.

Організація оповіщення в системі цивільної оборони

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
82 1794
Скачать документ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з цивільного захисту

ПЛАН

Вступ

1. Організація оповіщення в системі цивільної оборони

2. Прилади дозиметричного контролю: призначення, підготовка до роботи,
технічні дані

3. Використання засобів індивідуального захисту (шкіри, органів дихання
тощо)

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Цивільний захист – система організаційних, інженерно-технічних,
санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які
здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і
засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від
форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що
забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації
надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають
матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

У даній контрольній роботі будуть розглянуті такі питання як:

– організація оповіщення в системі цивільної оборони;

– прилади дозиметричного контролю: призначення, підготовка до роботи,
технічні дані;

– використання засобів індивідуального захисту (шкіри, органів дихання
тощо).

1. Організація оповіщення в системі цивільної оборони

Успішний захист від наслідків надзвичайних ситуацій можливий при
своєчасному отриманні або доведенні сигналів оповіщення цивільної
оборони.

У цих випадках обстановка може виявитися самою різноманітною, а часом і
дуже складною. Від кожного громадянина вимагатиметься висока
дисциплінованість і організованість, вправні, чіткі дії і нерідко
прийняття самостійних рішень. За короткий час необхідно буде підготувати
до захисту себе, свою сім’ю і житло, прийняти участь у підготовці
підприємства (організації), на якій працюєш, і населеного пункту, у
якому живеш.

Усі громадяни зобов’язані брати найактивнішу участь у виконанні заходів,
які будуть провадитися у цей період органами цивільної оборони: у
забезпеченні своєчасного отримання сигналів, команд, розпоряджень
органів влади і цивільної оборони; у здійсненні протипожежних заходів; у
підготовці будинку (квартири) до захисту від проникнення радіоактивного
пилу і парів СДОР; в організації евакозаходів; у захисті продуктів
харчування, фуражу і води від зараження; у здійсненні протиепідемічних
заходів.

Серед завдань цивільної оборони першочерговою є своєчасність, надійність
оповіщення населення про лихо, що насувається.

Як населення дізнається про загрожуючу йому небезпеку? Як оперативно і
повно інформувати людей про обстановку, що склалася? Адже від цього
залежить успіх справи.

Тривалий час у цивільній обороні застосовувалися чотири сигнали. Люди
знали, наприклад, якщо звучить сирена, – це сигнал оповіщення цивільної
оборони “Повітряна тривога!”, що попереджує про безпосередню загрозу
нападу з повітря. У такому випадку населення повинно було негайно
залишити свої квартири, робочі місця, транспортні засоби і укритися у
захисних спорудах.

У житті ж (при плановому або раптовому спрацюванні територіальних систем
оповіщення) реакція людей була різна. Одні не звертали на звук уваги,
інші губилися і не знали, що робити. Керівники підприємств починали
телефонувати у територіальні органи управління цивільної оборони і
уточнювати, що сталося, замість того, щоб дати команду на укриття людей
у захисних спорудах. Не було сигналів про стихійне лихо, що
наближується, про аварію.

Думається, варто згадати, що за старих часів, коли десь траплялася біда
або комусь загрожувала небезпека, народ, почувши дзвони або набат,
збирався на схід, дізнавався про те, що трапилось, і приймав рішення по
боротьбі з загрожуючою небезпекою.

Так і тепер, не можна залишати людей у незнанні, вони повинні знати
обстановку, і тільки тоді можна розраховувати на розумні і свідомі дії,
боротися з панікою і іншими негативними явищами. Це збереже життя
багатьом тисячам людей.

Тому у кінці 1988 року був переглянутий і змінений порядок оповіщення
населення в надзвичайних ситуаціях.

Як можна у випадку небезпеки швидко оповістити людей, де б вони не
знаходились?

Було вирішено використовувати сирени. Тому тепер завивання, переривчасті
гудки підприємств, транспортних засобів означають новий попереджувальний
сигнал оповіщення цивільної оборони “УВАГА ВСІМ!” (а не “Повітряна
тривога!”).

Почувши його, не губіться. Негайно ввімкніть на роботі, удома радіо,
радіотрансляційні і телевізійні приймачі для прослуховування екстреного
повідомлення місцевих органів влади або територіальних органів
управління ЦО.

