.

Дж.Родарі як творець історії про Цибулоне

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
68 1393
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Дж.Родарі як творець історії про Цибулоне ПЛАН

Вступ

1. Біографічна довідка

2. Казковий світ Джанні Родарі

3. Найвідоміша казка Джанні Родарі “Пригоди Цибулоне”

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Джа?нні Рода?рі (іт. Gianni Rodari; *23 жовтня 1920, м. Оменья, Італія —
†14 квітня 1980, Рим) — італійський письменник, журналіст. Найбільше
визнання отримав завдяки казкам та книжкам для дітей. Твори Джанні
Родарі перекладені багатьма мовами світу.

1. Біографічна довідка

Джованні Франческо Родарі народився в містечку Оменья (Північна Італія)
у родині пекаря. Його батько помер, коли Родарі було лише десять років.
Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися їхньою матір’ю в її
рідному селі в провінції Варезе. Після закінчення школи Джанні поступив
до семінарії, провчився там три роки і отримав диплом вчителя. У віці
сімнадцяти років він вже почав викладати у початкових класах в селах
його провінції. Ще хлопцем Родарі цікавився музикою (вчився грати на
скрипці) і літературою — читав твори Ніцше, Шопенгауера, Леніна і
Троцького, які вплинули на його світогляд. У 1939 році Родарі поступив
на навчання до Міланського університету.

Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від призову до армії
з причини його поганого здоров’я. Перебуваючи у скрутному фінансовому
становищі, він поступив на роботу до одного з відділень фашистської
партії і згодом був змушений вступити до цієї партії. Тяжко сприйнявши
втрату двох своїх найкращих друзів і свого улюбленого брата Чезаре у
нацистському концтаборі Джанні Родарі у 1944 році вийшов з фашистської
партії і приєднався до італійської компартії, де почав брав участь в
італійському русі опору.

У 1948 році Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської
компартії Уніта і водночас почав писати оповідання для дітей. У 1950
році він був призначений редактором нового щотижневого дитячого журналу
в Римі Іl Pioniere. У 1951 р. Родарі опублікував свої перші твори:
Книжка веселих віршів і Пригоди Цибуліно.

У 1952 році він вперше відвідав СРСР, де бував доволі часто. У 1953 р.
одружився з Марією Терезією Феретті, яка 4 роки по тому народила йому
дочку, Паолу. У 1957 р. після офіційного іспиту Родарі був визнаний
професійним журналістом.

У 1966-1969 рр. Родарі працював над спільними проектами з дітьми. У 1970
році за внесок до дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса
Хрістіана Андерсена, що зробило його одним з найвідоміших італійських
дитячих письменників. Його твори почали перекладатися на інші мови
народів світу.

У 1979 році, після чергової подорожі до СРСР, його здоров’я значно
погіршилося і він припинив писати. У 1980 р. під час операції у Римі
Джанні Родарі помер.

Бібліографія

Збірка «Книжка веселих віршів» (Il libro delle filastrocche, 1950)

«Порада піонеру», (Il manuale del Pionere, 1951)

«Пригоди Цибуліно» (Il Romanzo di Cipollino, 1951; Le avventure di
Cipollino у 1957)

Збірка віршів «Поїзд віршів» (Il treno delle filastrocche, 1952)

«Джельсоміно в Країні брехунів» (Gelsomino nel paese dei bugiardi, 1959)

Збірка «Вірші в небі і на землі» (Filastrocche in cielo e in terra,
1960)

Збірка «Казки по телефону» (Favole al telefono, 1960)

«Джип в телевізорі» (Gip nel televisore, 1962)

«Планета новорічних ялинок» (Il pianeta degli alberi di Natale, 1962)

«Подорож Блакитної Стріли» (La freccia azzurra, 1964)

«Які бувають помилки» (Il libro degli errori, Torino, Einaudi, 1964)

Збірка «Торт у небі» (La Torta in cielo, 1966)

«Як подорожував Джованніно на ім’я Нероба» (I viaggi di Giovannino
Perdigiorno, 1973)

«Граматика фантазії» (La Grammatica della fantasia, 1973)

«Жив-був двічі барон Ламберто» (C’era due volte il barone Lamberto,
1978)

«Бродяги» (Piccoli vagabondi, 1981)

2. Казковий світ Джанні Родарі

Джанні Родарі дав нове життя самому жанру літературної казки. До нього
вона була трохи немічною, штучною. Він зробив свого Цибуліно гучним, мов
барабан. Завирувало справжнє життя серед Лимончиків, Вишеньок, Груш і
Цибуль.

Джанні Родарі легко й невимушено приніс у казку зовсім сучасне життя з
його незвичними для казки проблемами. В «Торті у небі» йому вдається
перемогти войовничих генералів. Адже ні вчені, ні військові не могли
повірити в те, що з неба може прилетіти не небезпека, не державна
таємниця, до якої нікого не слід підпускати, а справжнісінький торт. І
побачити це допомогли дорослим діти. Вони не мали ні спеціальних
приладів, ні літаків, а тільки чисті душі й радісні очі. І дитячий
погляд на світ переміг. Правда виявилася на боці дітей. І тільки так має
бути на світі. Заради цього і писав свої казки Джанні Родарі.

А ще йому вдалося залишити в казці теплі, приязні почуття. Найкраще це
втілилось, як на мене, в «Подорожі Голубої Стріли». Вона подекуди зовсім
тиха, навіть якась домашня. її слід читати у ліжку, перед тим як батьки
востаннє гримнуть, що давно вже час вимкнути світло. Але можна ще
встигнути прочитати дві сторінки. Бодай одну! Мабуть, і справжні феї
полюбляють приходити до людей саме такої вечірньої пори, коли вони
можуть заховатися в темряві, щоб їх не помітили дорослі.

Зовсім незвичними виявилися «Казки по телефону», ще одна книжка Джанні
Родарі. їх розповідав своїй доньці батько, який був комівояжером і весь
час подорожував світами. Щовечора він дзвонив додому – і починалася нова
казка. А оскільки за телефонну розмову, хоч і казкову, доводилося
платити, то й казки його були зовсім короткими. Але це не завадило їм
бути і цікавими, і дотепними, і мудрими. Ось, приміром, «Як один перукар
купив місто Стокгольм».

Продавався дивовижний товар, серед якого були гора Монблан, Індійський
океан, моря на Місяці. І якийсь перукар лише за те, що раз підстриг
продавця, купив собі місто Стокгольм. Потім зібрав гроші, аби поїхати
подивитися на свої володіння. Й радів, як дешево дісталося йому це
красиве місто. І знаєте, чим закінчує цю невеличку казку Джанні Родарі?
Нізащо не здогадаєтеся! Казкар пише, що той перукар усе одно переплатив.
«Бо кожна людина змалечку володіє цілим світом, і це не коштує їй
жодного шеляга. Так, світ належить їй, треба тільки закачати рукави,
простягти руки й узяти його».

Ви ще не подумали, чому Джанні Родарі писав саме казки? Казки сповнені
фантазії. У них багато веселощів. І сміху. А ще є в них сум і журба. А
ще там завжди є діти. І діти, й іграшки, й дорослі – все найголовніше,
що є в нашому світі. Оце і є те основне, чому Джанні Родарі писав
казки,- в його казках є все те, що є в нашому світі, тільки зібране воно
може бути на одній-однісінькій сторінці. Таке справді може бути тільки в
казці.

Джанні Родарі хотів, щоб усі ми не лише любили читати чи слухати казки,
а й самі навчилися їх складати. Заради цього він навіть випустив
спеціальну книжку, що називалася «Граматика фантазії».

????H?H?????Джанні Родарі жив поруч з нами зовсім недавно; він народився
в 1920 році, помер у 1980-му. Під час другої світової війни був
партизаном, тільки не у нас, звичайно, а в Італії. Потім став писати
вірші й казки для дітей. І вже перша його казка «Пригоди Цибуліно»
виявилася такою цікавою, що діти всього світу полюбили цього
італійського письменника-казкаря. Це й дозволило нагородити його
найвищою літературною премією з дитячої літератури, що носить ім’я
видатного данського казкаря Г.-К. Андерсена.

На нашій планеті багато проблем. Це і війни, це і бідність, це і
хвороби. Але Джанні Родарі показав дітям не лише проблеми. Йому вдалося
повернути Землі, як мені здається, звання Планети Казок. Адже Джанні
Родарі міг розказати казку про кожну річ, що поруч з нами. Навіть брехня
змогла потрапити в казку, як це діється в «Джельсоміно в Країні
брехунів», де все одно врешті-решт перемагає правда.

Як потрібні книжки Джанні Родарі всім нам, можна побачити ще й із того,
скільки фільмів поставлено за його казками, скільки п’єс з’явилося на
сценах наших театрів. Здається, ніби він був не італійський, а наш
письменник. І, мабуть, так вого й було насправді. Адже полюбити можна
тільки когось свого, рідного й дорогого – таким залишається для всіх нас
Джанні Родарі. Він, звичайно, трошки й італійський письменник, але
тільки трошки, бо в усьому він любий і дорогий письменник саме наших
дітей.

Нам усім пощастило. Пощастило, що Джанні Родарі писав свої блискучі, мов
новорічні кульки, казки.

3. Найвідоміша казка Джанні Родарі “Пригоди Цибулоне”

У кожній казці Джанні Родарі бачимо яскравий і дотепний зріз того чи
іншого життєвого пласту. Причому, що характерно для Родарі, у його
казках відтворено класові символи та алегорії. І це не дивно, оскільки
автор став, як уже згадувалося, переконаним комуністом, а тому віддавав
належне Марксовій теорії перетворення суспільства. Такий підхід особливо
характерний для казки-повісті “Пригоди Цибуліно”, де розгортається
далеко не жартівливе протистояння “бідних” овочів та “багатих” фруктів,
у результаті чого перемагають овочі, які скидають “фруктовий” уряд і
самі, вже без жодного диктату й гноблення, починають налагоджувати своє
квітуче життя.

Автор зовсім не приховує, що всі “позитивні” овочі уособлюють кращі риси
робітничого класу, а “негативні” фрукти належать до вищих, панівних
верств суспільства. Щоправда, був там один ренегат, а саме — синьйор
Помідор, який перейшов на службу до гнобителів, за що був показово
покараний своїми ж хазяями. Але саме це протистояння “бідних” овочів та
їхніх експлуататорів і є алегорією комуністичних ідей.

Однак, співчуваючи маленькому хороброму Цибуліно у всіх його пригодах,
про це навіть не здогадуєшся — настільки блискуче й дотепно, весело й
несподівано написана для дитячого розуміння вся історія.

До речі, “Пригоди Цибуліно” — це, мабуть, чи не найбільш тиражована
казка Джанні Родарі: вона перекладена на 57 мов народів світу.
Українською її переповів Анатолій Іллічевський у 1977 році. І ось коли
читаєш, що “Цибуліно був сином Цибулоне і мав семеро братів, яких звали
Цибулетто, Цибулотто, Цибулучча та іншими подібними іменами, найкращими
в шанованій цибулиній родині”, мимоволі згадуєш: “Жили собі дід та баба
і була в них курочка Ряба”… Настільки подібна ця італійська народна
стихія на таку ж українську…

Отож це була цибулинна родина. Люди вони були хороші, але безталанні.
Воно й не дивно, бо де цибуля — там і сльози. І ось через їхнє село мав
проїжджати правитель країни — сам принц Лимон. І його придворні боялися,
щоб різкий цибулинний дух не вдарив часом у благородний ніс нащадка
королівського клану. То Лимонів обер-камергер вирішив напахтити всю
цибулинну родину. Солдати взяли на плечі обприскувачі з одеколоном,
амброзією, фіалковими пахощами та найкращою трояндовою водою з Болгарії,
вивели надвір Цибулоне з синами і всією ріднею, поставили під муром і
почали поливати з ніг до голови. Бідолашний Цибуліно аж застудився…

З цього, власне, все й почалося. Приїхав Лимон, люди ринулися до нього,
щоб побачити зблизька, зчинилася штовханина, серед якої хтось наступив
принцу Лимону на ногу. А на ногах його світлості були мозолі. А все
окошилося на Цибулоне, якого відразу закували в кайданки і кинули до
в’язниці. Та Цибуліно зі своїми прихильниками кумом Гарбузом, скрипалем
Грушею, кумом Суницею, з новим другом Вишенькою — хлопчиком з графського
роду, з Полуничкою та Редисочкою долає всі перешкоди й здобуває перемогу
над принцем Лимоном, його посіпаками Лимонами та солдатами Лимончиками.
У безвихідній, здавалось би, ситуації, коли всі друзі Цибуліно втрапили
за ґрати, у підземеллі раптом з’являється Кріт, який, закликавши собі на
допомогу ще сто кротів, прориває підземні галереї до всіх в’язнів і
звільняє їх. На волі опинився також батько Цибуліно — старий Цибулоне. У
кінці казки принц Лимон організував свято перегонів на каретах, але не
знав, що саме в цей час всі в’язні його катівень вже були на волі.
Цибуліно кинувся на принца, вихопив у нього з рук батога і почав щосили
стьобати Лимона. Його карета перекинулася, а її господар впав головою
прямісінько у купу гною…

Висновки

Важко знайти людину, яка б не чула про Цибуліно. Якщо не з книги, то
напевно бачила мультфільм про цього чудового героя. Написав казку про
його пригоди італійський письменник Джанні Родарі. Він народився у 1920
році в італійському місті Оменья у дуже бідній родині. Коли Джанні
вивчився, то став вчителем у звичайнісінькій школі. Найцікавіше те, що
його учні довгий час не здогадувалися, що сеньйор Родарі – письменник,
який пише для дітей. Лише, коли він отримав найвидатнішу премію казкарів
– імені Ганса Кристіана Андерсена – тоді й діти, і їхні батьки
зрозуміли, чому такі цікаві були уроки у цього молодого вчителя. Крім
“Пригод Цибуліно”, Джанні Родарі написав ще багато казок. Це і “Чарівний
голос Джельсоміно”, “Подорож Голубої стріли”, “Десять кілограмів Місяця”
та багато інших. Ще у доробку казкаря є багато коротких казок. Частина
їх об‘єднані у цикл, який називається “Казки по телефону”.

Перша його казка «Пригоди Цибуліно» виявилася такою цікавою, що діти
всього світу полюбили цього італійського письменника-казкаря. Це й
дозволило нагородити його найвищою літературною премією з дитячої
літератури, що носить ім’я видатного данського казкаря Г.-К. Андерсена.

“Пригоди Цибуліно” — це, мабуть, чи не найбільш тиражована казка Джанні
Родарі: вона перекладена на 57 мов народів світу.

Список використаної літератури

Дубровская Н. «Восстание овощей» 90-летие со дня рождения Д. Родари

Літературна енциклопедія. – К., 1986.

PAGE

PAGE 10

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020