.

Особливості викладання англійської мови

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
81 2423
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Особливості викладання англійської мови»

ПЛАН

Вступ

1. Особливості викладання англійської мови на початковому ступені

2. Викладання англійської мови на середньому ступені

3. Старший ступінь

Список використаної літератури

Вступ

Навчальний процес з вивчення іноземної мови (далі скорочено – ІМ),
зокрема англійської, у середній загальноосвітній школі поділяється на
три ступені:

початковий – 1-5 класи, ( з цього навчального року вивчення англійської
мови запропоновано розпочинати з 1-го року навчання)

середній – 6-9 класи та

старший – 10-12 класи.

Виділення цих етапів пов’язане з необхідністю групового оволодіння
іншомовною діяльністю. У свою чергу успішне навчання іноземної мови
залежить від урахування психолого-педагогічних характеристик учнів, які
зумовлюють використання методично раціональних прийомів, форм та засобів
навчання. Розглянемо особливості навчання на кожному ступені, а саме
зміст та деякі питання організації процесу навчання.

1. Особливості викладання англійської мови на початковому ступені

На початковому ступені закладаються основи володіння іноземною мовою. І
рівня сформованості слуховимовних, лексичних, граматичних та
орфографічних навичок, а також розвитку вмінь аудіювання, говоріння,
читання та письма, які визначені у програмі, залежить подальший успіх в
оволодінні учнями іноземною мовою як засобом іншомовного спілкування.

На початковому ступені учні повинні навчитись сприймати на слух усне
вивчене, робити невеликі повідомлення, брати участь у бесіді.

Навчання читання зводиться на засвоєному в усному мовленні
лексико-граматичному матеріалі. На цьому ж ступені ставиться завдання
оволодіти технікою читання вголос, а також мовчки з повним розумінням
змісту тексту. Стосовно письма учні повинні засвоїти графіку та
орфографію іноземної мови, використовувати письмо як засіб фіксації
іншомовного матеріалу та робити невеликі письмові повідомлення.

Обсяг навчального матеріалу повинен бути достатнім, щоб закласти основи
водіння кожним видом мовленнєвої діяльності на елементарному
комунікативному рівні. На цьому ступені учні оволодівають звуковою та
графічною системами мови, найбільш поширеними граматичними явищами
Враховуючи характер та обсяг роботи, яка необхідна для досягнення вимог
програми, на іноземну мову на цьому ступені дається найбільша кількість
годин у порівнянні з іншими ступенями.

На ефективність організації початкового періоду навчання впливає
визначення провідних видів мовленнєвої діяльності.

Результати методичних досліджень, а також багаторічний досвід учителів
свідчать про те, що домінуючим у навчанні на початковому ступені має
бути усне мовлення. Саме навички та вміння усного мовлення мають
позитивний вплив на розвиток умінь в усіх інших видах мовленнєвої
діяльності.

Успішність організації початкового ступеня навчання залежить від
урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів 11-12
років Як відмічають психологи, у підлітковому віці (з 10-11 до 15 років)
починається період найбільш інтенсивного розвитку мислення дітей. Разом
з тим діти 10-11 років зберігають у структурі мислення наочно-образні
компоненти, характерні для молодших школярів. Поєднання наочно-образного
мислення із зростаючою здатністю до абстрактного мислення, до
узагальнені, і створює сприятливі умови для оволодіння іноземною мовою
на початковому ступені.

Мислення тісно пов’язане з характером сприймання та відчуттями. Навчаючи
іноземної мови як засобу спілкування, необхідно приділити велику увагу
формуванню, поряд із зоровим, слухового сприймання, особливо на початку
навчання коли створюється основа володіння іноземною мовою. В цей період
учні здатні сприймати велику кількість матеріалу, засвоєння якого
взагалі потребує чимало часу та зусиль. Необхідно також відмітити, що
сприйняття мовлення ґрунтується не лише на сенсорних, але й на моторних
компонентах. Це означає, що формування бази сприймання іноземної мови
потребує функціонування мовленнєворухових подразників. Отже навчання
сприймання іншомовного мовлення повинно бути тісно пов’язане з
повторенням, відтворенням матеріалу, який необхідно засвоїти.

Для навчання іноземної мови важливим фактором є мовленнєва пам’ять.
Мовленнєва пам’ять молодшого підлітка пов’язана з процесами осмислення,
систематизації, встановлення логічних зв’язків, тому для цілеспрямованої
роботи пам’яті важливим фактором є осмисленість, розуміння діяльності,
яка виконується.

