.

Вірші Маршака для дітей

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 9725
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Вірші Маршака для дітей»

ПЛАН

Вступ

1. Біографічна довідка

2. Вірші для дітей С.Маршака

3. Проблеми та образи твору С.Маршака “Дванадцять місяців”

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Самуїл Маршак— російський письменник. Літературний талант в ньому
пробудився з дитинства. Починаючи з чотирьох років маленький Самуїл
почав самостійно складати віршики. До 11 років він написав уже декілька
довгих поем і переклав цілу оду Горація.

Одного разу зошит з роботами юного письменника потрапив до рук В.
Стасова, відомого на той час, російського критика й мистецтвознавця. Він
був вражений тим що побачив, і пророкував Самуїлу велике майбутнє.

Цього письменника можна назвати батьком дитячої російської літератури.

В 30-ті роки ХХ століття С. Маршак разом з Максимом Горьким проявили
ініціативу щодо створення спеціального виробництва книг для дітей.

Його доповідь «Про велику літературу для маленьких» на І з’їзді
письменників стала початком розвитку літератури для дітей в країні.

На початку 20-х років разом з групою педагогів-ентузіастів С. Маршак
створює в місті Краснодон «Дитяче містечко» з бібліотекою, дитсадком і
театром. Для цього театру він написав кілька маленьких п’єс за мотивами
російського фольклору – «Кицькин дім», «Казка про козла». Це були його
перші твори для дітей.

Більшість своїх творів С. Маршак присвятив дітям. Тому щиро зізнавався:
«Мені хотілося, аби казка наголошувала на тому, що лише добродушні,
відверті і щирі люди заслуговують підтримки природи, можуть зазирнути у
глибини її таємниць».

1. Біографічна довідка

Народився Самуїл Якович у Воронежі у єврейській родині
винахідника-самоука, який працював техніком на хімічному заводі. З
раннього дитинства хлопчик почав складати вірші і записувати їх в
окремий зошит, наче в справжні поетичні збірки. Маленькому письменникові
поталанило на дорослих, які були поруч. І батьки, і вчитель провінційної
гімназії невеличкого містечка Острогозька, де навчався Маршак, і відомий
на той час у Росії літературний критик Володимир Стасов, і видатний
співак Федір Шаляпін, і славетний російський письменник Максим Горький
доклали чималих зусиль, щоб талант хлопчини не зів’яв, а розквітнув у
всій своїй красі.

Майже все життя Маршака було пов’язане з дітьми. Коли він перебував у
Англії, його привабила лісова школа, яку називали «школою простого
життя», подібна до наших літніх таборів, де діти живуть у наметах і самі
про себе дбають. Під час Першої світової війни Маршак опікувався дітьми
біженців. Коли ж у Росії почалася громадянська війна, організовував
дитячі будинки для безпритульних. Це були справжні дитячі містечка зі
школою, бібліотекою і різноманітними гуртками.

Нині важко уявити велике місто без театру юного глядача. Та мало хто
знає, що одним із ініціаторів запровадження таких театрів був Самуїл
Якович, адже до двадцятих років минулого століття театрів для дітей і
підлітків не існувало. А не було дитячих театрів — не було й потреби у
п’єсах для них. Отож Мар-піакові довелося взятися за перо. Так з’явилася
добре відома п’єса-казка «Кицьчин дім».

А «Дванадцять місяців» Самуїл Якович написав у той грізний час, коли
було зовсім не до казок: вирувала Друга світова війна. Проте письменник
був переконаний, що саме в цей час «діти особливо потребують веселих
святкових видовищ», бо ніколи не можна забувати, що добро завжди
перемагає зло.

2. Вірші для дітей С.Маршака

У 1914 році Маршак після навчання за кордоном і подорожей по повернувся
на батьківщину і поїхав працювати у провінцію, саме там він опублікував
свої переклади в журналах «Північні записки» і «Російська думка».

У роки імперіалістичної війни Самуїл Якович активно допомагає дітям, що
стали біженцями: приймає активну участь у організації дитячих будинків і
театрів для малечі. Саме дитячі вистави надихали поета на творчість. Він
хотів зазирнути в дитячу душу, щоб створити щось ще цікавіше.

