Надання першої допомоги при вогнепальному пораненні

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Надання першої допомоги при вогнепальному пораненні»

ПЛАН

Вступ

1. Головні правила, яких потрібно дотримуватися при наданні першої
медичної допомоги при вогнепальних пораненнях

2. Поранення кінцівок, надання допомоги

3. Перша допомога при вогнепальних пораненнях голови, хребта, грудей і
живота

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Вогнепальні поранення кулею, осколками мін, снарядів, авіабомб, можуть
бути наскрізними, коли є вхідне і більш велике вихідне отвори. Сліпі
поранення – ушкодження, при яких куля, осколок, дріб застрягли в
тканинах. При дотичному пораненні є більш-менш глибоке лінійне
ушкодження шкіри і тканин.

Осколкові вогнепальні поранення часто бувають множинні з великим
розмозженням тканин. Ушкодження декількох порожнин (наприклад, грудний і
черевний) із порушенням цілості декількох органів називаються
сполученими.

Особливу групу складають комбіновані ушкодження: рани, заражені
отруйними, радіоактивними речовинами. При всіх пораненнях у рану можуть
потрапити земля і шматки одягу, що викликають важке зараження
(інфікування) рани, що може призвести до таких важких ускладнень, як
загальне гнійне зараження (сепсис), правець і газова гангрена.

Важливим є вміти надавати першу допомогу при різних видах вогнепальних
поранень, адже кілька секунд можуть вирішити долю людини.

Для надання першої допомоги необхідно:

Вірно оцінити характер і серйозність поранення.

Знаючи характер поранення, зробити правильні дії по наданню першої
допомоги.

Куля, проникаючи в тіло, наносить останньому ушкодження. Ці ушкодження
мають визначені відмінності від інших ушкоджень тіла, що варто
враховувати при наданні першої допомоги.

По-перше, рани глибокі, а предмет, що ранить, часто залишається
всередині тіла.

По-друге, рана часто забруднена фрагментами тканин, снаряда й осколками
кісток.

Ці особливості вогнепального поранення варто враховувати при наданні
потерпілому першої допомоги.

Оцінювати ступінь тяжкості поранення необхідно по: місцю та виду
вхідного отвору, поведінці потерпілого й інших ознаках.

Для цього необхідно знати ази анатомії, а саме:

розташування великих судин,

будову скелета і черепа,

розташування внутрішніх органів.

Внутрішні органи розташовані в порожнинах (грудна і черевна). Органи
грудної порожнини захищені каркасом ребер. Тому, поранення грудної
клітки часто ускладнюються переломами ребер. До органів грудної клітки
відносять серце і легені. До органів черевної порожнини відносять
печінка, почки, шлунок, кишечник. Живлення органів кров’ю здійснюється
великими артеріями. Тому поранення внутрішніх органів майже завжди
супроводжуються великою втратою крові і шоком. Великі артерії також
ведуть до голови, ніг і рук. Проекція артерій, що йдуть до кінцівок – по
внутрішній стороні стегна і плеча. Сонні артерії, що йдуть до голови
розгалужуються на велику кількість більш дрібних судин, тому таке
поранення часто супроводжуються великою втратою крові. Рани особи, які
кровоточать, зажимаються стерильним тампоном. Рани черепної коробки
просто накриваються стерильними серветками.

При наданні першої допомоги завжди необхідний перев’язний матеріал. Коли
його немає під рукою, використовувати носову хустинку, частини одягу. У
машині обов’язкова аптечка. Вдома бажано мати аптечку не гірше, ніж
автомобільну.

У деяких випадках, самостійна доставка потерпілого в лікарню. Міські
лікарні чергують по черзі. Адресу чергової лікарні можна дізнатися по
телефону швидкої допомоги.

