.

Організація професійної підготовки магістрів за спеціальністю ‘Державна служба’

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
94 2206
Скачать документ

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ

ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ДЕРЖАВНА СЛУЖБА»

1.1. Місія та завдання діяльності магістратури

державного управління ІФНТУНГ

Магістратура державної служби відкрита в Івано-Франківському
національному технічному університеті у 1996 році. Тоді за державним
замовленням було набрано 18 осіб денної форми навчання. З 2000 року
магістратура діє у складі факультету управління та інформаційної
діяльності. З 2008 р. підготовка магістрів державної служби
здійснюється за трьома спеціаліза-ціями: «Адміністративний менеджмент»,
«Кадровий менеджмент», «Економіка». Починаючи із 2009/2010 навчального
року у магістратурі державної служби вперше здійснено набір слухачів за
спеціалізацією «Територіальне управління та місцеве самоврядування».
Також у рамках реалізації пілотного проекту Головного управління
державної служби України набрано окрему групу слухачів на спеціалізацію
«Адміністративний менеджмент», які здобуватимуть
освітньо-кваліфікаційний рівень магістра за заочно-дистанційною формою.

Місією магістерської програми є професійна підготовка
висококваліфікованих відповідальних кадрів для державного управління та
місцевого самоврядування, спроможних розробляти, аналізувати й
реалізовувати державну політику, творчо, ефективно й результативно
виконувати управлінські функції, сприяти інноваційним процесам в
суспільстві з метою утвердження соціальної справедливості, демократії,
забезпечення прав і свобод людини, сталого розви»тку на основі світових
та європейських стандартів.

Місія реалізуються через досягнення наступних основних цілей програми:

1. Оволодіння слухачами комплексом професійних знань між- та
багатодисциплінарного характеру, формування цінностей, умінь і навичок,
необхідних для ефективного управління в різних сферах суспільного життя,
виконання функцій висококваліфікованих експертів, радників,
консультантів, аналітиків, дослідників з проблем державного управління,
місцевого самоврядування, політичної та адміністративної реформ, інших
суспільних перетворень. Надання слухачам можливості вибору форм навчання
(денної, заочної, вечірньої тощо), врахування індивідуальних професійних
інтересів (через вибір спеціалізацій, навчальних дисциплін, тем
дослідницьких робіт), поєднання теоретичного навчання з участю у
наукових дослідженнях і практичним застосуванням отриманих знань
(стажування, практичні, семінарські заняття, комунікативні заходи),
необхідних для вироблення та ефективної реалізації державної політики
на всіх рівнях державного управління і місцевого самоврядування.
Створення основи для забезпечення перепідготовки та підвищення
кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого
самоврядування упродовж професійної кар’єри.

Продукування та розповсюдження наукових знань шляхом проведення
фундаментальних і прикладних досліджень з проблем державного будівництва
й управління та місцевого самоврядування, надання
експертно-консультативних, інформаційно-аналітичних, науково-методичних
послуг з питань теорії і практики державно-управлінських процесів;
розвиток нових наукових шкіл; презентація результатів досліджень, їхнє
упровадження в практику органів державної влади й органів місцевого
самоврядування.

Забезпечення всебічного залучення слухачів і викладачів до світових
джерел інформації; вивчення, аналіз, узагальнення та використання кращої
практики й світового досвіду; розвиток міжнародного співробітництва,
організація спільних інтернаціональних комунікативних заходів,
науково-дослідних проектів, навчання й стажування в зарубіжних
установах; сприяння створенню загальноєвропейського освітнього простору
на основі спільних цінностей та стандартів якості.

Опанування магістерською програмою дозволить слухачам оволодіти
професійними компетенціями, необхідними для ефективного, компетентного й
етичного керівництва; дасть змогу використовувати можливості
широкоаспектного аналітично-дослідницького підходу до вирішення
управлінських проблем; виконувати функції висококваліфікованих
експертів, радників, консультантів, аналітиків з проблем державного
управління, місцевого самоврядування, політичної та адміністративної
реформи, інших суспільних перетворень.

Для організації навчального процесу на факультеті створено належні
матеріальні умови. До послуг слухачів магістратури – навчальний корпус з
добре оснащеними технічними засобами аудиторіями, сучасний комп’ютерний
клас з підключенням до мережі Інтернет та до системи супутникового
телебачення.

До навчального процесу залучаються висококваліфіковані
науково-педагогічні кадри, викладачі українських вузів,
спеціалісти-практики, які мають досвід роботи в органах державного
управління, регіонального i місцевого самоврядування.

Велика увага приділяється розв’язанню проблем методичного забезпечення
навчального процесу: сучасною літературою, навчальними програмами та
курсами для державних службовців, інформаційною комп’ютерною базою.
Поряд із традиційними, застосовуються сучасні активні методи навчання:
рольові iгpи, круглі столи, аналіз конкретних ситуацій тощо.

Аудиторні заняття за денною формою навчання проводяться протягом
п’ятиденного тижня. Навчальний день складається, як правило, з 3-4-х
академічних пар тривалістю 90 хвилин кожна (45+45). Заняття
розпочинаються о 8-00 год., закінчуються о 14-05 год. Велика перерва: з
14-05 до 14-35.

Слухачам, які навчаються в магістратурі за денною формою підготовки за
державним замовленням, виплачується стипендія в порядку, визначеному
законодавством.

Іногороднім та іноземним слухачам надається місце для проживання в
гуртожитку.

Слухачі користуються правами, передбаченими чинним законодавством
України, а також мають право:

на урахування їх професійних інтересів і запитів у програмах навчання;

порушувати питання про заміну викладачів, наукових керівників, які, на
думку слухачів, не забезпечують належної якості підготовки;

брати участь у науково-дослідній роботі та інших видах діяльності.

Слухачі зобов’язані:

виконувати у строки, передбачені навчальним планом і програмами
навчальних дисциплін, види навчальної роботи, відвідувати згідно із
затвердженим розкладом навчальні заняття, складати заліки, контрольні
випробування, державний екзамен, виконувати і захищати кваліфікаційні
роботи;

дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Слухачам, які виконали навчальну програму, склали державний
екзамен та захистили магістерську роботу присвоюється кваліфікація
магістра і видається диплом встановленого зразка.

У разі припинення навчання за заявою слухача він може бути
поновлений за наказом ректора ІФНТУНГ за наявності поважних причин.

При відрахуванні слухачам видається академічна довідка, в якій
наводиться перелік навчальних дисциплін та оцінки, отримані слухачем за
результатами контрольних випробувань, а також виконання інших видів
навчальної роботи, передбачених навчальним планом.

Слухачам, які не склали державних екзаменів або не захистили
магістерської роботи з поважних причин, ректором ІФНТУНГ може бути
дозволено повторне складання державних екзаменів та захист магістерської
роботи у наступному навчальному році.

Особам, які закінчили навчання в магістратурі за денною формою й
отримали диплом магістра встановленого зразка, надається відпустка на 30
календарних днів та виплачується місячна стипендія за рахунок
стипендіального фонду.

1.2. Структура навчального плану та оцінювання

рівня засвоєння програмного матеріалу

Нормативна частина навчального плану професійної підготовки магістрів
містить навчальні дисципліни, вивчення яких є обов’язковим для кожного
слухача.

Варіативна частина освітньо-професійної програми «Державне управління»
зорієнтована на врахування фахових інтересів слухачів та складається з
дисциплін спеціалізації та факультативних. Слухач обирає (зараховується)
на одну із спеціалізацій, що пропонуються програмою і співвідносяться з
профілем та вимогами до професійної компетенції за посадою, на якій він
працює, або зарахований до кадрового резерву. Факультативні дисципліни,
спрямовані на поглиблене розкриття дисциплін нормативної частини,
покликані задовольнити вузькопрофесійні інтереси слухачів. Окрім того,
програми передбачають вивчення слухачами й студентами однієї з іноземних
мов (англійської, німецької, французької).

Таке поєднання навчальних дисциплін дозволяє слухачам та студентам
отримати різносторонню підготовку, необхідну для ефективного управління.

Рівень засвоєння програмного матеріалу кожної з нормативних навчальних
дисциплін та навчальних дисциплін спеціалізації визначається за
100-бальною оціночною шкалою наступним чином:

За шкалою:

ECTS національною Магістратури

А відмінно 85-100

ВС добре 70-84

DE задовільно 51-69

FX незадовільно з можливістю повторного складання 35-50

F незадовільно з обов’язковим повторним курсом 1-34

FX означає: «незадовільно» – необхідно виконати певну додаткову роботу
для успішного складання;

F означає: «незадовільно» – необхідна значна подальша робота.

Результати складання заліків з факультативних навчальних дисциплін
оцінюються за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано»).

Оцінка «відмінно» виставляється слухачам, які глибоко усвідомлюють роль
і місце навчальної дисципліни в реалізації місії і філософії
магістерської програми, виявили систематичні, глибокі знання програмного
матеріалу, вміння творчо використовувати ці знання при розв’язанні
практичних завдань, обумовлених її програмою, вичерпно і всебічно
відповіли на запитання, передбачені контрольним випробуванням, розуміють
взаємозв’язок змістовної частини дисципліни з програмним матеріалом
інших навчальних дисциплін, практикою державної служби, служби в органах
місцевого самоврядування, вільно орієнтуються в наукових, інших
літературних джерелах з питань відповідної проблематики.

