UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексичні та фразеологічні засоби мови
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2695
Скачало80
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер

серед рефератних сайтів України!

 

ТЕМА 3. ЛЕКСИЧНІ ТА ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ МОВИ

 

3.1. Лексикологія як наука.

 

3.2. Омоніми, пароніми, синоніми, антоніми.

 

3.3. Групи української лексики.

 

3.4. Фразеологія як наука.

 

Лексикологія як наука

 

Українська мова, як і будь-яка інша, складається із слів. Усі слова,

вживані в ній, становлять її лексику, або словниковий склад. Розділ

мовознавчої науки, об’єктом якого є вивчення словникового складу мови,

називається лексикологією. Предметом вивчення лексикології є обсяг і

характер словника, що властивий українській мові в її літературному

вияві на сучасному етапі існування й розвитку.

 

Слово – центральна одиниця мови. Це така одиниця, яка становить і

фонетичне, і морфологічне, і лексико-семантичне ціле. Лексику цікавлять

слова як позначення певних реалій дійсності, тобто як лексико-семантичне

ціле. Значення слова – це відображення у ньому того чи іншого явища

дійсності. Розрізняють лексичне значення слова і його граматичне

значення. Перше з них є основним.

 

Лексичне значення слова тісно пов’язане з поняттям. Поняття про предмет,

явище, якість, стан або дію – це узагальнене відображення у свідомості

людей основних уявлень про властивості дійсності, пізнаваної у процесі

суспільно-трудової діяльності. За поняттям закріплюється найменування,

слово, тобто самі поняття також фіксуються з допомогою мови. Зв’язок між

словом і предметом встановлюється у процесі спільної діяльності людей.

Тому слово більш-менш однаково розуміють усі члени конкретного мовного

колективу в конкретний історичний період.

 

В українській мові не всі слова називають поняття. Вигуки, модальні

слова, службові слова, власні назви не називають понять. Але всі вони

мають значення.

 

Позначаючи предмет, виражаючи поняття про нього, слово виконує основну

функцію – номінативну, яка дозволяє виділити предмет з ряду подібних чи

різних предметів або денотатів (предметів чи явищ навколишньої

дійсності, з яким співвідноситься певна мовна одиниця; те, що можна

назвати певним іменем). Оскільки більшість слів позначає не окремий

предмет, а сукупність однорідних предметів (понять), то слово водночас

виконує й узагальнюючу функцію.

 

Поняття є ядром лексичного значення (ЛЗ) слова, тобто основним його

елементом. Але не єдиним. У значення слова включається також

емоційно-експресивне забарвлення (коннотація – додаткове значення

слова). На ЛЗ слова впливає і місце слова в лексичній системі мови.

 

Таким чином, ЛЗ слова – це його понятійно-предметний зміст, що є

елементом лексичної системи конкретної мови, тобто ЛЗ слова складається

із кількох компонентів. У сучасній лінгвістиці ЛЗ прийнято називати

лексико-семантичним варіантом слова (ЛСВ).

 

У кожній мові є певна кількість слів, що мають одне лексичне значення

(ЛЗ), тобто за співвідношенням плану вираження і плану змісту вони

симетричні: одній формі відповідає одне значення: калач, канат, глина,

вітер. Такі слова називаються однозначними або моносемантичними.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