.

Використання нестандартних завдань на уроках математики в початковій школі для стимулювання пізнавальних інтересів школярів

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
262 9738
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Використання нестандартних завдань на уроках математики

в початковій школі для стимулювання пізнавальних інтересів школярів»

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………….
…………………………………………. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ ЗАВДАНЬ НА
УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ
ІНТЕРЕСІВ…………………………………. 5

1.1. Природа пізнавального інтересу школярів, особливості формування

і розвитку пізнавальних
інтересів………………………………………………………
……… 5

1.2. Нестандартні та цікаві завдання на уроках математики в початковій

школі як шлях до стимулювання пізнавальних інтересів
школярів…………….. 10

1.3. Класифікація нестандартних завдань на уроках математики в
початковій
школі………………………………………………………….
…………………………………………….. 13

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ
МАТЕМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ
ШКОЛЯРІВ………………. 16

2.1. Методичні особливості використання цікавих задачна уроках
математики

в початкових
класах…………………………………………………………
……………………….. 16

2.2. Вимоги до нестандартних завдань на уроках математики в початковій
школі
………………………………………………………………
……………………………………….. 19

ВИСНОВКИ……………………………………………………….
…………………………………….. 23

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………. 25

ДОДАТКИ………………………………………………………..
………………………………………. 28

ВСТУП

Актуальність дослідження. Шкільний курс математики відіграє важливу роль
в системі загальноосвітньої підготовки учнів, формування в різнобічного
світогляду, готовності до активної участі в сфері науки та матеріального
виробництва.

На шляху оволодіння знаннями учні зіштовхуються з труднощами, які є
невідворотними. Деяка частина учнів доволі легко долає ці труднощі, але
деяким не допомагає навіть багаторазове повторення. Це трапляється, в
основному, тому, що багато чого з мистецтва освіти ще не впізнано.

Дана проблема може бути розв’язана, якщо ми доб’ємося глибокого інтересу
учнів до вивчення математики, свідомого засвоєння понять, якщо зуміємо
показати молоді всю різноманітність застосування теорії, що вивчається,
до повсякденної практики. Це давня, але завжди актуальна проблема
шкільної педагогіки.

Одним із способів розв’язання задачі оволодіння знаннями учнями – це
використання нестандартних, цікавих задач на уроках математики. Такі
задачі повинні бути пов’язані з вивчаємим матеріалом, їх умови корисно
формулювати коротко, просто, супроводжувати кольоровими малюнками, які
викликають позитивні емоції у учнів і економлять час для усунення даних.
Цікаві задачі можна використовувати на уроках в якості допоміжного
матеріалу для тренування мислення, формування елементів творчої
діяльності.

При всій різноманітності цікавого матеріалу, його об’єднує загальні
характеристики:

– спосіб розв’язування цікавих задач невідомий учням;

– цікаві задачі сприяють підтримці інтересу до предмета і відіграють
роль мотиву до активізації навчально-пізнавальної діяльності;

– цікаві задачі враховують закономірності процесу мислення.

Таким чином, систематичне застосування цікавих нестандартних задач
сприяє формуванню та розвитку прийомів розумової діяльності і формуванню
логічного мислення учнів. Традиційні форми навчання математики іноді
заважають здібному учню повністю проявити себе, тому один зі шляхів
подолання цього слід вбачати у використанні нестандартних форм
організації навчання.

Мета і завдання дослідження. У даній роботі за мету поставлено розгляд
використання нестандартних завдань на уроках математики в початковій
школі з метою стимулювання пізнавальних інтересів школярів.

Завдання дослідження:

– розкрити роль нестандартних завдань у стимулювання пізнавальних
інтересів школярів на уроках математики в початковій школі;

– розглянути основні різновиди нестандартних завдань та їх особливості
використання на уроках математики в початковій школі;

– визначити головні методичні підходи щодо стимулювання пізнавальних
інтересів у школярів за допомогою нестандартних завдань.

Об’єктом дослідження виступає процес викладання математики в початковій
школі.

Предмет дослідження: процес стимулювання пізнавальних інтересів школярів
на уроках математики за допомогою використання нетрадиційних задач.

Теоретична й практична значимість дослідження визначається можливістю
використання отриманих результатів у подальших дослідженнях, присвячених
аналізу особливостей методики підготовки й проведення нетрадиційних форм
навчання. У рамках викладання математики можуть бути використані,
розроблені конспекти нетстандартних уроків.

Методи дослідження: під час виконання дослідження були використані такі
загальнонаукові методи дослідження як літературний, аналіз та синтез,
порівняння, класифікація, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду
та ін.

Структура роботи: дана робота складається зі вступу, основної частини,
яка складається з 2 розділів та 5 підрозділів, висновків, списку
використаної літератури і додатків.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ
МАТЕМАТИКИ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ

1.1. Природа пізнавального інтересу школярів, особливості формування і
розвитку пізнавальних інтересів

Проблема формування і розвитку пізнавальних інтересів особистості завжди
привертала увагу психологів, педагогів, методистів, учителів-практиків.
Питання, пов’язані з нею, піднімали у своїх працях Б.Ананьєв, Д.Божович
, Н.Бібік, Б. Друзь, С.Кашин, О.Киричук, Г.Костюк, Г.Люблінська,
А.Маркова, Н.Морозова, В.Мясищев, В.Онищук, О.Савченко, О.Скрипченко,
В.Сухомлинський, І. Шамова, Г.Щукіна. Усі вони надають винятково
важливого значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання.