Оцінка «добре» виставляється слухачам, які уявляють роль і місце
навчальної дисципліни в реалізації місії і філософії магістерської
програми, повністю опанували програмний матеріал, вільно користуються
ним при розв’язанні обумовлених навчальною програмою практичних завдань,
вичерпно висвітлили коло питань, передбачених контрольним випробуванням,
вміють пов’язувати набуті знання з прикладними питаннями державної
служби, служби в органах місцевого самоврядування, здатні самостійно
поповнювати та оцінювати знання в процесі подальшої навчальної
діяльності, орієнтуються в джерелах відповідної фахової, наукової і
навчальної інформації.

Оцінка «задовільно» виставляється слухачам, які виявили знання
ос-новного програмного матеріалу в повному обсязі, достатньому для їх
подальшої навчальної та професійної діяльності, здатні виконувати
практичні завдання передбачені програмою навчальної дисципліни,
ознайомлені із змістом основної і рекомендованої до неї літератури.
Припустившись у відповідях на запитання контрольних завдань незначних
помилок, ці слухачі, як правило, спроможні за допомогою викладача
виправити допущені помилки.

Оцінку «незадовільно (FX)» отримують слухачі, які мають суттєві
прогалини в знаннях з основного програмного матеріалу, припустилися
принципових помилок у відповідях на поставлені під час контрольного
випробування запитання. Такі слухачі, як правило, не мають достатньої
бази для опанування програми навчальної дисципліни і не здатні
продовжувати навчання без додаткових занять за індивідуальною програмою.

Оцінку «незадовільно (F)» виставляється слухачам, які опанували лише
окремі елементи програми навчальної дисципліни, при цьому цілісне її
сприйняття потребує обов’язкового повторного проходження відповідного
навчального матеріалу.

1.3. Система контролю засвоєння освітньо-професійних програм та програм
навчальних дисциплін

З метою забезпечення якості реалізації місії освітньо-професійних
програм магістратури державного управління здійснюються контрольні
заходи, що включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних, як
правило, практичних і семінарських занять і має на меті перевірку рівня
підготовленості слухача до виконання конкретної роботи шляхом:
експрес-опитування; виконання контрольних завдань; вирішення проблемних
ситуацій; моделювання соціальних, політичних економічних процесів;
формування проектів нормативних актів і документів, а також через
залучення слухачів до роботи в команді з розробки проектів, програм
тощо. Форми проведення поточного контролю і система оцінювання
визначаються кафедрою державного управління.

Підсумковий контроль включає контрольні заходи щодо засвоєння слухачами
програмного матеріалу навчальних дисциплін, їх стажування та державну
атестацію.

Підсумковий контроль будується на принципах відкритості й прозорості
всіх його етапів, однаковості застосування методики проведення,
можливості перевірки результатів, об’єктивності й ефективності.

До контрольних випробувань допускаються слухачі, які в повному обсязі і
вчасно виконали всі види навчальної роботи, передбачені програмою
навчальної дисципліни. Слухачі, які не виконали цієї вимоги, до
контрольних випробувань не допускаються, про що викладач кафедри
письмово інформує завідувача кафедри державного управління до їх
початку.

Перевірка робіт та оприлюднення результатів контрольних випробувань, що
проводились у письмовій формі здійснюється екзаменатором упродовж
тижневого терміну з дня їх складання. Роботи слухачів зберігаються на
кафедрі державного управління до завершення їх навчання і підлягають
вибірковій перевірці з боку представників ректорату, завідувачів кафедр,
зовнішніх екзаменаторів.

Підсумкова оцінка рівня засвоєння навчальної дисципліни враховує
результати поточного контролю та контрольних випробувань, що
обумовлюється програмою цієї дисципліни.

Підсумкові оцінки за стобальною шкалою або при заліку за двобальною
шкалою («зараховано», «не зараховано») вноситься в екзаменаційну
відомість навчальної дисципліни і засвідчуються екзаменатором.
Екзаменаційні відомості реєструються методистами кафедри державного
управління, які здійснюють облік успішності виконання слухачами всіх,
передбачених навчальним планом, видів навчальної роботи.

У межах часу, відведеного на консультації, викладачі проводять із
слухачами аналіз результатів контролю як захід, що сприяє закріпленню
навчального матеріалу.

Розробку завдань, тестів, методичних рекомендацій із зазначенням
переліку рекомендованої літератури, вказівок щодо проведення контрольних
випробувань, критеріїв оцінювання, а також доведення відповідної
інформації до слухачів, забезпечують кафедри ІФНТУНГ.

Кафедри, з врахуванням кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду,
формують банк завдань до контрольних випробувань з дисциплін нормативної
частини і дисциплін спеціалізацій, що періодично доопрацьовується й
оновлюється.

За відсутності слухача під час проведення контрольних випробувань з
поважної причини, термін їх складання визначається деканом ФУІД.

Слухачі, які не з’явились на контрольні випробування без поважних
причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку (в межах
балів, окреслених діапазоном FX).

