера Люб’язь,Нобель,
Біле,Хабарище та саму річку Прип’ять з її протоками та плавнями.

6. Манявський водоспад

Івано-Франківська область славиться своїми мальовничими водоспадами.
Одним із найвідомиших і найпопулярніших серед туристів є Манявський
водоспад, висота якого близько 18 метрів. Це справжнє чудо природи,
розташоване неподалік від гірського села Манява, відомого своїм давнім
монастирем – Скитом Манявським. Відстань від монастиря до водоспада – 6
км, три з яких тягнуться лісовою стежиною. Отже, чудові краєвиди і свіже
повітря гарантовані кожному, хто вирішить пішки здолати цей шлях.

Маня?вський водоспа?д — водоспад в Українських Карпатах (масив Ґорґани),
в межах Богородчанського району Івано-Франківської області, на південний
захід від села Маняви. Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Розташований на річці Манявці (притока Бистриці Солотвинської), у
мальовничій ущелині, серед стрімких гір. Висота падіння води бл. 20 м.
Один з найвищих водоспадів в Українських Карпатах.

Долина річки Манявка біля водоспаду протягом 200 м має форму каньйону з
висотою стін до 20 м. Нижче за течією — декілька порогів заввишки до 2
м.

Зараз з метою охорони його об’явлено пам’яткою природи місцевого
значення.

Добратися до нього можна двома дорогами: перша по руслу річки Манявка;
друга по дорозі через село. Друга дорога є більш сприятливою: доїхавши
до південно – західної окраїни с. Манява, далі по грунтовій дорозі пішки
(2,5 км). При цьому необхідно кілька разів перейти в брід р. Манявку, що
при високому рівні води може бути небезпечно.

Манявський водоспад – це чудова прикраса ландшафту, об’єкт туристичних
маршрутів.

Долина р. Манявка на протязі 200 м перед водоспадом має у нижній частині
вигляд каньйону з висотою стін до 20 м. Нижче каньйону ріка протікає по
корінному ложу. Тут спостерігається декілька порогів висотою до 2 м.
Водоспад оточує ялицево – букове насадження. Ця місцевість має велику
естетичну привабливість.

Манявський водоспад – один із самих казкових, красивих і загадкових
водоспадів Карпат. Але потрапити туди досить важко. Водоспад являє собою
вражаюче видовище. Висота водоспаду близько 20 метрів, вода з нього
спадає декількома каскадами. Біля підніжжя водоспаду – невелике дрібне
озерце, у якому при бажанні можна було б викупатися. У старі добрі часи
тут відбувалися язичницькі обряди.

Список використаної літератури

Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О.М.Маринич
(відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська радянська енциклопедія» імені
М.П.Бажана, 1989.

Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор
Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954-1989.

Кравчук П. Книга рекордів Волині. — Любешів: «Ерудит», 2005.

Овечко П.А. Донецький Кряж // Степной бюлетень. – №14. – 2003

Шацькі озера перетворяться на болота? // Урядовий кур’єр. – №106. –
15.06.2012

PAGE

PAGE 14

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020