UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГраматичні засоби мови
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2503
Скачало63
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер

серед рефератних сайтів України!

 

ТЕМА 4. ГРАМАТИЧНІ ЗАСОБИ МОВИ

 

4.1. Морфологія як наука.

 

4.2. Самостійні частини мови.

 

4.3. Службові частини мови.

 

4.4. Вигук.

 

4.1. Морфологія як наука

 

Морфологія (від гр. morphe – форма і logos – слово, вчення) – це розділ

мовознавства, який вивчає слово як частину мови. Морфологія разом з

синтаксисом є частинами граматики – науки, що вивчає граматичну будову

мови. Для морфології, як і для граматики в цілому, важливо граматичне

значення слова. На відміну від лексичного, яке є індивідуальним для

кожного слова, граматичне значення є спільних для цілих розрядів слів.

 

Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями

поділяються на частини мови.

 

У сучасній українській мові 10 частин мови. Частини мови поділяються на

самостійні (повнозначні) і службові (неповнозначні); окрему групу

складають вигуки та звуконаслідування.

 

Самостійні частини мови (їх шість: іменник, прикметник, числівник,

займенник, дієслово і прислівник) називають предмети, їх ознаки, дії та

кількість. Самостійні частини мови є членами речення і мають як

лексичне, так і граматичне значення.

 

Службові частини мови (їх три: прийменник, сполучник, частка)

предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів

у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і

реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а

також для творення морфологічних форм і нових слів (частка). Вигуки та

звуконаслідування виражають лише волевиявлення, емоції, етикет, імітують

звукові сигнали птахів, тварин, явищ природи.

 

Самостійні частини мови виступають членами речення і можуть виконувати

як властиву їм основну роль, так і неосновну, призначену для іншої

частини мови. Наприклад, основні ролі іменника такі:

 

підмет (у називному відмінку);

 

додаток (у непрямих відмінках).

 

Але іменник може бути також:

 

означенням замість прикметника (зошит з паперу – який?- паперовий

зошит);

 

обставиною, хоч ця роль є основною для прислівника (прийшов ранньою

порою – коли?- повернувся вранці);

 

присудком (хоч ця роль властива дієслову) у сполученні з дієслівною

зв'язкою (Олег став учнем).

 

Службові частини мови членами речення не виступають і виконують тільки

граматичну роль у поєднанні з самостійними частинами мови.

 

Розряди частин мови за значенням (лексико- граматичні розряди)- це

об'єднання слів у групи (у межах однієї частини мови) за якимись

параметрами. Наприклад, у межах іменника виділяються такі групи слів:

 

власні і загальні;

 

конкретні і абстрактні;

 

назви істот і неістот;

 

збірні;

 

речовинні.

 

Морфологічна ознака – це характеристика певної групи слів, яка визначає

зміну граматичних форм цих слів або слів, що від них залежить.За

морфологічними ознаками слова усіх частин мови поділяються на змінювані

і незмінювані. До змінюваних належать іменник, прикметник, числівник,

займенник і дієслово. До незмінюваних належать прислівник, прийменник,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