.

Грошово-кредитне регулювання економіки

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
220 6251
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

«Грошово-кредитне регулювання економіки»

на замовлення відвідувачів сайту – БЕЗКОШТОВНО

ПЛАН

Вступ

1. Суть, функції і форми грошово-кредитного регулювання економічної
монетарної політики

2. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки

3. Особливості грошово-кредитного регулювання економіки України

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На сучасному етапі розвитку багато які держави, також і Україна формують
свої власні моделі державного регулювання. Дуже важливим є вибір
інструментів державного регулювання, тому що саме він значно впливає на
демократичний устрій в суспільстві. Одним з інструментів державного
регулювання є грошово-кредитна політика.

Більшість сучасних економістів розглядають монетарну (кредитно-грошову)
політику як найбільш прийнятний для демократичного суспільства
інструмент державного регулювання національної економіки, який не
призводить до надмірного диктату уряду і зменшенню господарської
самостійності окремих індивідуумів.

Найвища кінцева ціль монетарної політики полягає в забезпеченні
стабільності цін, повної зайнятості і зростанні реального обсягу ВНП. Ця
ціль досягається за допомогою заходів в рамках грошово-кредитної
політики, що здійснюються досить поволі, розраховані на роки і не є
швидкою реакцією на зміни кон’юнктури. В зв’язку з цим поточна монетарна
політика орієнтується на конкретні і доступні цілі, чим зазначене вище
глобальне завдання, наприклад на фіксацію кількості грошей в обігу,
певного рівня банківських резервів чи норми і т. п.

1. Суть, функції і форми грошово-кредитного регулювання економічної
монетарної політики

Під грошово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємозв’язаних,
скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання
грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк.
Часто її називають монетарною, чи грошовою, політикою.

В економічній літературі є кілька тлумачень грошово-кредитної політики.
Деякі автори відносять до неї будь-які заходи держави, котрі стосуються
грошової сфери, включаючи й ті, що здійснюються без участі центрального
банку. Зокрема, це заходи, спрямовані на зміну рівня оподаткування,
структури бюджетних видатків тощо. Проте такий підхід надто широкий і не
дає можливості виявити специфіку грошово-кредитної політики та
використати властиві їй механізми з найбільшим ефектом. У такому
розумінні вона перетворюється лише в понятійне явище.

Трапляються і надто вузькі тлумачення грошово-кредитної політики,
наприклад як сукупності заходів держави щодо забезпечення оптимального
валютного курсу. За такого підходу суть грошово-кредитної політики
зводиться до одного з можливих варіантів розвитку регулятивного процесу,
коли за тактичну ціль політики вибирається стабілізація валютного курсу.
Всі інші можливі варіанти його розвитку залишаються поза увагою, що
істотно збіднює механізм та результативність грошово-кредитної політики.

Найбільш прийнятним є визначення, яке відносить до грошово-кредитної
політики ті заходи та дії регулятивного характеру, які здійснюються
безпосередньо центральним банком чи за його участю та реалізуються через
грошовий ринок у всіх його різновидах, включаючи валютний. За такого
підходу грошово-кредитна політика набуває чітких, економічно обумовлених
меж, внутрішньо єдиної інституційної основи, тобто охоплює грошовий
ринок і банківську систему. У такому трактуванні грошово-кредитна
політика виступає як системний, організаційно оформлений регулятивний
механізм зі своїми специфічними цілями, інструментами та роллю в
економічній системі Саме у цьому розумінні ми використовуватимемо в
подальшому поняття монетарної політики.

Грошово-кредитна політика є оперативним і гнучким доповненням політики
бюджетної. Світова практика свідчить, що за її допомогою держава впливає
на грошову масу та відсоткові ставки, а вони, відповідно, – на споживчий
та інвестиційний попит.

Грошово-кредитна політика грунтується на принципах монетаризму і має
низку переваг над фіскальною політикою. Негативні моменти полягають у
тому, що ця політика непрямо впливає на комерційні банки з метою
регулювання динаміки пропозиції грошей, а тому не може безпосередньо
змусити їх зменшувати чи збільшувати кредити.