Слухачеві, який не був допущений до контрольного випробування, або за
його результатами отримав оцінку «незадовільно», з дозволу декана ФУІД
надається одна повторна спроба для його складання за індивідуальним
графіком. Для повторного складання контрольного випробування створюється
комісія, до складу якої входять завідувач кафедри державного управління,
викладач навчальної дисципліни та представник деканату ФУІД.

Ліквідація академічних заборгованостей слухачів проводиться до початку
наступного семестру.

У разі незгоди з результатами оцінювання слухач може в день оприлюднення
оцінки подати аргументовану апеляцію декану ФУІД, з дозволу якого
створюється комісія з обов’язковою участю представника деканату та
завідувача кафедри державного управління для розгляду обґрунтованості
апеляції та проведення у виняткових випадках повторного контрольного
випробування, оцінка якого є остаточною.

Підсумкові оцінки складають основу формування рейтингу успішності
слухачів за результатами засвоєння певних навчальних дисциплін і
теоретичної частини навчальної програми в цілому.

1.4. Організація стажування слухачів

Стажування слухачів денної форми навчання спеціальності «Державне
управління» в органах державної влади та органах місцевого
самоврядування, інших установах, організаціях України (далі органи,
установи, організації) здійснюється з 1996 р. та є невід’ємною складовою
програми підготовки магістрів державного управління.

Головною засадою стажування є внесення ґрунтовної практичної складової
до процесу підготовки магістрів державного управління, спроможних
розробляти, аналізувати й реалізовувати державну політику, творчо,
ефективно й результативно виконувати управлінські функції, сприяти
інноваційним процесам у суспільстві з метою утвердження соціальної
справедливості, демократії, забезпечення прав і свобод людини, сталого
розвитку на основі світових та європейських стандартів.

Основною метою стажування є:

набуття слухачам досвіду виконання завдань, обов’язків та практичної
роботи в структурних підрозділах органів, установ, організацій на
посадах майбутньої служби;

перевірка професійної компетентності, якостей слухачів;

проведення досліджень за тематикою магістерських робіт;

підготовка слухачами аналітичних і узагальнюючих матеріалів з питань
державного управління та місцевого самоврядування для їх застосування в
практичній діяльності.

Основними завданнями стажування є:

засвоєння принципів та основ адміністративної діяльності через поєднання
теоретичних знань, набутих у процесі навчання, з практикою роботи на
посаді;

поглиблення знань із законодавчої та нормативно-правової бази за
напрямом діяльності органу стажування;

вивчення засад організації адміністративних структур, основних робочих
процедур, з яких складається професійна діяльність державного
службовця, посадової особи місцевого самоврядування;

поглиблення розуміння політичних, економічних та соціальних аспектів
діяльності, сутності державної служби, служби в органах місцевого
самоврядування;

набуття знань, умінь, здібностей, досвіду ефективного державного
управління, спрямованого на забезпечення прогресивних змін у
суспільстві, реформування політичної, економічної, соціальної,
гуманітарної сфер, адміністративної системи.

Протягом стажування слухачі беруть безпосередню участь у діяльності
органів, установ, організацій: готують проекти документів (довідки,
доповідні записки, законопроекти, постанови, розпорядження, накази,
концепції, програми тощо); розробляють пропозиції, спрямовані на
прийняття раціональних рішень й удосконалення управлінського процесу;
беруть участь у проведенні організаційних заходів.

1.5. Загальні вимоги до написання магістерської роботи

Магістерська робота є самостійною кваліфікаційною дипломною працею
випускника магістратури, що містить елементи наукової новизни.

При написанні магістерських робіт реалізуються такі завдання:

закріплення і поглиблення знань, отриманих слухачами магістратури у
процесі навчання;

залучення слухачів до самостійної роботи з фаховою літературою;

формування навичок пошуку необхідних джерел і матеріалів;

набуття слухачами досвіду чітко, послідовно і грамотно письмово
викладати теоретичні положення;

розвиток умінь аналізу, узагальнення, формулювання висновків.

Кожне дослідження, у тому числі й магістерська робота, від творчого
задуму до остаточного оформлення наукової праці має неповторну
специфіку. Однак усі вони наділені загальними особливостями, які
охоплюють універсальні послідовні процеси (етапи):

1. Вибір теми, обґрунтування її актуальності і визначення рівня її
розробленості; вибір об’єкта, предмета, окреслення мети і завдань
дослідження.

2. Нагромадження необхідної наукової інформації, пошук, вивчення й
аналіз літературних та інших джерел з теми дослідження; вибір напрямів
дослідження з огляду на його мету.

3. Відпрацювання гіпотези й теоретичних передумов дослідження,
визначення наукового завдання.

4. Вибір методів дослідження, які є інструментами здобуття фактичного
матеріалу, необхідною умовою досягнення поставленої мети.

5. Обробка й аналіз результатів експериментального дослідження.

6. Написання тексту роботи, оформлення її вступу і висновків, опис
використаних джерел і створення додатків.

