.

Методика економічного аналізу

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
80 2328
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Тема 4 Методика економічного аналізу

4.1 Метод економічного аналізу та його основні риси.

4.2 Елементи методики економічного аналізу та їх характеристика.

4.3 Логічні методи економічного аналізу.

4.4 Економіко-математичні методи і моделі.

4.1 Метод економічного аналізу та його основні риси

Під методом розуміють шлях дослідження, спосіб пізнання дійсності,
дослідження процесів, явищ у природі та суспільстві. Метод науки – це
властивий для науки спосіб проникнення у зміст предмета, що вивчається.

Під методом економічного аналізу слід розуміти науковий спосіб вивчення,
становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю
прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого
об’єкта шляхом виявлення і визначення взаємозв’язку та зміни його
параметрів, кількісного і якісного вимірювання впливу окремих факторів
та їх сукупності на цю зміну. Метод економічного аналізу спрямований на
пізнання внутрішньої природи зміни і розвитку економічних систем за
параметрами їх інформаційної моделі.

Характерними ознаками методу економічного аналізу є:

1 Розкладання і деталізація складних економічних
систем.

Діалектичний підхід полягає в тому, що будь-яке явище чи процес
розглядається

як складна система і в процесі дослідження слід виділити їх елементну
будову за

цільовими ознаками аналізу та взаємозв’язки цих елементів. Такий
поелементний

поділ дає змогу глибше пізнати природу будь-якого явища чи процесу,
чинники їх

зміни та розвитку і як наслідок провадити синтез знань про ці системи та

формувати організаційно-економічні механізми управління ними.

2 Виявлення та визначення взаємозв’язків елементів досліджуваної

системи та причинно-наслідкових зв’язків зміни їх параметрів. Метод
аналізу

передбачає встановлення типу і характеру зв’язків, побудову алгоритму
факторної

залежності і визначення послідовності оцінок впливу
факторів. Найбільш

поширеним і доцільним у цьому є вираження економічних
взаємозв’язків у

вигляді математичних формул чи математичних моделей. Використання в
аналізі

аналітичних моделей дає можливість абстрактно (інформаційно)
виразити основні взаємозв’язки, які існують у реальній господарській
системі. Безперечно, не вся сукупність зв’язків може бути
формалізована, але чим більший результат формалізації, тим об’єктивніші
оцінки та висновки. Будь-який взаємозв’язок можна подати як
функціональний. Функція – математична категорія, яка виражає залежність
одних величин від інших. Якщо позначити досліджуваний результат У, а
фактори, від яких він залежить (хі , х2 ,…, хп ) , то невизначену поки
що залежність можна описати так:

У = (х, ,х2,…,хп) .

Чітко визначити аналітичну модель можна на підставі
визначення конкретних факторів, що достатньо корелюються у
функціональному зв’язку, їх сукупність та ступінь агрегованості залежать
від глибини аналітичного дослідження; визначення алгоритму
функціональної залежності та виділення кількісних і якісних факторів
впливу.

3 Вимірювання ступеня впливу факторів на зміну параметрів

економічної системи та визначення їхньої пайової участі у зміні
загального

результату сукупної дії. Цей процес залежить від того, наскільки
правильно

визначений алгоритм зв’язку та від коректності проведених розрахунків.
Повнота і

точність аналітичних результатів перевіряється за
критерієм балансової

узгодженості (сума часткових результатів впливу окремих факторів
дорівнює

результату сумарної дії).

4 Оцінка аналітичних результатів та обгрунтування висновків за

цільовою функцією дослідження. Для узагальнення важливим є досягнення

об’єктивності оцінок.

Для вибору способів дослідження економічних явищ і процесів головним є
визначення характеру функціональної залежності. Всю сукупність
функціональних зв’язків можна поділити на детерміновані і стохастичні.
Детерміновані зв’язки це пропорційні залежності між двома чи більше
параметрами аналітичної моделі, коли певному значенню фактора відповідає
адекватне значення аналізованого параметра. Стохастичні зв’язки – це
складні залежності між параметрами аналітичної моделі, коли одному і
тому ж значенню фактора може відповідати декілька значень
результативного параметра, тобто відповідний ступінь впливу проявляється
у певному співвідношенні одного фактора з іншими.

