.

Інформаційна революція як необхідна передумова виникнення сучасних процесів глобалізації

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
104 3943
Скачать документ

ТЕМА

ІНФОРМАЦІЙНА РЕВОЛЮЦІЯ ЯК НЕОБХІДНА ПЕРЕДУМОВА ВИНИКНЕННЯ СУЧАСНИХ
ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

1. Інформаційна революція як внутрішньо – трансформаційний процес

сьогодення: позитивні та негативні аспекти

2. Комунікаційні системи епохи формування глобального суспільства

3. Концепція нетократії

1. Інформаційна революція як внутрішньо – трансформаційний

процес сьогодення: позитивні та негативні аспекти

Багато вчених сьогодні переконані в тому, що глобалізація є
результатом розгортання інформаційної революції, пов’язана з
безпрецедентним розвитком інформаційних та комунікаційних технологій. Ця
революція може призвести до фундаментальних змін у суспільстві,
економіці та політиці, які здебільшого можуть відбуватись значно швидше,
ніж будь – коли раніше. Тут ми стикаємось з нерівністю або з так званим
цифровим розривом у стартових позиціях різних країн, передусім США та
Заходу, з одного боку, та іншого світу – включаючи й Україну – з
другого. Водночас, слід зазначити, що переваги Заходу в інформатиці
можуть призвести до ще більшого розриву між розвиненими країнами та
тими, які перебувають на початковому етапі інформаційного розвитку.

Контекст розгляду цієї проблематики зумовлюється низкою факторів.
Зокрема, переростання інтернаціоналізації суспільного життя в нову
якість економіки та політики за останні десятиріччя суттєво прискорилося
саме завдяки інформаційній революції та бурхливому розвитку
комунікаційних та цифрових технологій, мікропроцесорної техніки. За
допомогою супутникового зв’язку по мобільному телефону, телефаксу,
Інтернету з будь-якого кінця земної кулі можна спілкуватися з
абонентами. Новітні технології створили наднаціональні мости, завдяки
яким інформація легко долає на своєму шляху фізичні перешкоди та
державні кордони. В результаті цього з’явилась реальна можливість для
формування глобального інформаційного середовища або “глобального
кібернетичного простору”, який дає змоги отримувати інформацію з
будь-якої відстані в режимі реального часу, швидко орієнтуватись і
приймати відповідні рішення. Таким чином, сучасні системи комунікацій
значно спрощують організацію міжнародного співробітництва, кооперування
та взаємопристосування політики різних світових держав.

Значна частина населення опинилася в новій інформаційній
реальності, яка характеризується широким доступом до різноманітних
джерел інформації, з’явилась реальна можливість доступу до ситуаційної
інформації в режимі реального часу, завдяки чому люди стали виступати
безпосередніми учасниками певних подій. Так, “об’єднання можливостей
комп’ютера з телекомунікаційними мережами “звужує” час та простір,
зменшує значення національних кордонів, надає індивідам відчуття
належності до певної глобальної спільності.

Отже, реальність здійснення інформаційної революції сьогодні вже
не підлягає сумніву, проте, аналізуючи її конкретні механізми та
наслідки, доцільно з’ясувати суть цього поняття. Більшість фахівців
сьогодні під інформаційною революцією розуміють “вибуховий процес
створення та розповсюдження новітніх інформаційних технологій (НІТ) для
найбільшої продуктивності виробництва, раціональної організації та
ефективного використання інформації, який зумовив перехід від
постіндустріального до інформаційного суспільства”.

Ключові технології глобальної ери, пов’язані з комунікаційними
системами, скорочують швидкість та відстань завдяки телебаченню,
реактивним літакам, супутникам, комп’ютерам, мікросхемам, мобільним
телефонам, Інтернету тощо;породжують стимул до гармонізації культурних
цінностей.