Одними з найвідоміших книжок Самуїла Маршака, що були написані в цей
період є:

«Казка про безглузде мишеня»

«Дітки в клітці»

«Дванадцять місяців»

«Пожежа»

«Пошта»

«Будинок, який побудував Джек», перекладена з англійської дитячої
народної пісеньки

Вірші Маршака для дітей, його пісні, загадки, казки та приказки, п’єси
для дитячого театру згодом склали збірку «Казки, вірші, пісні, загадки»,
яка неодноразово перевидавалася і перекладена на десятки мов світу.

Однією з найвідоміших казок, яка власне і прославила письменника, стала
казка «Дванадцять місяців», в якій так само, як і в безлічі інших,
розкривається тема боротьби добра й зла. Але, як і кожен новий автор,
Маршак показує її з нового боку.

У 1922 Маршак переїжджає в Петроград, разом з ученим-фольклористом
Ольгою Капіцею. Там він керував студією дитячих письменників в Інституті
дошкільної освіти та сам організував дитячий журнал «Воробей» (у 1924
році перейменований в «Новий Робінзон»), де в числі інших друкувалися
такі майстри літератури, як Б. С. Житков, В. В. Біанкі, Е. Л. Шварц.

Саме тут Маршак написав славнозвісний «Кицькин дім», який відразу дуже
полюбили дітки. Так само, як і безліч інших творів С. Я. Маршака цей
твір не втрачає своєї актуальності і з року в рік перевидається все
новими і новими видавництвами, на радість всім читачам. У 2011 році світ
побачило японське видання «Кицькиного дому», яке дуже гарно оформив
російський художник Юрій Васнєцов. Тим самим ще раз продемонструвавши
шалену популярність цього твору не лише у нас, але і далеко за кордоном.

У 1930-ті роки поет пише сатиричний памфлет «Містер Твістер», в якому
піднімає гостре питання расизму. Поштовхом до створення поеми стала
реальна історія розказана С. Маршаку академіком Мушкетовим, — про те, як
один із американських туристів, відмовився залишитися в
Санкт-Петербурзькому готелі, тому що там зупинився афро-американець.
Поет з обуренням переповідав про це в одному з своїх листів. У 1963 році
Маршак написав продовження вірша «Африканський візит містера Твітера»,
за сюжетом якого головному герою відмовили у видачі візи «на батьківщину
негра Отелло».

Крім того, в цей період був написаний ще один надзвичайно відомий твір
Самуїла Яковича Маршака — «Ось, який розсіяний». Відомий письменник того
часу — Леонід Пантілєєв, побачив в образі «розсіяного» риси самого
Маршака. А Корній Іванович Чуковський через чверть століття, після
виходу твору згадував наступне: «Популярність цього вірша величезна,…
Він витримав десятки перевидань і переклади ледь не на всі мови світу.
Хоча Басейної вулиці вже давно немає в Санкт-Петербурзі, але вислів
«рассеянный с Бассейной» — став крилатим, і лунає скрізь».

Через кілька років на з’їзді радянських письменників С. Я. Маршак
зробив доповідь про дитячу літературу і був обраний членом правління.
Згодом його обирають депутатом Московської міської Ради депутатів
трудящих.

У 1937 році створене Маршаком дитяче видавництво в Ленінграді було
розгромлено, а кращі його вихованці — А. І. Введенський, Н. М.
Олейников, Н. А. Заболоцький, Т. Г. Габбе — репресовані. Через
політичний тиск у 1938 році Самуїл Якович переїхав до Москви, де цілком
занурився у роботу: писав ліричні і сатиричні вірші, вірші для дітей,
перекладав з англійської пісні та балади Р. Бернса і багато іншого. К.
Чуковский назвав сатиричні вірші Маршака тріумфом дитячої поезії.

Дуже важко відвойовувала поезія Маршака своє право на існування. Багато
педагогів вважали, що казки, фантазії непотрібні дітям, що вони вводять
їх в оману. Так продовжувалося доти, доки не втрутився М. Горький, який
став на захист дитячої літератури: «Дитина до десятирічного віку
потребує забав, — писав він, — і вимога ця абсолютно законна! Їй життєво
необхідні вірші в яких багато веселих ситуацій і пригод».