Щоб проінформувати про загрожуючу небезпеку тих, у кого немає радіо і
телевізора, а також тих, хто працює у полі, у лісі, на будівництвах і в
інших віддалених місцях, використовують телефон, пересувні гучномовні
установки, посильних на мотоциклах і кінних.

Основний засіб оповіщення населення – передача повідомлення по радіо і
телебаченню.

Відповідальність за організацію і здійснення своєчасного оповіщення
населення і доведення до нього необхідної інформації покладена на
відповідальні територіальні органи управління ЦО.

Крім того, у цілях скорочення строків доведення інформації про загрозу
радіоактивного і хімічного зараження, катастрофічного затоплення до
населення, що знаходиться на потенційно небезпечних об’єктах і
безпосередньо поблизу них, а також у транспортних засобах, рішенням
начальників ЦО оповіщення вказаного населення може бути покладене на
начальників ЦО відповідних об’єктів і транспортних засобів. При цьому
передбачається можливість оповіщення вказаного населення також і
територіальними органами.

На кожний випадок надзвичайних умов місцеві органи ЦО готують приблизні
варіанти повідомлень, які потім, з урахуванням конкретних подій,
коректуються,

Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів
(сирени, гудки і т.ін.).

Вислухавши це повідомлення управління (відділу) з питань надзвичайних
ситуацій та цивільного захисту населення області (району, міста), кожний
повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими
вказівками.

Розглянемо варіант аварії, наприклад, із викидом хлору чи аміаку.

Хлор досить широко застосовується у народному господарстві. Його
використовують для відбілювання тканин, при виробництві целюлози і
паперу, виготовленні різних видів каучуку (резини), для знезараження
води на водопровідних станціях і як засіб дезинфекції.

Аміак зустрічається там, де працюють холодильні установки
(м’ясопродукти, рибоконсервні, нафтопереробні заводи), при виробництві
добрив і іншої хімічної продукції. Треба врахувати, які підприємства є у
місті, чи є там сильнодіючі речовини.

Приблизні варіанти текстів повідомлень управління (відділу) з питань НС
та ЦЗН населенню у надзвичайних ситуаціях.

Отже, у місті прозвучали сирени, жителі ввімкнули приймачі, телевізори і
почули повідомлення.

При можливому землетрусі:

“Увага! Говорить відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного
захисту населення міста. Громадяни! У зв’язку з можливим землетрусом
вживайте необхідні заходи безпеки. Відключіть газ, воду, електрику,
загасіть вогонь у печах. Оповістіть про це сусідів.

Візьміть необхідний одяг, документи, продукти харчування, воду і
виходьте на вулицю. Надайте допомогу старим, хворим. Займіть місце у
віддаленні від будівель і ліній електропередач. Якщо під час першого
поштовху ви опинилися у приміщенні, встаньте у двірний або балконний
проріз. Підтримуйте спокій, порядок і витримку. Слідкуйте за нашими
повідомленнями”.

2. Прилади дозиметричного контролю: призначення, підготовка до роботи,
технічні дані

Прилади дозиметричного контролю іонізуючих випромінювань призначені для
вимірювання потужності іонізуючих випромінювань (рівня радіації) і
ступеня радіоактивного забруднення різних предметів

В сучасних дозиметричних приладах найбільш розповсюджений іонізаційний
метод знаходження та виміряння іонізуючих випромінювань. Він заснований
на використанні однієї з властивостей радіоактивних речовин – іонізувати
середовище, в якому вони розповсюджуються (тобто розщеплювати нейтральні
молекули або атомні пари: додатні – іони і від’ємні – електрони).

Якщо взяти замкнений об’єм газу і надати йому електричний струм, то ті
електрони та іони, що утворюються при опроміненні прийдуть до
упорядкованого руху: перші будуть переміщуватись до анода, другі – до
катода. В результаті між електродами (анодом і катодом) виникає так
званий іонізаційний тік, величина котрого прямо пропорційна потужності
дози іонізуючого випромінювання. По силі іонізаційного току можна судити
про інтенсивність випромінювань.