Економічний аналіз – це, насамперед, факторний аналіз, який передбачає
перехід від результативного параметра до його кінцевої факторної системи
і навпаки, розкриття повного набору корельованих факторів та їх
кількісне і якісне вимірювання. При прямому факторному аналізі
виявляються окремі фактори впливу на результативний параметр,
встановлюється форма функціонального зв’язку та ступінь впливу факторів.
У випадку прямого детермінованого факторного аналізу вихідні дані для
аналізу подані у формі конкретних значень, а результати отримують точні
і однозначні. При прямому стохастичному факторному аналізі вихідні дані
подаються вибіркою, а результати отримуються з певною ймовірністю.
Розвиток задач стохастичного факторного аналізу вимагає вибору достатньо
корельованих факторів, добору виду регресії, яка б найкраще відображала
зв’язок досліджуваного параметра з набором факторів, та визначення
методу вимірювання зв’язку.

В економічному аналізі виникають задачі інтеграції багатьох економічних
характеристик в єдине ціле, тобто з’являється потреба побудови функції,
яка містить основні якості всіх параметрів-аргументів, тобто виникають
задачі, обернені до задач прямого факторного аналізу. Ці задачі також
можуть бути детермінованими і стохастичними, наприклад, задача
комплексної оцінки результатів господарської діяльності, задача аналізу
економічної ефективності інновацій тощо.

З метою дослідження причинно-наслідкових зв’язків здійснюється
логіко-інформаційне моделювання економічних явищ і процесів. Це дає
можливість отримати чітке уявлення про досліджуваний об’єкт, кількісно
описати та дати якісну характеристику його внутрішньої структури та
зовнішніх зв’язків. Процес моделювання полягає у розробці
економіко-математичної конструкції досліджуваного об’єкта на підставі
визначення і опису його суттєвих характеристик (логічно, графічно,
алгоритмами функцій та рівнянь), теоретичного аналізу моделі та їх
порівняння з об’єктом, що реально функціонує. Цей процес умовно
поділяється на три етапи. Перший етап – це аналіз теоретичних
закономірностей, властивих досліджуваному об’єкту, та емпіричних даних
про його структуру і особливості. Для цього етапу характерне формування
кінцевої мети побудови моделі та вибір критерію порівняння рішень.
Другий етап – це вибір найбільш раціональних методів розв’язання
аналітичної задачі. Найкращою моделлю є та, яка дає змогу отримати
найбільш раціональне рішення і найбільш точні економічні оцінки. Третім
етапом моделювання є всебічний аналіз результатів, отриманих при
дослідженні економічних явищ і процесів. Критерієм достовірності та
якості моделей є практична дієвість висновків і пропозицій.

Моделювання факторних систем базується на основних критеріях виділення
факторів як елементів цих систем: причинності, достатньої специфіки,
самостійності існування, облікової можливості. Для формалізації
аналітичної моделі вони повинні мати кількісне вираження.

При моделюванні детермінованих функціональних зв’язків в економічному
аналізі виділяють такі види моделей:

1 Адіативні моделі. Прикладами таких моделей є зведені витрати
на

виробництво за сумою елементів цих витрат, баланс продажу продукції,
баланс

робочого часу робітника.

Мультиплікативні моделі. Прикладами таких моделей є залежність

випуску продукції від чисельності працівників і продуктивності їхньої
праці, обсягу

продажів від кількості проданої продукції і її ціни,
обсягу незавершеного

виробництва від одноразових витрат, тривалості виробничого циклу і
коефіцієнта

наростання витрат.

Кратні моделі. Прикладами кратних моделей є алгоритм функціональної

залежності рентабельності виробничих фондів, фондовіддача,
матеріаломісткість,

оборотність капіталу.

4 Змішані моделі. Прикладами змішаних моделей є функціональна залежність
продажу продукції від обсягу продаж, асортименту продукції та її ціни;
залежність між прибутком від продажу продукції і обсягом, асортиментом,
собівартістю і ціною її продажу.

Стохастичний аналіз спрямований на дослідження непрямих зв’язків, які не
можуть бути описані моделями прямого детермінованого зв’язку. Він
виступає як інструмент поглиблення детермінованого аналізу.

Сукупність методів, прийомів і окремих способів, які визначають алгоритм
розв’язання аналітичної задачі чи їх комплексу, називають методикою
економічного аналізу. Визначення методики аналізу є складним
науково-пізнавальним процесом, який називають методологією економічного
аналізу.