Психологи виділяють наступну закономірність розвитку мотиваційної сфери
людини: “Мотиви й інтереси не виникають незвідки або з нічого.
Вірогідність виникнення інтересів або мотивів вчинків дитини
визначається тією діяльністю, до якої вона залучена, А також тими
обов’язками, які на неї покладено вдома або у школі”.

Т.Б.Храбрікова вважає пізнавальний інтерес, який активізує мисленнєву
діяльність, почуття та волю, “стимулом самоосвіти та морального
вдосконалення учнів”. На думку Н.О.Бойко, незалежно від структурної
організації навчальної роботи, вона ефективно сприятиме більш
інтенсивному розвитку інтересу тоді, якщо ґрунтується на пізнавальному
ставленні учнів до навколишньої дійсності або враховує його; участь
кожного учня в ній є пошуком нових знань та інтенсивним оволодінням
способами самостійного задоволення пізнавального інтересу.

С.Л.Рубінштейн визначив інтерес як “мотив, що діє в силу власної
усвідомленої значущості й емоційної привабливості”, а також виділив
найбільш суттєвими в розвитку інтересів дити такі моменти:

1) початок встановленого кола інтересів, що поєднано між собою у
невелике число взаємопов’язаних систем, які набувають відому стійкість;

2) переключення інтересів з часткового та конкретного на те, що є
відверненим і загальним;

3) поява інтересу до практичного застосування набутих знань у житті;

4) зростання інтересу до власних психічних переживань, а також до
переживань інших людей;

5) диференціація й спеціалізація інтересів, спрямованість інтересів на
певну сферу діяльності, професію.

Отже, аналізуючи вище наведені висловлювання можна визначити
пізнавальний інтерес як важливу характеристику пізнавальної діяльності
учнів і показник ефективності їхньої пізнавальної активності.

Уміння пробудити в дітей інтерес до знань є важливою якістю творчого
вчителя. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне
бажання дізнатись про нього більше.

Ефективне навчання математики неможливе без пошуків шляхів активізації
пізнавальної діяльності учнів. Адже діти повинні не тільки засвоїти
певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти
взаємозв’язок між поняттями, міркувати. А досягти цього можна лише
засобами, що активізують пізнавальну діяльність у процесі формування
інтересу до вивчення математики.

До них належать дидактичні ігри, різні види позакласних занять,
створення ігрових ситуацій, математичні цікавинки, завдання з логічним
навантаженням, завдання проблемно-пошукового характеру, нестандартні
завдання.

Звісно, такі види робіт сприяють формуванню інтересу дітей до предмету.
Причому вирішальне значення мають інтелектуальні процеси: інтенсивна
робота думки під час розв’язання навчальних завдань і пошуків відповідей
на поставлені запитання, вияви волі, спрямовані на переборення неминучих
труднощів.

Основними умовами формування пізнавальних інтересів до вивчення
математики, на нашу думку, є наступні:

розуміння дитиною змісту і значення матеріалу;

новизна у змісті навчального матеріалу;

емоційна насиченість навчання;

використання оптимальної системи тренувальних, творчих, пізнавальних та
інших завдань;

практична спрямованість матеріалу;

самостійність дітей у їхній діяльності;

ґрунтовне знання вчителем предмета, інтерес до нього, вміння зацікавити
ним дітей.

Однією з важливих умов успішного формування інтересу школярів до
вивчення математики є відповідність змісту навчального матеріалу рівню
їх розумового розвитку.

В.Бєлінський свого часу підкреслював, що вчитель, задовольняючи інтереси
учня щодо навколишнього, не повинен намагатися форсувати розвиток його
особистості і давати відомості понад його розуміння, бо це може
призвести до втрати інтересу [30, с. 52]. Не всяка інформація може
зацікавити школяра, а насамперед та, в якій є елементи новизни. Саме
вона закономірно викликає орієнтовно-дослідницьку діяльність учнів. У
процесі розумового розвитку дитину захоплює і стає об’єктом її інтересу
те, що вже доступно для неї, але не стало ще звичним, добре відомим.
«Предмет, – писав видатний вітчизняний педагог К.Ушинський, – для того,
щоб бути для нас цікавим, повинен бути обов’язково частково знайомим
нам, а частково новим… Він повинен являти для нас новину, але новину
цікаву, тобто таку новину, яка б або доповнювала, або підтверджувала,
або спростовувала, або розбивала те, що вже є в нашій душі, тобто,
словом, таку новину, яка що-небудь змінювала б у слідах, що вже у нас
укоренились» [26, с. 8].

Для формування інтересу учнів до вивчення математики важливе значення
має форма викладу матеріалу вчителем. Так, уроки, в процесі яких
говорить переважно педагог, а учні лише пасивно слухають, не сприяють
виробленню у школярів глибокого й стійкого інтересу. І, навпаки, уроки
математики, під час яких забезпечуються широкі можливості для вияву
активності й самостійності учнів, великою мірою стимулюють розвиток
пізнавальних інтересів.