У роки Вітчизняної війни Самуїл Якович активно співпрацює з газетами —
його пародії, епіграми, політичні памфлети висміюють і викривають
ворога. У післявоєнні роки виходять книжки віршів — «Пошта військова»,
«Бувальщина-небилиця», поетична енциклопедія «Весела подорож від А до
Я»; він багато займається перекладами з іноземних мов.

У післявоєнні роки Маршак продовжує писати для дітей все нові і нові
твори. На той час було надруковано цикли дитячих віршів: «Різнокольорова
книга» (1948), «Цілий рік» (1948), «Тиха казка» (1956),
«Вакса-Клякса»(1958) та інші.

Крім того, у творчому доробку Самуїла Яковича налічується декілька
сотень коротеньких дитячих віршиків, це зокрема: «Африканський слон»,
«Біла сторінка», «Велетень», «Грудень», «Миші», «М’яч», «Подорож в
картковому будинку», «Рукавички», «Синя пташка», «Тигреня», «Чудо»,
«Кораблик», «Котята», «Мельник, хлопчик і віслюк»…

У тяжкі післявоєнні роки Маршак й надалі не забував про знедолених
діток, і систематично передавав величезні суми грошей створеним у Литві
інтернатам та дитячому садочку для єврейських дітей-сиріт, батьки яких
загинули під час Голокосту. Однак у плані творчості, в цей час він почав
більше писати для дорослих, займався поетичними перекладами, мемуарами.

У 1961 році вийшов збірник статей «Виховання словом» — підсумок
великого творчого досвіду письменника. А у 1963 році була видана остання
книга письменника — «Вибрана лірика».

@

B

????(?письменник зробив багато прекрасних перекладів класиків
англійської, української, білоруської, литовської поезії. Сонети
Шекспіра в перекладі Маршака, широко відомі серед прихильників творчості
англійського драматурга. За переклади Роберта Бернса Маршак був
удостоєний звання почесного громадянина Шотландії.

Але не дивлячись ні на що, він був і залишається відомим своїми творами
саме для дітей. Недарма, ще на початку 30-х років М. Горький назвав
Самуїла Маршака «основоположником дитячої літератури у нас».

Дуже багато творів Самуїла Яковича було екранізовано в мультфільмах, і
навіть кінострічках, однак левова частка з’явилася вже після смерті
поета. Серед них: «Кицькин дім» (м/ф, 1958), «Містер Твістер» (м/ф,
1963), «Пошта» (м/ф, 1964), «Дванадцять місяців» (х/ф, 1972),
«Вересковий мед» (м/ф, 1974), «Ось, який розсіяний» (м/ф, 1975), «Дім,
який побудував Джек» (м/ф, 1976), «Чудеса в решеті» (м/ф, 1978), «Казка,
про нерозумне мишеня» (м/ф, 1981), «Кицькин дім» (т/ф, 1981), «Чому
кішку назвали кішкою?» (м/ф, 1982).

Самуїл Якович Маршак помер 4 липня 1964 року в Москві, однак у пам’яті
вдячних маленьких читачів він житиме вічно.

3. Проблеми та образи твору С.Маршака “Дванадцять місяців”

П’єсу «Дванадцять місяців» Самуїл Маршак написав у 1943 році.

В основу свого твору він поклав словацьку народну казку «Брати-місяці»,
в якій розповідається про зустріч бідної пасербиці Марушки з
дванадцятьма місяцями. Добрі брати-місяці тричі допомагають дівчині,
рятуючи її від загибелі в зимовому холодному лісі.

Але до народної казки письменник підійшов як справжній майстер і
талановитий художник. С. Маршак перетворив казку на драматичний твір,
через діалоги і мову дійових осіб повніше розкрив їхні характери,
збагатив текст фольклорними віршованими творами (народними піснями,
віршами, зазиваннями).

Крім того, він увів нових персонажів: окрім пасербиці, мачухи, її дочки
та дванадцяти місяців, у п’єсі з’являються лісові мешканці, королева,
придворні.

Автор робить казку новорічною, показуючи таким чином фантастичність
подій.

