HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!
РЕФЕРАТ
з дисципліни “Cистема касового виконання бюджету”
на тему:
“Місцеві фінансові органи та їх участь у процесі касового виконання
місцевих бюджетів”ПЛАН
Вступ
1. Сутність місцевих фінансових органів
2. Особливості виконання місцевих бюджетів, участь місцевих фінансових
органів
3. Недоліки системи управління місцевими фінансами
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Бюджетна система України як унітарної держави складається з чітко
визначених двох ланок – державного та місцевих бюджетів. Склад місцевих
бюджетів України, як і в інших країнах, відображає особливості
адміністративно-територіального поділу та специфіку функціонування
місцевого самоврядування.
В фінансовій системі нашої країни отримують подальший розвиток місцеві
фінанси у вигляді її перспективної самостійної ланки. Перехід на принцип
автономного функціонування бюджетів, розвиток місцевих фінансів,
становлення фінансового ринку – все це збільшує значущість роботи
місцевих органів влади та їх фінансових відділків.
Місцевий фінансовий орган — установа, що відповідно до законодавства
України організовує та здійснює функції щодо складання, виконання
місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками
бюджетних коштів, а також інші функції, пов’язані з управлінням коштами
місцевого бюджету.
Місцеві бюджети — бюджети адміністративно-територіальних одиниць,
призначені для фінансового забезпечення закріплених і делегованих
відповідним місцевим органам державної влади і самоврядування функцій.
Касове виконання бюджету — приймання та зарахування доходів на рахунки
бюджету, зберігання і перерахування коштів з цих рахунків на
фінансування видатків бюджету.
В даній роботі розглянемо повноваження та особливості діяльності
місцевих фінансових органів, їх участь у процесі касового виконання
місцевих бюджетів.
1. Сутність місцевих фінансових органів
Управління місцевими фінансами здійснюють місцеві представницькі та
виконавчі органи влади, зокрема їхні фінансові підрозділи.
В Україні є два основні види місцевих фінансових органів. Це фінансові
органи місцевого самоврядування та місцеві фінансові органи виконавчої
влади.
До фінансових органів місцевого самоврядування належать фінансові
відділи виконавчих комітетів та інших виконавчих органів місцевого
самоврядування. Фінансові відділи в системі місцевого самоврядування
функціонують у містах, які мають статус так званого обласного
підпорядкування, та в районах цих міст. В Україні 163 міста обласного
підпорядкування. Київ та Севастополь у системі місцевого самоврядування
не мають власних фінансових органів. Також не мають своїх фінансових
органів і міста так званого районного підпорядкування.
До місцевих фінансових органів у системі виконавчої влади належать
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові управління
та відділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних,
районних у Києві та Севастополі державних адміністрацій, місцеві органи
Державної податкової адміністрації, Головне контрольно-ревізійне
управління, Головне управління Державного Казначейства України. Місцеві
органи Головного управління Державної податкової адміністрації, Головне
контрольно-ревізійне управління, Головне управління Державного
Казначейства України функціонують в областях, в Києві та Севастополі, в
районах цих міст, у містах обласного підпорядкування, в районах, в
районах міст обласного підпорядкування. Вказані підрозділи не входять до
складу місцевих державних адміністрацій і мають центральне
підпорядкування.
2. Особливості виконання місцевих бюджетів, участь місцевих фінансових
органів
Під виконанням бюджетів слід розуміти забезпечення своєчасного і повного
надходження запланованих доходів у цілому і за кожним джерелом зокрема,
а також своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених
бюджетами заходів.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні
адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи
сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені)
забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові
органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням
відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників
бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Безпосередню участь у виконанні бюджетів беруть підприємства,
організації та установи усіх форм власності, а також громадяни, які в
обов’язковому порядку виконують свої зобов’язання перед бюджетом. Чинним
законодавством передбачено, що податки, збори та інші обов’язкові
платежі зараховуються до бюджетів повністю, незалежно від їхнього
цільового призначення.
Усі розташовані на території України суб’єкти підприємницької
діяльності, незалежно від форм власності і підпорядкованості, а також
громадяни, які сплачують податки, збори та інші обов’язкові платежі до
бюджету, можуть фінансуватися з бюджету та одержувати за рахунок коштів
бюджетів виплати відповідно до програм економічного та соціального
розвитку.