Розвитку пізнавальних інтересів на уроках сприяють різні методи і засоби
навчання, а в початкових класах на уроках необхідно досягти органічного
поєднання ігрової і навчальної форм діяльності.

Формуванню пізнавальних інтересів школярів сприяє використання
нестандартних уроків, які дають матеріал для роздумів, можливість
виявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження,
винахідливості та творчості. Пізнавальна діяльність учнів при таких
способах її організації в основному має колективний характер, що створює
передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість обміну
інтелектуальними цінностями, зіставленню й узгодженню різних точок зору
про об’єкти, що вивчаються на уроці [2].

Нетрадиційні заняття дозволяють урізноманітнювати форми і методи роботи
на уроці, позбавлятися шаблонів, виховують творчу особистість школяра,
розширюють функції вчителя, дають можливість враховувати специфіку
певного матеріалу й індивідуальність кожного учня. Уміле поєднання
традиційних і нетрадиційних форм роботи, використання вчителем таких
занять у певній системі та досконале володіння методикою їх проведення
забезпечують високу ефективність нестандартних уроків.

Істотну роль у збудженні інтересу у школярів відіграють і форми
організації діяльності на уроці – як індивідуальні, так і колективні.
Одна справа, коли дитина окремо, незалежно від товаришів, працює над
навчальними завданнями, інша – коли учні в процесі виконання цих завдань
включаються в багатопланові й безпосередні стосунки з іншими членами
класного колективу: відносини відповідальної залежності, контролю,
взаємодопомоги. У першому випадку створюється лише ілюзія колективної
роботи, а насправді – кожен учень відповідає лише за себе. У другому –
кожний школяр почуває себе частинкою класного колективу, розглядає свою
навчальну діяльність, особисті здобутки або невдачі на загальному фоні
успіхів усього класу (власний успіх – це загальний успіх; особиста
невдача – це невдача всього класу). Усвідомлення власних досягнень на
фоні здобутків класного колективу спонукає дитину до активного навчання.

Центральною фігурою у процесі формування пізнавальних інтересів молодших
школярів до математики, безперечно, є вчитель. У педагогічній літературі
наголошується: інтерес учнів великою мірою залежить від того, наскільки
сам педагог знає і любить предмет, який він викладає.

Отже, аналіз психолого-педагогічних і методичних досліджень, практики
передових педагогів свідчить про те, що в сучасній школі є всі
можливості для вдосконалення і створення нових ефективних засобів
розвитку інтересів дітей до вивчення математики, для виявлення тенденцій
і закономірностей, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність
на математичну освіту. Вивчення пізнавальних можливостей школярів,
формування їхньої зацікавленості, а також створення умов, що сприяють їх
оптимальному вияву, – важливе завдання творчого учителя початкової
школи.

1.2. Нестандартні та цікаві завдання на уроках математики в початковій
школі як шлях до стимулювання пізнавальних інтересів школярів

Чим цікавіше для дитини те, що вона вивчає,

тим більше зосереджується її увага,

тим глибше засвоюються знання.

В.Сухомлинський

Зацікавити учнів математикою, показати її могутність і красу, допомогти
полюбити її — завдання кожного вчителя.

Проте часто доводиться чути від учнів, що математика — важкий предмет.
Можна навіть простежити, як змінюється їхнє ставлення до цього предмета
в процесі навчання. У 1-му класі уроки математики проводяться в ігровій
формі, а швидка зміна різних видів діяльності учнів та унаочнення дає
можливість урізноманітнювати заняття, запобігати перевтомі дітей.

Але проходить час, і яскраві наочні посібники замінюють сухі умовні
схеми, а згодом і їх стає менше. Інакше й бути не може, бо цього вимагає
високий рівень абстрактності самої математики. Тим часом завдання
ускладнюються, кожне з них потребує дедалі більше часу і зусиль. Урок
математики стає буденною роботою. Але дітям ще далеко до того, щоб
любити математику заради неї самої.

Стикаючись із першими труднощами, діти перестають розуміти матеріал.
Головна причина — невміння розв’язувати текстові задачі. У маленьких
школярів не розвивається логічне мислення, а із цього виростають усі
майбутні невдачі, а також зневіра дітей у своїй здатності добре знати
математику.

Щоб цього не сталося, треба активізувати розумову діяльність учнів.

Розумові здібності дитини потребують постійного вправляння, так само, як
розвиток навичок читання, обчислення, письма тощо.

Костянтин Дмитрович Ушинський – основоположник педагогічної науки,
створив основи методики викладання початкової арифметики.

К.Д.Ушинський був прихильником формування в учнів уміння здійснювати
такі розумові операції як аналіз, порівняння, синтез, узагальнення,
усвідомлення та впорядкування інформації, розвитку в учнів критичного
мислення.

Розв’язання цікавих задач розвиває в учнів ці розумові операції, а також
вимагає від учня певної незалежності мислення, творчих пошуків,
оригинального підходу, кмітливості й винахідливості, критичного
ставлення до своєї роботи.