7. Підготовка до захисту і захист наукового дослідження.

ету за погодженням з Головним управлінням державної служби України і
повинна відображати проблеми історії, розвитку та сучасного стану
державного управління (місцевого самоврядування); питання державного
регулювання економіки; перспективи розвитку інституту державної служби
(служби в органах місцевого самоврядування) і т.п. Вдало і обґрунтовано
обрана тема значною мірою визначає доцільність і результативність усього
дослідження.

Теми і проблеми досліджень зумовлені потребами розвитку суспільства.
Часто вони пов’язані з необхідністю усунення певних протиріч у житті
суспільства. Тому для вибору теми магістерської роботи такі протиріччя
аналізують за літературою, практичним досвідом і в загальних рисах
передбачають майбутні результати дослідження. Мотивом вибору теми
дослідження можуть бути необхідні для розв’язання проблеми досвід,
творчий потенціал випускника магістратури. При цьому необхідно
враховувати і наявність потрібної для майбутнього дослідження
матеріальної бази, відповідних технічних засобів тощо.

Розпочинають дослідження із ознайомлення зі станом проблеми. Для цього
слухач магістратури ретельно аналізує доступні законодавчі й нормативні
документи, вивчає літературні джерела, статистичні матеріали. Для
виявлення джерел та посібників необхідно звернутись до спеціальних
довідково-бібліографічних, реферативних та інших інформативних видань.
Результатом такої роботи повинен стати бібліографічний перелік
опрацьованих літературних джерел, нотатки використаних матеріалів,
конспект чи реферат.

При визначенні об’єкта та предмета дослідження слід пам’ятати, що об’єкт
– це матеріальна або ідеальна система, яка підлягає дослідженню (органи
влади, підприємства, заклади, організації, інші господарські та
організаційні системи). Предметом дослідження виступають властивості,
характеристики об’єкта дослідження у вигляді структури системи,
закономірностей взаємодії елементів системи, закономірностей розвитку,
якості системи тощо.

Після вивчення стану проблеми складають програму (план) дослідження,
мета якої полягає в забезпеченні систематичності й послідовності робіт у
процесі дослідження. Програма передусім передбачає конкретну методику
дослідження – сукупність і взаємозв’язок дослідницьких способів, методів
і прийомів. У ній обґрунтовують вибір теми, розкривають її актуальність
і наукову новизну, визначають мету й завдання дослідження, складають
календарний план робіт, формулюють гіпотезу дослідження. Обґрунтування
теми дослідження має переконувати в актуальності міркувань, на підставі
яких обрано проблему, розкривати чинники, які зумовлюють необхідність
здійснення аналізу. Ними можуть бути розвиток науки, суспільні потреби,
необхідність узагальнення певного досвіду та ін.

Актуальність магістерської роботи залежить від того, наскільки її
результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань або
усуненню протиріч у сфері державного управління чи місцевого
самоврядування. Новизна дослідження може полягати у відкритті нових
закономірностей, визначенні шляхів їх використання для практичних потреб
людини, суспіль-ства.

Мета дослідження здебільшого міститься у формулюванні теми. Як правило,
її вбачають у виявленні залежностей між певними факторами, з’ясуванні
зв’язків між явищами, встановленні умов усунення недоліків у процесах,
розкритті можливостей удосконалення процесів, пізнанні закономірностей і
тенденцій розвитку та ін. Мета дослідження конкретизується в його
завданнях, які дають уявлення про спрямованість магістерської роботи.
Завдання розкривають мету дослідження, і у сукупності повинні бути
адекватними їй.

Наявність мети й завдань є передумовою для обґрунтованого вибору
методів, засобів дослідження, методів оброблення результатів
дослідження, способів, за допомогою яких вони будуть інтерпретовані й
відповідно оформлені. Передбачений програмою календарний план робіт
сприяє чіткому розподілу часу на кожний етап дослідження. Відсутність
його породжує невизначеність, а нерідко й порушення термінів виконання
окремих етапів дос-лідження, ритмічності всієї роботи, спричинює
зниження дослідницьких результатів.

Важливим елементом дослідження є його гіпотеза – можлива (передбачувана)
відповідь на питання, яке ставить перед собою дослідник. Складається
вона з передбачуваних зв’язків між досліджуваними фактами. Формулювання
гіпотези починається під час роздумів над метою і завданнями
дослідження. Аналізуючи стан обраної для дослідження проблеми, дослідник
розмірковує над необхідністю з’ясувати передусім актуальніші питання,
сформувати попередні уявлення про зв’язки, які можуть існувати між
відомими фактами. Щоб правильно сформулювати гіпотезу, необхідно мати
широкий кругозір у сфері, до якої належить досліджувана проблема, добре
знати її історичні передумови, теоретичні засади.

