.

Надання першої допомоги при враженні електричним струмом

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
149 2994
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Надання першої допомоги

при враженні електричним струмом»

ПЛАН

Вступ

1. Вплив електричного струму на організм людини, види електротравм

2. Правила надання першої допомоги при враженні електричним струмом

Список використаної літератури

Вступ

За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, близько 30% осіб,
які загинули внаслідок нещасних випадків та НС, могли б бути врятовані,
якби їм своєчасно і правильно надали першу долікарську допомогу,
здійснили заходи щодо оживлення або своєчасно забезпечили доставку до
медичного закладу. Своєчасно надана та правильно проведена перша
долікарська допомога не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує
подальше успішне лікування, запобігає розвиткові важких ускладнень, а
після завершення лікування зменшує втрату працездатності або ступінь
каліцтва.

Перша долікарська допомога — це комплекс простих термінових дій,
спрямованих на збереження здоров’я і життя потерпілого.

При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими
принципами: правильність, доцільність, швидкість, продуманість,
рішучість, спокій, дотримуючись, як правило, наступної послідовності:

– усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров’ю та життю
потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої
атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати із
води);

– оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що
становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність
заходів щодо його спасіння;

– виконати необхідні дії щодо спасіння потерпілого в порядку
терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне
дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце
перелому, накласти пов’язку тощо);

– викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для
транспортування потерпілого в найближчу медичну установу;

– підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного
працівника, пам’ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має
право лише лікар.

Виконуючи перелічені вище дії, необхідно бути уважним і обережним, щоб
не причинити шкоду собі і не завдати додаткової травми потерпілому.
Особливо це стосується тих випадків, коли потерпілого необхідно
звільнити з-під дії електричного струму, Людина, яка надає першу
допомогу, повинна знати основні ознаки порушення життєво важливих
функцій організму людини, загальні принципи надання першої долікарської
допомоги і її прийоми стосовно характеру отриманих потерпілим
пошкоджень.

1. Вплив електричного струму на організм людини,

види електротравм

Дія електричного струму на людину має різносторонній характер.
Електричний струм справляє термічну, електролітичну, біологічну та
механічну дії.

Термічна дія проявляється у вигляді опіків тіла, нагріванні до високої
температури органів, котрі знаходяться на шляху струму. При цьому
виникають суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія струму полягає в розшаруванні органічної рідини
(крові, плазми), у зміні її фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму — це розшарування, розриви тканин організму
внаслідок електродинамічного ефекту і миттєвого вибухоподібного
утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму полягає в подразненні та збудженні живих тканин
організму, а також супроводжується порушенням внутрішніх біоелектричних
процесів.

Ці дії електричного струму призводять до двох видів електротравм —
місцевих та загальних.

Загальні електротравми (електричний удар) викликають збудження різних
груп м’язів тіла людини. Це призводить до судом, зупинки дихання та
зупинки серця. За несприятливих умов може статися клінічна смерть.

Місцеві електротравми — це опіки, металізація шкіри, електричні знаки,
механічні пошкодження та електроофтальмія.

Електричні опіки — наслідок термічного ефекту як результат проходження
електричного струму через тіло людини, та зовнішньої дії на нього
електричної дуги. Може бути кілька ступенів електричних опіків, тобто
від незначного почервоніння до обвуглення шкіри.

Металізація шкіри зумовлюється проникненням в неї дрібних частинок
металу під час його розплавлення внаслідок дії електричної дуги.

Електроофтальмія зумовлена запаленням зовнішніх слизових оболонок очей
внаслідок дії потужного ультрафіолетового випромінювання електричної
дуги.

h

p

????H?H??????????H?H????????????H?H?????Механічні ушкодження зумовлені
збудженням та судомними: скороченнями м’язів тіла. Це може викликати їх
розриви або пошкодження шкіри, вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

На наслідки ураження людини електричним струмом впливає ряд чинників.
По-перше, це сила струму та час його проходження через тіло людини, рід
струму (змінний або постійний), шлях струму через тіло людини, а
стосовно змінного струму — його частота.

Сила струму зумовлюється напругою, під котрою опинився потерпілий, від
загального електричного опору, до котрого слід віднести і опір тіла
людини. Опір тіла людини вважається рівним 1 КОм. За умови великих
напруг та великого часу протікання струму 1 через тіло людини опір шкіри
знижується, а це призводить до t зростання сили струму та важких
наслідків ураження струмом.

Суттєво впливає на опір тіла людини фізичний та емоційний стан людини.
Його значення знижують незадовільний стан здоров’я, втома, голод, стан
сп’яніння, емоційне збудження.

Особливості впливу струму на людину в залежності від сили та роду струму
наведено в табл. 1.

Струм, значення котрого не дозволяє потерпілому самостійно відірватись
від стумоведучих частин, називається невідпускним. Допустимим є струм,
при котрому людина може самостійно звільнитись від електричної ланки.
Аналізуючи табл. 1, можна дійти висновку, що змінний струм порівняно з
постійним є небезпечнішим. Однак за напруги понад 500 В небезпечнішим є
постійний струм.

Найнебезпечнішим є струм частотою 20—100 Гц, що відповідає струму
промислової частоти. Найнебезпечнішими шляхами проходження струму через
тіло людини є ті шляхи, котрі викликають ушкодження головного або
спинного мозку, серця та легень.

На небезпеку ураження струмом впливають метеорологічні умови приміщення.
Зростання температури, відносної вологості, знижена рухливість повітря
викликають зростання небезпеки ураження, оскільки виділення поту
викликає зниження опору шкіри.

2. Правила надання першої допомоги

при враженні електричним струмом

Для того щоб звільнити потерпілого від дії електричного струму,
необхідно швидко вимкнути ділянку електричної мережі або
електрообладнання, до якого дотикається людина. Якщо вимкнення здійснити
неможливо, звільнити людину від дії електричного струму можна,
відтягнувши її від джерела струму або ж відкинувши дріт від людини (якщо
людина торкається дроту). При цьому людині, яка надає допомогу,
необхідно дотримуватись правил безпеки, щоб самій не потрапити під дію
електричного струму, звертаючи особливу увагу на напругу, під яку
потрапив потерпілий.

У разі напруги до 1000 В дріт від людини можна відкинути сухою палкою
або дошкою. Можна також перерубати його сокирою. Відтягти потерпілого
від джерела струму можна руками, надягнувши діелектричні рукавиці або ж
накинувши на них сухий одяг. Краще при цьому стати на дошку, одяг або
будь яку іншу неструмопровідну підстилку.

У разі напруги понад 1000 В для звільнення потерпілого можна
використовувати лише ізолюючу штангу або ізолюючі кліщі, одягнувши
діелектричні рукавички і взувши діелектричні боти.

Звільнивши потерпілого від дії електричного струму, необхідно
якнайшвидше визначити вид і ступінь електротравми і залежно від цього
надавати першу долікарську допомогу, а також викликати медичну допомогу
або доставити потерпілого до медичного закладу.

Необхідно пам’ятати, що людину, яка отримала електротравму, не можна
залишати без догляду, доки її не огляне лікар, оскільки у неї не
виключається розвиток негативних процесів, які можуть привести навіть до
зупинки серця.

При припиненні дихання роблять штучне дихання. Потім уводять серцеві й
серцево-судинні засоби (10 %-ний розчин адреналіну — 1 мл, кордіамін — 2
мл, 10-%-ний розчин кофеїну — 1 мл підшкірне), засоби, що стимулюють
дихання (1%-ний розчин лобеліну – 1 мл внутрівенне повільно або
внутрім’язово).

На електроопікову рану накладають стерильну пов’язку.

Штучне дихання слід проводити протягом тривалого часу. При зупинці серця
рекомендується непрямий масаж серця, внутрісерцеве введення розчину
адреналіну і 10 мл 10 %-ного розчину хлориду кальцію.

Транспортування лежачи на носилках в опікове чи хірургічне відділення.

Список використаної літератури

Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності.
– Львів, 1997.

Джигирей В.С., Житецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний
посібник. – Вид. 3-тє. – Львів, 2000.

Загальна гігієна з основами екології: Підручник / Кондратюк В.А.,
Сергета В.М., Бойчук Б.Р. та ін. – Тернопіль, 2003.

Загальна гігієна: Посібник / За ред. Даценко. – Львів, 2001.

Миченко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому
середовищі. – Кіровоград, 1998.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020