Фітомедична промисловість в Україні. Стан і перспективи розвитку

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

з дисципліни “Фітотерапія”

на тему:

“Фітомедична промисловість в Україні.

Стан і перспективи розвитку”

ПЛАН

Вступ

1. Ліки рослинного походження і їх класифікація з точки зору
фітотерапії

2. Переваги фітотерапії і зв’язаний з нею ризик

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В Україні набувають сили євроінтеграційні процеси. У фармацевтичній
галузі країни основою цих процесів є впровадження загальновизнаної
системи забезпечення якості лікарських засобів, яка ґрунтується на
стандартах належних практик.

Міністерство охорони здоров’я України наголошує на тому, що український
фармацевтичний ринок рухатиметься у напрямку ринку цивілізованих
європейських країн. На думку міністра охорони здоров’я Україна має дуже
добрий фаховий потенціал у цій галузі.

Недостатній рівень забезпечення населення України якісними ліками за
доступними цінами ставить проблему розвитку національної фармацевтичної
індустрії у ряд найважливіших державних проблем.

Фітотерапія – науково обгрунтований метод застосування в практичній
медицині лікарських засобів із рослин з лікувальною і профілактичною
метою.

Це науково обгрунтований метод лікуваня лікарськими рослинами або
частинами, в в нативній свіжій або висушеній формі; одержаними з них
соками, сиропами або витяжками водяними, спиртовими, спиртововодними,
спиртовоефірними, масляними, гліцериновими і інш., приготовленими за
технолгіями, що забезпечують наявність у них якнайбільшої кількості
біологічно активних та інших,супроводжуючих їх речовин. Лікарські
речовини – частка дикоростучої. інтродукованої (культивованої) флори,
яка містить у своєму складі біологічно активні чинники, здатні виявляти
активну фармакологічну дію на організм людини. В арсеналі препаратів,
які застосовуються в сучасній лікарській практиці, близько 25% складають
засоби рослинного походження.

Фармацевтична промисловість випускає їх у формі неочищенних (галенових)
екстрактів і високоочищених (неогаленових) засобів – фітопрепаратів. У
світі 80% ЛЗ з лікарської рослинної сировини. Фітотерапія впроваджена як
наукова дисципліна в 1989, на Україні з 1990 року.

На Україні фітопрепарати займають провідні позиції в багатьох
фармакотерапевтичних групах, що істотно відрізняє вітчизняний
фармацевтичний ринок від ринків інших країн світу, де переважають
синтетичні препарати. Препарати рослинного походження роблять
мінімальний негативний вплив на організм, широко застосовуються як
засоби лікувально-профілактичної дії і для поліпшення якості життя, і в
ряді випадків не мають аналогів серед синтетичних лікарських засобів.

1. Ліки рослинного походження і їх класифікація

з точки зору фітотерапії

Отримувані препарати з рослин можна розділити на такі групи:

1. Галенові препарати. До них належать цілі рослини, окремі частини
рослин і суміші їх у свіжому вигляді (соки, сиропи), а також витяжки із
рослин (настої, відвари, настоянки, екстракти).

Настої і відвари – це рідкі лікарські форми, які являють собою водні
витяжки із рослинної сировини або водні розчини концентрованих
екстрактів, спеціально приготованих для цього.

Настої готують із ніжних частин сировини (листя, квіти, трава).

Відвари готують із грубих частин сировини (коріння, кора, кореневище).

Настої і відвари, крім біологічно активних речовин (алкалоїди, сапоніни,
флавоноїди, глікозиди, мікро- та макроелементи), містять і добавки, так
звані баластні речовини (цукор, пігменти, слизі, гіркоти).

Настої і відвари здебільшого використовують всередину.

Настоянки – це спиртові витяжки із рослинної сировини, виготовлені
шляхом настоювання рослинної сировини на 70% розчині спирту.

Екстракти рідкі готуються так само, як і настоянки, тільки спиртова
витяжка концентрується.

Настоянки та екстракти призначають краплями для внутрішнього і
зовнішнього застосування.

2. Новогаленові препарати – лікарські форми із лікарських рослин,
очищені від баластних і пігментних речовин. Новогаленові препарати можна
вводити внутрішньом’язово, внутрішньовенно.

Форми застосування фітотерапевтичних препаратів:

1. У чистому вигляді, при цьому лікування проводять тільки
фітотерапевтичними засобами.

2. У змішаному вигляді, коли фітотерапію реалізують у декількох
варіантах:

а) використання деяких галенових препаратів (настій, відвар, настоянка)
за основи для приготування мікстур;

б) галенові препарати у складі мікстур основних або допоміжних ліків;

в) фітотерапевтична речовина у ролі замісної терапії для зниження дози
ефективного терапевтичного засобу (наприклад, щоб знизити дозу
глюкокортикоїдів при лікуванні бронхіальної астми або синтетичного
антигіпертензивного агента при тривалому лікуванні захворювання).