Робота пам’яті базується на процесах запам’ятовування: довільного та
мимовільного. Мимовільне запам’ятовування е генетично первинним
порівняно з довільним і займає чимале місце у навчанні учнів. Як
підкреслюють психологи, мимовільне запам’ятовування буде ефективнішим за
умови змістовності, осмисленості діяльності, що виконується. У структурі
пам’яті підлітка мимовільне запам’ятовування поєднується з довільним.
Згідно з результатами психологічних досліджень учні початкового ступеня
навчання можуть витримувати великі навантаження на механічну пам’ять,
яка при цілеспрямованій діяльності може бути цілком продуктивною.

Успішність роботи пам’яті залежить від емоцій, а джерело емоцій це
дійсність, це участь у цікавій та осмисленій діяльності що пов’язана з
потребами особистості. Отже у навчанні іноземної мови необхідно
враховувати по треби учнів, їх інтереси, життєвий досвід, що підвищує їх
емоційний тонус, стимулює до активної роботи. Необхідно також відмітити,
що позитивний емоційний стан учнів добре впливає на процеси засвоєння
навчальної о матеріалу.

Важливим фактором у процесі навчання с увага учнів на уроці, від якої
залежить результат навчальної діяльності. Як відомо, вихідним моментом у
вивченні іноземної мови є мимовільна увага.

У процесі виховання та навчання розвивається довільна увага, Передбачає
застосування вольових зусиль для вирішення конкретних завдань та
досягнення поставлених цілей. Мимовільна увага обумовлена інтересом до
предмета, до певної діяльності. Це означає, що навчальна діяльність має
бути для учнів цікавою та вмотивованою. Організація саме такої
діяльності учнів на уроці дає можливість максимально використати
потенціал мимовільної уваги, а також розвивати довільну увагу. Серед
характеристик уваги психологи визначають її стійкість, вибірковість,
обсяг. Суттєвою особливістю початкового періоду оволодіння ІМ те, що тут
по особливому діє навчальна (пізнавальна) мотивація. На початковому
ступені вступають в силу закони забування, які активно діють, коли учні
вже вивчили значний матеріал і продовжує поступати новий. Все, що
повторюється, – нове і воно не вступає в протиріччя зі старим. 1 хоча
сильний вплив на цьому ступені має рідна мова, проте ще мало
проявляється міжмовна інтерференція.

При навчанні спілкування іноземною мовою необхідно враховувати досвід
соціальної комунікації учнів, слабкий розвиток психологічних механізмів.
Щодо рівня комунікативного розвитку учнів на рідній мові, то на цьому
ступені має місце ускладнення усних та писемних висловлювань, збільшення
їх обсягу. Підбір мовних засобів, способи формування та формулювання
думки стають предметом усвідомлення учнів. Психологічні дослідження
показують, що школярі цієї вікової групи схильні до самостійної творчої
роботи, проте в переважній більшості випадків мовленнєва діяльність
носить “наслідувальний”, репродуктивний характер. Вказані характеристики
початкового ступеня зумовлюють дію методичних факторів. Це, насамперед,
можливість інтенсифікувати навчальний процес.

По-перше, тут діє, крім пізнавальної мотивації, власне комунікативна.
Учень прагне заговорити, навчитися читати, писати на новій для нього
мові.

По-друге, він добре переносить тренувальну роботу, охоче включається
гру, а ігрові прийоми створюють резерви для збільшення обсягу матеріалу
та Із ним.

Значний інтерес учнів цього ступеня викликає використання у навчанні
літературних персонажів, зокрема казкових. Ігрові ситуативні вправи з
участю таких персонажів оживляють урок, викликають в учнів бажання
спілкуватися з ними. Важко переоцінити роль зорової та слухової
наочності у даному ступені. Правильне та доцільне її використання
значно активізує роботу учнів на уроці. Найбільш широко застосовуються
малюнки, аплікації, (предмети, макети, діапозитиви, схеми, таблиці,
роздавальний матеріал у вигляді фонограми різних типів. Аудіо-візуальні
засоби навчання с також ефективними. Стимулюючим фактором активності с
вдале застосування -г., поєднання різних прийомів роботи.
Найпоширенішими для даного ступеня хорова, фронтальна та парна робота,
використання віршів, пісень, інсценівок і таких прийомів навчання, які
потребують рухової діяльності учнів.

2. Викладання англійської мови на середньому ступені

Середній ступінь є завершальним етапом щодо створення бази для активного
володіння навчальним іншомовним матеріалом. На цьому ступені
продовжується розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, серед яких
домінує усне мовлення. Мовлення учнів стає змістовнішим, складнішим за
структурою мовного та мовленнєвого матеріалу.