Образ пасербиці складний і сповнений протиріч. З першого погляду, перед
нами постає ніби най покірливіша людина у світі, та згодом ми розуміємо,
що це не так, що її послух мачусі був зумовлений не безглуздою
покірністю, а по-перше, справжньою добротою (і це можна довести її
хвилюванням про мачуху і сестру, коли їх було перетворено на собак), а
по-друге, звичайною безвихіддю. Упертість пасербиці у всій повноті
показана у сцені з Принцесою, коли остання просила розповісти її про те,
де вона дістала проліски. Бідна дівчина обіцяла братам-місяцям нікому не
розповідати про це. Принцеса роздягла її у лютий мороз, погрожувала
кинути в ополонку, але молода героїня залишалася вірною собі і своїм
обіцянкам, тому нічого не розповіла принцесі. Отже, коли у серці людини
панують доброта, честь і вірність, упертість допомагає не втратити ці
риси, і вона стає внутрішньо надзвичайно привабливою.

Небезпечне інше поєднання рис характеру у людині: злість, дурість і
упертість. У цьому випадку упертість дійсно може додати гіркоти у і без
того не солодку душу. І це ми бачимо на прикладі принцеси, яка теж,
звичайно, не була покірною, але, на відміну від пасербиці, це приносило
не добро, а зло.

Дуже цікаво те, що самодурство принцеси формувалося під впливом саме
таки покірності. Покірність людини слабкої, боязкої, невпевненої,
хитруватої, дурнуватої породжує велике зло. У цьому нас запевняє автор,
зображуючи образи мачухи та її дочки, гофмейстерині та інших
царедворців. Так би мовити, на роздоріжжі змальований учитель, який
увесь час бореться зі своєю боязкою покірністю.

Здібністю протистояти злу і насиллю наділені лише люди, впевнений автор.
І якщо істота, яка зовнішньо нагадує людину, стає підлабузником, вона
перетворюється на тварину. Ця ідея розкривається у казці в момент
перетворення Мачухи та її дочки на собак. А особливо у відповіді Січня
принцесі на її прохання перетворити її собачок, що ходять на задніх
лапках, на людей: «Ні, якщо вони на задніх лапках ходять, то їх в людей
вже не .перетворити. Були собаками — собаками й залишаться…»

С. Маршак запевняє нас у тому, що покірність не завжди несе у собі мир.
Часто вона спричиняє дуже негативні наслідки, як наприклад, самодурство
у людини, відносно якої проявляли покірність. У той самий час протилежна
риса характеру — впертість — стає позитивною тільки у тому випадку, коли
вона належить людині з добрим і вірним серцем.

Висновок

Отже, у своїх творах С. Маршак часто звертався до жанрів усної народної
творчості: примовок, дражнилок, потішок, скоромовок, казок. Йому
подобалася їхня проста і виразна мова, поетизація природи, ідея перемоги
добра над злом.

Його талант розкрився у творах для дітей. На початку 20-х років разом з
групою педагогів-ентузіастів Маршак створює в м. Краснодарі «Дитяче
містечко» з бібліотекою, дитсадком і театром. Для цього театру він
написав кілька маленьких п’єс-казок за мотивами російського фольклору —
«Кицин дім», «Казка про козла» та ін. Це були його перші твори для
дітей.

Уже перші вірші С. Я. Маршака для дітей, написані на початку 20-х років,
мали новаторський характер, виводили дитячу поезію за межі звичайних для
неї тем, уявлень і образів. Героєм його віршів стає праця. Ця тема на
той час ще рідко висвітлювалася в дитячій поезії. У 1923 р. з’явився
вірш С. Я. Маршака «П о ж а р». Маршак створює захоплююче оповідання про
благородну і романтичну прфесію пожежника. Головний герой вірша —
досвідчений і безстрашний пожежник Кузьма — уявляється дійсно казковим
богатирем, коли вступає в єдиниборство з вогнем.

С. Я. Маршак розуміє інтерес дитини до подій, до пригод, її жадобу до
руху, змін. І його вірші побудовані на швидкій зміні картин, ситуацій.

С.Я. Маршак пише і веселі, гумористичні вірші, що задовольняють природну
потребу дитини у сміху, забавах, грі.

Маршак цінує дотепний жарт свіже, гостре слово. Кращі його вірші
забарвлені гумором, що набуває найрїзноманітніших відтінків. Інколи це
просто весела гра слів або добродушна посмішка. Гумор стає колючим, коли
поет висміює недоліки дітей, як-от у віршах «Кіт і ледарі»,
«Майстер-ломайстер.