Для систематичного накопичення матеріалів застосовують різноманітні
методи наукового дослідження. Їх вибір залежить від мети і завдання
дос-лідження. Усі методи повинні бути спрямовані на перевірку
переконливості висунутих у гіпотезі передбачень. Принагідно зазначимо,
що у науці не існує універсального методу дослідження. Кожен пошуковець
обирає найзручніший метод, зважаючи на особливість своєї теми.

Важливу роль у підтвердженні гіпотези відіграє експеримент. Головною
метою експерименту може бути виявлення властивостей досліджуваних
об’єктів, перевірка справедливості гіпотези і на цій основі всебічне і
глибоке вивчення теми наукового дослідження.

Наступною складовою підготовки магістерської роботи є зведення
результатів дослідження. На цьому етапі упорядковують, систематизують,
перевіряють на достовірність або здійснюють статистичну оцінку зібраних
матеріалів. Надалі їм надають зручної для аналізу форми (таблиці,
графіки, математичні формули тощо). Зведені результати дослідження
можуть виявитися недостатньо достовірними чи статистично значущими. З
огляду на це виникає необхідність зібрати додатковий дослідний матеріал,
провівши дослідження (спостереження, вимірювання, експеримент тощо) за
тих самих умов, що й основні.

Зведені результати дослідження всебічно вивчають й аналізують,
приділяючи увагу усвідомленню і встановленню сутності і зв’язків між
досліджуваними факторами, процесами, явищами. Визначальними при
обробленні результатів дослідження є методи аналізу і синтезу, індукції
й дедукції. Окремо їх застосовують тільки під час вивчення поодиноких
явищ чи процесів. Для аналізу чисельних результатів, пов’язаних із
складними процесами, явищами, використовують їх комбінування. Отримані
дані аналізують, по-рівнюючи з гіпотезою дослідження. Навіть негативні
результати дослідження мають свою цінність, тому не слід недооцінювати
їхнє значення. У багатьох випадках вони допомагають правильно змінити
уявлення дослідника про досліджувані об’єкти, процеси чи явища.

На основі аналізу формулюють висновки та пропозиції. Результативність
такої роботи значною мірою залежить від рівня кваліфікації й ерудиції
дослідника, його уміння стисло, чітко і зрозуміло розкрити, оцінити все
нове і суттєве, що є результатом дослідження, визначити шляхи подальших
пошуків.

Дотримання послідовності етапів наукового пошуку забезпечує високий
професійний рівень дослідження і ефективність впровадження результатів
ма-гістерської роботи. Її написання повинно проходити у процесі
постійного консультування з керівником роботи, який призначається
наказом ректора університету з числа викладачів та керівників органів
державної виконавчої влади (місцевого самоврядування).

Графіком навчального процесу для слухачів магістратури, які навчаються
за денною формою, передбачено 8 тижнів, вільних від занять, впродовж
яких триває написання випускної кваліфікаційної дипломної роботи. У разі
коли випускник, який навчався за державним замовленням за денною формою,
не склав державний екзамен або не захистив дипломну магістерську роботу,
орган державної влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти
його на посаду з урахуванням отриманої підготовки відповідно до п. 57
Порядку прийому на навчання за освітньо-професійною програмою підготовки
магістрів за спеціальністю «Державна служба» галузі знань «Державне
управління» та працевлаштування випускників (затверджене урядовою
постановою від 29 липня 2009 р. № 789).

1.6. Державна атестація

Державна атестація проводиться у формі державного екзамену та захисту
магістерських робіт.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка фахової підготовки
слухачів з обраної спеціалізації за екзаменаційними завданнями,
складеними на основі програм навчальних дисциплін.

Державну атестацію слухачів і відповідно присвоєння кваліфікації
магістра здійснює Державна екзаменаційна комісія (ДЕК).

ДЕК перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників,
вирішує питання про присвоєння їм кваліфікації магістра і видачу диплома
встановленого зразка, формує пропозиції щодо поліпшення якості
освітньо-професійної підготовки слухачів.

Державні екзаменаційні комісії створюються щорічно.

Голови державних екзаменаційних комісій призначаються за погодженням з
керівництвом Івано-Франківської ОДА наказом ректора ІФНТУНГ.

До складу державних екзаменаційних комісій також входять: представники
ректорату, декани факультетів (їх заступники), завідувачі кафедр,
професори, доценти кафедр, провідні науковці галузі та фахівці органів
державного управління і місцевого самоврядування.

До участі в роботі державних екзаменаційних комісій як екзаменатори
можуть залучатися науково-педагогічні працівники відповідних кафедр,
якщо в складі комісії немає їх представництва, а також зовнішні
екзаменатори.

Персональний склад членів державних екзаменаційних комісій і
екзаменаторів затверджується ректором ІФНТУНГ не пізніше ніж за місяць
до початку їх роботи.