Поряд з говорінням та аудіюванням значна увага приділяється читанню.

o

o$

T

z

U

o

o

T

gdaR?

– як вид мовленнєвої діяльності набуває все більш комунікативного
характеру, зростає кількість та обсяг текстів, які учні повинні вміти
чигати мовчки. На цьому ступені мас місце цілеспрямоване формування
вмінь ознайомлювального (з метою одержання основної інформації) та
вивчаючого (з метою одержання повної інформації) читання. Поряд з
художньою літературою для читання використовуються науково-популярні та
суспільно-політичні тексти. Навчання письма передбачає вміння складати
план, тези до прочитаного та робити письмові повідомлення в межах
програмних вимог.

На середньому ступені учні оволодівають практично всім граматичним
матеріалом, необхідним для усного мовлення. Ведеться робота з формування
рецептивних навичок. На цьому ж ступені починається формування
потенціального словника учнів, яке продовжується і на старшому ступені.

Знання вікових особливостей учнів середнього ступеня дає вчителю
можливість визначити саме ті прийоми, форми та засоби навчання, які
приведуть до успішного вирішення вказаних вище завдань.

Визначальною особливістю учнів середнього ступеня є виховання
самостійності, самоствердження. Вони негативно ставляться до жорстких
вимог, примушування, домагаються статусу “рівності” з дорослими. Все
більше формується у них вибірковий пізнавальний інтерес, допитливість.
Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку
вчителя, тобто те, що обмежує його самостійність та ініціативу. В учнів
цього віку розвивається критичний підхід до змісту, прийомів, форм
навчання, розширюються інтереси, помітно зростає потреба у спілкуванні з
однолітками, проявляються нові мотиви учіння, пов’язані з формуванням
життєвої перспективи та ідеалів. Проте одночасно спостерігається й інша
крайність – відсутність широких пізнавальних інтересів, зацікавленості в
розширенні своїх знань. Хоч навчальні мотиви (отримувати високі оцінки,
займати краще становище у класі) можуть бути досить сильними, вони часто
ведуть до формального виконання навчальної діяльності.

Отже “старші” підлітки – це вік гострих суперечностей у структурі
особистості, що формується, і він потребує від учителя особливого
педагогічної о так і методичної майстерності. На середньому ступені
вчителеві доводиться прикладати значних зусиль для підтримання мотивації
та інтересу учнів до предмета, збереження набутих на початковому ступені
знань, навичок та вмінь.

Суттєвою особливістю учнів цієї вікової категорії с розвиток складніших
психічних процесів. Осмислення у зв’язку із засвоєнням абстрактного
матеріалу, теорій, законностей при вивченні інших дисциплін. Психологи
вказують на достатній рівень розвитку в учнів цього віку таких якостей
мислення як більша критичність, самостійність, цілеспрямованість,
зростання свідомості, контроль за власною діяльністю.

Комунікативний розвиток учнів цього періоду характеризується
формуванням і удосконаленням механізму відбору мовних засобів, способів
формування та формулювання думки. Розвивається індивідуальний стиль
мовлення. В цілому у віці відбуваються якісні зміни в комунікативній
діяльності учнів, що позитивно впливає на формування іншомовних навичок
та вмінь.

Середній ступінь навчання характеризується використанням прийомів
навчання, які активізують розумово-мовленнєву діяльність учнів, їх
активність у виконанні завдань. Учнів найбільше приваблюють завдання, що
вимагають самостійності, вміння комбінувати матеріал в залежності від
потреб мовленнєвої ситуації. Вправи на імітацію та механічне
запам’ятовування відступають на другий план. Середній етап с вирішальним
у створенні комунікативної основи володіння ЇМ. Велика увага
приділяється тут розвитку непідготовленого мовлення. На середньому
ступені значно збільшується питома вага домашньої самостійної роботи.

Серед засобів навчання, які використовуються на цьому ступені, можна
узвати слайди, ситуативні і тематичні малюнки та картини, кодограми,
схеми, таблиці, роздавальний матеріал для парної та індивідуальної
роботи, фонограми, діа-, кіно- та відеофільми.

Отже можна відмітити такі тенденції в організації навчання на середньому
ступені: ширше використання вправ, що імітують умови природного
іншомовної о “гілкування, зростання ролі самостійної роботи учнів,
більша опора на вербальну наочність та підказки, збільшення питомої ваги
парних та групових форм роботи.

3. Старший ступінь

Старший ступінь є завершальним у процесі оволодіння учнями іншомовним
мовленням. Рівень навичок та вмінь усної мови і писемного мовлення,
досягнутий на середньому ступені, має бути підтриманий. Велика увага на
старшому ступені навчання приділяється усному мовленню, яке набуває
якісно нового розвитку стосовно змістовності, більшої природності,
вмотивованості та інформативності. Проте основна роль у процесі навчання
іноземної мови на цьому ступені відводиться читанню. Тексти для читання
мають бути складнішими у порівнянні з середнім ступенем. При навчанні
читання формуються вміння читати суспільно-політичні тексти з метою
одержання повної та основної інформації, а також уміння переглянути і
вибрати необхідну статтю. Навчаючись письма, учні повинні оволодіти
вмінням складати план, тези до усного повідомлення, писати анотацію та
резюме прочитаного, складати реферат, а також робити письмові
повідомлення в межах вимог до монологічного мовлення у 5-11 класах.

На старшому ступені завершується формування активного словника школяра
та продовжується робота з формування рецептивного словника. Програма
передбачає рецептивне засвоєння певної кількості лексичних одиниць.
Граматичний матеріал, призначений для вивчення в 10-11 класах
засвоюється тільки до рівня розпізнавання та розуміння при читанні; в 11
класі мас місце систематизація граматичного матеріалу, що вивчався у
5-11 класах.

Специфіка середнього ступеня навчання ІМ визначається також віковими
характеристиками учнів, урахування яких мас велике значення для
досягнення цілей, передбачених програмою для 7-9 класів.

Старшокласник поєднує в собі pucu підлітка та ознаки юнацького віку. В
ньому діалектично об’єднується ще не втрачена дитячість з проявами
дорослості. У старшокласника вже складаються певні принципи поведінки,
формується образ власного “я”, свої ціннісні орієнтації. Чітко
проявляється диференціація інтересів. Ставлення до дисциплін стає більш
вибірковим. Оскільки в учнів з особливою силою проявляється прагнення до
самоствердження, самовираження, до можливості відстоювати свої погляди
та переконання, то саме комунікативна спрямованість навчання ІМ і
створення сприятливого психологічного клімату для спілкування с тими
факторами, які на цьому ступені мають особливу значущість. У зв’язку з
цим дуже важливо відбирати для уроків такий матеріал, що носить
проблемний характер, стимулює обмін думками, спонукає до роздумів.

Різноманітність інтересів, формування профорієнтації роблять необхідним
подальше посилення індивідуалізації навчання ІМ. Підвищення ж почуття
відповідальності, свідомого ставлення до навчання відкриває великі
можливості для організації самостійної роботи, для стимулювання потреби
у самоосвіті.

Самостійна робота над мовою повинна готувати учнів до самостійного
“доучування” та удосконалення володіння ЇМ, а саме: розвивати уміння
працювати з довідковою літературою, іноземним текстом, технічними
засобами. Отже на старшому ступені стає ще більш актуальним поєднання
індивідуальної, парної та групової роботи, де вчитель виступає у ролі
партнера, організатора, режисера, сценариста і т.п.

Як відмічають психологи, старшокласникам властиве переважно довільне
запам’ятовування, яке є ефективним у тому випадку, якщо вони
усвідомлюють, навіщо необхідно запам’ятовувати той чи інший матеріал.
Запам’ятовуванню сприяє усвідомлення характерних особливостей матеріалу,
співвіднесення та смислове групування об’єктів запам’ятовування і,
головне, опор’.

Для старшокласників є характерним більш високий рівень комунікативного
розвитку: вони досконаліше володіють морфологічними та синтаксичними
аспектами мовлення, зв’язністю, логічністю та послідовністю вислювання.
У мовленні старшокласників проявляються вміння аналізувати,

робити висновки, прогнозувати. Усі ці особливості необхідно враховувати
у процесі навчання ІМ.

Список використаної літератури

Азовкіна О.М. Розвиток інтересу до читання іноземною мовою на
початковому етапі навчання // Іноземна мова у школі. – 2003. – №2

Артемоном В.А. Психологія навчання іноземних мов. – М.: Просвещение,
1999

Лук’янчекова Н.В. Навчання англійської мови на початковому етапі //
Початкова школа. – 2002. – №2

Маслико Є. А., Бабинська П. К., Будько О. Ф. та ін. Настільна книга
викладача іноземної мови // Довідковий посібник. – М., 1996.

Старова І.М. Інтерес як необхідний компонент навчання іноземних мов //
Початкова школа. – 2000. – №4

Феклістов Г.Є. «Проблеми вивчення англійської мови в школі» // Освіта. –
1999. – №3

PAGE

PAGE 8

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020