Головною функцією центрального банку кожної держави (у США -Федеральної
резервної системи) є регулювання грошової маси, забезпечення її
відповідності масі товарів І підтримки таким чином стійкої купівельної
спроможності грошей, що є дуже важливою умовою нормального
функціонування ринкового механізму.

Фінансова політика центрального банку зумовлена станом економіки. Якщо
економічна активність на ринку погіршується і відбувається спад
виробництва, скорочення робочих місць, центральний банк робить спробу
збільшити грошову масу і кредит. Якщо ж витрати стають загрозливо
збитковими, унаслідок чого зростають ціни і вивільняється багато робочих
місць, він робить усе можливе, щоб зменшити грошову масу і кредит».

Цілі монетарної політики поділяються на три групи: стратегічні, проміжні
i тактичні

Стратегічними звичайно є цілі, що визначені як ключові в
загальноекономічній політиці держави. Ними можуть бути зростання
виробництва, зростання зайнятості, стабілізація цін, збалансування
платіжного балансу. Кожна з цих цілей настільки важлива для суспільства,
що владні структури можуть ставити перед собою завдання одночасно
реалізувати їх yci чи більшу їхню частину. Держава в цілому має у своему
розпорядженні широкий спектр регулятивних інструментів для розв’язання
таких завдань.

Проте з допомогою заходів лише монетарної політики одночасно досягти
вcix указаних цілей неможливо через обмеженість та специфіку її
інструментарію. Тому в межах монетарної політики зазначені стратегічні
цілі виявляються несумісними. Зокрема, стабілізація цін вимагає
застосування монетарних заходів, які призводять до погіршення
кон’юнктури, спаду виробництва та зайнятості. I навпаки, для зростання
виробництва необхідно вживати заходи, які призведуть до пожвавлення
кон’юнктури i можуть спричинити зростання цін.

Тому центральний банк вибирає залежно від конкретної економічної
ситуації одну iз стратегічних цілей. Нею, як правило, е стабілізація цін
(чи погашення інфляції), оскільки якраз вона найбільше відповідає
головному призначенню центрального банку – підтримувати стабільність
національних грошей. І через розв’язання цього завдання центральний банк
сприяє досягненню інших стратегічних цілей.

Проте щоразу виникає складна проблема узгодження стратегічних цілей
монетарної та загальноекономічної політики. Потрібно, щоб у
загальноекономічній політиці стабілізація цін була визнана пріоритетною
чи важливою, а монетарна політика мала орієнтацію на забезпечення
економічного зростання. Якщо ж такого  збігу немає, то центральному
банку доводиться або змінювати свою стратегічну ціль, або відстоювати її
ціною загострення відносин зі структурами виконавчої, а то й
законодавчої влади.

Проміжні цілі монетарної політики полягають у таких змінах певних
економічних процесів, які сприятимуть досягненню стратегічних цілей.
Оскільки в ринкових умовах економічне зростання, зайнятість, динаміка
цін, стан платіжного балансу та інші макроекономічні показники
визначаються передусім станом ринкової кон’юнктури, проміжними цілями
монетарної політики є зміна останнього в напрямі, який визначається
стратегічною ціллю. Зокрема, якщо ціллю загальноекономічної політики є
економічне зростання при скороченні безробіття, то проміжною ціллю може
бути пожвавлення ринкової кон’юнктури.

Характерною особливістю проміжних цілей є те, що встановлюються вони на
тривалі часові інтервали, упродовж яких можуть бути реалізовані і
виявити свою ефективність. Так, пожвавлення кон’юнктури ринку через
зростання маси грошей чи зниження процентних ставок у короткостроковому
періоді може спричинити зростання попиту і цін. І лише за умови, що ці
заходи активізують інвестиції, зростання виробництва, буде забезпечене
збільшення пропозиції, яке зупинить зростання цін і стабілізує їх. Проте
для цього потрібен тривалий проміжок часу.

