.

Виявлення типологічних особливостей особистості за методикою К.Юнга

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 6979
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

“Виявлення типологічних особливостей особистості

за методикою К.Юнга”

ПЛАН

Вступ

1. Індивідуально-типологічні риси особистості за К. Юнгом.

2. Практичне виявлення типологічних особливостей за методикою К.Юнга

3. Основні ознаки типів, методика визначення

4. Методи ідентифікації соціотипів за К.Юнгом

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Швейцарський вчений К. Юнг (1875—1961 pp.) передбачав вивчення
особистості як складного структурного явища, яке грунтується на ідеї про
наявність поряд з індивідуальним несвідомим колективного несвідомого.
Змістом цього колективного несвідомого є архетипи, тобто певні загальні
форми уявлень, що в ході індивідуального життя наповнюються особистим
емоційним та образним змістом. Інша відома ідея К. Юнга — учення про
інтроверсію та екстраверсію. Він запропонував типологію характерів
відповідно до переваги функцій (мислення, почуття, інтуїція) і
спрямованості особистості на зовнішній або внутрішній світ, а також ввів
поняття екстраверсія — інтроверсія (від лат. extra — поза, intro —
усередину, versio — обертати) для визначення двох протилежних типів
особистості. При цьому екстравертивний тип характеризується зверненістю
особистості на все, що оточує, а для інтровертивного типу властива
фіксація інтересів особистості на явищах власного внутрішнього світу.

Виокремлення інтроверсії та екстраверсії дало змогу розрізнити дві
великі групи психологічних індивідуумів. Водночас у подальшому
дослідженні було виявлено, шо наявні значні відмінності між
індивідуумами, які входили до однієї і тієї самої групи. Власний досвід
підказав Юнгові, що індивідуумів можна також розрізняти не лише за
універсальною ознакою екстра версії-інтроверсії, а й за основними
психічними функціями: мислення, емоції, відчуття та інтуїція. Якщо
зазвичай переважає одна з цих функцій, то, відповідно, з’являється
розумовий, емоційний, сенсорний та інтуїтивний типи. При цьому кожен з
них може бути інтровертивним чи екстравертивним залежно від поведінки
типу стосовно об’єкта. Отже, виходячи з цього, К. Юнг вирізняв вісім
типологічних груп: дві особистісні установки — інтроверсію та
екстраверсію — й чотири функції або типи орієнтації — мислення, емоції,
відчуття та інтуїцію, кожна з яких може діяти інтровертивним чи
екстравертивним чином.

Завдяки подальшим дослідженням К. Юнг дійшов висновку, що поряд з
найбільш диференційованою функцією у свідомості індивіда завжди є й менш
диференційована, другорядна функція, значення якої полягає в тому, що
вона в кожному конкретному випадку не є єдиною й абсолютно вирішальною
як основна психічна функція, а береться до уваги як допоміжна й
додаткова. Наприклад, мислення як головна функція легко може
поєднуватися з інтуїцією як другорядною функцією або так само добре з
відчуттям, але ніколи — з відчуванням, оскільки його сутність перебуває
в занадто сильній протилежності до мислення. За таких обставин постають
добре відомі картини: приміром, практичний інтелект, з’єднаний з
відчуттям; художня інтуїція, пов’язана з емоційністю; філософська
інтуїція, яка базується на інтелекті тощо. Відповідно до свідомого
змісту психічних функцій утворюється також несвідоме групування функцій:
свідомому практичному інтелектові (сенсорно-розумова установка)
відповідає несвідома інтуїтивно-емоційна установка, при цьому функція
відчуття підлягає сильнішому гальмуванню, ніж інтуїція. Окрім того,
виокремлені психологічні функції чи форми психічної діяльності К. Юнг
поділив на дві групи: раціональні (мислення й емоції) та ірраціональні
(відчуття та інтуїцію).

1. Індивідуально-типологічні риси особистості за К. Юнгом.

Значного поширення набула типологія особистості, що її започаткував
швейцарський психіатр К. Юнг.

Теорія типології базується на положенні, за яким кожен від народження
схильний до певних особистих переваг. Існує чотири пари протилежних
переваг:

1. Екстравертний (Е) — інтровертний (І).