Розвиток інформаційних технологій суттєво знизив вартість
накопичення, обробки та передачі інформації в масштабах земної кулі, що,
безумовно, не

могло не вплинути на сферу економіки. Якщо розвиток системи шляхів і
судноплавства у середні віки призвів до становлення єдиного ринку в
межах Євразійського континенту, а поява радіо, телеформу та інших
засобів комунікації першої половини XX ст. уможливили появу
трансконтинентальної індустріальної економіки, то сьогодні процес, що
розпочався і зумовлений інформаційною революцією, сягає своєї вершини.
При цьому основним засобом об’єднання не лише континентів, корпорацій,
урядів чи економік, а й безпосередньо людей, їхніх способів світобачення
стають саме інформаційні мережі. Зазначимо, що нові інформаційні
технології, які скорочують відстані та забезпечують миттєву передачу
інформації, також суттєво впливають на характер владних відносин як
усередині держав, так і на міжнародному рівні.

Так, на думку американських філософів Елвіна та Ханді Тоффлерів,
“за подальшої інформатизації у світі відбуватимуться зсуви та радикальні
зміни на всіх рівнях суспільства (технологія, родина, релігія, культура,
політика, бізнес, ієрархія, лідерство, система цінностей, мораль, теорія
пізнання).Якщо ж змінюється стільки соціальних, технологічних і
культурних параметрів одночасно, то виникають не лише зсуви, але і
якісні зміни – утворюється не лише нове суспільство, а й зародки
абсолютно нової цивілізації”. Така нова форма цивілізації називається
інформаційною, яка, передусім є добою знань, тим, що взагалі являє єдину
і виключну цінність та засіб функціонування кіберпросторової економіки.
„А знання, як відомо, не бувають вітчизняними чи зарубіжними. Коли вони
перетворюються на головний ресурс – економіка, політика та практично всі
інші суспільні інститути можуть бути тільки світовими. На шляху до такої
повної глобалізації взаємозалежність країн у багато раз зростає”.

Відомий фахівець з проблем економіки цифрового суспільства Дон
Танскотт у цьому контексті сформував нову парадигму, відповідно до якої
“нове суспільство – суспільство розумової праці, яке грунтується на
застосуванні людських знань до всього, що виробляється й до того, як це
робиться. Ці нові ідеї можуть стати головним джерелом добробуту”.
Розробляючи принципи конституції інформаційного суспільства, він
зауважує, що “відкритість і мінливість, які характерні для сучасних
процесів глобалізації, відкривають багато нових можливостей для окремої
країни і всього людства, але й небезпеки в них криються теж чималі”.

Про реальність здійснення інформаційної революції, яка суттєво
вплинула на розгортання процесів глобалізації, свідчать хоча б такі
факти: за останні три десятиріччя було вироблено більше інформації, ніж
на минулі 5000 років; обсяг інформації подвоюється кожні 4 – 5 років; в
одному лише щотижневому випуску газети „The New York Times” міститься
більше інформації, ніж міг засвоїти в XVII ст. середній житель Англії за
все своє життя; кожний день у світі видається понад 4000 книг. У
Великобританії до досягнення 18 – ліття дитина проглядає близько 140
тис. телевізійних рекламних роликів. У середньому шведський громадянин
споживає в день не менше від 3 тис. комерційних повідомлень. Щороку
з’являється приблизно 100 тис. журналів (60 мовами), 5 млн наукових книг
та статей, 250 тис. дисертацій та звітів. Всесвітній книжковий фонд
нараховує 1, 5 млрд назв книг. Кількість публікацій у світі подвоюється
кожні 10 – 15 років, кількість телефонних каналів – кожні 11 років, а
головне, кількість автоматизованих баз даних зросла за 10 років у 10
разів. Зрозуміло, що сучасний світ сьогодні неминуче стикнеться з
перенасиченням інформацією електронних комунікаційних технологій. Це і є
свідченням реального впливу інформаційній революції на розгортання
сучасних процесів глобалізації, завдяки чому й формується, по суті, нова
політика та економіка, де державні кордони нестримно розмиваються.

