UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПартії та партійна система суспільства
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1941
Скачало84
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер

серед рефератних сайтів України!

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Партії та партійна система суспільства tc "ПАРТІЇ ТА ПАРТІЙНА СИСТЕМА

СУСПІЛЬСТВА"

 

План

 

1. Поняття політичної партії.

 

2. Поняття і типологія партійних систем.

 

3. Партійна система сучасної України.

 

4. Взаємодія органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з

політичними партіями.

 

1. Поняття політичної партії tc "6.1. Поняття політичної партії"

 

Термін “партія” у перекладі з латинського parts означає “частина”. До

ХIХ ст. поняттям “партія” позначувалася група людей, що конкурує із собі

подібними групами у боротьбі за владу або за вплив на тих, хто нею

володіє.

 

Розуміння партії як частини суспільства є відносним. Адже новітня

політична історія не знає випадків, аби всі виборці, що голосують у

політичних процесах за ту чи іншу партію, автоматично були її членами.

Світовий досвід показує, що в активну політичну діяльність через партію

включаються 3–5 % громадян. А тому в сучасному розумінні термін “партія”

означає не частину суспільства, а організовану політичну структуру, яка

виступає репрезентантом такої частини суспільства.

 

Сучасні політичні партії є продуктом новітньої політичної історії. Хоча

це поняття для позначення політичної організації має свою довгу генезу і

використовувалося ще в античному світі, причому в негативному значенні –

як неблагородного, ганебного союзу. Зокрема, Аристотель писав про

боротьбу партій жителів морського узбережжя, рівнин та гір. Пізніше в

Афінах відбувалася боротьба між партіями знаті та простого народу. У

Стародавньому Римі II–I ст. до н. е. змагалися дві партії: популярів, що

виступали від імені плебсу, та оптиматів, які представляли інтереси

патриціїв. В Італії ХII–ХV ст. точилася боротьба між партією ґвельфів –

виразником інтересів торгівельно-ремісничих верств населення та партією

гібеллінів, що відстоювала сильну імператорську владу в інтересах

феодальної знаті.

 

Прототипи сучасних партій виникли в епоху ранніх буржуазних революцій в

Англії, Франції та інших європейських країнах. Здебільшого це були

політичні організації буржуазії для боротьби з феодалами. Наприклад,

конституціоналісти, жирондисти, якобінці під час Великої Французької

революції. Саме останні й поклали початок вживанню політичної

термінології Нового часу: “праві” – ті, що сиділи праворуч від короля й

підтримували його; “ліві” – противники короля, що сиділи зліва від

нього; “центристи” – ті, що займали помірковану позицію і сиділи по

центру.

 

Тодішні партії були невеликими за чисельністю, мали характер елітарних

клубів, діяли переважно у стінах парламенту і об’єднували його

депутатів, не визнавали принципу членства і не були організаційно

оформленими.

 

Отож політичні партії є витвором європейської політичної культури. У їх

генезі Макс Вебер виокремлював три етапи: аристократичне угрупування,

політичний клуб, масова партія. Однак хоча таке етапування партійного

будівництва і сприйняла політологія, але слід зауважити, що всі ці три

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