Екстравертний тип отримує енергію із зовнішнього світу, а через те йому
властиві такі особливості поведінки: (*має тенденцію спочатку говорити,
а потім думати; *знайомий з великою кількістю людей і багатьох із них
вважає друзями; *при спілкуванні йому не заважають ні інші розмови, ні
радіо, ні телевізор; *користується повагою інших; *розмірковує, говорячи
вголос;)

Ключові слова екстравертів: товариськість, взаємодія, широта,
екстенсивність, значні зв’язки, витрачання енергії, зовнішній прояв,
говорять, а потім думають.

Інтровертний тип— енергія життєдіяльності — він сам, а тому:
(*обмірковує те, що треба сказати; *віддає перевагу самотності;
*вважається «добрим» слухачем; *в очах інших має вигляд задумливого і
замкненого; *бажає висловити свої ідеї; *його не влаштовує, коли
переривають розмову; *не влаштовують «пусті» розмови).

Ключові слова інтроверта: замкненість, зосередженість, внутрішній,
глибина, інтенсивний, обмежені зв’язки, збереження енергії, внутрішня
реакція, задумливий, думає, а потім говорить.

2. Сенсорний (S)     — інтуїтивний (N).

Сенсорний тип збирає інформацію про навколишній світ дослівно і
послідовно, а відтак йому притаманні: (*переважання точних відповідей на
точні запитання; *концентрація на конкретній справі; *віддання переваги
роботі, від якої можна очікувати конкретні предметні результати;
*задоволення тим, що є; *віддання переваги роботі з фактами і цифрами;
*читання журналів і доповідей від початку до кінця)

Ключові слова «сенсора»: закономірний, теперішній, реалістичний, важка
робота, фактичний, земний, практичність, конкретність.

Інтуїтивний тип збирає інформацію щодо навколишнього світу взагалі і
довільно, а тому характеризується такими рисами: (*думає зразу про
декілька речей; *вважає, що майбутнє скоріше загадкове, ніж страшне; *що
час — відносна категорія; *схильний давати загальні відповіді;
*переважають фантазії).

Ключові слова цього типу: випадковий, майбутній, концептуальний,
натхнення, теоретичний, фантазер, оригінальний, загальний.

3. Мислительний (Т) — чуттєвий (F).

Мислительний тип приймає рішення об’єктивно і без пристрастей. Це
характеризує його як такого, що: (*здатний залишатися незворушним і
витриманим у найскладніших i ситуаціях; *приборкує конфлікт для
встановлення істини; *доводить свою думку до повної прозорості; *має
сильну волю; *здатний приймати непрості рішення; *краще запам’ятовує
номери і цифри, ніж обличчя та імена).

Ключові слова: об’єктивний, твердий, закони, справедливий, чіткість,
аналітичність, безпристрасність.

Чутливий тип приймає рішення суб’єктивно і крізь призму міжособистісних
стосунків, а тому: (*робить усе, щоб задовольнити потреби інших людей; *
із задоволенням надає послуги людям; *створює враження нерішучого;
*уникає конфліктів, прагне до злагоди).

Ключові слова: суб’єктивний, м’якосердий, ґрунтовний, переконання,
гуманний, гармонія, чуйний, загальнолюдські цінності, причетний.

4. Конструктивний (J) — сприймаючий (Р).

Конструктивний тип віддає перевагу в життєвих ситуаціях рішучості й
методичності. Характеризується тим, що: (*завжди очікує тих, хто
запізнюється; *вважає, що кожний предмет повинен мати своє місце; *чітко
планує день; *не полюбляє сюрпризів; *його гасло «Порядок над усе!»;
*прагне завжди довести роботу до завершення.

Ключові слова: відрегульовано, вирішено, не змінюється, керувати,
закритість, спланований, структура, певний, крайній, термін.

Сприймаючий тип характеризується поступливістю і опосередкованістю в
житті, а тому це людина: (*неуважна; *прагне до пізнання нового; *не
ставить перед собою завдань, а чекає, доки все з’ясується; *перетворює
майже кожну роботу в забавку; *часто змінює, тему розмови; *не поспішає
з прийняттям рішення).