Тактичні цілі – це оперативні завдання банківської системи щодо
регулювання ключових економічних перемінних, передусім грошової маси,
процентної ставки та валютного курсу, для досягнення проміжних цілей.
Стосовно кожного з цих показників може ставитися одне з трьох завдань:
зростання, стабілізація, зниження. Конкретний напрям зміни економічної
перемінної визначається проміжною ціллю монетарної політики та
характером показника. Наприклад, для пожвавлення ринкової кон’юнктури як
проміжної цілі необхідно, щоб на рівні тактичних цілей грошова маса
зростала, а процентні ставки знижувалися. За показник грошової маси
вибираються базові гроші, оскільки саме цей показник перебуває у повному
розпорядженні центрального банку.

Хоча регулятивні заходи монетарної політики здійснюються безпосередньо в
грошово-кредитній сфері, її ефект не обмежується цією сферою, а
проявляється також у реальній економіці завдяки впливу монетарних змін
на виробництво, інвестиції, зайнятість тощо. Тому монетарна політика по
суті є складовою загальної економічної політики держави. У своєму впливі
на реальну економіку вона взаємодіє з фіскальною, ціновою,
інвестиційною, структурною політикою.

2. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки

Грошово-кредитне регулювання здійснюється у двох формах: кредитної
експансії або кредитних обмежень. Необхідність застосування кредитної
експансії виникає в період значного економічного спаду. Вона
реалізується за допомогою кредитних ін’єкцій у національне господарство,
що досягається зниженням процентних ставок (здешевленням кредитних
грошей). Метою такої політики є “підбадьорювання” економіки, посилення
інвестиційної активності господарських суб’єктів, збільшення виробництва
та зменшення на цій основі рівня інфляції та безробіття.

Доцільність кредитних обмежень виникає при “перегріванні” економіки в
умовах перевиробництва. Держава, щоб стримати ділову активність, йде на
подорожчання кредитних грошей, наслідком чого є скорочення інвестицій,
зростання безробіття, дефляція та зниження життєвого рівня деяких верств
населення.

До основних методів грошово-кредитного регулювання економіки належить
зміна норми обов’язкових резервів комерційних банків, які зберігаються у
Національному банку.

За допомогою цього інструменту держава впливає на рівень інфляції,
нейтралізує за необхідністю кредитну емісію комерційних банків,
підтримуючи оптимальний обсяг активної грошової маси і стабільність
грошового обігу.

Змінюючи норми обов’язкових резервів, центральний банк може стимулювати
операції комерційних банків по наданню кредитів і позик або, навпаки,
стримувати ці операції.

Важливим інструментом грошово-кредитного регулювання є купівля і продаж
державних цінних паперів на відкритому ринку. За допомогою цих операцій
центральний банк регулює кредитні можливості депозитних установ. Так,
при купівлі комерційними банками державних цінних паперів на відповідну
величину збільшуються їх депозити, при їх продажу – вони зменшуються.
Купівля-продаж цінних паперів впливає не тільки на величину кредитних
ресурсів комерційних банків, а й на розмір процентних ставок на ринку
банківських резервів.

Не менш ефективним засобом грошово-кредитного впливу на економічну
кон’юнктуру є зміна дисконтної ставки при наданні позички комерційним
банкам. Знижуючи або підвищуючи процентну ставку, центральний банк
обмежує або розширює доступ комерційних банків до кредитів. За допомогою
такої політики він впливає на рівень процентних ставок по кредитах
комерційних банків, що відповідно викликає скорочення або збільшення
попиту на комерційний кредит з боку їх клієнтів.

Центральний банк як головний орган державного регулювання економіки в
рамках своїх повноважень здійснює комплекс заходів, спрямованих на
досягнення цілей монетарної політики, що, як правило, єдині у переважній
більшості країн: 1) забезпечення високого рівня зайнятості робочої сили;
2) стабілізація цін і, відповідно, вартості грошей; 3)
постійний економічний ріст; 4) врівноважений платіжний баланс та
підтримання стабільності валютного курсу.

x

?