Сприймаючими пристроями дозиметричних приладів є іонізаційні камери та
іонізаційні лічильники.

Іонізаційна камера уявляє собою заповнений повітрям замкнутий об’єм, в
якому поміщені додатній і від’ємний електроди. Анодом в ній служить
токопроводящий шар, катодом – металевий стержень. До електродів
підводиться струм від джерела живлення, яке утворює в камері електричне
поле. Якщо іонізуючих променів немає, то повітря в камері не іонізоване
і не проводить електричний струм.

Під впливом випромінювань повітря в камері іонізується, ланцюг
замикається і по ній проходить іонізаційний тік. Він поступає в
електричну схему приладу, підсилюється, перетворюється і змінюється
мікроамперметром, шкала якого відградуйована в рентгенах на годину або
мілірентгенах на годину. Подібні іонізаційні камери застосовуються в
приладах, за допомогою яких вимірюють потужність дози гамма-випромінення
(рівень радіації) на місцевості.

Газорозрядний лічильник уявляє собою металевий (або скляний) циліндр,
заповнений розрідженою сумішшю інертних газів з невеликими добавками,
які поліпшують його роботу.

Анодом служить тонка металева нить, натягнута всередині корпуса, котрий
є катодом (у скляних лічильників катод – тонкий шар метала, нанесений на
внутрішню поверхню корпуса.)

Газорозрядні лічильники застосовуються в приладах, призначених для
виявлення і вимірювання ступеня забрудненості різних поверхонь
радіоактивними речовинами. Вони також можуть використовуватися для
вимірювання потужності дози гамма-випромінювань (рівня радіації).

В залежності від виконання завдання прилади радіаційної і хімічної
розвідки та дозиметричного контролю розділяються на:

Вимірювачі потужності дози, при допомозі яких вимірюються рівні (ДП-3б,
ВПД-21с, ВПД-21Б);

Вимірювачі потужності дози – ДП-5А, Б, В, ВПД-12, при допомозі яких
мікродіапазонні комбіновані прилади;

Вимірювачі поглинання дози – (ІД-1, ІД-11) (гамма-, нейтронні
випромінювання) – це прилади індивідуального дозиметричного контролю,
при допомозі яких виявляють, яку дозу отримала людина (персонально), в
якій ситуації або за відповідний період;

Дозиметри – (ДК-02, ДКП-50, ДП-22В, ДП-24) для одного виду
випромінювання;

Газосигналізатори автоматичні (ГСА-12, АСП, ГСП-11, ГС-СОМ), при
допомозі яких проводиться автоматичний контроль навколишнього середовища
з метою виявлення парів отруйних, радіаційних речовин, аерозолів;

Декадно-розрахункова установка (ДП-100, ДП-100 АДМ), призначена для
виміряння кількості електричних імпульсів при виявленні ступені
зараженості радіаційними ізотопами води, продовольства, повітря, проб
ґрунту і т. д.

Вимірювач потужності дози (рентгенметр ДП-5В (а, б)) призначається для
вимірювання рівнів гамма-радіації і радіоактивної зараженості
різноманітних предметів гамма-випромінювання. Потужність експозиції дози
гамма-випромінювання визначається у мілірентгенах (або рентгенах на 1
годину) для тієї точки простру, де знаходиться блок детектування
приладу. Крім того, приладом ДП-5В можна виміряти і рівень
бета-випромінювання. Діапазон змін має шість піддіапазонів вимірювань.

ДП-64 призначений для постійного спостереження і виявлення початку
радіаційного зараження. Прилад стаціонарний, використовується як правило
в приміщеннях, датчик виноситься на вулицю. Прилад ДП-64 працює в
слідкуючому режимі та забезпечує звукову та світлову сигналізацію через
3 секунди по досягненню рівнів гамма-випромінювання 0,2 р/год. На
наявність гамма-випромінювання вказує спалах неонової лампи та синхронні
клацання динаміка.

Прилади ДП-3б, МД С (стаціонарний), МД Б (бортовий) – вимірювачі
потужності дози. Призначені для вимірювання рівнів радіації на
місцевості, зараженій радіоактивними речовинами (радіонуклідами). Вони є
основними приладами для проведення радіаційної розвідки на рухомих
механізованих транспортних засобах (автомобіль, БТР, вертоліт і т. д.),
які мають бортову мережу постійного струму напругою 12 або 26 В.