Ключові слова: невирішений, поживемо-побачимо, гнучкий, адаптація,
відкритість, незавершений, орієнтовний, навіщо якісь терміни?

2. Практичне виявлення типологічних особливостей

за методикою К.Юнга

Положення К.Г.Юнга стосовно типології особистості можуть бути
використані для створення методики, що дозволить здійснювати діагностику
функціонального психологічного  типу людини.

Американські психологи (за покликанням, але не за освітою) Ізабель
Бригс-Майєрс разом зі своєю матір’ю Катрин Бригс на основі теорії Юнга
створили тест-опитувальник для визначення 16-ти різних типів поведінки —
“Індикатор типів Майєрс-Бригс” (Myers-Briggs Type Indicator — MBTI).
Тест став настільки популярним, що викликав у всьому світі жвавий
інтерес до психології особистості і, зокрема, теорії психологічних типів
Юнга.

Коротко про історію розробки та впровадження даного опитувальника.

Ізабел Маєрс була шкільним викладачем. На підставі робіт Юнга, разом зі
своєю матір’ю Катаріной Бріґс (що раніше навчалася у Юнга) вона
розробила Визначника типів Майєрс-Бріґс (MBTI), на даний час надзвичайно
популярний у США (відомий також створений на його основі коротший тест
Кірсі). Нерідко її теорію плутають із соціонікою, хоча між ними є ряд
істотних відмінностей.

Від раніше відомого тесту Грея-Уілрайта новий визначник типів
Маєрс-бріггс (Myers-Briggs Type Indicator, MBTI) відрізнявся тим, що в
основу першого було покладено 8 основних психічних функцій, тобто
концепція Юнга, викладена їм у праці «Психологічні типи», а в основу
MBTI — підхід Юнга, викладений ним у більш пізній праці «Тевісткські
лекції», а саме, побудова типології по 4 двійкових критеріях.

Всього Маєрс використовувала 4 критерії: екстраверсія (E, extroversion)
— інтроверсія (I, introversion), інтуїція (N, intuition) — сенсорика (S,
sensation), мислення (T, thinking) — переживання (F, feeling), думка (J,
judgment) — сприйняття (P, perception). Останній критерій різко випадав
з юнговської типології, що привело до розмежування між послідовниками
Маєрс і рештою «юнгівців». Річ у тому, що у Юнга терміни «думка» і
«сприйняття» були синонімами «раціональності» та «ірраціональності»,
відповідно. За змістом ці терміни дійсно, начебто, нагадували відповідні
юнговські. Проте модель типів, запропонована І. Маєрс, ставила «догори
ногами» всю юнгівську теорію: на її думку, юнгівські раціонали
відповідали комбінаціям ознак EJ + IP, а ірраціонали — IJ + EP.
Пояснення такому дивному підходу вона так і не дала, і взагалі зміст і
використання ознаки «раціональність — ірраціональність» в її роботах не
розглядається. Проте, у своїй книзі «Gifts Differing» вона була змушена
визнати, що ознака J/P явно дає збій для інтровертів, якщо слідувати її
моделі.

Спочатку її тест був досить різко сприйнятий академічними колами — адже
у неї навіть не було психологічної освіти. Проте тест був підтриманий
групою ентузіастів, і поступово набув поширення спочатку у різних школах
і вузах Америки, а потім — негласно — і в академічному світі. E середині
1970-х, при активній участі Мері Мак-Коллі, була створена комп’ютерна
версія тесту та асоціація прихильників типології Маєрс-Бріґс.

«Друге народження» тесту відбулося вже після її смерті, у 1984 році,
коли професор психології Девід Уест Кірсі опублікував свою книгу «Please
Understand Me» («Будь ласка, зрозумій мене»), де використовував
типологію Ізабели Маєрс і заснований на ній власний тест з 72 питань.
Хоча у даний час Кірсі стверджує, що його типологія (заснована на його
тесті) і типологія Майєрс-Бріґс (заснована на тесті MBTI) не цілком
точно співпадають, проте тоді ця книга послужила поштовхом до широкого
визнання тесту і розробок саме І.Маєрс. До теперішнього часу тест
Маєрс-Бріґс широко відомий у США, поступово розповсюджується в Европі,
його пройшли декілька мільйонів чоловік.