E

O

E

I

O

????????ерелом емісії та визначають обсяг і структуру грошової маси.
Тому механізм реалізації грошово-кредитної політики центрального банку
передбачає насамперед вплив на кредитну діяльність комерційних банків.
Усі методи такого впливу поділяються на загальні та селективні
(вибіркові). Загальні методи забезпечують вплив центрального банку на
кредитний ринок в цілому, а селективні дозволяють регулювати окремі види
кредитної діяльності комерційних банків.

До загальних методів реалізації грошово-кредитної політики належать:

політика облікової ставки;

операції на відкритому ринку;

зміна норм обов(язкових резервів.

3. Особливості грошово-кредитного регулювання економіки України

В Україні державне грошово-кредитне регулювання провадить Національний
банк України, який виконує функції загальнодержавної резервної системи.
Державне регулювання грошово-кредитної сфери можна застосувати у тому
випадку, коли держава через центральний банк здатна впливати на масштаби
та характер приватних інституцій, оскільки в розвинутій ринковій
економіці саме вони є визначальною складовою усієї грошово-кредитної
системи.

Головне завдання Національного банку України – створення умов
неінфляцінного розвитку економіки держави. Виникнення цього завдання
зумовлене відокремленням торгівлі грошима від торгівлі товарами І
відносною самостійністю кожної з них. Національний банк впливає на
процеси формування попиту і пропозиції позичкового капіталу, проводить
емісію, грошово-кредитну політику, забезпечує концентрацію тимчасово
вільних чи обов’язкових резервів інших банків.

Основними методами грошово-кредитного регулювання є маніпулювання
обліковими ставками, регулювання обсягів рефінансування, зміна розмірів
обов’язкових банківських резервів, які кожний комерційний банк держави
зберігає у центральному банку.

Резервні вимоги – один із найстаріших і найпоширеніших інструментів
регулювання грошово-кредитної сфери, який належить до непрямих
монетарних методів. Уведення обов’язкової норми резервування зумовлено
потребою забезпечення достатнього рівня ліквідності комерційних банків,
уніфікації контролю за їхньою діяльністю.

Національний банк України використовує політику мінімальних резервів для
регулювання обсягів грошової маси в обігу, підтримки ліквідної
діяльності комерційних банків з їхніх зобов’язань щодо залучених коштів
юридичних та фізичних осіб.

Підвищення норм обов’язкових резервів призводить до зростання
бездохідних активів і, відповідно, до зниження прибутковості комерційних
банків. Зміна норм резервування не сприяє розробці комерційними банками
довготермінових стратегій розвитку, оскільки обов’язкове резервування є
прихованою формою оподаткування. Зі збільшенням вимог резервування банки
неохоче надають довготермінові кредити.

Крім політики резервування, НБУ здійснює грошово-кредитне регулювання
шляхом провадження дисконтної політики, інструментами якої є офіційна
облікова ставка. її застосовують для обліку державних короткотермінових
зобов’язань або переобліку комерційних векселів і ставки рефінансування
у разі надання кредитів комерційним банкам.

В складних умовах кризового стану економіки України у 1993-1996 роках
продовжувався процес становлення банківської та грошової систем,
створення умов для фінансової стабілізації в державі. Основними
досягненнями є:

у забезпеченні стабільності національної валюти:

( проведення цілеспрямованої монетарної політики, яка була зорієнтована
на макроекономічну стабілізацію економіки, що сприяло подальшому
зниженню темпів інфляції;

( досягнення стабілізації офіційного курсу національної валюти до
іноземних валют та стабільного паритету між офіційним і ринковим курсом;

( збільшення обсягів та удосконалення структури офіційних валютних
резервів для підтримання курсу гривні до іноземних валют;

( призупинення практики здійснення комерційними банками несанкціонованої
емісії платіжних засобів.

При проведенні грошової реформи:

( введення національної валюти ( гривні;

( зміна масштабу цін;

( створення грошової системи держави.

В регулюванні готівкового обігу:

( постійне забезпечення народного господарства готівкою;

( введення потужностей по виготовленню банкнот та створення
Банкнотно-монетного двору.