З’ясовуючи реальні причини виникнення сучасних процесів
глобалізації, які зумовлені інформаційною революцію, слід звернути
особливу увагу, зокрема, на стрімкий та бурхливий розвиток засобів
інформації, який привів до збільшення обсягів комунікації, абсолютне
сприйняття, а інколи й ігнорування людиною проблем так званої масової
індивідуалізації – масового виробництва індивідуальних продуктів і
послуг, включаючи інформаційні дані. Дослідження, проведені соціологами
в 2003 р. в багатьох країнах, показали, що доступ до Інтернету (як
основного інформаційного засобу розгортання глобалізації) є своєрідною
роздільною лінією між освіченими та неосвіченими, багатими та бідними,
чоловіками та жінками, молодими та старими, міськими та сільськими
жителями. Ще однією роздільною лінією є знання англійської мови, яка
використовується у 80% сайтів, у комп’ютерній графіці та інструкціях. У
2003 р. на промислово розвинені країни з 15% населення Землі припадало
88% користувачів Інтернету в світі (лише в США та Канаді – понад 50%), а
на Південну Азію з 20% світового населення – менше від 1%.

У результаті інтернетизації світ, з одного боку, інтегрується,
усуваються відомі раніше бар’єри, з другого, – виникають нові, фактично
невидимі кордони, які розділяють людей, оскільки “світова павутина
Інтернету” об’єднує лише тих, хто має до неї доступ, і водночас
відкидаючи тих, хто позбавлений цього. Таким чином, у результаті цього
створюються дві паралельні системи комунікацій: одна – для
високоосвічених забезпечених людей із сучасними засобами зв’язку, які
дають можливість отримувати великий обсяг інформації, при цьому швидко
та дешево, друга – для тих, у кого немає таких засобів й вони вимушені
користуватись усталеними інформаційними методами та способами, отримуючи
застарілу, а тому менш цінну інформацію. Результат конкуренції цих двох
систем є очевидним: переважання сучасної системи інформації та
комунікації не залишає шансів на рівні можливості тим, хто перебуває
поза її межами. У результаті переважна більшість населення планети, яка
не має відповідних прибутків, освіти та доступу до сучасних засобів
зв’язку, дедалі більше маргіналізується та відкидається на узбіччя
технологічного та економічного прогресу. Разом з тим, було б
несправедливo перебільшувати значення цифрового розриву для країн,
основною метою яких досі залишається позбавлення від злиденності
десятків сотень тисяч людей.

Зауважимо, що поява інформаційних технологій у результаті
здійснення інформаційної революції сьогодні диктує свої вимоги. Зокрема,
завдяки поширенню глобальної інформатизації нині активно формується так
звана “мережева економіка”, основною властивістю якої є громадсько –
мережева форма управління. Обмежені сьогодні можливості засобів
комунікації та системи обміну інформацією сприяють розширенню кола людей
та формуванню такого рівня обміну інформацією, який необхідний для
ефективного функціонування суспільної економіки.

Приблизно така сама думка висловлюється в доповіді, підготовленій
Європейською Комісією, в якій глобальна мережева економіка визначається
як “середовище, в якому будь-яка компанія чи індивід, що перебувають у
будь-якій точці економічної системи, можуть контактувати легко і з
мінімальними витратами з будь-якою іншою компанією чи індивідом з
приводу спільної роботи, для торгівлі, обміну ідеями і ноу-хау чи просто
для задоволення інтересів”.

У будь-якому разі електронна ера вже не поверне назад, а ця ера,
за визначенням видатного філософа комунікації XX ст. Маршалла Маклюена,
є також добою екології. На його думку, “найбільша інформаційна
революція, яку тільки собі можна було б уявити в галузі інформації,
відбулася 4 жовтня 1957 р., коли Супутник створив нове оточення всієї
планети. Вперше світ природи опинився повністю вміщеним у зроблений
людиною контейнер”.

2. Комунікаційні системи епохи формування глобального суспільства

Провідною ланкою у глобалізаційних змінах є розвиток глобальних
комунікацій. Його головним наслідком є те, що включеність, практично,
кожної людини у світові події, вже стала буденним фактом. Найпростішим і
найтиповішим проявом цього є те, що ми щоденно виступаємо свідками, а у
певній мірі і співучасниками усіх значущих подій, які відбуваються у
світі. Емоційна причетність людини до того, що відбувається у її країні,
на Близькому Сході, у Бразилії, в Чечні або Югославії, можливість
обмінятися думками та висловити свою точку зору сусідам по планеті
посилює сприйняття нею глобалізації як повсякденної реальності.

Для України пріоритетність досліджень глобальних комунікаційних
процесів обумовлюється тим, що, по – перше, необхідно об’єктивно оцінити
місце, яке вона займає у системі глобальних комунікацій, по – друге, в
умовах вибору стратегій розвитку суспільства та напрямів його виходу із
соціально -економічної кризи активне включення у світові комунікаційні
процеси виступає потужним засобом подолання технологічного відставання і
виходу на рівень передових країн світу, по – третє, у ситуації пошуку
самоідентичності країні вкрай важливо виробити власну концепцію
інформаційного розвитку, передумовою розробки якої є теоретичний аналіз
концепцій інформаційного розвитку інших країн та світових тенденцій у
цій сфері. Крім того, для успішної реалізації національних програм
розвитку комунікацій потрібен грунтовний аналіз міжнародних документів,
що регулюють сферу глобальних комунікацій, та врахування їх надбань.

Необхідність дослідження глобальних комунікацій зумовлена
сучасними проблемами як формування світової комунікаційної мережі, так і
розвитком внутрішніх комунікаційних процесів в країні. Вона також
визначається сучасними проблемами зовнішньополітичних відносин та
необхідністю прийняття управлінських рішень щодо розвитку комунікацій на
державному рівні.

B

D

F

1/4

F

H

J

?

?

?

1/4

th

?AH

J

\

j

?

?

O

Oe

?

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

h

Dцям щонайменше від часів середньовіччя. Однак глобалізація як
самостійна тема дослідження виникає майже одночасно у дослідженнях
культури та економічних зв’язків у післявоєнний період. Трохи пізніше
глобалізаційна тематика мігрує у політологію і соціологію. Серед
провідних західних дослідників глобалізації – Р. Робертсон, К. Дойч, М.
Маклюен, Дж. Неттл, Е. Гідденс, І. Валлерстайн, С. Лаш, Д. Уррі, Д.
Харві, У. Бек, М. Фергюссон, Д. Мартін, Д. Белл, Т. Стоньєр.

Сучасна українська політична думка приділяє глобальним питанням
зростаючу увагу. Суттєво вони розглядаються у фундаментальних працях
науковців Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН
України (Ю. Пахомов, С. Кримський, Ю. Павленко, О. Білорус, Ю. Мацейко,
О. Зернецька ).

Велику роботу у цьому напрямі ведуть представники інших наукових
центрів, зокрема, Інституту міжнародних відносин Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціально ця проблема
розглядається у монографіях Л. Губернського, А. Москаленка, Є. Макаренко
та ін. Окреме місце посідають теоретико – політологічні роботи В. Бебика
і Є. Камінського, культурологічні праці І. Хижняка, творчий доробок С.
Кравченка, О. Гончаренка, А. Філіпенка, Д. Лук’яненка, Г. Почепцова, В.
Іванова, О. Письменницького та ін.

Розвиток теорії масових комунікацій пройшов ряд етапів: а) дискурс
пропаганди, який домінував під час та після Першої світової війни і
означав, що засоби масової інформації відстоюють та пропагують на
світовій арені військові та торгівельні інтереси найбільш впливових сил;
б) після Другої світової війни пануючим був дискурс “вільного потоку
інформації”, сенс якого полягав у тому, що власники медіа можуть
працювати у будь-якій точці світу, а на практиці означало концентрацію
більшості світових медіа ресурсів та медіа капіталу у розвинутих
країнах; в) наступним був дискурс залежності від колишніх
імпе-ріалістичних сил у мові, культурі, освіті і ЗМІ, до яких призвела
ситуацію “вільного потоку інформації”; г) після розпаду СРСР складається
новий дискурс вільного ринку, в основі якого лежить ідея нового
світового порядку, де домінуючою стає влада транснаціональних
корпорацій, яка перевершує навіть владу національних держав, а ринок
медіа розгортається, в основному, у сфері супутникових технологій.

Якісно нові умови вироблення, обробки, зберігання та передачі
інформації з необхідністю поставили питання нових регулятивних рамок для
них. Виник цілий комплекс проблем, серед яких були абсолютно нові,
раніше не регульовані, ні на національному, ні на глобальному рівні; а
також вже знайомі проблеми, яки повинні були тепер розглядатись у новому
технологічному та політичному контексті. Зокрема, технологічні
нововведення зробили застарілими правові концепції власності та свободи
інформації.

Глобальні комунікації відкривають нові можливості забутим та
недопредставленим верствам світової спільноти. Вони кидають виклик
традиційним суспільствам з їх односторонніми, спрямованими зверху вниз
системами циркуляції інформації.

Уряди стикаються з викликом глобалізації та появою широких
міжнародних перспектив через інтенсивне використання супутників для
передачі різноманітних даних, міжнародне телебачення та інші чисельні
потоки інформації, яка вільно циркулює глобальними мережами, не
звертаючи уваги на кордони і обмежуючи можливості існування національних
монополій. Цей процес корелюється із зникненням замкненості національних
територій, розмиванням політичних кордонів та сприяє появі нових прав,
пов’язаних із використанням інформаційних технологій.

У світовій системі влада концентрується у власників інформації.
Збільшується важливість міжнародних відносин у сфері культури та
ідеології, утверджуються альтернативні моделі міжнародних відносин та
міжнародної комунікації. Інформаційний потенціал отримує переваги над
економічним капіталом і навіть військовими ресурсами. Його характерними
ознаками є менша примусовість, менша наявність і в той же час більша
корпоративність.

Кращі перспективи мають ті країни, уряди яких активно проводять
політику включення в глобальні ринки комунікацій, надають пріоритети
інноваційним стратегіям розвитку аудіовізуальних комунікацій та
індустрії програмних продуктів. Новітні інформаційні технології
спроможні зробити більш ефективним сам державний апарат та розподіл
ресурсів в державі, а політику уряду – відкритою й прозорою для
громадян.

3. Концепція нетократії

У 2000 р. було опубліковано книгу Александра Барда і Яна
Зодерквиста „Нетократія. Нова правляча еліта і життя після капіталізма”,
в якій автори висловили своє оригінальне бачення сучасних глобальних
процесів та запропонували концепцію нетократії як нового правлячого
класу сьогодення.Суть їхньої концепції полягає у наступних постулатах.

1.В результаті переходу від капіталізму до інформаційного
суспільства влада покидає салони буржуазії і переміщається у віртуальний
світ, до рук нової еліти — нетократії.

2.У інформаційному суспільстві також домінують владні ієрархії.
Правда, організовані вони не так, як раніше — на основі осіб, компаній
або організацій, а на основі членства в тих або інших мережах. На
нижньому рівні цієї піраміди розташовується консьюмтаріат, ув’язнений в
мережу необмеженого споживання, членом якої може стати будь-який
бажаючий. Основна діяльність цієї мережі — споживання — регулюється
зверху. Система підказує бажання за допомогою реклами і потім виділяє
грунтовні ресурси, щоб підтримувати споживання на рівні, що влаштовує
нетократів. Цей гіперкапіталізм перетворений на свого роду заспокійливий
засіб: головне — не зростання прибутків, а попередження безладів,
спрямованих проти нетократії. Над цією масивною базальною мережею
постійно виникають і оновлюються мережі менших розмірів, що конкурують
між собою. Вони функціонують згідно з капіталістичним принципам
(відповідна модель — це традиційний гольф- клуб). Доступ дістають тільки
ті, хто може собі це дозволити. На вершині ієрархії ті, хто володіє
можливостями привертати увагу, іншими словами, ті, хто володіє знанням і
мережею корисних зв’язків, які можуть бути корисні для даної конкретної
мережі. Саме тут, на верху ієрархії, і знаходиться правлячий клас
нетократів.

Так обачливо сконструйована безжальна структура мережевої влади,
в якій сама ексклюзивна мережа, доступ в яку належить еліті нетократії,
розташована на її вершині. Ні дворянські титули (як при феодалізмі), ні
багатство (як при капіталізмі) тут не мають цінності. Вирішальним
чинником статуса індивідуума, що управляє, в цій ієрархії, служить його
або її привабливість для мережі, тобто здатність абсорбувати, сортувати,
оцінювати і генерувати увагу до себе і цінної інформації.

3.Якщо велика мета капіталізму — підвищити прибутки для того,
щоб, вийшовши у відставку, займатися особистим життям, то велика мета
нетократів — покращувати і розвивати взаємні комунікації, включаючи
дослідження і життєві стилі, які стають можливими завдяки новим
технологіям. Нетократи прагнуть пізнати все універсальне на глобальній
арені, тому вони хочуть запропонувати універсальну мову, за допомогою
якої зможуть випробувати всілякі екзотичні відчуття, за якими вони
сумують.

4.Нетократична глобалізація веде також до появи глобальної
електронної культури.

5.Розвиток інформаційного суспільства призведе до значної
міграції людей. Міграція нижчих класів походитиме з областей із низьким
рівнем життя і високою народжуваністю в області відносний більш високого
рівня життя і відносно низької народжуваності. У Північній Америці — з
півдня на північ, в Європі — зі сходу на захід. Але саме нетократи на
чолі цих рухів визначатимуть їх напрям. Нова еліта високо мобільна і
мігруватиме, в основному, по культурних причинах в місця, найбільш для
неї привабливі. Це принципове питання нетократичної міграції, пов’язаної
із стилем життя. Те, наскільки вигідні економічні умови, не матиме
значення: міста і регіони програватимуть, якщо не зможуть запропонувати
достатньо привабливий стиль життя і стимулююче культурне середовище.

Стиль життя нетократа вимагає унікальних здібностей і
особливого світовідчуття. Оскільки товари, послуги і ідеї стають
предметом рекламних акцій, то вони, за визначенням, є щось негідне,
призначене для масового споживання. Що відрізняє нетократов, так це
споживання: навмисно ексклюзивне, мінімалістське і абсолютно вільне від
вказівок. Нетократи подорожують в місця, не розроблені туристичною
індустрією, слухають музику, яку не виробляють фірми-виготовлювачі
звукозапису, користуються веб – сайтами, які не тільки неммістять
рекламу, але і не рекламують своє власне існування, і споживають товари
та послуги, які не згадуються в медіа і тому невідомі широким масам. Цей
стиль життя неможливо зафіксувати: він завжди зазнаватиме постійні
зміни. Коли щось вже випробуване і не має первинної цінності, це завжди
можна віддати на потребу натовпі за допомогою тієї ж реклами — і це далі
принесе свою економічну вигоду. Але те, що нетократи застовпили за
собою, буде завжди до певного часу залишатися невідомим, неіснуючим і
недоступним консъюмтаріату.

7.Мережа замінить людину в якості великого суспільного проекту.
Кураторська мережа замінить державу у ролі верховної влади. Сетікет
замінить собою закон і порядок у міру того, як основні види людської
діяльності все більше перемістяться у віртуальний світ, тимчасовий
авторитет і вплив держави зійдуть внанівець в силу скорочення податкових
надходжень і зникнення національнихкордонів. Куратори приймуть на собі
функцію держави щодо контролю за дотриманням норм моралі, виключаючи
порушників сетикета із привабливих мереж. Виключення із мережі,
обмеження доступу до інформації і інші форми обмежень членських
привілеїв будуть нетократичними методами залякування і контролю за
інакодумцями. Жорстокі обмеження віртуальної мобільності стануть
еквівалентом ув’язнення.

8.Щоб захистити свої інтереси і зробити адміністрування мережі
ефективнішим, куратори встановлять власні могутні мета – мережі для
вирішення питань мережевої політики. Всупереч оптимістичним очікуванням
громадський простір перестане існувати і заміниться топографічним
лабіринтом.

Питання для розгляду та обговорення

1.Дайте визначення поняття” інформаційна революція”.

2.В чому, на Вашу думку, полягає діалектичний взаємозв’язок процесів
глобалізації і інформатизації?

3.Проаналізуйте концепцію „попереджувальної демократії” Е.Тоффлера.

4.Проаналізуйте співвідношення понять „інформаційне суспільство” та
„глобальне суспільство”.

5.В чому полягає специфіка так званого інформаційного способу життя
людей?

Назвіть основні проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні
та запропонуйте способи їх розв’язання.

Список використаної літератури

1.Александр Бард, Ян Зодерквист. Netократия. Новая правящая элита и
жизнь после капитализма. – СПб., 2005.

2.Войтович Р.Інформаційна революція як необхідна передумова виникнення
сучасних процесів глобалізації // Вісник НАДУ. – 2004. – №3.

3.Гордієнко Я.Я., Лисенко М.Є. Проблеми розвитку інформаційного
суспільства в Україні // Науково-технічна інформація. – 2004. – №2.

4.Игнатьев М.Б., Пятлина Е.О., Шейнин Ю.Е. Информационное
общество-парадигмы и базовые
технологии//http:/kim.ruxy.org.ru/~kir/IOL1999/SECT_E/ E2html.

5.Маклюэн М.С появлением Спутника планета стала глобальным театром /
Пер.В.Терина // Кентавр. – 1994. – №1.

Паринов С.И., Яковлева Т.Н.Экономика 21 века на базе
Интернет-технологий//http://econom.nsc.ru/ieie/main.html.

7.Предпосылки развития философии нового
века//http://cad.ntukpi.kiev.ua/-demch/naph/naphr-html.

8.Танскотт Дон. Электронно-цифровое общество. – К., 1999.

9.Тоффлер Э., Тоффлер X. Создание новой цивилизации:Политика третьей
волны./За Alvin and Heidi Toffler. Creating a New Civilization. The
Politics of the Third Wave. – Atlanta,
1995//http://www.freenet.bishkek.su/jornal/n5/JRNAL 511.html.

10.Траут Дж. Новое позиционирование. – СПб.: Питер, 2000. – 190 с.

11.Уткин A.M. Глобализация: процесс и осмысление. – М., 2001.- 456 с.

12.Шевчук О.Б., Голобуцький О.П. E-Ukraine. Інформаційне суспільство:
бути чи не бути. – К., 2001.- 104 с.

13.Шульга Т. Глобалізація комунікації як предмет наукового дослідження
// Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт молодих
науковців. Випуск № 1. – К.: Інститут соціології НАН України, 1998. – C.
67-7

14.Шульга Т. Політика у сфері інформатизації та інформаційного
суспільства: безпековий вимір // Дослідження світової політики. Збірник
наукових праць. Випуск № 15.- К.: ІСЕМВ НАН України, 2001. – C. 62-71.

15.Шульга Т. Міжнародна комунікація як академічна галузь, що досліджує
ключовий ресурс глобалізаційного процесу // Дослідження світової
політики. Збірник наукових праць. Випуск № 17. – К.: ІСЕМВ НАН України,
2001.

– C. 142-150.

1Discourse et interventions. Joint French-Finnish statement on the
information society.Finland,09.10.1998//http:www.premier –
ministre.gov.fr/PM/D100998A.html.

17.Druker P. Тhе information Revolution//Forbes ASAP.24.08.1998.2.

18.Status Report on European Telework: Telework 1997,European Commission
Report, 1997 //http:www.eto.org.uk/twork/tw97eto/.

19.Toffler A. Future Shock.- N.-Y.: 2000.- 480 p.

20.Uimonen Paula. Geneva, 4th November 1996//http://www.connected.
org/is/isBuild.html.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020