Поет досягає дивної відчутності, конкретності зображення, насичує вірші
образами і ритмами, розрахованими на дитяче сприймання. Він точно знає,
що на зеленій сторінці дитину зацікавлять коники, схожі на кольорові
літаки, і метелики, які «то золоті книжечки закривають, то відкривають і
знову летять». А на білій -— дитині захочеться прочитати сліди на снігу,
схожі на акуратні рядки в чистому новенькому зошиті дбайливого учня.
Червона сторінка створює святковий настрій не тільки радісними,
яскравими фарбами, а й веселим чітким ритмом.

Поет, який вмів цінувати слово, закликає і дітей прислухатись до
звучання рідної мови, відчути «смак» слів, їх емоційну насиченість.

С.Я.Маршак зробив внесок і в драматургію для дітей, збагатив її чудовими
казками-п’єсами «Кицин дім», «Теремок», «Дванадцять місяців».

Вільно використовуючи теми, образи, мотиви народних казок, поет завжди
зберігає ідейне звучання їх, моральні оцінки. Казки Маршака дотепно
викривають самозакоханість, міщанську обмеженість, егоїзм, лінощі,
душевну черствість.

Улюблені герої Маршака чесні і працьовиті, розумні і добрі, вони стійко
виносять незгоди, не відступають перед труднощами. Переосмислюючи
народні казки, Маршак загострює їх соціальну спрямованість.

Поетичні уособлення природи, жвавий діалог, дотепні репліки героїв,
використання ритмів і образної системи народних пісень, лічилок, загадок
— всі ці особливості надають незвичайної свіжості і привабливості казкам
Маршака.

Список використаної літератури

Більчук, М. Українські та зарубіжні письменники : розповіді про життя і
творчість / Маргарита Більчук. — Тернопіль : Підручники і посібники,
2009. — 240 с.

Болгаров М.В. Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях.
– Харьков: Изд. группа “Основа”, 2009.- 96 с.

Галанов, Б. С. Я. Маршак : жизнь и творчество / Борис Ефимович Галанов.
— М. : Детская литература, 1965. — 312 с. : ілюстр., портр.

Зарубежная повесть. – М.: Прогресс, 2009.- 944 с.

Зарубіжна література : 5 кл. : посібник-хрестоматія / упоряд. Б.
Щавурський ; худож. В. Басалига. — 2-е вид., переробл. і допов. —
Тернопіль : HYPERLINK
“http://www.shevkyivlib.org.ua/bibliotechna-politsya/bibliografichiy-pok
azhchik/322-vidavnitstva-navchalna-kniga-bohdan.html” Навчальна книга —
Богдан , 2001. — 239 с. : ілюстр.

Історія сім’ї С. Я. Маршака [Електронний ресурс] : біографія // Самуїл
Якович Маршак : сайт. — Режим доступу : HYPERLINK
“http://www.s-marshak.org/content/blogsection/21/89/”
http://www.s-marshak.org/content/blogsection/21/89/ — Назва з екрана.

Кодлюк, Я. 120 розповідей про письменників / Я. П. Кодлюк, Г. С.
Одинцова. — К. : Наш час, 2006. — 203 с. — Бібліогр.: с. 195.

Маршак С.Я. Надпись на часах. – М.: Книга, 2009.- 320 с.

Маршак Самуил Яковлевич Сказки, песни, загадки. Стихотворения. В начале
жизни. Страницы воспоминаний. – М.: Детская литература, 2008. – 768 с.

Маршак, Самуил Яковлевич. В начале жизни : страницы воспоминаний /
Самуил Яковлевич Маршак ; рис. Г. Филипповского. — М. : Детгиз, 1962. —
213 с. : ілюстр.

Михайлов, Н. Мастер : записки о творчестве С. Я. Маршака / Н. А.
Михайлов. — М. : Знание, 1979. — 80 с.

Сарнов Б. Самуил Маршак : очерк поэзии / Бенедикт Михайлович Сарнов. —
М. : Художественная литература, 1968. — 191 с. : портр.

PAGE

PAGE 13

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020