Об’кт знань, утримуваних дитиною в розумовому плані і необхідних для
виконання дій розумово, є важливим показником її інтелектуального
розвитку. Не менш важливим є і те, наскільки вільно і безпомилково
дитина розв’язує задачі без опори на ту чи іншу зовнішню інтерпретацію
їх умов. Було встановлено, що більшість дітей цього віку здатні
розв’язувати задачі за допомогою внутрішнього плану дій. Причому саме
такий спосіб діяльності і призводить до головного новоутворення цього
віку – розвитку рефлексивного мислення, тобто здатності свідомо
пояснювати хід своїх мислительних дій, давати оцінку власним помилкам,
знаходити їх причину.

Необхідною умовою засвоєння знань є увага. К.Д.Ушинський порівнював
увагу з дверима, які повинні бути обов’язково вічиненими, щоб знання
проходили у свідомість дитини.

Розв’язання цікавих задач має величезний вплив на розвиток уваги та
пам’яті школярів, самостійного мислення, лаконічної математичної мови,
уяви, на виховання у них волі, активності та ініціативності.

Давно встановлено, що окремі вправи з цікавої математики, математичні
ігри можуть давати дітям таке ж задоволення і служити засобом розумного
відпочинку, як і елементи цікавого матеріалу, пов’язаного зі спортом,
літературою та іншими областями науки, мистецтва.

Треба лише вміло добирати математичні завдання, щоб вони викликали
цікавість у молодших школярів, адже пробудити інтерес до математики –
найголовніша мета, до якої прагне вчитель у зв’язку з завданням
підвищення рівня процесу навчання математиці. Для вирішення цієї задачі
доцільно використовувати хвилина цікавої математики. З них звичайно і
зароджується інтерес дітей до позакласних занять з математики, бажання
брати участь в роботі гуртка, у випуску газети та інших видах роботи з
математики.

1.3. Класифікація нестандартних завдань на уроках математики в
початковій школі

Різноманітність цікавих завдань – задач, головоломок, вправ з
геометричним змістом і т.п. – дає грунт для їх класифікації, хоча доволі
складно розбити на групи настільки різноманітний матеріал, створений
математиками, педагогами, методистами.

Класифікувати його можна за різними ознаками:

– за змістом і значенням;

– за характером розумових операцій;

– за спрямуванням на розвиток тих чи інших умінь.

Виходячи з логіки дій, що здійснює той, хто розв’язує задачу,
різноманітний матеріал можна класифікувати, виділивши в ньому 3 головні
групи:

1) розваги;

2) математичні (логічні) задачі, вправи;

3) задачі практичного характеру (задачі з необхідністю вибору або
числових даних, або самих дій, або відношень між даними).

Підставою для виділення таких груп є характер і назва матеріалу того чи
іншого виду. Представимо цю класифікацію схематично:

Табл.1.1.

Класифікація нестандартних завдань з математики

Для активізації розумової діяльності учнів корисні захопливі розважальні
задачі. В них живуть своїм чудернацьким життям і діють улюблені герої
дитячих мультфільмів і книжок. Такі задачі викличуть веселе пожвавлення
в класі та засвітять вогник цікавості в очах дітей. Адже на кожному
уроці необхідно створювати позитивний емоційний фон, настрій, який
полегшує сприймання будь-якого матеріалу. Такі задачі заохочують дітей
до їх розв’язання та збуджують інтерес до навчання.

Розв’язання задач із казковим сюжетом також є дієвим і ефективним
засобом розвитку інтересу до математики. Такі задачі дуже подобаються
дітям. Цікаві за формою, вони підсилюють інтерес до самої задачі,
спонукають дитину розв’язувати проблему, викликають бажання допомогти
героям, які сподобалися. Краса розв’язання, несподіваний поворот думки,
логіка роздумів — усе це підсилює емоційне сприймання дітей.

Слід підібрати посильні для учнів завдання, які відповідають їхнім
можливостям, розвитку. Корисно дати і перший поштовх, щоб спонукати
дитину зайнятися розв’язуванням, а потім підсилити її готовність долати
труднощі, які з’являються. Бо часто буває, що і тямущий учень не хоче
навіть прочитати задачу, не те, що розв’язувати її. Тому я стараюсь
викликати в учнів захоплення текстами. Мета може бути досягнута, якщо
умова задачі схожа на казку.

Казка — ідея В.Сухомлинського. І виховання, і навчання він починав із
казки. Діти в нього слухали казки знову й знову, складали самі —
спочатку всі разом, а потім поодинці.

Казка для молодших школярів — не просто оповідання про фантастичні
події, це цілий світ, у якому дитина живе, змагається, протиставляє злу
свою добру волю.

hoI

$

(

f¶o6

E

????????????O?ю казкою — велика подія в житті дитини. Її симпатії завжди
на боці позитивних героїв. Добро торжествує, зло карається. Казки і
через задачі продовжують виховувати. Цю роботу слід починати вже з 1-го
класу.

Усвідомивши зміст задачі, діти мислять кожен самостійно, а відповіді
повідомляють учителю «по секрету» — «на вушко», щоб не завадити мисленню
інших. Іноді можна попрацювати у групах (парами, четвірками), готуючи не
лише відповідь, а й коротке усне пояснення.

Увесь цей набір нестандартних завдань у комплексі зі звичайними сприяє
розвитку логічного мислення молодших школярів, опануванню ними
математичної мови, стимулює інтерес дітей до «цариці наук». Крім того,
така робота з учнями формує мислячу особистість.

РОЗДІЛ 2

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ НЕСТАНДАРТНИХ ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ
МАТЕМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ
ШКОЛЯРІВ

2.1. Методичні особливості використання цікавих задач

на уроках математики в початкових класах

Користуючись цікавими задачами, бажано зважати на таке:

– для роботи над ними виділяти 7-10 хвилин уроку не менш як 2-3 рази на
тиждень;

– на уроці додаткові вправи слід комбінувати з програмними
(стандартними) так, щоб попереднє завдання готувало учнів до виконання
наступного і щоб ця робота ґрунтувалася на використанні життєвого
досвіду дитини;

– особливу увагу слід приділяти розкриттю сюжету цікавої вправи,
добиватися, щоб діти усвідомили кінцеву мету завдання;

– розкривати умови задач емоційно і образно, спираючись на наочність;

– не обов’язково, щоб учень розв’язав додаткову задачу самостійно,
важливо створювати такі ситуації, щоб він подумав над задачею, спробував
її розв’язати;

– при розв’язуванні творчих вправ має всебічно реалізуватися принцип
диференційованого підходу;

– під час самостійного розв’язання творчих вправ не варто обмежувати
дітей у виборі способів їх розв’язання;

– не слід показувати хід розв’язування, значно важливіше правильно
спрямувати думку учня, головне – не кінцевий результат, а сам процес
розв’язування;

– потрібно практикувати повторне розв’язування цікавих задач.

Розв’язування задач є специфічною особливістю інтелекту, а інтелект – це
особливий дар людини. Тому, розв’язування задач може бути представлене
як один з найхаратерніших виявів людської діяльності.

Підбором задач вчитель повинен допомогти учневі зрозуміти, що
математична задача теж може бути цікавою і привабливою, а напружена
розумова робота у випадку перемоги може принести багато радості.

Вихованню інтересу учнів до математики, розвитку їхніх математичних
здібностей сприяє використання в навчальному процесі різних видів
цікавих задач.

Розглядаючи різні види цікавих завдань, ми дійшли висновку, що
найбільший вплив на розвиток математичних здібностей школярів мають
вправи:

– логічного змісту;

– комбінаторні;

– з елементами дослідження;

– на кмітливість.

Досвід вчителів переконує, що вже в початкових класах слід проводити
дослідницьку роботу. Це дозволяє показати учням роль індукції,
спостереження, експерименту і дати можливість поряд із навичками
логічного мислення прищеплювати навички евристичного мислення, показати
їм шлях до математичної творчості.

Постійна робота над цікавими задачами спрямована на відшліфування
елементарних розумових операцій, формування критичного мислення в учнів,
загального розкріпачення, гнучкості їхнього мислення.

Мати гнучне мислення – значить, насамперед, бути в змозі негайно
відмовитись від звичайного способу дії, коли він перестає бути
ефективним, змінивши його новим, незвичним, який відповідає новим
умовам, що склалися.

В процесі розв’язування цікавих задач школярі набувають навичок роботи
за планом, економного вибору засобів для досягнення мети, обгрунтування
та аналізу своїх дій. Кінцева мета при цьому полягає в тому, щоб учні
навчились самостійно знаходити розв’язок будь-якої доступної їм задачі.

Система навчання розв’язуванню цікавих задач повинна забезпечити
поступове наростання складності виконуваної роботи і бути органічно
пов’язаною з розвитком в учнів логічного мислення.

2.2. Вимоги до нестандартних завдань на уроках математики в початковій
школі

Для пожвавлення і підтримання інтересу до математики нестандартні
завдання повинні задовольняти наступні умови [28]:

бути несхожими на звичайні математичні завдання;

зміст завдань повинен бути зрозумілим дітям;

розв’язання завдань повинно бути доступно кожному з присутніх дітей;

відповіді повинні отримуватися швидко; якщо необхідні обчислення, то
вони повинні виконуватись частіше усно.

З цікавістю діти беруться за відгадування простих ребусів. При цьому
слід пропонувати не будь-які ребуси, а лише ті, які мають певний зв’язок
з математикою: або в його зображенні зустрічаються математичні знаки,
або у відповіді міститься математичний термін, або мають місце першу та
другу ознаки одночасно. Ребуси можна заздалегідь зобразити на листах
паперу. Тоді в будь-який час учитель може запропонувати дітям їх для
розгадування.

Діти завжди з захопленням відгадують загадки. Тут також слід звернути
увагу на те, що загадки повинні мати якісь математичні елементи.
Найчастіше таким елементом є число, яке міститься в загадці та служить
однією з ознак, за якою відбувається пошук відповіді на загадку. В інших
загадках можуть зустрітися математичні відношення (“рівність”, “більше”,
“менше”) або відповіддю є термін, пов’язаний з математикою.

Доцільно також пропонувати дітям рухливі математичні ігри, наприклад
“Математичні салки”, “Знай таблицю множення”. Можна також проводити
логічні вправи, наприклад:

З яких геометричних фігур складені ці ялинки? Чим відрізняється одна
ялинка від іншої? В якій ялинці більше трикутників і на скільки?

З скількох різних прямокутників складено це “вікно”?

В результаті знайомства дітей з елементами цікавої математики в хвилини
відпочинку може виникнути в них і цікавість до систематичного
проведення групових позакласних занять.

Групові позакласні заняття з математики проводяться після уроків, але
ані за змістом, ані за формою вони не схожі на заняття, які
організуються для слабких учнів.

До позакласних групових занять доцільно залучати всіх учнів класу.
Роботу цю слід починати з 1 класу. Кожне з цих занять планується учнями
у відповідності з вимогами підвищення інтересу дітей до математики та з
урахуванням знань, вмінь та навичок, які вже є у дітей. Послідовне
ускладнення змісту занять проводиться, виходячи з накопичення в учнів
знань з математики та вмінь виконувати вправи з цікавої математики
(ребуси, шаради, головоломки, загадки і т.д.).

В 1 класі позаурочні групові заняття з математики проводяться
епізодично. В 2 та 3 класах ці заняття проводяться систематично, але не
частіше, ніж один-два рази на місяць, оскільки вони вимагають великої
підготовки.

Тривалість групових позакласних занять з математики повинна бути в 1
класі 20-25 хвилин, в 2 – 25-35 хвилин, в 3 – 35 –40 хвилин.

Позакласні заняття з математики можуть бути тематичними. В цих випадках
вчитель ставить мету – застосовуючи цікаві та ігрові форми вправ,
сприяти закріпленню знань тої чи іншої теми [1].

Найчастіше з проводяться комбіновані заняття, матеріал яких
безпосередньо не пов’язаний з темами останніх уроків з математики. Більш
часте проведення комбінованих занять пояснюється тим, що на них можна
використовувати різноманітний матеріал як за змістом, так і за формою.
Тому й самі заняття для дітей можуть бути більш цікавими.

Підтримці цікавості дітей на протязі всього заняття сприяє його
організація. Кожне позакласне заняття складається з трьох частин: 1)
вступної, 2) основної; 3) підсумкової. У вступній частині діти відразу
відчувають необхідність цих занять, несхожість їх з уроками. Дітям
пропонуються ребуси, задачі у віршах, або вчитель в ситуацію заняття
вводить героїв дитячих оповідань і казок, від імені яких пропонуються
різні види завдань математичного характеру. В основну частину
включаються завдання, які вимагають більш напруженої розумової
діяльності учнів, уваги та зосередженості. Діти розв’язують різноманітні
математичні задачі, виконують логічні вправи, задачі-жарти тощо.
Основним змістом підсумкової частини заняття є загадки й математичні або
логічні ігри. Корисно закінчувати заняття в той момент, коли діти готові
з задоволенням повторити гру. Ці бажання слугують “зародком інтересу” до
наступних позакласних занять, оскільки у молодших школярів інтереси до
математики поки ще тісно переплітаються з прагненням до ігрової
діяльності [15].

Під час проведення позакласних занять необхідно ретельно продумувати
застосування наочності. З одного боку, наочність повинна бути цікавою, з
іншої – вона повинна сприяти розумінню дітьми сутності рішення того чи
іншого питання, запам’ятовуванню деталей математичного або логічного
завдання.

В процесі занять потрібно забезпечити диференційований підхід,
враховуючи особливості окремих учнів, оскільки запропоновані їм питання
та завдання можуть бути спрямовані на виховання уваги, пам’яті на числа,
формування обчислювальних навичок, розширення загального світогляду,
прищеплення інтересу до розв’язання задач і т.д.

ВИСНОВКИ

Отже, роботу з учнями по активізації пізнавальних інтересів треба
будувати на уроках в такій послідовності: цікаво – знаю – вмію. Треба
намагатися зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. Дитині має
бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати
дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.

Уміння пробудити в дітей інтерес до знань є важливою якістю творчого
вчителя. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне
бажання дізнатись про нього більше.

Ефективне навчання математики неможливе без пошуків шляхів активізації
пізнавальної діяльності учнів. Адже діти повинні не тільки засвоїти
певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти
взаємозв’язок між поняттями, міркувати. А досягти цього можна лише
засобами, що активізують пізнавальну діяльність у процесі формування
інтересу до вивчення математики.

Розв’язання цікавих задач розвиває в учнів ці розумові операції, а також
вимагає від учня певної незалежності мислення, творчих пошуків,
оригинального підходу, кмітливості й винахідливості, критичного
ставлення до своєї роботи.

Розв’язання цікавих задач має величезний вплив на розвиток уваги та
пам’яті школярів, самостійного мислення, лаконічної математичної мови,
уяви, на виховання у них волі, активності та ініціативності.

Вихованню інтересу учнів до математики, розвитку їхніх математичних
здібностей сприяє використання в навчальному процесі різних видів
цікавих задач.

Розглядаючи різні види цікавих завдань, ми дійшли висновку, що
найбільший вплив на розвиток математичних здібностей школярів мають
вправи:

– логічного змісту;

– комбінаторні;

– з елементами дослідження;

– на кмітливість.

Досвід вчителів переконує, що вже в початкових класах слід проводити
дослідницьку роботу. Це дозволяє показати учням роль індукції,
спостереження, експерименту і дати можливість поряд із навичками
логічного мислення прищеплювати навички евристичного мислення, показати
їм шлях до математичної творчості.

Постійна робота над цікавими задачами спрямована на відшліфування
елементарних розумових операцій, формування критичного мислення в учнів,
загального розкріпачення, гнучкості їхнього мислення.

Увесь цей набір нестандартних завдань у комплексі зі звичайними сприяє
розвитку логічного мислення молодших школярів, опануванню ними
математичної мови, стимулює інтерес дітей до «цариці наук». Крім того,
така робота з учнями формує мислячу особистість.

Система навчання розв’язуванню цікавих задач повинна забезпечити
поступове наростання складності виконуваної роботи і бути органічно
пов’язаною з розвитком в учнів логічного мислення.

В процесі занять потрібно забезпечити диференційований підхід,
враховуючи особливості окремих учнів, оскільки запропоновані їм питання
та завдання можуть бути спрямовані на виховання уваги, пам’яті на числа,
формування обчислювальних навичок, розширення загального світогляду,
прищеплення інтересу до розв’язання задач і т.д.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред.
Г.И.Щукиной. – М.: Просвещение, 2004. – 145с.

Амонашвілі Ш.О. Психологічні основи педагогіки співробітництва. — К.:
Освіта, 1991.

Баєва Т.Ф., Руденко В.М., Мудрик О.І. Уроки розвитку логічного мислення
у початкових класах. — Кам’янець- Подільський: Абетка, 2001.

Бевз Г.П. Методика викладання математики. – К., 2009. – 336 с.

Беденко М.В. Математика — це справді цікаво!: Збірник задач для учнів
початкових класів. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007.

Богданович М. В. Математика: Підручник для 2 класу .- К.: Освіта,
2002.-160с.

Богданович М. В. Математика: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003.
-160 с.

Богданович М. В. Методика викладання математики в початкових класах:
Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2009.

Богданович М. та ін. Урок математики в початковій школі Издательство:
Навчальна книга – Богдан, 2004. – 328 с.

Богданович М.В. та ін. Методика викладання математики в початкових
класах. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2006. – 336 с.

Дутко Л., Московченко В. Складання і розв’язування задач з логічним
навантаженням // Початкова школа. – 2004. – № 12. – С. 8 – 10.

Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі //
Педагогіка і психологія.-2000.-№ 1

Ізюмова А.В. Математична скарбничка // Математика.-2001.-№ 14-15

Інтерактивні технології на уроках математики / Упорядн. І. С. Маркова. –
Х.: Основа, 2007. – 128 с.

Капіносов А. М. Основи технології навчання. Проектуємо урок математики.
– Х.: Основа. – 2006. – 144 с.

Касьяненко М. Д. Підвищення ефективності навчання математики. – К.,
2008.

Кенгуру — 2007 / Уклад.: А.С.Добосевич, М.С.Добосевич, Р.Є.Кокорузь,
Х.Р.Трущак, О.Б.Таратула. — Л.: Каменяр, 2007.

Коваль Л.В., Скворцова С.О. Методика навчання математики: теорія і
практика: Підручник. – Частина І. – Одеса.: Видавництво–Автограф, 2008.
– 284 с.

Ковальчук Л. Пізнавальний інтерес як фактор розвитку особистості
молодших школярів: проблемні питання // Магістр. – 2005. – Вип.1. –
С.63-67.

Король Я. А. Практикум з методики викладання математики в початкових
класах: Навчальний посібник для студентів педагогічних університетів. –
Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 136 с.

Матюшко І.С., Федотова Н.М. Теорія і методика розв’язування текстових
задач з математики в початкових класах. Навчально-методичний посібник у
двох частинах. – Чернігів, 2003. – 620 с.

Новикова В.П. Математика в 6-7 років: Конспекти занять: Пер. з рос.
мови. – Х.: Видавництво «Ранок», 2007. – 144с.

Побірченко Н.А. Психологічні основи навчання математики в початковій
школі.-К.,1985.

Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах: Посібник для вчителя. –
К.: Магістр, 1997. – 256 с.

Сухарева Л.С. Логічні задачі та способи їх розв’язання. — Х.: Основа,
2007.

Ушинський К. Д. Питання виховання і навчання в початковій школі //
Вибрані твори: В 2-х т. – Т. 1. – К., 1972

Ушинський К.Д. Вибрані твори. – К.: Радянська школа, 1976. – 213 с.

Фадєєва Т. О. Методика розв’язування нестандартних задач з математики у
початкових класах. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2002. – 40 с.

Фадєєва Т. О. Технологія складання нестандартних задач з математики //
Початкова школа. – № 1. – 2009. – С. 23 – 28.

Хрестоматия по возрастной и педагогической психологи / Под ред.
И.И.Ильясова. – М.: Издательство Московского университета, 1981. – 304с.

Эрдниев П.М., Эрдниев Б.П. Теория и методика обучения математике в
начальной школе. – М.: Педагогика, 2008 – 208 с.

Якименко С.І. Абетка. Логіка. Математика. Методичний посібник. –
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 176 с.

ДОДАТКИ

Цікаві задачі і завдання з математики для учнів початкових класів

Скільки Оль?

В дзеркало Оля

Поглянула в школі,

Скільки дівчаток з’явилось?

Скільки курей?

Два півники, два півники

У саду в’язали віники.

Дві курочки, дві курочки

Підмітали ними вулички.

Ти назвеш мені число:

Скільки всіх курей було?

Яка сходинка?

Яка сходинка буде середньою на східцях з 8 сходинок?

