UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні напрями українізаційних процесів 20 - поч. 30 років ХХ ст.
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1003
Скачало55
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер

серед рефератних сайтів України!

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

«Основні напрями українізаційних процесів

 

20 – поч. 30 років ХХ ст.»

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Причини зародження руху «українізації», правові аспекти

 

2. Основні етапи та особливості українізації у 20-30-ті роки ХХ століття

 

3. Вплив українізації на царину культури

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

У роки проголошення і розбудови незалежної України до історичного

досвіду української революції 1917-1920 pp. і навіть до періоду нової

економічної політики, політики “коренізації”, або “українізації”, все

більше і більше звертаються історики, політики, представники різних

політичних партій і рухів, державні діячі. І це не випадково.

 

Особливу цінність для розбудови сучасної України має історичний досвід

розвитку культури й освіти, який переконливо вчить, що незалежність без

достатнього рівня культури й освіти неможлива. Без них Українська

держава не буде мати майбутнього, не буде сильною і могутньою. Ось чому

історичний досвід “українізації” 20-х років також має важливе

теоретико-пізнавальне і практичне значення для сьогодення.

 

Незважаючи на перемогу, більшовики, котрі у величезному та здебільшого

вороже настроєному населенні становили крихітну меншість, були не в

змозі продовжувати реалізацію задуманого. Смерть Леніна у 1924 р.

спричинилася до кризи керівництва, яку поглиблювали запеклі суперечки в

комуністичній партії про напрями створення нового суспільства. За таких

обставин партія здійснювала поставлені цілі обережно й гнучко протягом

усіх 20-х років. Втручання уряду у справи окремої особи і суспільних

груп обмежувалося лише випадками реагування на відкриті виступи проти

радянської політичної системи.

 

Завдяки поступкам уряду для селян та намаганням Рад завоювати ширшу

підтримку серед неросійських народів у 20-ті роки впевненість українців

у власних силах, їхні прагнення переживали гідне подиву відродження, і

цей період часто вважають золотим віком українців під владою Рад.

 

Попри обіцянки поважати принцип самовизначення націй, які більшовики

давали під час громадянської війни, попри утворення національних

радянських республік і показовий федералістський устрій СРСР

комуністичній партії в перші роки її правління все ще відчутно бракувало

підтримки неросійських народів. Вона лишалася крихітною, переважно

російською й міською організацією, яка невпевнено трималася

над-селянськими і неросійськими масами, що хиталися у своїх настроях і

не знали, яку владу підтримати. Так, зокрема, Україна становила «слабку

ланку Радянської влади», як відверто визнав сам Сталін. Тому, коли неп

заспокоїв селянство, партія розпочала кампанію, спрямовану на розширення

підтримки з боку неросійських народів, на завоювання їх прихильності.

 

У 1923 р. на XII з'їзді партії її керівництво поклало початок політиці

коренізації. Воно закликало спільними зусиллями добитися, щоб у партію

та державний апарат ішли неросіяни, щоб службовці вивчали і

користувалися місцевими мовами, щоб держава підтримувала культурний і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