Робота державних екзаменаційних комісій проводиться у терміни,
передбачені навчальним планом, за відповідним графіком, що
затверджується ректором ІФНТУНГ і доводиться до загального відома не
пізніше як за місяць до початку складання державного екзамену й захисту
магістерської роботи.

До складання державних екзаменів та захисту магістерських робіт
допускаються слухачі, які виконали всі види робіт, передбачених
навчальним планом.

Державній комісії перед початком державних екзаменів і захистом
магістерських робіт, відповідними навчальними підрозділами подаються
такі матеріали:

– рейтинг слухачів узагальнений та за результатами засвоєння ними
навчальних дисциплін певної спеціалізації;

– магістерська робота з відзивом керівника та зовнішньою рецензією на
неї.

Складання державних екзаменів та захист магістерських робіт проводиться
на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії за участю не
менше половини її складу при обов’язковій присутності голови комісії або
його заступника.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка фахової підготовки
слухачів з обраної спеціалізації за екзаменаційними завданнями,
складеними на основі програм навчальних дисциплін. Тривалість державних
екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.

Рішення державної екзаменаційної комісії про оцінку рівня підготовки,
виявленого при складанні державного екзамену або захисті магістерської
роботи, а також про присвоєння слухачеві кваліфікації магістра
державного управління та видачі йому відповідного диплома приймається на
її закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю
голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. За однакової
кількості голосів, голос голови є вирішальним.

Усі засідання державної екзаменаційної комісії протоколюються. У
протоколи вносяться оцінки, отримані на державних екзаменах або при
захисті магістерської роботи, записуються запитання, що ставились,
особливі думки членів комісії. У протоколах також вказується здобута
кваліфікація, а також факт одержання слухачем диплома з відзнакою.

Протоколи підписують голова та члени державної екзаменаційної комісії,
які брали участь у засіданні.

Слухачам, які виконали навчальну програму, захистили магістерську роботу
та склали державні екзамени, присвоюється кваліфікація магістра
державного управління і видається диплом встановленого зразка.

Диплом з відзнакою видається слухачам, які мають оцінку «відмінно» не
менш як 75% усіх навчальних дисциплін (що оцінюються за стобальною
шкалою) та оцінку «добре» з інших навчальних дисциплін, а також заліки з
факультативних, склали державні екзамени і захистили магістерську роботу
з оцінкою «відмінно».

1.7. Захист магістерської роботи

До захисту випускної кваліфікаційної дипломної роботи
допускаються слухачі магістратури, які успішно виконали навчальний план
та склали комплексний державний іспит.

На кафедрі державного управління складається і затверджується
ка-лендарний графік захисту магістерських робіт. Остаточний варіант
роботи у твердому переплетінні подається на кафедру не пізніше, ніж за
два тижні до захисту. Також на кафедру державного управління подається
електронний варіант роботи, записаний на дискеті «3,5» або
компакт-диску. Електронний варіант роботи повинен бути повністю
ідентичним за змістом роботі на паперовому носії й оформляється одним
файлом у форматі *.doc або *.rtf, де назвою файлу є прізвище автора,
подане в транскрипції літерами латинського алфавіту, наприклад,
Ivanchuk.doc.

До роботи додається відгук керівника та дві рецензії.

У відгуку керівник послідовно зазначає:

назву магістерської роботи, прізвище та ініціали її автора;

ступінь опрацювання магістрантом джерел, узагальнення матеріалів,
вірогідність результатів, значущість висновків і пропозицій;

дотримання автором графіку написання роботи;

характеристику сформованих у магістранта вмінь і навичок проведення
наукового дослідження;

загальний висновок щодо відповідності магістерської роботи встановленим
вимогам;

найменування посади та підпис керівника.

Рецензія має містити такі дані:

назва магістерської роботи, прізвище та ініціали її автора;

характеристика структури роботи;

висновок про відповідність змісту магістерської роботи виданому
завданню;

характеристика виконання кожного розділу роботи, ступінь використання
автором останніх досягнень науки та практики;

позитивні сторони магістерської роботи;

недоліки та зауваження до роботи;

загальна оцінка про відповідність роботи встановленим вимогам та її
цінність для практичного застосування у діяльності органів державної
влади (органів місцевого самоврядування), розробки державної політики;

загальний висновок про оцінку (за чотирибальною шкалою), на яку
заслуговує робота;

найменування посади та підпис рецензента.

Рецензії, у яких не висловлено зауважень до роботи, до розгляду не
приймаються.

Захист магістерської роботи проходить на відкритому засіданні Державної
екзаменаційної комісії (ДЕК). Захист відбувається публічно, повинен
носити характер дискусії і проходити в обстановці високої вимогливості,
принциповості та дотримання наукової етики.

