UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоетична і прозова творчість письменників 'нової дегенерації'
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2377
Скачало91
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер

серед рефератних сайтів України!

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

«Поетична і прозова творчість письменників «нової дегенерації»

(С.Процюк, І.Ципердюк, І.Андрусяк)»

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Творчість І.М.Андрусяка

 

2. Творчість Степана Процюка

 

3. Ципердюк Іван Михайлович

 

Вступ

 

Нова деґенерація  — літературне угруповання за участю Івана Андрусяка,

Степана Процюка та Івана Ципердюка.

 

Утворене 1991 року в Івано-Франківську, де І. Андрусяк та І. Ципердюк

під ту пору були студентами, а С. Процюк — викладачем Педагогічного

інституту ім. В. Стефаника (нині — Прикарпатський університет).

 

Перші публікації гурту — 1991—1992 року в місцевому тижневику «Західний

кур'єр», додатком до якого вийшло 3 альманахи, які так само звалися

«Новою деґенерацією».

 

Наприкінці 1992 року у видавництві «Перевал» вийшла поетична збірка

літугруповання, яка теж звалася «Нова деґенерація». Передмову до неї

написав Юрій Андрухович[1].

 

Навесні 1993 відбувся вечір літгурту у Києві в Спілці письменників, який

спричинив чималий резонанс у періодиці й роздратований, відверто

лайливий відгук Олеся Гончара. Книжка ж «Нова деґенерація» була визнана

найкращою книжкою 2003 року за опитуванням критиків часописом «Слово і

час».

 

Протягом 1993 — 1995 років гурт провів низку вечорів у різних містах

України, брав участь у поетичних фестивалях, опублікував добірки в низці

часописів. Відтак же органічно перестав існувати як такий, що, за

висловлюваннями його учасників, віджив себе. «У літературу добре буває

входити гуртом, але працювати в ній кожен мусить сам», — кажуть

екс-„деґенерати“.

 

І.Андрусяк із 1993 року жив у с. Вербовець Косівського району

Івано-Франківської області, а з 1995 року мешкає в Києві; видав низку

поетичних збірок і книгу прози, активно виступає в періодиці як критик і

перекладач.

 

С. Процюк мешкає в Івано-Франківську; видав дві поетичних збірки, а з

2000 року перейшов на прозу; він автор трьох романів і двох книг

повістей; активно виступає в періодиці як есеїст; роман «Інфекція»

номінувався на Шевченківську премію. І. Ципердюк мешкає в

Івано-Франківську; видав збірку поезій у прозі, а відтак зайнявся

журналістикою.

 

1. Творчість І.М.Андрусяка

 

Іва?н Миха?йлович Андруся?к (*28 грудня 1968, с. Вербовець Косівського

району Івано-Франківської області) — поет, прозаїк, літературний критик,

перекладач.

 

Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного

угруповання «Нова дегенерація», до якого також входили Степан Процюк та

Іван Ципердюк. Критика вважає його одним із чільних поетів покоління

«дев'ятдесятників». Прихильник герметичного поетичного дискурсу, творча

еволюція — від неомодерністських, декадентських мотивів ранньої

творчості до символічно-асоціативного письма «Часникового соку»,

витриманого в рамцях неомодерного світовідчуття, але класичної поетичної

форми. Виробив власну впізнавану поетичну манеру, базовану на

метафоризмі («Андрусяк пише метафорою, якої нема» — Т. Девдюк,

«Критика»), яку критика називала «плаваючою семантикою» (А. Дністровий,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