Найбільшого поширення типологія Юнга досягла в США, де 1979 року була
створена безприбуткова суспільна міжнародна організація Асоціація
психологічного типування — АПТ (Association for Psychological Type —
APT). АПТ видає журнал і щоквартальний бюлетень, проводить конференції
та симпозіуми, організовує кваліфікаційні тренінги з MBTI.

Крім АПТ існує багато інших, менш відомих організацій, які в якості
основного інструменту застосовують MBTI — наприклад, Асоціація Отто
Крегера (Вірджинія, США), OAAPT — Ontario Association for Application of
Personality Type (Онтаріо, Канада).

Дослідник типології Юнга Анжело Спото констатує, що “…юнгівська
типологія вийшла за межі особистого і стала рушійною силою в
колективному позасвідомому. Згідно з обережними прогнозами, у
майбутньому слід чекати появи на комерційному ринку нових типологій, що
базуються на Юнгу”.

3. Основні ознаки типів, методика визначення

І типологія Юнга, і соціоніка стверджують, що люди від народження
схильні до певних особистих уподобань. Типологія Юнга розглядає чотири
пари таких уподобань, які соціоніка називає основними ознаками типів
(оскільки розрізняє й інші, менш виражені ознаки). В залежності від
того, які уподобання домінують, людина є носієм однієї з пари основних
ознак.

В термінах типології Юнга людина може мати тип:

Екстравертний (Е)

(Extraverted) або Інтровертний (І)

(Introverted)

Сенсорний (S)

(Sensing) або Інтуїтивний (N)

(iNtuitive)

Думаючий (T)

(Thinking) або Відчуваючий (F)

(Feeling)

Розсудливий (J)

(Judging) або Імпульсивний (P)

(Perceiving)

Таким чином, тип визначається комбінацією цих чотирьох “уподобань” (в
термінах типології Юнга) або “основних ознак” (в термінах соціоніки),
наприклад, ENTP — екстравертний, інтуїтивний, думаючий, імпульсивний.

За допомогою основних ознак можна з високою ймовірністю визначити
психологічний тип.

 

Хто Ви: екстраверт чи інтроверт?

Відповісти на це запитання Вам допоможе подана нижче табличка:

°

?

?

A

`

r

°

?

A

A

jI

?Більш схильні черпати енергію зі свого внутрішнього світу

 

Хто Ви: сенсорик чи інтуїт?

Якщо Ви СЕНСОРИК (S), то Ви, швидше за все:

Якщо Ви ІНТУЇТ (N), то Ви, швидше за все:

Любите мати справу з фактами і цифрами, а не ідеями чи теоріями Не
любите витрачати час на уточнення деталей, коли є красива концепція

Любите читати тексти з початку до кінця, не перескакуючи в пошуках
цікавих місць Цілком спокійно можете читати книгу зразу в кількох
місцях, з кінця до початку і т.п.

Для розуміння ситуації намагаєтесь зібрати всю необхідну інформацію
Достатньо кількох фактів чи навіть натяків, щоб зрозуміти сутність
справи

Сприймаєте світ “тут і зараз”, вмієте жити сьогоднішнім днем Надаєте
більше значення майбутнім перспективам і можливостям

На запитання любите давати конкретні відповіді Намагаєтесь
узагальнювати, щоб відповідь охоплювала якомога ширше коло можливих
ситуацій

Обережно ставитесь до непевних жартів, при найменших сумнівах
намагаєтесь їх пояснити Любите парадокси і каламбури, любите делікатно
піджартовувати над своїми знайомими

Сприймаєте світ через відчуття: звуки, кольори, запахи, естетичну і
чуттєву насолоду Відчуваєте невидимі, приховані процеси, які насправді
рухають нашим життям

 

Хто Ви: логік чи етик?

Якщо Ви ЛОГІК (T), то Ви, швидше за все:

Якщо Ви ЕТИК (F), то Ви, швидше за все:

Намагаєтесь бути об’єктивним, навіть якщо вас звинувачують в холодності
і бездушності При вирішенні питань обов’язково враховуєте почуття інших
людей

Якщо бачите, що людина помиляється, то прагнете показати їй істинний
стан речей Не будете вказувати на помилки, якщо це може засмутити когось
або погіршити стосунки

В житті покладаєтесь на логічно і науково обгрунтовані теорії Більше
довіряєте своїм почуттям і симпатіям

Вважаєте, що важливіше бути правим, ніж комусь подобатись Не вагаючись
візьмете свої слова назад, якщо відчуєте, що ними когось образили

Схильні оцінювати людей і світ в категоріях “логіка”, “аналіз”, “закон”,
“доцільність” Схильні оцінювати людей і світ в категоріях “добрий –
поганий”, “любить – не любить”

Не схильні робити компліменти, не завжди впевнені, як до Вас ставляться
інші Добре відчуваєте стосунки між людьми і вмієте на них впливати в
потрібному напрямку

Не любите вмовляти людей, намагаєтесь аргументовано довести їм свою
правоту Вмієте вмовляти людей, піднімати їм настрій, заспокоювати добрим
словом

 

Хто Ви: раціонал чи ірраціонал?

Якщо Ви РАЦІОНАЛ (J), то Ви, швидше за все: Якщо Ви ІРРАЦІОНАЛ (P), то
Ви, швидше за все:

Прокинувшись вранці, чітко уявляєте собі, що робитимете протягом дня
Розвиток подій сам все розставить на свої місця

Якщо порушується Ваш план, то це вибиває Вас з колії Легко замінюєте
одні плани іншими

Любите починати нову роботу тільки після завершення попередньої Можете
одночасно почати кілька справ і потім докладати чимало зусиль для їх
завершення

Знайомі Вас вважають принциповою людиною Знайомі вас вважають людиною
імпульсивною і гнучкою

Схильні думати і діяти відповідно до попередньо встановленого плану,
навіть якщо зовнішні обставини цьому не сприяють Схильні діяти за
ситуацією, не переобтяжуючи себе зайвими планами і строками

До будь-яких справ схильні готуватись завчасно, приходити на зустрічі
раніше призначеного терміну, щоб ненароком не запізнитись Можете
зволікати зі справами до останньої хвилини, розраховуючи на своє вміння
імпровізувати, на натхнення і щасливий випадок

Ваши рухи здебільшого чіткі і фіксовані, без плавних переходів Ваші рухи
ніби заокруглені, плавні, розкуті, м’які, “котячі”

 

В типології Юнга прийнято називати психологічні типи за абревіатурою,
наприклад, ESFP, INTP і т.п. В деяких випадках це дуже зручно (хоча б
тому, що в самій назві перелічені основні ознаки цього типу), проте такі
умовні позначення погано запам’ятовуються і важко вимовляються. Тому,
крім канонічних назв (напр., логіко-сенсорний екстраверт) для зручності
ввели систему псевдонімів, зручних для запам’ятовування. Існує кілька
таких систем, серед яких одна належить професору Каліфорнійського
університету Девиду Кейрсі (Keirsey), друга – засновнику соціоніки Аушрі
Аугустинавічуте, третя — київській школі психоінформатики. Зрозуміло, що
існують і інші системи, принаймні в середовищі соціоніків можна знайти з
десяток різноманітних, в основному “гібридних” систем псевдонімів,
старих і нових.

4. Методи ідентифікації соціотипів за К.Юнгом

Типологія пропонує три основні методи визначення (ідентифікації)
соціотипу:

1) за допомогою основних ознак типу;

2) за допомогою характеристик соціотипів;

3) за допомогою ідентифікаційних тестів.

З першим методом визначені 4 основні ознаки автоматично приводять до
одного із 16 соціотипів:

Основні ознаки соціотипів

О З Н А К И Скор. позн. Псевдонім

ра-

ціо-

наль-

ність логіка сенсорика екстраверсія ЛСЕ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=25” \t “_blank” Холмс

інтроверсія ЛСІ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=16” \t “_blank” Максим

інтуїція екстраверсія ЛІЕ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=19” \t “_blank” Джек

інтроверсія ЛІІ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=14” \t “_blank” Декарт

етика сенсорика екстраверсія ЕСЕ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=13” \t “_blank” Гюго

інтроверсія ЕСІ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=20” \t “_blank” Драйзер

інтуїція екстраверсія ЕІЕ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=15” \t “_blank” Гамлет