Аптечка (кишенькова) рекомендована:

1. Стерильний бинт

2. Жгут (усе, що можна використовувати, як жгут)

3. Спиртові серветки (для протирання рук і дезінфекції раней)

4. Ампула нашатирного спирту

Така аптечка вміститься навіть у нагрудну кишеню. Зберігайте аптечку в
пластиковому пакеті, що може пригодитися для накладання герметичної
пов’язки при пораненнях грудної клітки.

Бажано мати при собі гострий ніж тому що для перев’язки іноді необхідно
оголити ділянку тіла, а одяг не зняти. Тоді одяг просто зрізується.

2. Поранення кінцівок, надання допомоги

Перше, на що варто звернути увагу при наданні першої допомоги при
пораненні кінцівок – наявність кровотечі. При руйнуванні артерій стегна
або плеча смерть від крововтрати може наступити через декілька секунд!
Так, при пораненні в руку (і ушкодженні артерії), смерть від крововтрати
може наступити менше ніж за 90 секунд, а втрата свідомості через 15
секунд. По кольору крові визначаємо венозна кровотеча або артеріальна.
Венозна кров темна, а артеріальна – червона і вибивається з рані
інтенсивно (фонтанчик крові з рани). Кровотеча зупиняється пов’язкою,
джгутом або тампонадою рани. При накладенні джгута венозну кровотечу
зупиняють нижче рани, а артеріальну – вище рани. Накладати джгут більше,
ніж на дві години не рекомендується. Цього часу повинно вистачити для
доставки потерпілого в медичну установу. Чим вище зачеплена артерія, тим
швидше відбувається крововтрата.

Коротко про протишокові заходи при крововтраті:

1. Негайна зупинка кровотечі.

2. Надання постраждалому положення тіла, при якому кінцівки будуть трохи
підняті.

3. Негайне заповнення недоліку крові кровезамінюючими розчинами.

4. Протишокові засоби, що знеболюють.

5. Забезпечення тепла.

6. Виклик швидкої допомоги.

Краще не намагатися рухати кінцівка взагалі, тому що зламані кістки
мають гострі краї, що можуть зашкодити судинам, связкам та м’язам. Рану
слід накрити стерильним бинтом. Можливе самостійне транспортування
потерпілого.

3. Перша допомога при вогнепальних пораненнях голови,

хребта, грудей і живота

Вогнепальне поранення голови не завжди викликає миттєву смерть.
Приблизно 15% поранених виживають. Поранення звичайно супроводжуються
витіканням великої кількісті крові через судини, які розташовані в
лицьовій частині черепа. При пораненні голови слід враховувати струс
мозку. Потерпілий може знепритомніти не подавати ознак життя, однак
мозок може не постраждати. При наявності вогнепального поранення в
голову, потерпілого укладають горизонтально, забезпечують спокій. Рану
на голові краще не торкати (накрити стерильною серветкою), і негайно
викликати швидку. При зупинці дихання і серця зробити штучне дихання і
масаж серця. Лицьові поранення з виділенням крові: рану затискаємо
стерильним тампоном. Самостійне транспортування не рекомендується.

При пораненнях хребта може спостерігатися короткочасна втрата
свідомості. Постраждалого мобілізують. При кровотечі накладають повязку.
При пораненнях голови і хребта, долікарська допомога обмежується
іммобілізацією потерпілого і зупинкою можливої кровотечі. У випадку
зупинки дихання і серця необхідно зробити непрямий масаж серця і штучне
дихання. Самостійне транспортування – не рекомендується.

Поранення шиї може ускладнюватися ушкодженням гортані й ушкодженнями
хребта, а також сонних артерій. У першому випадку постраждалого
мобілізують, а в другому негайно проводять зупинку кровотечі. Смерть від
крововтрати при пораненні сонної артерії може наступити в через 10-12
секунд. Артерію віджимають пальцями, а на рану негайно туго накладають
стерильний бинтом.

Поранення в груди і живіт.