Процедура захисту проводиться у такій послідовності:

повідомлення секретарем ДЕК об’єктивних даних випускника (прізвище,
ім’я, по батькові, місце роботи (посада в органі державної влади чи
місцевого самоврядування, на яку зараховано до кадрового резерву),
результатів успішності за час навчання в магістратурі та оцінки,
отриманої магістрантом на комплексному державному іспиті;

оголошення секретарем ДЕК теми роботи та відгуку керівника роботи;

повідомлення випускником магістратури основних результатів дослідження;

дискусія (відповіді автора магістерської роботи на запитання, виступи
членів ДЕК щодо матеріалів роботи);

оголошення секретарем ДЕК змісту рецензій, які надані на магістерську
роботу;

відповіді автора роботи на зауваження, висловлені рецензентами та
членами ДЕК.

Під час повідомлення основних результатів дослідження (10-12 хв.),
магістранту рекомендується за допомогою технічних засобів або наочно
демонструвати схеми, таблиці, ілюстрації, матеріали з яких виносяться на
захист. У дискусії мають право брати участь усі присутні на захисті.
Наприкінці автору, за його бажанням, може бути надано заключне слово.

На закритому засіданні ДЕК підводяться підсумки захисту і приймається
рішення про загальну оцінку написання і захисту магістерської роботи та
про присвоєння випускнику кваліфікаційного рівня «магістр» за
спеціальністю «Державна служба». Результати захисту оголошуються у той
же день, після підписання в установленому порядку передбаченого
процедурою захисту протоколу.

Відповідно до Порядку прийому на навчання за освітньо-професійною
програмою підготовки магістрів за спеціальністю «Державна служба» галузі
знань «Державне управління» та працевлаштування випускників (затверджене
урядовою постановою від 29 липня 2009 р. № 789) у разі коли випускник не
захистив магістерську роботу без поважних причин, орган, установа,
організація, в яких випускник перебуває в кадровому резерві, може
прийняти його на посаду з урахуванням отриманої підготовки.

Список використаної і рекомендованої літератури

Конституція України. – К., 2006.

Закон України «Про державну службу»// Відомості Верховної Ради. – 1993.
– № 52. – Ст. 490.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» //
Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 33. – Ст. 175.

Про Стратегію реформування державної служби в Україні: Указ Президента
України від 14.04. 2000 № 599/2000 // Урядовий кур’єр. – 2000. –
19 квітня.

Про затвердження Положення про проведення атестації державних
службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12. 2000 № 1922
// Офіційний вісник України. – 2001. – № 1. – 26 січня. – Ст. 27.

Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для
державної служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02. 2001
№ 199 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – 16 березня. – Ст.
367.

Про затвердження Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки:
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2004 № 746 // Офіційний
вісник України. – 2004. – № 23. – 25 червня. – Ст. 1554.

Про затвердження Порядку прийому на навчання за освітньо-професійною
програмою підготовки магістрів за спеціальністю «Державна служба» галузі
знань «Державне управління» та працевлаштування випускників: Постанова
Кабінету Міністрів України від 29.07. 2009 № 789 // Урядовий кур’єр. –
2009. – 12 серпня.

Галузевий стандарт вищої освіти України: освітньо-професійна програма
підготовки магістра за спеціальністю 8.150101 «Державна служба». – К.:
МОН України, 2004.

Державна служба: інформаційний пакет для вступників та слухачів
магістратури. / Укладач А. Мазак. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2008.

Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування. / За заг.
ред. О. Оболенського. – Хмельницький: «Поділля», 1999.

Державне управління: Словник-довідник. / За заг. ред. В.М. Князєва, В.Д.
Бакуменка. – К.: Вид-во УАДУ, 2002.

Дзвінчук Д.І. Підвищення кваліфікації державного службовця як процес і
результат розвитку компетентності // Вісник УАДУ. – 1999. – № 1. – С.
190-194.

Дзвінчук Д.І. Державний службовець сідає за підручник // Віче. – 1999. –
№ 3. – С. 64-68.

Дзвінчук Д.І. Психологічні основи ефективного управління: Навч.
посібник. – К.: ЗАТ НІЧЛАВА, 2000. – 280 с.

Дзвінчук Д.І. Освіта в історико-філософському вимірі: тенденції розвитку
та управління: Монографія. – К.: Нічлава, 2006. – 378 с.

Дзвінчук Д.І. Методичні рекомендації з проведення самостійної та
індивідуальної роботи з студентами та слухачами магістратури
спеціальності «Державна служба» в умовах інтенсифікації навчання. –
Івано-Франківськ: Місто НВ, 2007. – 92 с.

Дзвінчук Д.І., Мазак А.В. Магістерська робота: написання, оформлення,
захист. Методичні рекомендації для слухачів магістратури за
спеціальністю 8.150101 «Державна служба». – Івано-Франківськ, 2007. – 36
с.

Дубенко С. Державна служба і державні службовці в Україні: Навч.-метод.
посібник. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999.

Малиновський В. Державна служба: теорія і практика: Навч. посібник. –
К.: Атіка, 2003.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020