г) підтримувальне лікування фітотерапевтичними засобами (наприклад: коли
хворий виведений із важкого стану гострої фази захворювання – виразкова
хвороба шлунка, бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба та інші), коли
їх застосування стає не тільки можливим, але корисним і доцільним.

2. Переваги фітотерапії і зв’язаний з нею ризик

Деякі з переваг фітотерапії мають особливе значення, і це необхідно
підкреслити. Так, зокрема:

а) основною перевагою фітотерапевтичних засобів вважається їх менша
токсичність і менша кількість побічних ефектів;

б) фітотерапевтичні засоби значно дешевші;

в) фітотерапевтичні засоби хворий може приготувати в домашніх умовах.

лікувальних сполук у рослинах – це органічні речовини (білки, алкалоїди,
глікозиди, флавоноїди, кумарини, сапоніни, вуглеводи, нуклеїнові
кислоти, вітаміни, ефірні олії, гіркоти, мікро- та макро- елементи та
інші).

Лікарські рослини виконують різні функції. Це зокрема, забезпечення
потреб у поживних речовинах.

Обмін речовин та енергії можуть порушуватися через нестачу в раціоні
деяких речовин, які організм нездатний синтезувати (вітаміни). Важливою
є нормалізація хімічного складу інших сполук, так званих незамінних
амінокислот, рослинних жирів. Коли їх бракує в раціоні, організм починає
споживати більше інших продуктів, що може призвести до ожиріння.

Лікарські рослини здатні пригнічувати хворобливі мікроорганізми –
бактерії, гриби, віруси, простіші, які можуть спричинити запалення,
порушення функції окремих органів і систем. Ефект досягається завдяки
застосуванню рослин, які мають фітонцидну (антимікробну) здатність і не
шкідливі для організму людини. Розрізняють бактерицидну дію рослин –
коли лікарські рослини знищують мікроорганізми і бактеріостатичну –
пригнічують ріст і розмноження мікроорганізмів.

До лікарських рослин, які містять фітонциди належать: цибуля, часник,
хрін. Ефірні олії містяться у лаванді, м’яті, чебрецю, материнці.
Антибіотики містяться у звіробої та інших рослинах.

Лікарські рослини мобілізують захисні сили організму людини.

Багато лікарських рослин (ехінацея, женьшень, родіола рожева, аралія,
елеутерокок, обліпиха, солодка, люцерна, левзея, оман високий, ялівець,
корінь лопуха, цикорій, любисток та багато інших) здатні мобілізувати
природні захисні сили організму.

Лікарські рослини мають антиалергічну дію (любисток, череда, м’ята і
інші).

Лікарські рослини можуть посилювати секреторну (видільну) функцію шлунка
– золототисячник, м’ята, деревій. Посилення видільної функції можна
досягнути завдяки потогінним, жовчогінним, проносним та іншим
властивостям певних рослин.

Лікарські рослини здатні посилювати приплив крові до органів і систем,
завдяки чому в останніх змінюється обмін речовин і швидше настає
одужання.

Багато лікарських рослин здатні припиняти кровотечі за рахунок
підсилення синтезу факторів зсідання крові (кропива, деревій, калина,
конюшина, люцерна).

Для прискорення загоювання ран застосовують лікарські рослини, які
посилюють поділ клітин (обліпиха, шипшина).

Лікарські рослини можуть підсилювати ферментативну активність організму.
Багато реакцій обміну речовин здійснюється за допомогою біологічних
речовин, каталізаторів-ферментів, які прискорюють протікання хімічних
процесів і забезпечують перетворення великих мас органічних речовин на
необхідні для життя продукти.

Лікарські рослини впливають на нервову систему. Деякі здатні стимулювати
діяльність ЦНС (женьшень, левзея, аралія, елеутерокок, родіола),
проявляють загальностимулюючу дію. Інші рослини (хміль, астрагал
хлопунець, астрагал солодколистий, собача кропива, конюшина біла та
інші) діють заспокійливо.

Висновки

Отже, фармацевтична промисловість України випускає їх у формі
неочищенних (галенових) екстрактів і високоочищених (неогаленових)
засобів – фітопрепаратів. У світі 80% ЛЗ з лікарської рослинної
сировини. Фітотерапія – науково обгрунтований метод застосування в
практичній медицині лікарських засобів із рослин з лікувальною і
профілактичною метою.

Лікувальна дія росли пов’язана із специфічними хімічними речовинами, які
містяться в них. Більшість лікувальних сполук у рослинах – це органічні
речовини (білки, алкалоїди, глікозиди, флавоноїди, кумарини, сапоніни,
вуглеводи, нуклеїнові кислоти, вітаміни, ефірні олії, гіркоти, мікро- та
макро- елементи та інші).