Елементи методики економічного аналізу та їх характеристика

Основні елементи методики економічного аналізу:

мета і завдання економічного аналізу;

сукупність синтетичних та аналітичних показників;

фактори, які впливають на зміну показників;

джерела інформації;

конкретні методи аналізу;

послідовність оформлення результатів та їх оцінка;

організаційне і технічне забезпечення виконання аналітичних робіт.

Базовим елементом є формування завдань економічного аналізу. В умовах
ринкової економіки збільшується зона невизначеності в результаті дії
факторів ринкової кон’юнктури, відбувається орієнтація не лише і не
стільки на проміжні, скільки на кінцеві виробничі і фінансові
результати, соціально-економічні пріоритети.

Другим структурним елементом методики аналізу є система синтетичних та
аналітичних показників. Для кожного блоку аналітичних задач формується
підсистема узагальнюючих і аналітичних показників, виходячи з принципу
їх достатності. Встановлюються взаємозв’язки між показниками, алгоритми
їх розрахунку та рівні значень. Найчастіше в методиках аналізу виділяють
показники екстенсивного та інтенсивного розвитку і зміни, натуральні і
вартісні, абсолютні та відносні. Система показників – це впорядкована їх
множина, в якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику
певної сторони господарської діяльності.

Третім структурним елементом методики економічного аналізу є система
факторів і резервів виробництва. Зміна кожного показника відбувається
під впливом чітко визначених економічних, організаційно-технічних,
соціально-екологічних та інших факторів. Фактори – це причини, які
впливають на зміни окремих показників. Вимір впливу факторів на
результати діяльності підприємства є обов’язковим і надзвичайно важливим
елементом методики економічного аналізу. Для об’єктивної оцінки
діяльності об’єкта, забезпечення послідовності аналізу досліджується
значна кількість факторів, які класифікуються за різними ознаками.

Четвертим структурним елементом методики економічного аналізу є
інформаційна база аналітичних досліджень. Кількість і якість інформації
повинна відповідати вимогам системних аналітичних досліджень згідно з
визначеними цілями, завданнями і метою економічного аналізу.

П’ятим структурним елементом методики економічного аналізу виступають
методи економічних досліджень. Усі методи економічного аналізу (загальна
кількість яких близько ста) можна поділити на три групи: логічні,
математичні, еврістичні.

Шостим структурним елементом економічного аналізу є організаційне
забезпечення виконання аналітичних робіт, оформлення та оцінка їх
результатів. Лише правильна організація економічного аналізу, чітке
дотримання принципів аналізу, його предмета, мети, завдань та
використання відповідної системи прийомів забезпечить реальність,
дієвість та ефективність економічного аналізу.

4.3 Логічні методи економічного аналізу

Логічні методи економічного аналізу практично використовуються від
моменту виділення даної спеціальної системи знань, їх визначають як
традиційні, базові, основні, спеціальні, логічні. Класифікація логічних
методів:

– методи порівняння;

– методи елімінування;

– статистичні методи;

– балансові методи.

Характерним для логічних методів є творче осмислення цілей і принципів
дослідження, застосування загальнонаукового підходу до дослідження зміни
і розвитку явищ та процесів через їх дроблення (диференціацію) і синтез
(інтеграцію) та абстрактний підхід. Абстрагування є головним знаряддям
будь-якого аналітичного дослідження, оскільки велику кількість
складових, властивостей, аспектів явищ і процесів, а також їх зв’язки
неможливо вивчити відразу. Тому, досліджуючи вплив одного фактора, треба
абстрагуватись від інших. Дроблення складних систем на елементи дає
змогу пізнати внутрішню будову і зв’язки зміни та розвитку, а логічний
синтез об’єднує результати дослідження, показуючи предмет у пізнаному
вигляді.

Порівняння є найбільш універсальним методом пізнання економічних явищ і
процесів, дослідження їх зміни і розвитку, початковий етап реалізації
аналізом своєї цільової функції. «Все пізнається у порівнянні» це
загальновизначна філософська теза виводить метод порівняння в
економічному аналізі у розряд основних. Пріоритетним при застосуванні
методу порівняння є вибір бази порівняння та досягнення якісної
порівняльності параметрів. Щодо бази порівняння, то її вибір
зумовлюється як цільовою орієнтацією аналізу, так і логічною коректністю
оцінки зміни і розвитку.