У сфері валютного регулювання та валютного контролю:

( подальша лібералізація валютного ринку України, сприяння розвитку
міжбанківського валютного ринку України;

( започаткування механізму здійснення валютних інтервенцій;

( посилення валютного контролю за уповноваженими банками та суб(єктами
господарювання, які мають ліцензію на проведення операцій в іноземній
валюті.

При здійсненні банківського нагляду:

( нарощення статутного капіталу комерційних банків;

( посилення контролю за ліквідністю та надійністю комерційних банків.

В обслуговуванні державного бюджету:

( запровадження класичного механізму обслуговування дефіциту Державного
бюджету через державні цінні папери;

( створення Депозитарію державних цінних паперів.

В організації розрахунків:

( створення національної платіжної системи із запровадженням нових
прогресивних технологій перерахування коштів на основі електронних
платежів;

( запровадження механізмів міждержавних розрахунків.

В сфері обліку та звітності:

( розпочато реформування бухгалтерського обліку в банках згідно з
вимогами монетарної статистики та нагляду за діяльністю комерційних
банків;

( удосконалення системи звітності банків;

( запровадження практики щоденного складання звітних балансів по системі
Національного банку України та по банківській системі в цілому.

Напрацювання нормативної бази з питань банківської діяльності.

Укріплення зв(язків з міжнародними фінансовими організаціями.

Створення інформаційної системи та випуск офіційних видань Національного
банку України.

Як і для всіх центральних банків світу, основною функцією Національного
банку України є підтримання стабільності національної валюти, на що і
була спрямована його діяльність.

Діяльність Національного банку яскраво підтверджує добре відомі у світі
істини ( коли працюють інструменти грошово-кредитної політики, то і
грошова система функціонує нормально і вартість національних грошей
стабілізується як на внутрішньому ринку через зниження темпів інфляції,
так і на зовнішньому ( через укріплення її обмінного курсу.

Поступово для регулювання стану грошово-кредитного ринку Національним
банком України були запроваджені чи почали використовуватись в
нормальному режимі наступні інструменти грошової політики:

Облікова ставка Національного банку, як базова ціна національної валюти,
та заходи по регулюванню рівня процентних ставок банківської системи;

Обов(язків резервування залучених коштів комерційних банків;

Операції по підтриманню ліквідності комерційних банків через кредитні
аукціони, ломбардне кредитування та операції РЕПО;

Запровадження в обіг нового фінансового інструменту ( державних цінних
паперів та операцій з ними на грошово-кредитному ринку;

Операції на валютному ринку по підтриманню курсу національної валюти.

На сьогодні можна сказати, що Національний банк України володіє всіма
методами та інструментами по забезпеченню регулювання грошово-кредитного
ринку.

Висновки

На сучасному етапі розвитку, в епоху бурхливих змін на світовій арені,
особливої важливості набули питання, пов’язані з системами державного
регулювання. Від методів та інструментів державного регулювання, в тому
числі і економічних, залежить демократичний устрій в суспільстві. У
даній роботі було розглянуто основні інструменти грошово-кредитної
політики та, власне, її зміст та етапи становлення в Україні.

Отже, можна зробити такі висновки:

Грошово-кредитна політика держави є оперативним і гнучким доповненням
політики бюджетної. Світова практика свідчить, що за її допомогою
держава впливає на грошову масу та відсоткові ставки, а вони,
відповідно, – на споживчий та інвестиційний попит.

Грошово-кредитна політика грунтується на принципах монетаризму і має
низку переваг над фіскальною політикою. Негативні моменти полягають у
тому, що ця політика непрямо впливає на комерційні банки з метою
регулювання динаміки пропозиції грошей, а тому не може безпосередньо
змусити їх зменшувати чи збільшувати кредити.