%>%c% &\&Ae’Ue(TH(//eeeeeeeeeeaaaeeeeeeeeeee

а органи черевної порожнини відділені від органів малого таза черевною
порожниною. При пораненні внутрішніх органів, кров не завжди виливається
назовні, а накопичується в цих порожнинах. Тому не завжди легко судити
про те чи зачеплені великі артерії і вени при таких пораненнях. Зупинка
кровотечі дуже важка.

Поранення органів плевральної порожнини можуть ускладнюватися
внутрішніми кровотечами, пневмотораксом, гемотораксом або
пневмогемотораксом.

Пневмоторакс – входження повітря через рану у плевральну порожнину.
Трапляється при ножових і вогнепальних пораненнях грудної клітки, а
також при відкритих переломах ребер. Обсяг грудної клітки обмежений.
Коли туди попадає повітря, воно заважає подихові і роботі серця тому, що
займає обсяг використовуваний цими органами.

Гемоторакс – входження крові в плевральну порожнину. Трапляється при
ножових і вогнепальних пораненнях грудної клітки, а також при відкритих
переломах ребер. Обсяг грудної клітки обмежений. Коли туди попадає кров,
вона заважає подихові і роботі серця тому, що займає обсяг
використовуваний цими органами.

Пневмогемоторакс – влучення і крові і повітря в плевральну порожнину.

Для запобігання влучення повітря в плевральну порожнину необхідно
накласти на рану повітронепроникну пов’язку – марлеву серветку обмазану
борною маззю або вазеліном, шматок поліэтилена, на крайній випадок –
щільно затиснути рань долонею. Потерпілого необхідно посадити у
напівсидяче положення. Зупинка кровотечі дуже затруднена.

При наявності рани в області серця передбачається гірше. Визначити
поранення серця допомагають зовнішні ознаки такі, як швидке (миттєве)
погіршення стану потерпілого, землистий колір особи, швидка втрата
свідомості. Варто помітити, що смерть у результаті гострої серцевої
недостатності(при пораненні серця) виникає не завжди. Іноді
спостерігається поступове вгасання діяльності організму в результаті
наповнення перикарда кров’ю і, як наслідок – зважання роботи серця.
Допомога в таких випадках повинна надаватися фахівцем (дренування
перикарда, ушивання рани серця), якого варто викликати негайно.

Перикард – порожнина, у якій розташовується серце. При пораненнях серця
в цю порожнину може попадати кров і здавлювати серце, заважаючи його
нормальній роботі

Поранення органів черевної порожнини.

При пораненнях органів черевної порожнини потерпілого саджають в
напівсидяче положення. Попередження раневої інфекції. При сильній
крововтраті – протишокова терапія.

Поранення органів малого таза.

Поранення органів малого таза можуть ускладнюватися переломами кіст
таза, розривами артерій і вен, пошкодженням нервів. Невідкладна допомога
при пораненнях в область таза – протишокові заходи і попередження
раневої інфекції. При пораненнях органів малого таза може спостерігатися
велика втрата крові, кровотечу може зупинити тугим тампонм який щільно
накладається на отвір кулі. При переломах тазових кісток і
тазостегнового суглоба постраждалого мобілізують. Транспортування, що
щадить. Самостійне транспортування небажане.

Висновки

Отже, перша допомога при пораненні включає в себе: припинення кровотечі,
захист рани від мікробів, для цього потрібно накласти пов’язку,
зменшення болю створенням зручного положення пораненої частини тіла.

При ранах нижніх кінцівок і тулубу зручним положенням буде лежаче,
верхніх – підвішування руки на перев’яз. Після накладення пов’язки
хворий повинний бути направлений у лікарню для хірургічної обробки рани.