Застосовуючи метод порівняння, можна отримати такі кількісні аналітичні
результати:

визначити абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів;

визначити відносне відхилення значень порівнюваних параметрів;

визначити еластичність зміни.

Абсолютне відхилення значень порівнюваних параметрів визначається як
різниця значення порівнюваної характеристики та її базової величини.
Відносне відхилення — це відносна динаміка зміни
порівнюваних параметрів, яка характеризується темпом зростання
значень і темпом їх приросту.

Еластичність зміни визначається відповідними коефіцієнтами зв’язку на
основі зіставлення динаміки зміни різних за економічним змістом
параметрів. Таке порівняння дає змогу за динамікою окремих показників і
коефіцієнтами еластичності екстраполювати значення відповідних до них
інших показників. Коефіцієнт еластичносгі показує, на скільки пунктів
зміниться значення одного параметра, якщо значення еластичного до нього
параметра змінити на один пункт.

Метод елімінування використовується в економічному аналізі для
дослідження прямих чи обернених детермінованих факторних систем.
Елімінування – це логічний метод, за допомогою якого абстрагується вплив
низки факторів, що впливають на зміну досліджуваного параметра, і
залишається в оцінках один, вплив якого вимірюється шляхом послідовної
заміни його базового значення на значення порівняльної характеристики і
зіставлення з попереднім результатом. В економічному аналізі найчастіше
використовуються такі методи елімінування: метод ланцюгових підстановок,
метод різниці абсолютних величин, метод різниці абсолютних величин,
метод різниці відносних величин, метод перерахунку даних і метод пайової
участі.

a$gd? A

L

d

f

v

R??OueF

TH

hrLE@?

????

результат порівнюється з попереднім і розраховується ступінь впливу
аналізованого фактора. Кількість таких ітерацій визначається кількістю
аналізованих факторів.

Використовуючи метод ланцюгових підстановок, важливо забезпечити строгу
послідовність підстановок, бо її самовільна зміна може призвести до
неправильних результатів. В практиці аналізу спочатку вимірюють вплив
кількісних факторів, а потім якісних. Неправильний результат пояснюється
утворенням нерозподіленого залишку, який приєднується до числового
значення впливу останнього фактора. Цей недолік усувається в аналітичних
розрахунках при застосуванні інтегрального методу.

Метод різниці абсолютних величин є частковим вираженням методу
ланцюгових підстановок і використовується при дослідженні двофакторних
детермінованих залежностей мультиплікативного типу, коли один фактор
виражає кількісні зміни, а другий – якісні. Щоб визначити вплив
кількісного фактора, треба його абсолютне відхилення помножити на базове
значення якісного, а щоб визначити вплив якісного, треба його абсолютне
відхилення помножити на фактичне значення кількісного фактора.

Метод різниці відносних величин – логічний прийом, який дає можливість
виділити із сукупності факторів вплив одного, якщо існує детермінована
факторна модель функціонального зв’язку, означення впливу факторів
виражені відносними величинами зміни. Для цього послідовно для кожного
аналізованого фактора визначається різниця в рівнях його впливу і впливу
попереднього фактора, а отриманий результат слід помножити на абсолютне
базове значення досліджуваного параметра зміни. Ця величина є кількісним
результатом впливу даного фактора і його часткою у результаті сукупного
впливу дії всіх факторів. Слід мати на увазі, що вплив останнього
фактора визначається як різниця у рівнях відносної зміни загального
результату і передостаннього фактора.

Метод перерахунку даних як логічний прийом використовується у тих
випадках, коли для виділення впливу окремих факторів здійснюють
перерахунок його величини на зміну загального результату або визначають
умовний загальний результат при зміні впливу аналізованого фактора.
Скорегований результат порівнюють з базовим і визначають вплив
аналізованого фактора.

Метод пайової участі полягає в тому, що за пропорційним поділом впливу
факторів визначається їх частка у зміні загального результату.

Статистичні методи – це загальні методи статистичних досліджень, які
використовуються в економічному аналізі як для оцінки якісних параметрів
зміни тенденцій та закономірностей зміни економічних явищ і процесів,
так і для визначення факторних залежностей і факторного впливу. Найбільш
поширеними в аналізі є методи середніх величин, групування, індексів,
динамічного ряду.

