UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолабсько-Поморські слов’яни (VIII-XIII ст.)
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5174
Скачало206
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер

серед рефератних сайтів України!

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

«Полабсько-Поморські слов’яни (VIII-XIII ст.)»

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Особливості розселення полабсько-поморських племен

 

2. Племена полабсько-поморських слов’ян

 

3. Франко-слов'янське протистояння

 

4. Підкорення німцями полабських слов'ян

 

Висновок

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Помітну роль в історії середньовічної Європи відігравали найзахідніші

слов'янські племена, які займали територію між річкоми Лаба (Ельба) та

її притоками Салою (Зааном) на заході та Одрою (Одером) на сході, У

нижній течії Лаби й на північ, до Балтійського моря, жили ободрити

(бодричі). На схід та в південно-східному напрямку від них — лютичі

(велети). У межиріччі Сали і Бобра (притоки Одри), до Рудних гір на

півдні — серби-лужичани. Наприкінці VIII ст. вони створили племінні

союзи: бодрицький, лютицький і сербський. На схід від полабських племен

на Балтійському узбережжі жили поморські слов'яни.

 

Уперше про полабських слов'ян згадують франкські пам'ятки VIII ст.

Найбільшу кількість відомостей про них можна знайти в "Літописі" та в

"Житії Карла Великого", написаних радником імператора Ейгардом; у

"Саксонських діяннях" ченця Відукінда; у "Хроніці" подій X ст. єпископа

Мерзебурзького Титомира; в "Діяннях первосвященика Гамбурзької церкви"

каноніка Адама Бременського; у "Слов'янській хроніці" священика

Гельмольда; в "Житії Св. Оттона" єпископа Бамберзького тощо.

Археологічні дослідження показують, що слов'янські поселення в цьому

регіоні з'явилися набагато раніше.

 

1. Особливості розселення полабсько-поморських племен

 

Джерела VIII ст. свідчать про існування у полабських слов'ян сталих

надплемінних форм об'єднання, в межах яких указуються назви дрібніших

племен і родів. У наступний період процес оформлення великих племінних

союзів сягнув завершальної стадії: сильні й багаті племена

підпорядковували слабших сусідів і домінували в заснованих ними

військове-територіальних союзах.

 

Згідно з повідомленнями історичних джерел, на території полабських

племен було чимало міст. Хоча це були скоріше не міста, а укріплені

городища, що виступали як центри територіальних громад, де проводилися

народні збори й містилися культові споруди. Для полабських слов'ян IX-X

ст. була характерною сусідська община. Кожний рід, шляхом жеребкування,

отримував певний земельний наділ, мав власні засоби праці, користувався

общинними угіддями, міг вільно розпоряджатися зібраним урожаєм. Однак

уже наприкінці X-XI ст. у полабських слов'ян відбувається процес

соціальної диференціації. Відтепер вільний общинник (смард) потрапляє в

залежність від племінної верхівки.

 

Основу господарства становило рільництво, слов'яни вирощували як

зернові, так і технічні культури. Високого рівня розвитку сягнули

тваринництво, садівництво та городництво. У IX ст. ремесло

відокремлюється від землеробства. Найбільших успіхів полабські ремісники

досягли в обробці заліза, гончарстві, у теслярстві й столярстві.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