Дозиметр ДП-22В – це комплект індивідуальних дозиметрів ДКП-50А,
призначених для вимірювання дози іонізуючого випромінення, отриманого
людьми під час перебування на радіоактивно забрудненій місцевості.

Вимірювач потужності дози ІМД-21с (б) призначений для вимірювання
потужності експозиційної дози гамма-випромінювання та видачі світлового
сигналу про перевищення порогового значення потужності експозиції дози
гамма-випромінювання. Вимірювач потужності дози використовується як
стаціонарний (ІМД-21с), так і рухомий (ІМД-21б).

ІМД-21с (б) забезпечує вимірювання потужності експозиційної дози гама –
випромінювання від 1 до 10 000 р/год.

ІМД-21с (б) забезпечує сигналізацію про перевищення встановленого
порогового значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання
1,5, 10, та 100 р/год.

Прилади ІД-1, ІД-11 – це комплекти індивідуальних дозиметрів, які
служать для вимірювання поглинених доз гама – випромінювання у межах
2-500 рад. при потужності від 10 до 360 0000 рад/год. Це мініатюрні
пристрої, з допомогою яких виявляють дозу, яку дістала людина
персонально. ІД-1та ІД-11 по виду реєструємих доз відносяться:

По діапазону реєструємих доз: до аварійних, грубих, розраховані на
високі рівні радіації;

Конструктивно: ІД-1 – прямопоказуючі, ІД-11 – непрямопоказуючі.

>

B

T

?a?O?aI?¤?|iWE?3″ hD_

” hD_

# hD_

% hD_

hD_

. hD_

+ hD_

>

@

B

D

R

T

T

?T

???B?BDC?Y?Y?Y?Y?YIY»©—…—…q…—^I^I^…q) hD_

% hD_

& hD_

# hD_

” hD_

” hD_

” hD_

hD_

hD_

# hD_

hD_

+ hD_

hD_

* hD_

# hD_

2 hD_

hD_

???????¤?¤?$???????]?тор, живлення якого здійснюється перед роботою від
зарядного пристрою.

Радіометр-дозиметр гамма-, бета-випромінювань РКС-01 “Стора” призначений
для індивідуального і колективного користування при вимірюванні значення
потужності експозиційної дози гамма-випромінення та щільності потоку
бета-частинок.

Радіометр призначений для вимірювання радіаційного фону в місцях
проживання і праці населення, контролю радіаційної чистоти житлових і
виробничих приміщень, будівель та споруд, предметів одягу, території, що
прилягає, поверхні ґрунту на присадибних ділянках, транспортних засобів.

Прилад забезпечує високу точність обробки інформації, зміну
оперативності вимірювань без втрат точності при різних рівнях
випромінення. Схема обробки інформації приладу позбавлена температурної
нестабільності, прилад має низьке енергоспоживання, живиться від
акумуляторів.

Номер у Державному реєстрі засобів вимірюванняУ720-96.

Дозиметр-радіометр гамма-, бета-випромінювань ДКС-01М “Селвіс”
призначений для вимірювання еквівалентної дози і потужності
еквівалентної дози гамма- та рентгенівського випромінювань, часу
накопичення еквівалентної дози, а також поверхневої щільності потоку
бета – частинок.

Дозиметр використовується для і радіометричного контролю на промислових
підприємствах, атомних електростанціях, в науково-дослідницьких
організаціях; контролю радіаційної чистоти житлових приміщень, будівель
і споруд, території, що до них прилягає, предметів побуту, одягу,
поверхні ґрунту на присадибних ділянках, транспортних засобів.

Номер у Державному реєстрі засобів вимірювання У900-99.

Дозиметр гамма-випромінення індивідуальний ДКС-02К “КАДМІЙ” призначений
для вимірювання еквівалентної дози та потужності еквівалентної дози
гамма- та рентгенівського випромінювань, а також часу накопичення
еквівалентної дози.

Дозиметр використовується для індивідуального дозиметричного контролю на
промислових підприємствах, атомних електростанціях, в
науково-дослідницьких організаціях, радіологічних відділах, а також
контролю радіаційного забруднення оточуючого середовища.

Прилад має звукову та світлову сигналізацію перевищення порогових
рівнів, можливість програмування порогових рівнів по дозі та потужності
дози.

Номер у Державному реєстрі засобів вимірювання У1241-99.

Дозиметр-радіометр гамма-, бета-випромінювань пошуковий МКС-07 “ПОШУК”.

Дозиметр-радіометр гамма-, бета-випромінювань пошуковий МКС-07 “ПОШУК”
призначений для вимірювання еквівалентної дози і потужності
еквівалентної дози гамма- та рентгенівського випромінювань, а також
поверхневої щільності потоку бета-частинок.

Дозиметр використовується для дозиметричного та радіометричного контролю
на промислових підприємствах, атомних електростанціях, в
науково-дослідницьких організаціях; контролю радіаційної чистоти
житлових приміщень, будівель і споруд, території, що до них прилягає,
предметів побуту, одягу, поверхні ґрунту на присадибних ділянках,
транспортних засобів.

Прилад забезпечує можливість програмування порогових рівнів потужності
дози гамма-випромінення та щільності потоку бета-частинок, звукову
сигналізацію зареєстрованих гамма-квантів, бета-частинок та перевищення
запрограмованого порогового рівня потужності еквівалентної дози чи
щільності потоку бета-частинок; реєстрацію м’яких бета-випромінювань.

Номер у Державному реєстрі засобів вимірювання У1207-99.

Дозиметр-радіометр універсальний “МКС-У” (модернізований рентгенометр
ДП-5В) призначений для вимірювання еквівалентної дози і потужності
еквівалентної дози гамма-випромінення та поверхневої щільності потоку
бета-частинок.

Прилад забезпечує можливість роботи в умовах атмосферних опадів (дощ,
сніг), в умовах запиленої атмосфери та при заглибленні виносного
детектора гамма-випромінення в воду на глибину до 0,5 м., вимірювання
аварійних рівнів перевищення еквівалентної дози гамма-випромінення з
доставкою виносного детектора на відстань до 30 м., автоматичну
установку інтервалів та діапазонів вимірювань.

3. Використання засобів індивідуального захисту

(шкіри, органів дихання тощо)

Захист населення України за надзвичайних ситуацій – одне з головних
завдань цивільної оборони (ЦО). У комплексі захисних заходів важливе
значення має забезпечення особового складу формувань ЦО та населення
засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), а також практичне навчання
правильному, швидкому та умілому використанню цих засобів при виникненні
надзвичайних ситуацій (НС).

ЗІЗ призначені для захисту від потрапляння на одяг, шкіряні покрови та
всередину організму отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних
засобів.

ЗІЗ поділяються на такі:

Засоби захисту органів дихання

1.1. Протигази

1.2. Респіратори

1.3. Найпростіші засоби

Засоби захисту шкіри

2.1. Табельні

2.2. Підручні

Медичні засоби захисту

Протигази за принципом захисної дії можуть бути:

фільтруючі;

ізолюючі.

Фільтруючі протигази поділяються на дві групи:

цивільні (для населення та невоєнізованих формувань);

промислові (для працівників об’єктів хімічної промисловості та інших
небезпечних виробництв).

Протигаз складається з таких елементів:

фільтр-поглинаючої коробки;

лицевої частини;

єднальної трубки;

сумки протигазу.

Фільтр-поглинаюча коробка металева. Споряджається (за потоком повітря)
протидимним фільтром (протиаерозольний фільтр), вугіллям-каталізатором
(шихтою) та протипильним фільтром.

Протиаерозольний фільтр призначений для затримання отруйних речовин
(ОР), радіоактивних речовин (РР) і бактеріальних засобів (БЗ), що
застосовуються у вигляді аерозолів, диму, туману та пилу. Його
виготовляють з матеріалів, що мають велику кількість довгих і звивистих
каналів (з клітковини, картону або азбесту). Великі частинки (розміром
понад 0,3 мкм), які мають значну інерцію на звивинах (“поворотах”)
каналу фільтра, вилітають за межі повітряної течії та, потрапляючи на
поверхню каналу, затримуються. Дрібні частинки (менше 0,1 мкм), що мають
виражений “броунівський рух”, ударяючись об поверхню каналу, також
затримуються. А частинки розміром від 0,1 до 0,3 мкм, рухаючись за
потоком течії повітря, проникають через аерозольний фільтр і дають
певний відсоток проскоку.