Метод середніх величин як технічний спосіб обробки інформації
використовується в аналізі для виявлення загальної характеристики явищ і
процесів і для розрахунку кількісного значення якісного фактора впливу
(рентабельності, фондовіддачі, виробітку тощо). Обов’язковою умовою їх
застосування є якісна однорідність досліджуваних явищ і процесів.
Найбільш поширені види середніх значень: середнє арифметичне (просте і
зважене), середнє геометричне, середнє гармонійне тощо. Слід мати на
увазі, що середні значення залежні від структури даних, прийнятих для
розрахунку. Більш рівномірне розміщення числових даних дає більш типову
характеристику і навпаки. У даному випадку використовують структурні
середні – моду і медіану, бісектрису та ін.

Метод групування передбачає певну класифікацію явищ і процесів, а також
причин і факторів, що зумовлюють їх зміну і розвиток. Аналітичні функції
групування зводяться до виявлення взаємозв’язку між групувальними і
результативними ознаками. Головним при групуванні є правильний вибір
ознак для поділу явищ і процесів на групи. Не можна проводити групування
за випадковими ознаками. Насамперед, слід визначити економічну природу
явищ та процесів, виявити характер причинно-наслідкового зв’язку,
взаємозалежності і взаємозумовленості і на цій підставі формувати
аналітичні групи. Найбільш поширеним способом групування в економічному
аналізі є побудова групувальних таблиць як за однією ознакою (прості
групування), так і за декількома (комбіновані групування).Інформаційною
базою групування є генеральна сукупність однотипних об’єктів або їх
вибіркова сукупність.

Індексний метод базується на відносних показниках, які виражають
відношення рівня даного явища до рівня його базового значення. Індекси,
які виражають співвідношення безпосередньо співвимірних
величин, називаються індивідуальними, а співвідношення складних
сукупностей, не підсумовуються, груповими або тотальними. Індекси мають
подвійне аналітичне призначення:

як відносні величини вони необхідні для оцінки динаміки явищ і процесів;

як алгоритм факторного аналізу детермінованих зв’язків.

Для характеристики зміни аналізованих параметрів у часі, виявлення
тенденцій та закономірностей цих змін використовують динамічні ряди.
Вони бувають моментні (для характеристики аналізованого параметра на
даний момент часу) і періодичні для характеристики аналізованого
параметра за певний проміжок часу. При побудові динамічних рядів
необхідно досягати зіставності аналітичних параметрів. Використання
рядів динаміки в економічному аналізі уможливлює:

– визначити характер зміни параметрів та інтенсивність цієї зміни;

– дати кількісне вираження закономірностей ряду (тренду
динамічного ряду);

– дати порівняльну характеристику відмінностей у динаміці різних явищ
та процесів.

Балансові, або сальдові, методи використовуються тоді, коли відоме
загальне відхилення досліджуваного параметра і всіх факторів його зміни,
крім одного. Цей фактор або не піддається обліку, або визначення його
економічно не виправдано. У даному випадку вплив невідомого фактора
визначається відніманням від загального відхилення відхилень за відомими
факторами. Балансові методи є найкращим способом виявлення і підтримки
певних кількісних пропорцій і співвідношень. Вони служать інструментом
виявлення господарських резервів, встановлення матеріально-речових,
вартісних і трудових пропорцій, забезпечення оптимального і
збалансованого розвитку виробництва. Балансові методи в економічному
аналізі основані на двоїстому аспекті розгляду економічних явищ і
процесів – джерел ресурсів і їх використання та на взаємному
балансуванні результатів такого розгляду.

4.4 Економіко-математичні методи і моделі

Ускладнення об’єктів аналітичного дослідження і функцій управління
потребує широкого використання сучасних методів розв’язання економічних
задач із застосуваням математики і кібернетики. Теорія і практика
економічного аналізу передбачає різні види кономіко-математичних методів
і моделей, які умовно можна класифікувати за групами:

– методи кореляційно-регресійного аналізу;

– методи математичного програмування;

– матричні методи і моделі;

– математична теорія гри;

– інші економіко-математичні методи і моделі.

