UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПредмет поетики. Словесне мистецтво і його природа
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1234
Скачало79
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер

серед рефератних сайтів України!

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

«Предмет поетики. Словесне мистецтво і його природа»

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Предмет поетики

 

2. Словесне мистецтво, його природа

 

Висновки

 

Список використано літератури

 

Вступ

 

Поетика (грец. poietike — майстерність творення) — один із найдавніших

термінів літературознавства, який постійно зазнавав внутрішньої

змістової переакцентуації у зв'язку із еволюцією художньої літератури.

 

В античну добу поетикою називалось учення про художню літературу взагалі

(«Поетика» Аристотеля, «Послання до Пізонів» Горація та інші). Згодом

проблеми сутності мистецтва перейшли до філософії та естетики, лишивши

для поетики нормативні питання, які стосувалися передовсім описання

художньої форми.

 

Поетика була об'єктом пильного інтересу в середні віки, в добу

Відродження та класицизму («Поетика» Скалігера, «Мистецтво поетичне» Н.

Буало, «Підзорна труба Аристотеля» Емануело Тезауро та інші),

перетворюючись на самостійну науку з чітко окресленими межами та

завданнями. У 19 ст. поетика збагачується філософськими категоріями

(Г.-В.-Ф.Гегель), поглядами романтиків (Ф. та А. Шлегелі), мовознавців

(О. Потебня, А. Н. Веселовський), у 20 ст. — структуралістів тощо.

 

Подеколи поетикою називають, на відміну від теорії літератури, ту

частину літературознавства, яка вивчає її конкретні сегменти

(композиція, поетичне мовлення, версифікація тощо), наявні спроби

замінити її одним із напрямів теорії літератури — стилістикою,

присвяченою висвітленню поетичного мовлення.

 

Інколи поняття поетики використовується для обслуговування певних

локальних потреб розкриття жанру (роман у віршах, притча та інші),

цілісної системи творчих засобів письменника, стильових тенденцій або

літературних напрямів, зокрема історичних закономірностей їхнього

розвитку.

 

1. Предмет поетики

 

Поетика — це один з найдавніших термінів літературознавства. Грецьке

роіеtікe — майстерність творення, техніка творчості. В епоху античності

поетикою вважали науку про художню літературу. Так розуміли поетику

Аристотель ("Поетика") і Горацій ("До Пісонів"). В епоху середньовіччя,

Відродження та класицизму піц поетикою розуміли особливості форми

художніх творів (Скалігeр — "Поетика", Н. Буало — "Мистецтво поетичне").

У XIX—XX ст. поетикою вважали ту частину літературознавства, яка вивчає

композицію, мову, версифікацію. Трапляються спроби ототожнювати поетику

зі стилістикою. З'являються праці про поетику видів, жанрів, напрямів,

течій.

 

У сучасному літературознавстві є багато визначень поетики.

Проаналізувавши деякі з них, Г. Клочек називає такі значення цього

терміну:

 

1) художність;

 

2) система творчих принципів;

 

3) художня форма;

 

4) системність, цілісність;

 

5) майстерність письменника.

 

Поетику не можна ототожнювати з теорією літератури, вона лише один із

розділів літературознавства.

 

Відомі поетики нормативні, описові, історичні, функціональні, загальні.

Автором нормативної поетики є Н. Буало ("Мистецтво поетичне"). В основі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