Шихта (активоване вугілля) призначена для затримання ОР у вигляді газу
або пари. Площа поверхні пор 1 г вугілля досягає 800 ( 900 м2, тому воно
може поглинути до 0,5 г отруйних речовин. При проходженні ОР через
активоване вугілля відбувається ряд фізико-хімічних процесів:

адсорбція – утримання та ущільнення молекул речовини на поверхні
сорбенту за рахунок сил молекулярного тяжіння;

хемосорбція ( утворення нових нетоксичних хімічних сполук унаслідок
нанесення на пори шихти просочень (не більш ніж 2 % від ваги вугілля);

каталіз – прискорення хемосорбції за рахунок введення каталізаторів;

капілярна конденсація – зрідження пароподібної ОР під впливом
капілярних сил сорбенту.

Лицева частина протигаза служить для проведення очищеного повітря до
органів дихання і для захисту очей від отруйних і радіоактивних речовин,
а також від хвороботворних мікробів та отрути. Складається з
шолом-маски, клапанної коробки та єднальної трубки. Лицеві частини мають
різну ростовку.

У шолом-маску (маску) герметично вставлені плоскі окуляри.

Клапанна коробка призначена для розподілу потоку повітря. В ній є один
клапан для вдиху і два для видиху.

Єднальна трубка виготовляється з гуми і має поперечні складки у вигляді
гофри, що збільшують її гнучкість і не дають можливості стискатися при
скручуванні. Цивільні протигази ГП-5 і ГП-7 її не мають.

Протигаз також комплектується незапотіваючими плівками, “олівцем” та
манжетами для утеплення.

Незапотіваюча плівка являє собою круг з целулоїду, на одну сторону якого
нанесений шар желатину, що має велику гігроскопічність. Поглинаючи
вологу, він набухає, внаслідок чого на целулоїді утворюється однорідний
водно-желатиновий шар, який забезпечує гарну видимість. “Олівець”
використовується за відсутності незапотіваючих плівок. На внутрішню
сторону скла окулярів наноситься тонкий шар. За відсутності “олівця”
можна користуватися звичайним милом. Манжети для утеплення виробляють з
гуми, в них вмонтовано очкове скло. Манжети надіваються на окуляри
шолом-маски. Таким чином одержуються подвійні окуляри з повітряною
подушкою між скельцями. Це запобігає замерзанню скла. Застосовуються при
температурі нижче (10°С при одночасному використанні незапотіваючих
плівок. До цивільних протигазів належать:

для захисту дорослого населення ( ГП-5; (ГП-5М); ГП-7;

для захисту дітей:

ПДФШ (від 7 до 17 років)

ПДФ-2Д (від 1,5 до 6(7 років);

КЗД-4 (КЗД-6) – камера захисна дитяча (для дітей до 1,5 років).

Цивільні фільтруючі протигази захищають від усіх відомих ОР, крім окису
вуглецю (СО ( чадний газ). За умов наявності в атмосфері СО до протигазу
приєднується гопкалітовий патрон, який виконує роль каталізатора при
окисленні СО до вуглекислого газу.

Промислові протигази належать до ЗІЗ працівників різних галузей
промисловості. Вони комплектуються лицевою частиною від цивільних
протигазів. Залежно від виду отруйної речовини протигазові коробки
вміщують шихту з протиаерозольним фільтром чи без нього, про що свідчить
її колір та марка коробки (табл. 1).