Бюджетні установи фінансуються згідно з кошторисами доходів і видатків.
Керівники цих установ зобов’язані використовувати бюджетні кошти
раціонально, економне, ефективно, не допускати перевитрат коштів,
забезпечувати їхнє цільове використання.
Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється
територіальними органами Державного казначейства України і передбачає
здійснення:
1) операцій з коштами місцевих бюджетів;
2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників коштів місцевих
бюджетів;
3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті
зобов’язань та проведенні платежів;
4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання місцевих
бюджетів.
Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником
місцевого фінансового органу. Керівник місцевого фінансового органу
протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого
бюджету встановленим бюджетним призначенням.
Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за
доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.
Місцеві фінансові органи:
– здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного
місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з
питань виконання бюджету;
– беруть участь у складанні відповідних місцевих бюджетів;
затверджують розписи доходів загального та спеціального фонду
відповідних місцевих бюджетів та забезпечують протягом бюджетного
періоду відповідність розписів встановленим бюджетним призначенням;
– повідомляють органи Державного казначейства про внесення змін у розпис
доходів загального та спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів;
– здійснюють прогнозування та аналіз доходів місцевих бюджетів;
щоденно аналізують, згідно інформацій органів Державного казначейства,
надходження податкових та інших обов’язкових платежів до
місцевих бюджетів у розрізі кодів класифікації доходів бюджету;
– готують інформації про виконання місцевих бюджетів органам виконавчої
влади;
– аналізують звітність про виконання місцевих бюджетів та готують
пропозиції за наслідками аналізу;
– проводять звірку надходжень до місцевих бюджетів з відповідними
органами Державного казначейства та Державної податкової служби.
Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету
зараховуються безпосередньо на рахунки відповідного бюджету, відкриті в
територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть
акумулюватися на рахунках органів стягнення.
Казначейське обслуговування місцевих бюджетів передбачає, що виконання
місцевих бюджетів за видатками здійснюватиметься наступним чином:
Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів
місцевих бюджетів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для
затвердження кошторисів.
?????¤?¤?$
|
?
I
Ue
?????¤?¤?$????кошторисами.
Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого
бюджетного зобов’язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про
їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного
казначейства України.
Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями
розпорядників бюджетних коштів у разі:
1) наявності відповідного бюджетного зобов’язання для платежу у
бухгалтерському обліку виконання відповідного бюджету;
2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному
асигнуванню;
3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних
асигнувань.
Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється
відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового
органу про перевиконання чи недовиконання доходної частини загального
фонду відповідного бюджету. Факт перевиконання (недоотримання) доходної
частини загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі
офіційних висновків місцевого фінансового органу за підсумками трьох
кварталів при перевищенні (недоотриманні) доходів загального фонду
місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний
період, більше ніж на 15 відсотків.
Після прийняття рішення про місцевий бюджет розпорядникам коштів
забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових
бюджетних зобов’язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними
асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для
виконання цих зобов’язань.
Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення
про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві
державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право
здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у
рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому
щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків,
визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний
період. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний
період провадити капітальні видатки забороняється.
Територіальні органи Державного казначейства України складають та
подають відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про
виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за правилами та
формами, встановленими Державним казначейством України за погодженням з
Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою. Зведені показники
звітів про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними
органами Державного казначейства України відповідно Міністерству
фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих
державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад.
3. Недоліки системи управління місцевими фінансами
Діюча система місцевих фінансових органів у системі виконавчої влади
потребує вдосконалення. Доцільно встановити, що всі місцеві фінансові
органи в системі виконавчої влади входять до складу фінансових управлінь
та відділів місцевих державних адміністрацій.
Фінансові управління та відділи місцевих державних адміністрацій мають
набути подвійного підпорядкування як Міністерство фінансів України, так
і главі відповідної місцевої державної адміністрації. В Автономній
Республіці Крим територіальні підрозділи Головного
контрольно-ревізійного управління, Головного управління Державного
Казначейства та Державної податкової адміністрації мають зберегти статус
органів лише центрального підпорядкування. Потрібно визначити сферу
підконтрольності дій Міністерства фінансів автономії з боку Міністерства
фінансів України.