інтроверсія ЕІІ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=26” \t “_blank” Д-р Ватсон

ірра-

ціо-

наль-

ність сенсорика логіка екстраверсія СЛЕ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=17” \t “_blank”
Македонський

інтроверсія СЛІ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=24” \t “_blank” Габен

етика екстраверсія СЕЕ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=21” \t “_blank” Цезар

інтроверсія СЕІ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=12” \t “_blank” Дюма

інтуїція логіка екстраверсія ІЛЕ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=11” \t “_blank” Дон-Кіхот

інтроверсія ІЛІ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=22” \t “_blank” Бальзак

етика екстраверсія ІЕЕ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=23” \t “_blank” Гекслі

інтроверсія ІЕІ HYPERLINK
“http://www.harmony.com.ua/books_ua.php?text=18” \t “_blank” Єсенін

З метою уточнення соціоніка застосовує ще одну досить виразну ознаку —
це т.з. додаткова ознака “позитивізм—негативізм”.

Позитивістам властива схильність акцентувати увагу на позитивних
моментах будь-якої справи, прихильно ставитись до нових ідей, перебувати
в пошуках чогось нового, цікавого, несподіваного, вірити в можливість
вирішити найскладніші проблеми.

Для негативістів властива більша обережність щодо нових речей, вони
більш консервативні, краще бачать проблеми і можливі “глухі кути”
розвитку.

Отже, якщо у Вас з’явились сумніви щодо правильності визначення типу
людини — зверніться до цієї додаткової ознаки і двозначність може бути
усунено.

Проте, навіть якщо вдалось вийти на один із 16-ти типів, то це ще не
гарантує, що його визначили вірно. Імовірність правильної ідентифікації
різко зростає, якщо впізнали себе у відповідному описі типу.

Треба сказати, що описи типів — це основний і найкраще розпрацьований
розділ типології. Для повноти картини ми наведемо характеристики типів,
створені на основі розробок трьох різних авторів, тому опис кожного типу
складатиметься з трьох частин.

В першій частині (А) опису соціотипу наведені короткі стандартні
характеристики, призначені для швидкої самоідентифікації типу. Це так
звані “внутрішні характеристики”, спеціально розроблені автором цієї
книги для швидкого самостійного визначення людиною власного соціотипу.
Спробуйте за їх допомогою здійснити самоідентифікацію — визначити
власний соціотип.

Друга (Б) і третя (В) частини включають найяскравіші описи,
запропоновані відповідно:

– професором Девидом Кейрсі (Каліфорнійський університет, США);

Отто Крегером і Дженет Тьюсон (Асоціація Отто Крегера, США).

На думку деяких дослідників, описи згаданих американських фахівців
містять надто багато туману і загальних фраз, що робить їх подібними на
гороскопи, коли в кожному описі значна частина фраз має універсальний
характер, де кожен може знайти щось своє. Це пов’язано з тим, що дані
описи створювались лише за допомогою уявлень про 4 основні ознаки типу і
на базі чисто емпіричного матеріалу, тобто без якоїсь загальнішої
концепції. Проте відсутність такої концепції неможливо компенсувати
нічим, навіть найширшою статистичною базою.

Висновки

Отже, К.Юнг систематизував свої спостереження і прийшов до висновку, що
між людьми існують стійкі психологічні відмінності. Він відмітив, що
структура психіки, описана З. Фрейдом, виявляється у людей не однаково,
її особливості пов’язані з психологічним типом. Вивчаючи ці особливості,
Юнг описав вісім психологічних типів. Юнг стверджував, що кожна людина
спочатку орієнтована на сприйняття або зовнішніх сторін життя (увага
переважно направлена на об’єкти зовнішнього світу), або внутрішніх
(увага переважно направлена на суб’єкт). Такі способи усвідомлення
світу, себе і свого зв’язку зі світом він назвав установками людської
психіки.

Юнг визначив їх як екстраверсію і інтроверсію. Екстраверсія є, до певної
міри, перекладення інтересу зовні, від суб’єкта до об’єкту. Інтроверсією
Юнг назвав звернення інтересу всередину, коли мотивуюча сила належить,
перш за все, суб’єктові, тоді як об’єкту належить саме більш вторинне
значення. Досвід роботи з пацієнтами дав йому підстави стверджувати, що
одні люди краще оперують з логічною інформацією (міркування, висновки,
докази), а інші – з емоційною (стосунки людей, їх відчуття). Юнг виділив
на цій підставі чотири базові функції: мислення, розсудливість,
інтуїцію, імпульсивність.

