UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВасиль Голобородько
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1920
Скачало85
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер

серед рефератних сайтів України!

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Василь Голобородько. Біографія”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Становлення В.Голобородька як поета

 

2. Подальша творчість Василя Голобородька

 

3. Художні особливості творчості В.Голобородька

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Голобородько Василь (народивя 7.04.1945) - письменник, який визнаний на

загальноукраїнському рівні Національної премією імені Тараса Шевченка,

його твори перекладалися на іноземні мови: на польську, французьку,

німецьку, англійську, румунську, хорватську, сербську, португальську,

іспанську, естонську, латвійську, литовську, шведську, російську,

переклади репрезентували поетичну творчість автора у зарубіжних

антологіях та часописах.

 

Окремими виданнями вірші у перекладах іноземними мовами з'являлися:

португальською у Бразилії 1991 року, англійською у Канаді 1991 року,

польською у Польщі 1995 року. 

 

Любов до свого народу, батьківщини  проявляється у поетів по-різному.

Виражається вона не тільки у схилянні перед героїчним минулим та

чеснотами України. Часто поети гострим словом таврували недоліки свого

краю, недалекоглядність народних мас, бажаючи добра усім. Так, Леся

Українка не побоялася назвати свій народ покірним рабом за те, що він

«На себе самохіть кладе кайдани» (вірш «Слов'янин — раб»). А наш земляк

М. Чернявський називав українців словами «хлоп»,   «сліпі раби сліпої

сили» за те, що цей хлоп   в   революцію “все нищив і ганьбив. На смерть

закон і глузд убив” («Помста сліпців», 1918 р.). Здавалося б, що

закладена в нашій літературі традиція будити народ, називати суспільні

негативні явища своїми іменами, матиме своє продовження і в нових

поколіннях письменників за радянської влади, бо ж суспільний поступ

вимагає критичного самоочищення всіх. Та не так на цю позицію митців

стали дивитись у двадцяті і пізніші роки. У часи побудови

«найпрогресивнішого суспільства» ця традиція була штучно припинена. На

думку тодішніх (та й пізніших керманичів СРСР) народу потрібна була

тільки величальна пісня поетів про успіхи та перемоги рідної партії,

ідей Леніна і Сталіна. Право на  критичне слово мав виключно

тоталітарний режим і письменники, які йому вірно служили.

 

Той з поетів, хто насмілювався думати і писати про інше, а тим паче

критикувати керівництво,   виключався за це не тільки з літературного

процесу, але часто й з самого життя. Одні, як Василь Стус, пішли за свої

переконання на загибель, інші, як Василь Голобородько, у внутрішню

еміграцію.

 

1. Становлення В.Голобородька як поета

 

Народився Василь Іванович у селі Адріянопіль на Луганщині у селянській

родині. Закінчивши українську семирічку, пішов продовжувати середню

освіту в російськомовну школу. Про свій початок дорослого життя поет так

розповідав кореспонденту журналу «Україна»   на початку 90-х років:

«1964-го я вступив до Київського університету імені Т. Г.Шевченка й рік

навчався на філологічному факультеті. Потім склалося так, що в

театральному інституту Володимир Денисенко набрав режисерську групу й у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