На місцеві фінансові органи в системі виконавчої влади доцільно покласти
обов’язки контролю за законністю діяльності фінансових органів місцевого
самоврядування.
Доцільно надати можливість органам місцевого самоврядування створювати в
структурі власних фінансових відділів підрозділи з контролю за
стягуванням місцевих податків і зборів. Це дало б можливість, з одного
боку, розвантажити місцеві органи Державної податкової адміністрації, а
з іншого – посилити роль фінансових органів місцевого самоврядування.
Крім того, доцільно в структурі Міністерства фінансів України утворити
управління фінансів місцевого самоврядування, яке має забезпечити пряму
взаємодію Міністерства фінансів з фінансовими органами місцевого
самоврядування, і їх нормативно-методичне забезпечення. Подібний
підрозділ утворено в 1995 році в Міністерстві фінансів Польщі. Він
взаємодіє з усіма гмінами Польщи, забезпечуючи фінансове вирівнювання.
Потребує розбудови система органів фінансового контолю на місцях. На
Головне контрольно-ревізійне управління Мінфіну України має бути
покладено функції контролю за коштами державного бюджету України.
Законність же дії органів місцевого самоврядування щодо коштів місцевого
самоврядування могла б стати предметом контролю з боку спеціальних
контрольних органів, підпорядкованних Рахунковій палаті України,
наприклад, як у Франції.
Висновок
Отже, місцеві фінансові органи – в Україні до місцевих фінансових
органів належать фінансові відділи виконавчих органів місцевого
самоврядування, фінансові відділи та управління місцевих органів
державної виконавчої влади, а також місцеві органи Головної державної
податкової інспекції, Головного контрольно-ревізійного управління,
Державного казначейства України. Фінансові відділи у структурі місцевого
самоврядування України функціонують у містах обласного підпорядкування,
а також регіонах цих міст. Таких міст 163.
Фінансові відділи та управління в системі місцевих органів державної
виконавчої влади функціонують у складі обласних. Київської і
Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві і
Севастопольської державних адміністрацій. Місцеві органи Головного
управління державної податкової інспекції. Головного
контрольно-ревізійного управління. Державного казначейства України
функціонують в областях, містах, районах, районах у містах, не входять
до складу місцевих державних адміністрацій і мають центральне
підпорядкування.
Управління фінансами в умовах становлення та розвитку ринкової економіки
потребує посиленого наукового обґрунтування управлінських рішень по
фінансах.
В цих умовах треба враховувати досвід як країн Східної Європи, так і
розвинутих капіталістичних країн.
В нашій країні надто довго використовувались одні й ті самі методи
впливу, які в силу їх консерватизму вже не забезпечують потрібного
ефекту.
Негативне відношення к позитивному досвіду минулого пагано відбилося на
розвитку фінансів та управлінні ними: слабо використовувались податкові
форми платежів господарства в бюджет; не розвивались форми державного
кредиту; відмовились від застосування субвенцій (цільових дотацій) з
бюджету.
Через ці та інші причини відбулося зниження ролі фінансів. Перебудова
управління економікою вимагала розробки та здійснення нової фінансової
політики, переходу на нові методи управління фінансами. Вони повинні
забезпечити посилення регулюючого впливу фінансів на економіку, сприяти
росту ефективності загального виробництва, розвитку соціальної сфери.
Список використаної літератури
Державні фінанси України / Під ред. О. Д. Василика. – К.:Вища школа,
2004.
Місцеві фінанси України / Кравченко В. І. – К.: Знання, 2005. – 432с.
Стефанюк І. Б. Державне управління і фінансовий контроль в умовах ринку
// Фінанси України. – 2006. – №8.
Финансы / Под ред. В. М. Родионовой. – М.: Финансы и статистика, 2004. –
487с.
Швець В. Про принципи удосконалення системи міжбюджетних відносин в
Україні // Економіка України . – 2005. – № 3. – С. 32-35.
Шуляк П. Формування місцевих бюджетів є головним напрямком розширення
фінансової автономії регіонів України // Економіка & держава. – 2004. –
№ 2. – С. 9–10.
Щербина І. Ф. Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів на
основі положень Бюджетного кодексу України. – К.: Міленіум, 2002. -276с
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