Основними інструментами регулювання грошової маси в цей час в світовій
економіці є операції на відкритому ринку. Шляхом купівлі та продажу на
відкритому ринку казначейських цінних паперів, центральний банк може
здійснити вливання резервів в кредитну систему держави або вилучити їх з
обороту. Операції на відкритому ринку проводяться центральним банком
спільно з групою дорідних банків та інших фінансово-кредитних закладів;

Серед інструментів монетарної політики зміна банківської облікової
ставки займає друге місце за значенням після політики центрального банку
на відкритому ринку;

Третім інструментом монетарної політики є зміна норми обов’язкових
резервів. Цей інструмент, на думку спеціалістів, які займаються цією
проблемою, є найбільш потужним але в той же час достатньо грубим,
оскільки торкається основ усієї банківської системи. Навіть незначна
зміна норми обов’язкових резервів може викликати значні зміни в об’ємі
банківських депозитів та кредитів, тому вживається цей інструмент у
виключних випадках.

Розглядаючи особливості проведення монетарної політики на сучасному
етапі, потрібно визначити, що сучасні теоретичні моделі монетарної
політики становлять синтетичну модель, що базується і на кейнсіанських і
на монетарних підходах, а також враховуючи і інші точки зору, існуючі в
теорії грошей, вибираючи раціональне в кожної із них.

В довгостроковому періоді в грошово-кредитної політиці сьогодні
переважає монетарний підхід. Разом із тим, держава не відмовляється в
короткостроковому періоді від впливу на процент в цілях швидкого
економічного маневрування.

Завдання грошово-кредитної політики в Україні – забезпечити фінансову
стабільність, поступово знизити інфляцію, вивести економіку з кризи.

Величину і стан грошової маси оцінюють за допомогою грошових агрегатів.
В Україні державне грошово-кредитне регулювання провадить НБУ, який
виконує функції загальнодержавної резервної системи. Державне
регулювання грошово-кредитної сфери можна застосувати у тому випадку,
коли держава через центральний банк здатна впливати на масштаби та
характер приватних інституцій, оскільки в розвинутій ринковій економіці
саме вони є визначальною складовою усієї грошово-кредитної системи.

Головне завдання НБУ – створення умов неінфляційного розвитку економіки
держави. Виникнення цього завдання зумовлене відокремленням торгівлі
грошима від торгівлі товарами і відносною самостійністю кожної з них.
Національний банк впливає на процеси формування попиту і пропозиції
позичкового капіталу, проводить емісію, грошово-кредитну політику,
забезпечує концентрацію тимчасово вільних чи обов’язкових резервів інших
банків.

Подальший розвиток та процвітання нашої молодої держави на сучасному
етапі у багатьох аспектах залежить від формування системи державного
регулювання, та зокрема від монетарної політики України.

Список використаної літератури

Закон України “Про банки і банківську діяльність“ / Законодавчі і
нормативні акти з банківської діяльності. — К., 2001. — Вип.1.

Гроші та кредит / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2003.

Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001.- 602 с.

Грошово-кредитна система України // Економіка України. – 2001. – №4.

Доллан Э.Дж., Кемпбелл К.Д., Кемпбелл Р.Дж. Деньги, банковское дело и
денежно-кредитная политика. М.-Л., 2001. – Гл. 14-20.

Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в
Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України. – 2006.- №7.

Єрофієва Г. Формування ринкових інструментів грошово-кредитної політики
в країнах Східної Європи // Вісник НБУ. 1998. – №3. – С. 49.

Кошик О. Грошово-кредитна політика та інституціональна реформа // Вісник
НБУ. – 1999. – №10. – С.32.

Петрик О. П. Монетарна політика як важливий фактор оздоровлення
економіки.// Вісник НБУ №2. – 2005. – С.7–9.

Федченко П., Козуб Д. Жорстка монетарна політика та рівень монетизації
в Україні // Економіка України. – 2007. – №2.

Юрій С.І. Бескид Й.М. Бюджетна система України – Тернопіль: ”Економічна
думка”, 2004

Дана робота була виконана авторами сайту HYPERLINK
“http://www.ukrreferat.com” www.ukrreferat.com

на замовлення відвідувачів сайту – БЕЗКОШТОВНО

PAGE

PAGE 13

www.ukrreferat.com

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020