Юнг розділив всі психологічні функції на два класи: раціональні
(мислення і розсудливість) і ірраціональні (інтуїція і відчуття). Він
розглядав кожну з чотирьох психологічних функцій в двох установках: як у
екстравертній, так і в інтровертній і визначив відповідно 8
психологічних типів: екстравертний думаючий тип, екстравертний
розсудливий тип, екстравертний відчуваючий тип, екстравертний
імпульсивний тип, інтровертний думаючий тип, інтровертний розсудливий
тип, інтровертний відчуваючий тип, інтровертний імпульсивний тип.
Докладні описи типів Юнг привів в своїй книзі «Психологічні типи».
Звичайно не слід забувати, що жива людина, що хоча й належить до якогось
з типів особистості, не почне завжди проявляти типологічні риси. Мова
йде лише про переваги: їй зручніше, легко поступати відповідно до свого
психологічного типу. В Україні, як і в інших країнах колишнього
Радянського Союзу, типологія Юнга отримала суттєвий розвиток і набула
поширення під назвою «соціоніка». Глибші дослідження виявили, що
соціонічні закономірності можуть описувати не лише людську психіку, але
й колективну психіку (напр., етнопсихіку), а також глобальні історичні
процеси. Застосування соціонічних підходів до вивчення соціальних систем
(організацій, народів, людства) привело до виникнення нової синтетичної
науки під назвою психоінформатика. Таким чином, можна говорити про
тріаду: типологія Юнга — соціоніка — психоінформатика. Кожна складова
цієї тріади концентрує увагу на своїй сфері досліджень: типологія Юнга —
на властивостях психологічних типів, соціоніка — на взаємодії між цими
типами, психоінформатика — на розвитку та взаємодії соціальних систем, а
також виявленні соціонічних закономірностей на різних рівнях світової
ієрархії.

Таким чином, у психологічній типології Юнга використовуються три основні
складові чи перемінні: екстраверсія — інтроверсія, свідоме — несвідоме,
раціоналізм — ірраціоналізм.

В цілому модель психологічних типів К. Юнга має всі переваги і недоліки
будь-якої наукової концепції. її важко спростувати ще й тому, що вона
узгоджується з експериментальною дійсністю. Як свого часу зауважував сам
К. Юнґ, класифікація не пояснює індивідуальної психіки, однак уявлення
про психологічні типи відкриває шлях до кращого розуміння людської
психології загалом.

Отже, важливим для соціальної психології питанням у моделі вченого є
скоріше не те, хто — інтроверт, а хто — екстраверт, або яка функція є
провідною, а яка другорядною.

Аналіз його концепції дає змогу поставити більш прагматичні запитання:
Як діяти в певній ситуації або з цією людиною? З яким наслідком для себе
та загальної справи? Чи дійсно мої дії і той спосіб, яким я виразив
себе, відобразили мої судження (мислення та емоції), сприйняття
(відчуття та інтуїція) і відтворили реальність? А якщо ні, то чому? Які
комплекси є в мене? Як і чому я зіпсував справу? Як це свідчить про мою
психологію? Які висновки я можу зробити з цього приводу? Що я хочу й
можу зробити, щоб виправити ситуацію?

Список використаної літератури

Аугустинавичюте А. Соционика. Психотипы. – М., 1998.

Аугустинавічуте А. Дуальна природа людини. Нарис із соціоніки. – К.,
1992.

Каганець І. Психологічні аспекти в менеджменті: типологія Юнга,
соціоніка, психоінформатика. – Київ-Тернопіль, 1997.

Овчинников Б.В., Павлов К.В., Владимирова И.М. Ваш психологический тип.
– Спб, “Андреев и сыновья”, 1994. – 235 с.

Теория интертипных отношений // Соционика, ментология и психология
личности. – К., 1997. – № 1-5.

Юнг К. Психологические типы. – М., 1921, 1995.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020