Методи кореляційно-регресійного зв’язку використовуються в економічному
аналізі для виявлення форми та щільності зв’язку між різними параметрами
досліджуваного об’єкта, характер функціональної залежності між якими не
встановлено. Найчастіше цей зв’язок є стохастичним. Кореляція виражає
ймовірнісну залежність між змінними параметрами алгоритму зв’язку.
Кореляційна залежність може бути виявлена як між двома кількісними
ознаками (парна кореляція), так і між багатьма (множинна кореляція).

Основною умовою кореляційно-регресійного аналізу є забезпечення
репрезентативності даних, обгрунтованість застосування до досліджуваного
явища відповідних ймовірнісних схем, що практично зводиться до вибору
рівняння відповідної кривої-параболи чи гіперболи та інших. Отже, на
першому етапі визначають показники-фактори кореляційного зв’язку, які є
достатньо коре-льованими у зміні досліджуваного показника. Визначивши
вид рівняння, розраховують його параметри за вихідними даними методом
найменших квадратів. На другому етапі визначають щільність зв’язку
результативного показника з показниками-факторами. Ця щільність
виражається коефіцієнтами парної чи множинної кореляції. Значення
коефіцієнтів показує, яка ймовірність зміни результативного показника,
якщо показник-фактор змінити на один пункт.

Рівняння регресії визначаються і розв’язуються за спеціальними
програмами роботи ЕОМ. У завдання аналітика входить постановка задачі
аналітичного дослідження та правильна інтерпретація її розв’язків. Якщо
логічно аналітик може достатньо ефективно оцінити значущість зв’язку, то
побудова рівняння регресії значно спрощується. На базі методу
кореляційно-регресійного зв’язку сформульований економіко-математичний
метод аналізу – метод виробничої функції.

Методи математичного програмування призначені для оптимізації
господарської діяльності. Цінність їх полягає в тому, що вони дають
змогу оцінювати ступінь досягнення потенціалу, визначити лімітуючі
ресурси «вузькі місця», ступінь конкурентності та дефіцитності. Методи
математичного програмування включають методи лінійного і динамічного
програмування.

Методи лінійного програмування (транспортна задача,
задача отимального розкрою, задача оптимальної суміші та інші)
використовуються для розв’язання багатьох оптимізаційних аналітичних
задач, де функціональні залежності досліджуваних явищ і процесів
детерміновані. Завдання методів лінійного програмування у проведенні
економічного аналізу полягає у пошуку екстремальних значень зміни
досліджуваних параметрів об’єкта при ресурсних обмеженнях цієї зміни.
Цінність цих методів для аналізу визначається можливостями вибору із
багатьох альтернативних варіантів найкращого, оптимального у заданому
цільовому критерії.

Основні аналітичні результати при застосуванні методів лінійного
програмування досягаються у тому, що встановлюються потенціальні
можливості зміни будь-якого параметра досліджуваного об’єкта, а також
резерви нереалізованих можливостей. Задачі лінійного програмування
успішно розв’язуються на базі створеного програмного забезпечення роботи
ЕОМ різних класів.

Методи динамічного програмування використовуються при розв’язанні
оптимізаційних задач, у яких цільова функція або обмеження
характеризуються нелінійними залежностями. Ці методи використовуються
при дослідженні стохастичних факторних систем. Задачі динамічного
програмування розв’язуються шляхом поетапного вирішення певної кількості
оптимізаційних задач, диференційованих за лінійними формами. Як і у
випадку розв’язання задач лінійного програмування, використовується
спеціальне програмне забезпечення роботи ЕОМ.

Матричні методи і моделі економічного аналізу основані на лінійній і
векторно-матричній алгебрі, використовуються при дослідженні складних і
великорозмірних економічних структур. Найбільш поширеними в аналізі є:
матрична модель міжгалузевого балансу, матриця багатокритеріальної
оптимізації, ключова матриця та інші.

Модель міжгалузевого балансу є важливим методом економічного аналізу
складних пропорційних залежностей, коли за числом виміряних прямих
зв’язків встановлюється вся сукупність зв’язків (прямих і непрямих).

В економічному аналізі модель міжгалузевого балансу використовується для
розрахунку технологічних нормативів, внутрігосподарських
виробничо-технологічних розрахунків, аналізу збалансованості
виробництва, калькулювання собівартості продукції тощо.

Матриця багатокритеріальної оптимізації використовується в економічному
аналізі як метод порівняльної, рейтингової оцінки варіантів можливих
змін діаметрів економічної системи на багатокритеріальній основі. За
формою це одинична матриця з виділенням у ній заданої кількості
критеріїв в порівняння.

Метод ключової матриці дозволяє спростити розв’язання задач методом
виробничих функцій. Він полягає у тому, що вся система функціональних
зв’язків (детермінованих і стохастичних) у досліджуваному об’єкті
аналізу максимально агрегується до утворення детермінованих факторних
систем. Алгоритм факторної системи будується за участю коефіцієнтів
міжелементного зв’язку, а деякі з них не мають чіткої економічної
інтерпретації (наприклад, витрата сировини в розрахунку на одного
робітника за зміну).

Математична теорія гри використовується при виборі найвигідніших
управлінських рішень, при організації статистичного спостереження і
контролю, при організації господарських взаємовідносин з партнерами та в
інших ситуаціях. В управлінні ця теорія набула форми ділової гри.
Сформулювавши конфліктні ситуації, математично їх можна подати як гру
двох, трьох чи більше партнерів, кожен з яких має за мету максимізувати
свою вигоду за рахунок іншого партнера. При розв’язуванні таких задач
визначаються умови гри: кількість партнерів і правила гри, можливі
стратегії партнерів, можливе отримання вигоди. Важливим при цьому є
сукупність правил гри, за якими залежно від ситуації вибір партнера буде
однозначним. Кількість стратегій може бути скінченною і нескінченною.
Дослідження стратегій будується на використанні математичного апарату
(лінійних рівнянь і нерівностей, ітераційних методів тощо). Якщо виграш
одного партнера дорівнює програшу іншого, то їх алгебраїчна сума
дорівнює нулю. Ці ігри називають нульовими. Кожній стратегії відповідає
певний виграш (+) або програш (—) залежно від обраної супротивником
стратегії. Відповідну інформацію можна подати у вигляді матриці при
розв’язанні соціально-економічних задач, пов’язаних з організацією
обслуговування та ремонту устаткування, проектуванням потокових ліній,
плануванням маршрутів міського транспорту, організацією телефонної
служби тощо. Завданням теорії масового обслуговування є визначення таких
характеристик системи, які забезпечують задану якість її функціонування.
Основними елементами системи масового обслуговування, які характеризують
структуру, склад і функціональні зв’язки, є вхідний потік запитів,
послідовність запитів, засоби обслуговування і вихідний потік запитів.

За строком перебування запитів у системі до початку обслуговування
системи масового обслуговування поділяють на три групи: з необмеженим
часом очікування, з відмовами (втратами) і змішаного типу. У першому
випадку, якщо всі засоби обслуговування зайняті, елемент системи, що
надійшов, чекає до того часу, поки один з них не звільниться. У системах
з відмовами будь-який елемент, що надійшов і застав усі засоби
зайнятими, виходить із системи. У системах змішаного типу елемент, що
надійшов до неї і застав усі засоби зайнятими, перебуває обмежений час,
за який або буде обслужений, або залишить систему. Прикладом такої
системи є телефонна станція.

У завдання теорії масового обслуговування входять:

– знаходження залежностей, які характеризують якість функціонування

обслуговування залежно від характеристик вхідного потоку;

– знаходження параметрів, які характеризують можливості
обслуговування;

– вибір способу організації системи загалом.

Задачі теорії масового обслуговування можуть бути розв’язані при
використанні широкої мережі потужних ЕОМ. У випадку, коли система
масового обслуговування дуже складна і її треба розв’язати без спрощень,
використовують певний імітаційний метод, що потребує значних витрат
машинного часу.

Питання для розгляду та обговорення

Розкрийте суть поняття “метод економічного аналізу”.

Поняття і необхідність застосування аналітичних моделей.

Види та особливості функціональних зв’язків.

Назвіть відмінності між детермінованими та стохастичними функціональними
зв’язками.

Проаналізуйте важливість кожного елемента методики економічного аналізу.

Охарактеризуйте логічні методи економічного аналізу.

Назвіть економіко-математичні методи та обгрунтуйте їх необхідність.

Які з економіко-математичних методів найбільш широко застосовуються в
практичній діяльності державного службовця?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020