Знайди число 7 у поданих словах

Осінь, зовсім, просинь, усім, посів, передовсім, сірий, сім я, кросівки,
вісім.

Дятлові чобітки

Влітку дятел–швкець спішив –

Чобітки на зиму шив

Ш складав їх у мішок

Для звіряток і пташок:

Совам -10 чобітків,

Ще 12 – для вовків,

14- для синичок.

Підскажіть мені, щоб я повірив:

Скільки дятел взув пташок і звірів?

Зайві слова

Які слова в цьому ряду зайві?

Сіно, чотири, вода, трава, дев’ять, книжка, одинадцять, вісім, десять,
халва, три, шість, один, літо, два, п’ять, сім.

Утвори слова

Зі слова математика утвори 8 нових слів, переставляючи букви у
будь-якому порядку.

Що їх об’єднує?

Яка цифра об’єднує райдугу, музику, дні тижня, чудеса світу?

Знайди число

Переставляючи між собою цифри 1,2,3, ми отримали трицифрові числа. Серед
поданих аврінтів бракує одного числа. Знайди його.

123 312 132 321 213 …

Знайди якомога більше «трійок» у поданих словах

Трап, стригти, сестри, гострити, Петрик, постріл, хитрий, настрій,
тривога, старт, Дмитрик, ватра, вітрина, майстри, стриже, тритон,
люстра, гетри, Стрий, трикотаж, струмінь.

Розділи чобітки

Чотирьом котикам мама Киця купила чобітки, однак за розміром вони їм не
підійшли. Тоді Киця запропонувала їх півникам. Скільки півників можуть
взути ці чобітки?

Індики в черевиках

П’ятеро індиків

Бігло в черевиках.

Скільки черевиків

У п’ятьох індиків?

Скільки кінців?

Склади удвічі мотузок і умовно переріж його упоперек. Скільки буде
кінців у відрізаних мотузків?

***

У Юрка сьогодні день народження. Він молодший за свою сестру, якій
виповнилось 7 років. Скільки років може бути Юркові?

Є два бідони місткістю 2л і 7л. Як, використовуючи ці бідони, набрати із
річки 3л води?

Юрко, Дмитрик, Ярослав – близнята. Вони народилися в один рік і в один
день. Разом їм вісімнадцять років. Скільки років кожному?

В Олесі було три ляльки: Ганнуся, Марійка та Оля. Кожна з них жила в
одному з трьох будиночків.

Перша хатка була з високим дахом і маленьким вікном, друга хатка – з
високим дахом і великим вікном, а третя – з низьким дахом і великим
вікном. Ганнуся і Марійка жили в хатках з великим вікном, а Марійка і
Оля – у хатках з високим дахом.

Потрібно відгадати, в якій хатці живе кожна лялька.

Летіли гуси, а назустріч їм – гусак. «Добридень, десять гусей!» – мовив
він. «Ні, нас не десять. Якби ти був з нами, та ще двоє гусей, тоді було
б десять», – відповіли гуси. Скільки летіло гусей?

Білочка принесла шишки та горішки, всього чотири плоди. Горішків було
більше, ніж шишко. Скільки шишок і скільки горішків принесла білочка?

Надворі гралося 5 дітей. Коли двоє хлопчиків пішло додому, то серед
дітей, які залишилися, більше стало дівчаток. Скільки спочатку гралося
дівчаток і скільки – хлопчиків?

Магічний квадрат

У порожні клітини магічного квадрата впиши такі числа, щоб сума трьох
чисел у будь-якому напрямку дорівнювала 15.

6

5

4

2

Хитрі запитання

Скільки днів сонце не світить взимку?

Хто більше важить: три зайці чи один слон?

На одній нозі півень важить 4 кілограми. Скільки важитиме півень на двох
ногах?

Скільки днів на тиждень сова полює на мишей?

Що стоїть між числами 2 і 8?

Яке колесо під час руху не обертається?

На столі лежало 5 яблук. Одне Даринка розрізала на чотири частинки.
Скільки яблук залишилось на столі?

Світланка і Василь прийшли вранці в клас, а там уже було 4 учениці.
Скільки учениць стало у класі?

У бабусі Олени були: кіт Моряк, собака Дружок, онука Леся і онук Денис.
Скільки всього онуків у бабусі?

Дідуся звати Григорій Васильович, його онука – Андрій Віталійович. Як
звуть батька онука?

Одне яйце можна зварити за 4 хвилини. За скільки хвилин можна зварити
три таких яйця?

У коробці було 2 червоних і 2 зелених олівці. Художник узяв 3 олівці.
Скільки олівців кожного кольору могло бути у художника?

Чебурашка, крокодил Гена і Шапокляк чекали поїзда 3 години. Скільки
годин чекав поїзда кожен з них?

Пара коней побігла 20 км. Скільки кілометрів пробіг кожен кінь?

Мама дала Сергію 4 сливи, 5 яблук і 2 цукерки. Скільки фруктів мама дала
синові?

Як розділити три картоплини порівну між чотирма дітьми?

На столі стояло 3 кухлі з молоком. Кіт випив один кухоль молока. Скільки
кухлів залишилось?

У школу йшло 7 дівчаток. Назустріч їм – 2 дівчинки. Скільки дітей ішло в
школу?

Скільки кроків зробить горобець за сім років?

PAGE

PAGE 31

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020