Таблиця 1

Марка коробки Колір коробки Сильнодіючі отруйні речовини, від яких
захищає коробка

А, А8 Коричнева (без ПАФ) Пари органічних сполук (бензин, керосин,
ацетон, бензол, толуол, ксилол, спирти, ефіри, тетраетил свинцю,
анілін), фосфор і хлорорганічні хімікати

А Коричнева з білою вертикальною смугою (з ПАФ) Те саме, а також пил,
дим, туман

В, В8 Жовта (без ПАФ) Сірчаний газ, хлор, окиси азоту, синильна кислота,
хлористий водень, фосген, фосфор

В Жовта з білою вертика-льною смугою (з ПАФ) Те саме, а також пил, дим,
туман

КД, КД8 Сіра (без ПАФ) Аміак, сірководень та їх сполуки

КД Сіра з білою вертикальною смугою (з ПАФ) Те саме, а також пил, дим,
туман

Найпростіші засоби захисту органів дихання виготовляються населенням. Це
протипилові тканеві маски і ватно-марлеві пов’язки. Кожна людина повинна
мати їх по місцю проживання і роботи.

Засоби захисту шкіри призначені для уберігання відкритих ділянок шкіри,
одягу, спорядження та взуття від потрапляння на них краплинно-рідких ОР
і сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), збудників інфекційних
захворювань, РР, а також частково від впливу світлового випромінювання.

Вони поділяються на такі:

табельні ( загальновійськовий захисний комбінезон (ЗЗК), легкий захисний
комбінезон (Л-1);

підручні ( предмети побутового одягу.

Медичні засоби захисту – це лікувально-профілактичні засоби, що
використовуються для попередження ураження людей іонізуючим
випромінюванням, РР, ОР, СДОР, БЗ.

До табельних засобів індивідуального захисту відносяться:

аптечка індивідуальна (АІ-2);

пакет перев’язочний індивідуальний (ППІ);

індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8, ІПП-10).

Висновок

Отже, зі сказаного можна зробити наступні узагальнення:

Успішний захист від наслідків надзвичайних ситуацій можливий при
своєчасному отриманні або доведенні сигналів оповіщення цивільної
оборони.

Серед завдань цивільної оборони першочерговою є своєчасність, надійність
оповіщення населення про лихо, що насувається.

Тривалий час у цивільній обороні застосовувалися чотири сигнали. У кінці
1988 року був переглянутий і змінений порядок оповіщення населення в
надзвичайних ситуаціях.

Було вирішено використовувати сирени. Тому тепер завивання, переривчасті
гудки підприємств, транспортних засобів означають новий попереджувальний
сигнал оповіщення цивільної оборони “УВАГА ВСІМ!” (а не “Повітряна
тривога!”).

Щоб проінформувати про загрожуючу небезпеку тих, у кого немає радіо і
телевізора, а також тих, хто працює у полі, у лісі, на будівництвах і в
інших віддалених місцях, використовують телефон, пересувні гучномовні
установки, посильних на мотоциклах і кінних.

Основний засіб оповіщення населення – передача повідомлення по радіо і
телебаченню.

Відповідальність за організацію і здійснення своєчасного оповіщення
населення і доведення до нього необхідної інформації покладена на
відповідальні територіальні органи управління ЦО.

Прилади дозиметричного контролю іонізуючих випромінювань призначені для
вимірювання потужності іонізуючих випромінювань (рівня радіації) і
ступеня радіоактивного забруднення різних предметів

В сучасних дозиметричних приладах найбільш розповсюджений іонізаційний
метод знаходження та виміряння іонізуючих випромінювань. Він заснований
на використанні однієї з властивостей радіоактивних речовин – іонізувати
середовище, в якому вони розповсюджуються (тобто розщеплювати нейтральні
молекули або атомні пари: додатні – іони і від’ємні – електрони).

У комплексі захисних заходів важливе значення має забезпечення особового
складу формувань ЦО та населення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ),
а також практичне навчання правильному, швидкому та умілому використанню
цих засобів при виникненні надзвичайних ситуацій (НС).

ЗІЗ призначені для захисту від потрапляння на одяг, шкіряні покрови та
всередину організму отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних
засобів.

Список використаної літератури

Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності.
– Львів, 1997.

Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний
посібник. – Львів, 2000.

Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру”, УПУ № 1809 -ІІІ, 2000.

Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24 червня 2004
року №1859-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N39,
ст.488)

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки. Навчально-методичний
посібник. – К., 2008.

Кучма М.М. Цивільна оборона (цивільний захист). Навчальний посібник. –
Львів, 2006.

Управління та організація діяльності у сфері цивільного захисту.
Практичний посібник. – К., 2007

PAGE

PAGE 20

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020