Всяке поранення супроводжується кровотечею. Найбільш сильна кровотеча
наступає при ушкодженні артерій (артеріальна кровотеча). При цьому
виділяється багато крові червоного кольору. Якщо рана відкрита, вона б’є
з неї фонтаном, поштовхами. При пораненні значних артерій (шиї, стегна,
пахової області) тільки негайна допомога може спасти життя пораненого.
При пораненні вен (венозна кровотеча) кров темно-червоного кольору,
витікає з ушкодженої судини безупинним струменем. Розрізняють зовнішні
кровотечі, коли кров виділяється назовні через ушкоджену шкіру і
слизисті, і внутрішні, при яких кров скопичується в тканинах і
порожнинах тіла (черевний, грудній). Артеріальні кровотечі зі значних
судин подають найбільшу небезпеку для життя. Крім небезпеки великої
втрати крові, поранення вен шиї і грудної клітини може супроводжуватися
влученням у тік крові пухирців повітря, що дають нерідко смертельну
повітряну закупорку судин.

Допомога при кровотечі. Для зменшення втрати крові потрібно зупинити
кровотечу якнайшвидше на місці події (тимчасове припинення кровотечі). У
лікарні буде зроблене остаточне припинення кровотечі. При кровотечі з
капілярів і дрібних вен достатньо буває підняти нагору поранену кінцівку
або накласти давлючу пов’язку на рану: шкіру навколо рани змащують
йодною настойкою, потім на рану накладають перев’язувальний матеріал,
вату і туго прибинтовують. При артеріальній кровотечі з рани на руці або
нозі гарним методом припинення його є притискання артерії до кістки вище
(по току крові) місця поранення, тобто між раною і серцем. Цей метод
дуже зручний як попередній засіб припинення кровотечі, поки не вдасться
застосувати більш діючий. Припинення кровотечі таким засобом повинний
провадитися до прибуття медичного робітника або доставки хворого в
лікувальне заснування. При артеріальних кровотечах в області ліктьового
згину, медіальної поверхні передплічча, у підколінній і паховій областях
кровотеча може бути зупинене шляхом згинання кінцівок Максимально
зігнуту в суглобі конечність утримують у такому стані ременем, бинтом,
косинкою. При значних артеріальних кровотечах на кінцівку накладають
джгут або імпровізований джгут-закрутку (гумова трубка, носової хустка,
білизна, але не мотузка або шнур, що можуть ушкодити тканини). При
накладенні джгута на конечність його розташовують поверх прокладки
(одяг, рушник, вата) так, щоб один його тур лежав поруч з іншим.
Затягування джгута або закрутки проводиться до зникнення пульсу нижче
місця поранення. Кінець джгута закріплюють вузлом або гачком і
ланцюжком. Слабко накладений джгут не дає припинення кровотечі (кінцівка
стає синюшної), при надмірному його затягуванні можуть бути ушкоджені
м’які тканини і нерви кінцівки. Накладають джгут на термін не більш ніж
на 1.5-2 часу, а взимку – на один час. Щопівгодини його послабляють на
декілька хвилин, притискаючи пальцем артерію, а потім знову накладають,
але декілька одступив від старого місця накладення. Джгут і закрутка
повинні бути видні, а до одягу повинна бути прикріплена записка з
указівкою часу накладення. При відсутності джгута накладають закрутку.

На великі рани повинні бути накладені пов’язки. Рекомендується накладати
на рану стерильну пов’язку. При відсутності стерильного матеріалу можуть
б ути використані чиста хустка або серветка, пропрасовані гарячою
праскою.

Основне правило, що повинно бути дотримане при цьому – не торкатися
руками тих частин серветок, що накладаються на рану. Серветки цілком
повинний прикривати прошарок вати. Ще зручніше робити перев’язку за
допомогою спеціального перев’язувального пакета першої помочі
(індивідуальний пакет).

Список використаної літератури

Абетка першої допомоги / Упорядник Залотавчук В.С. – К., 2002.

Ахутин М.А. Военно-полевая хирургия. – М.: Медицина, 1992. -254 с.

Викова А.А. Первая помощь и лечение огнестрельных ранений. – М., 2001.

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

PAGE

PAGE 11

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter