Повноваження Конституційного Суду України

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

на тему:

«Повноваження Конституційного Суду України»

ПЛАН

Вступ

1. Конституційний Суд України – як особливий судовий орган

конституційного контролю

2. Статус, склад і повноваження Конституційного Суду України

3. Повноваження Голови Конституційного Суду України

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Роль і місце суду в системі органів державної влади визначається
основним завданням — охорона і захист від імені держави прав і свобод
від свавілля як з боку держави, її органів та посадових осіб, так і
громадян.

Конституційний Суд України посідає особливе, відокремлене від інших
органів держави, місце. Конституційний Суд України є особливим судовим
органом конституційного контролю. Така природа Конституційного Суду
пояснюється тим, що останніми роками у світі дедалі більше
обґрунтовується думка про те, що поряд із законодавчою, виконавчою і
судовою владою має існувати четверта влада — контрольна.

Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визначається розділом
XII Конституції та Законом України “Про Конституційний Суд України” від
16 жовтня 1996 р.

Відповідно до ст. 147 Конституції України, Конституційний Суд є єдиним
органом конституційної юрисдикції в Україні. Він вирішує питання про
відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає
офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Основна мета Конституційного Суду – гарантування верховенства
Конституції як основного Закону держави.

Діяльність Конституційного Суду базується на таких принципах:
верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів,
гласності, повноти і всебічності розгляду справ і обґрунтованості
прийнятих ним судових рішень.

1. Конституційний Суд України – як особливий судовий орган

конституційного контролю

Конституційний Суд України посідає особливе, відокремлене від інших
органів держави, місце. Це обґрунтовується наступним:

– незважаючи на те, що про Конституційний Суд України йдеться у розділі
VIII Основного Закону України, він не є складовою, а ні загальних, а ні
спеціалізованих апеляційних судів;

– саме тому його правовий статус визначено в окремому розділі XII
“Конституційний Суд України”;

– цей розділ міститься не відразу за розділом VIII “Правосуддя”, а перед
розділом ХІІІ “Внесення змін до Конституції України”, що є досить
логічним;

– система судів загальної юрисдикції і спеціалізованих судів
відрізняється від Конституційного Суду України тим, що: останній не має
власної системи; порядок призначення суддів загальної і спеціальної
юрисдикції докорінним чином відрізняється від порядку формування
Конституційного Суду; вимоги, які пред’являються до суддів
Конституційного Суду відрізняються від вимог щодо судців загальної і
спеціальної юрисдикції; основні принципи судочинства останніх докорінно
відрізняються від засад Конституційного Суду; на діяльність
Конституційного Суду України не поширюються норми процесуальних кодексів
України; Конституційний Суд України має власну, притаманну лише йому,
процедуру розгляду питань своєї компетенції; специфічні і властиві лише
Конституційному Суду України акти, які він приймає; до суддів цього Суду
пред’являються підвищені вимоги щодо стажу роботи, вікового цензу та
місця проживання в Україні; акти цього органу не підлягають спеціальному
та касаційному оскарженню; на відміну від строків повноважень суддів
загальної і спеціальної компетенції, судді Конституційного Суду
призначаються на суворо визначений строк; судді Конституційного Суду не
входять до складу Вищої ради юстиції.

Все це дає можливість зробити висновок про те, що Конституційний Суд
України є особливим судовим органом конституційного контролю.

Така природа Конституційного Суду пояснюється тим, що останніми роками у
світі дедалі більше обґрунтовується думка про те, що поряд із
законодавчою, виконавчою і судовою владою має існувати четверта влада —
контрольна.

Контрольна влада згідно з однією з теорій у науці конституційного права
— влада, яка посідає самостійне місце в системі розподілу державної
влади поряд з законодавчою, виконавчою і судовою. У більшості держав
контрольна влада представлена вищими органами держави особливого роду
(конституційні суди, рахункові палати, державні контролери,
суперінтенданти, омбудсмени). На відміну від відомчого,
адміністративного контролю, інститути контрольної влади посідають
самостійне місце, вони організаційно відокремлені від інших гілок влади.

Специфіка діяльності органів контрольної влади полягає в тому, що вони
не встановлюють загальних правил поведінки, як це робить законодавча
влада, не займаються державним управлінням, яке притаманне відповідній
владі, не розглядають конкретних кримінальних, цивільних, трудових та
інших справ, що становить сферу діяльності судової влади. Органи
контролю, і зокрема Конституційний Суд України, займаються лише
розслідуванням, перевіркою, вивченням стану справ і не мають права
втручатися в оперативну діяльність установ і підприємств. Звичайно, вони
доповідають про результати перевірок іншим органам держави, які і
застосовують відповідні заходи до порушників. Самі ж органи контролю, у
тому числі і Конституційний Суд України, як правило, ніяких покарань
призначати не можуть.

2. Статус, склад і повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в
Україні. Завдання його полягає в гарантуванні верховенства Конституції
як Основного Закону держави на всій території України.

Його рішення є остаточними: вони не можуть бути оскаржені. Вісімнадцять
суддів Конституційного Суду України за своїм складом відображають
паритет трьох гілок влади в державі. Об’єктом конституційної перевірки
не можуть бути заяви, звернення та інші акти загальнополітичного
характеру, що не мають прямого юридичного значення.

Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на засадах незалежності та
колегіальності, повноти й усебічності розгляду справ, гласності,
обґрунтованості прийнятих рішень, рівноправності суддів, верховенства
права.

Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки з таких питань:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради
України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України,
правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів, які
вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їхню
обов’язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи
про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах,
визначених статтями 111 і 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

У юридичній літературі зазначено, що тлумачення юридичних норм є сферою
суспільної або державної діяльності, яка здебільшого стосується
вироблення в процесі тлумачення конституційно-правової орієнтації в
розумінні й обґрунтуванні права. Тлумачення норм Конституції, яке
здійснює Конституційний Суд України, нового змісту не породжує, воно
примножує розуміння змісту прав та обов’язків і надає йому офіційного
характеру. Офіційна інтерпретація в даному разі забезпечує правопорядок
у державі.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання
законності підзаконних актів органів державної влади, органів влади
Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також
інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення про
неконституційність правових актів (повністю чи в їхніх окремих частинах)
є:

невідповідність Конституції України;

порушення встановленої Конституцією процедури їхнього розгляду,
ухвалення або набрання ними чинності;

перевищення конституційних повноважень під час їх прийняття.

Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та
конституційне звернення.

Конституційне подання – це письмове клопотання до Конституційного Суду
про визнання правового акта (окремих його положень) неконституційним,
про визначення конституційносгі міжнародного договору або про
необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України.
Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про
надання висновку щодо конституційносгі процедури розслідування, розгляду
справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Конституційне подання має складатися з додержанням певних вимог. Воно
має містити:

– повне найменування органу, посадової особи, які направляють
конституційне подання;

?????????J???????p

???????¤?¤?$?????????- відомості про представника за законом або
уповноваженого за дорученням;

– повне найменування, номер, дату прийняття, джерело опублікування
правового акта, конституційність якого оспорюють чи який потребує
офіційного тлумачення;

– повне обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта
(його окремих положень) або необхідності офіційного тлумачення;

– дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти
конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додають);

– перелік документів і матеріалів, які додають. Конституційне звернення
– це письмове клопотання до Конституційного Суду України про
необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів
України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і
свобод людини й громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційне звернення так само, як і конституційне подання,
складається з додержанням певних вимог. Конституційне звернення має
містити:

– прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без
громадянства, адресу, за якою особа проживає, або повну назву та
місцезнаходження юридичної особи;

– відомості про представника особи за законом або уповноваженого за
дорученням;

– статті (окремі положення) Конституції України або закону, тлумачення
яких вимагають від Конституційного Суду;

– обґрунтування необхідності офіційного тлумачення положень Конституції
або законів;

– дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти
конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додають);

– перелік документів і матеріалів, які додають.

3. Повноваження Голови Конституційного Суду України

Голова Конституційного Суду України крім повноважень, визначених Законом
України “Про Конституційний Суд України”:

подає на затвердження Конституційного Суду України проект кошторису
витрат на кожний наступний рік;

подає на затвердження Конституційного Суду України план роботи
Конституційного Суду України на кожний квартал року;

скликає чергові, а також з власної ініціативи або на вимогу не менше
трьох суддів Конституційного Суду України позачергові засідання
Конституційного Суду України з організаційних та інших питань діяльності
Конституційного Суду України;

видає розпорядження;

призначає на посади радників та помічників Голови
Конституційного Суду України, наукових консультантів та помічників
суддів Конституційного Суду України за їх пропозицією, заступників
керівника Секретаріату Конституційного Суду України, керівників
самостійних структурних підрозділів Секретаріату Конституційного Суду
України та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів,
кандидатури яких на посади погоджуються на засіданні Конституційного
Суду України, та їх заступників;

присвоює ранги державного службовця працівникам Секретаріату
Конституційного Суду України;

застосовує до працівників Секретаріату Конституційного Суду України
заходи заохочення та дисциплінарного стягнення;

звітує протягом січня кожного року на пленарному засіданні
Конституційного Суду України про діяльність Конституційного Суду
України, а також щоквартально інформує суддів Конституційного Суду
України про свою діяльність на засіданні Конституційного Суду України;

представляє Конституційний Суд України у відносинах з органами
державної влади України та органами інших держав і міжнародних
організацій;

виступає від імені Конституційного Суду України з офіційними
заявами.

Текст офіційної заяви Конституційного Суду України затверджується на
його засіданні з ініціативи Голови Конституційного Суду України або не
менше трьох суддів Конституційного Суду України. Голова Конституційного
Суду не може ухилитись від виступу з офіційною заявою Конституційного
Суду України. Судді, які залишились у меншості при затвердженні тексту
офіційної заяви, не мають права прилюдно заявляти про незгоду з нею.

Висновки

З вищенаведеного можна зробити такі висновки:

– саме тому його правовий статус визначено в окремому розділі XII
“Конституційний Суд України”;

Стаття 147 Конституції України визначає сутність Конституційного Суду
України та його призначення.

Конституційний Суд України визначається як єдиний орган конституційної
юрисдикції.

Призначення цього органу:

– вирішувати питання про відповідність законів та інших правових актів
Конституції України;

– давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституція України визначає склад Конституційного Суду України та
порядок його формування.

Згідно з Конституцією Конституційний Суд України складається з 18 суддів
Конституційного Суду. Президент України (ч. 22 ст. 106), Верховна Рада
України (ч. 26 ст. 86) та з’їзд суддів України призначають по шість
суддів Конституційного Суду України (ч. 2 ст. 148).

У Конституції України визначаються вимоги до судців Конституційного Суду
України.

Конкретні питання правового статусу, завдань, організації та діяльності
Конституційного Суду України визначає Закон України “Про Конституційний
Суд України” від 16 жовтня 1996 р.

Згідно з цим Законом завданням Конституційного Суду є гарантування
верховенства Конституції України як Основного Закону на всій території
України. Закон визначає основні принципи діяльності цього органу, до
яких належать принципи верховенства права, незалежності, колегіальності,
рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ
та обґрунтованості прийнятих рішень.

Список використаної літератури

Конституція України. – К., 1996.

Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996.

Закон України “Про судоустрій в Україні”. – К., 2002.

Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ:
Юрінком, 2000.

Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред.
В.В.Копєйчикова. – К., 2001.

Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 2002.

Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. Ч.1. – К.,
2001.

Конституційне право України /Під ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком,
2002.

Конституційне право України /за ред. док. юр. наук проф. В. Ф.
Погорілка. – Київ: Наук. думка, 2001.

Конституція України. – К., 1996.

Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За
ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2002.

Основи конституційного ладу України / А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков,
С.Л.Лисенков, В.В.Медведчук. – К.: Либідь, 2001. – 206 с.

Основи правознавства / За ред. І.Б.Усенка. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”,
2002. – 416 с.

Правознавство. Навч. посібник. / В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та
ін.; За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2001.

Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків:
Консум, 2001. – 656 с.

PAGE

PAGE 13

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter