.

Звернення громадян до публічної адміністрації (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
184 5026
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

КУРСОВА РОБОТА

з адміністративного права

на тему:

“Звернення громадян до публічної адміністрації”

ПЛАН

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИМОГИ ДО ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

ДО ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

3. РОБОТА ЗІ ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена тим, що Конституція України визначила
демократичний, правовий, соціальний характер Української держави.
Людина, її життя і здоров я, честь і гідність, недоторканність і безпека
визнані найвищою соціальною цінністю. Виходячи з даного пріоритету права
і свободи людини та їх гарантії, що забезпечуються адміністративним
(право на звернення) та судовим захистом, визначають зміст і
спрямованість діяльності держави в особі її органів. Через зміст
Конституції України проводиться головна ідея, яка полягає в тому, що
саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою
діяльність. Досягнення максимальної ефективності такого функціонування
пов’язане і з таким багатогранним явищем як законність. Реалізація
законності в державі базується на системі гарантій, дієвість якої
покликана зробити законність реальною. Гарантії законності – це
позитивні об’єктивні умови, що сприяють підвищенню рівня розвитку
суспільства і добробуту народу. До них належать спеціальні юридичні
засоби і способи, серед яких особливе місце належить зверненням громадян
до органів державної влади чи місцевого самоврядування із заявами,
пропозиціями і скаргами.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній
формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Публічна адміністрація – це система органів виконавчої влади та
місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у
випадку делегування ним органами виконавчої влади та місцевого
самоврядування частини своїх повноважень та будь-які інші суб’єкти, які
здійснюють публічно-управлінські функції, сукупність організаційних дій
та заходів, які виконуються ними у певних рамках, визначених законом, з
метою досягнення публічного інтересу та надійного забезпечення прав й
свобод людини і громадянина.

Публічна адміністрація у своїй структурі має три рівні:

1. Вищий рівень – Кабінет Міністрів України.

2. Центральний рівень – міністерства, державні комітети, центральні
органи виконавчої влади прирівняні до державних комітетів, та центральні
органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

3. Місцевий, або територіальний, рівень, на якому діють: – органи
виконавчої влади загальної компетенції – Рада Міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, районні, Київська і Севастопольська міські
державні адміністрації; – органи спеціальної – галузевої та
функціональної – компетенції, які безпосередньо підпорядковані
центральним органам виконавчої влади або перебувають у підпорядкуванні
водночас і центральному, і місцевому органу виконавчої влади.
Необхідність проведення реформування публічної адміністрації була
зумовлена невідповідністю чинної системи органів виконавчої влади та
місцевого самоврядування принципам демократії, європейським стандартам
та їх надмірною централізацією.

Об’єкт дослідження: звернення громадян до публічної адміністрації.

Предмет дослідження: поняття та види звернень, особливості розгляду
звернень, правове регулювання порядку подання та розгляду звернень
громадян.

Структура роботи: вступ, основна частина, яка складається з трьох
розділів, висновків та списку використаної літератури.

Загальний обсяг роботи – 23 сторінки.

Методи дослідження: літературний метод, методи аналізу, синтезу,
порівняння та узагальнення.

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИМОГИ ДО ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній
формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де висловлюються порада,
рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого
самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також
висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя
громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя,
соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння
реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та
інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи
недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад,
посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою
відповідного статусу, прав чи свобод тощо [9, c.87].

Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних
інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних
органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ,
організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі
у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи
громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних
інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його
незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресуються органам місцевого самоврядування або посадовим
особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях
питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце
проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження,
пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою
особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або
переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи
через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно
до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і
групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із
зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з
відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його
надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього
Закону [9, c.54].

Громадяни мають право звертатися до органів місцевого самоврядування чи
посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються
відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді
можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку,
підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на
політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання,
національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого
самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від
форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні,
не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів
пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі,
про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо
звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого
рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається
громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або
посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором
(авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство,
визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і
того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по
суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17
Закону [2], та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник
органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Отже, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або
усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце
проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження,
пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення може бути
усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на
особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим
громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через
уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до
чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і
групою осіб (колективне).

2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН ДО ПУБЛІЧНОЇ
АДМІНІСТРАЦІЇ

Закон України “Про звернення громадян» [2] регулює питання практичної
реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України [1]
права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно
до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати
недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і
громадських органів.

Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні
державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи
органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств,
установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання
своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади,
місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації,
посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із
зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної
діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх
соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів
та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної
безпеки мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової
діяльності. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на
її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни
України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Законодавство України про звернення громадян включає цей закон та інші
акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України [1]
та Закону “Про звернення громадян” [2].

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній
формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція
(зауваження) – звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація
щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування,
депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо
врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення
правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та
інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння
реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та
інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи
недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад,
посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою
відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних
інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю),рішеннями державних
органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ,
організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі
у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і
законні інтереси чи свободи громадянина(групи громадян);створено
перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи
свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його
незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого
самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від
форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до
повноважень яких належить вирішення порушених у звернення питань. У
зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце
проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження,
пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги [7, c.93].

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою
особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або
переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи
через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно
до чинного законодавства. Звернення може бути подано як окремою особою
(індивідуальне),так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із
зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог,
повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через
десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених
частиною першою статті 7 цього Закону.

Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм
власності, об’єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою
мовою, прийнятною для сторін. Рішення щодо звернень громадян та
відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про
мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою
спілкування заявника.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку,
підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в
прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди,
партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність
громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в
одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування,
підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності,
об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх
повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за
належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється
громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить
даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи
посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з
відповідними роз’ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для
розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких
оскаржуються.

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором
(авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство,
визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні
звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з
одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті
звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 Закону [2], та
звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення
розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється
особі, яка подала звернення.

Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання
звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування,
підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності,
об’єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності
та рішень. Ніхто не може бути примушений до подання власного чи
підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку
звернень інших осіб чи організацій.

Не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про
особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять
державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої
інформації, якщо це ущемляє права і законні інтереси громадян.

Не допускається з’ясування даних про особу громадянина, які не
стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі
або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його
прізвище, місце проживання та роботи. Ця заборона не поширюється на
випадки повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які
мають відношення до вирішення справи.

Одержані об’єднаннями громадян звернення із зауваженнями і пропозиціями
щодо їх діяльності розглядаються цими об’єднаннями та їх органами
відповідно до статутів об’єднань, а заяви і скарги на ущемлення чи
порушення ними прав громадян – згідно з цим Законом.

Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг
громадян, встановлений кримінально-процесуальним,
цивільно-процесуальним, антимонопольним і трудовим
законодавством.(стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N
653-XIV від 13.05.99 р.)

Діловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, який
встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2

D

?

2

D

??????$

`„A

в, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань
громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для
сторін. Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються
відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді
можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором
(авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство,
визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні
звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з
одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті
звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 Закону [2], та
звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення
розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється
особі, яка подала звернення.

3. РОБОТА ЗІ ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН

В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Діловодство із пропозиціями, заявами та скаргами громадян у сільській,
селищній радах ведеться окремо від інших видів діловодства. За цей
напрям роботи безпосередньо несуть відповідальність сільський, селищний
голова та секретар ради. Вони систематично перевіряють ведення
діловодства зі скаргами і заявами громадян та вживають заходів для
вдосконалення цієї ділянки роботи.

Усі пропозиції, заяви і скарги громадян, що надходять на ім’я
сільського, селищного голови, до ради, й виконкому, мають бути прийняті
та зареєстровані в журналі у день їх надходження їхня реєстрація та
попередній розгляд покладаються на секретаря ради Конверти, в яких
надійшли листи, зберігають або з них роблять вирізки з адресою
кореспондента. Реєстрацію прийому громадян проводять у журналі за певною
формою.

Під час особистого прийому громадян їх письмові пропозиції, заяви і
скарги також підлягають реєстрації в журналах за визначеною формою. У
нижній частині на вільному місці першого аркуша пропозиції, заяви,
скарги проставляється штамп, у якому подається реєстраційний індекс Цей
індекс складається із дати надходження початкової літери прізвища автора
й порядкового номера пропозиції (заяви, скарги) що надійшла, наприклад
21 05 98 р І-З Якщо ж пропозиція (скарга, заява) надійшла від громадян
повторно, то під час її реєстрації їй надається черговий реєстраційний
індекс, а у відповідній графі журналу вказується реєстраційний індекс
першої пропозиції (заяви, скарги) У правому верхньому куті повторних
пропозицій, скарг та заяв у журналі робиться позначка «Повторно» і
підбирається все попереднє листування Повторними слід вважати ті
пропозиції, заяви та скарги, які надійшли від однієї і тієї ж особи і з
того ж самого питання, за умови, що з часу подання першої пропозиції,
заяви чи скарги вже минув установлений законодавством термін розгляду
або заявник незадоволений наданою йому відповіддю [19, c.22-23].

Пропозиції, заяви, скарги однієї і тієї самої особи із одного і того ж
питання, що надіслані різним адресатам та надшили на розгляд виконкому
вдруге, обліковуються за реєстраційним індексом першої пропозиції,
заяви, скарги з доданням порядкового номеру, що проставляється через
дріб, наприклад 1-3/1, І-3/2.

У виконавчих комітетах сільських, селищних рад, в організаціях,
установах покладаються на відповідних службових осіб, які зобов’язані
забезпечувати своєчасний, правильний і повний розгляд листів та
виконання рішень, прийнятих за пропозиціями, заявами і скаргами
громадян.

На пропозиціях, заявах і скаргах, за якими вимагається повідомити про
наслідки їх розгляду, у журналі проставляється штамп «Контроль» або
Позначка контролю «К».

Пропозиції, заяви і скарги громадян, на які дано проміжні відповіді, з
контролю не знімаються Рішення про зняття з контролю пропозицій, заяв і
скарг громадян приймають посадові особи, які прийняли рішення про їх
контроль

Відповіді на пропозиції, заяви і скарги громадян дають сільські селищні
голови, секретарі рад у письмовій або усній формі У разі усної відповіді
робиться відповідний запис у журналі та в матеріалах справи (на звороті
листа або в окремій довідці)

Індекс відповіді складається з реєстраційного індексу і номера справи за
номенклатурою, до якої підшивається пропозиція, заява або скарга разом з
документами з їх вирішення

Скарги, заяви і пропозиції вважаються вирішеними тоді, коли розглянуто
всі порушені в них питання, дано вичерпні відповіді щодо вжитих заходів
згідно з існуючим законодавством

Скарги, заяви і пропозиції, подані громадянами, після їх вирішення мають
бути повернені секретареві виконкому, який відповідає за діловодство з
цих питань, з відповідними матеріалами, які стосуються справи, для
централізованого п формування – самі виконавці не мають права формувати
і зберігати ці справи

Після остаточного рішення щодо конкретної скарги, заяви чи про позиції
та його виконання, на ній ставиться напис «До справи» і особистий підпис
сільського, селищного голови або секретаря ради [19, c.28].

Документи і копи відповідей на скарги, заяви і пропозиції, які пов’язані
з їх вирішенням, а також документи з особистого прийому громадян
формуються у справи відповідно до затвердженої номенклатури справ
виконавчого комітету ради Ці документи розміщують в алфавітному або
хронологічному порядку Кожна скарга, заява чи пропозиція і документи їх
розгляду та вирішення формуються в окрему групу і зберігаються підшитими
в окремій папці Якщо приходить повторна скарга, заява чи пропозиція або
з’являються додаткові матеріали з розглянутих раніше питань, то їх
підшивають до названої групи документів Відповідальність за зберігання
цих документів несе сільський, селищний голова та секретар ради

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян,
засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах
своїх повноважень зобов’язані:

об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до
відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це
мотивовану постанову [2];

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного
органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках,
передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону
або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення
неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли
порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання
прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи
скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку
матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті
ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про
відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на
прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте
рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу
чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз’яснити порядок
оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим
органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг
громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують,
систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень
громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату,
спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних
асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев’ятого частини
першої цієї статті.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця
від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, –
невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо
в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо,
керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або
його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що
повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін
вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока
п’яти днів [16, c.112].

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути
скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги,
розглядаються у першочерговому порядку.

Органи місцевого самоврядування, посадові особи розглядають звернення
громадян, не стягуючи плати.

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм
власності, об’єднань громадян зобов’язані проводити особистий прийом
громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для
громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому
доводяться до відома громадян.

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого
самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно
від форм власності, об’єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити
порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі
неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення.
Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за
бажанням громадянина.

Особи, винні у порушенні Закону України “Про звернення громадян”, несуть
цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену
законодавством України.

У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли
неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому
завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги,
обгрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги
на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори
про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку [12, c.63].

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним
законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані
неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при
розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у
грошовому виразі визначається судом.

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи,
дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших
посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм
власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної
ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену
чинним законодавством.

Витрати, зроблені органом місцевого самоврядування у зв’язку з
перевіркою звернень, які містять за відомо неправдиві відомості, можуть
бути стягнуті з громадянина за рішенням суду.

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно
до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати
України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з
прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в
містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні,
міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також
міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо
підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється
Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.
Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають
заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів
громадян, притягнення порушників до відповідальності.

Отже, діловодство із пропозиціями, заявами та скаргами громадян у
сільській, селищній радах ведеться окремо від інших видів діловодства.
За цей напрям роботи безпосередньо несуть відповідальність сільський,
селищний голова та секретар ради. Вони систематично перевіряють ведення
діловодства зі скаргами і заявами громадян та вживають заходів для
вдосконалення цієї ділянки роботи.

Усі пропозиції, заяви і скарги громадян, що надходять на ім’я
сільського, селищного голови, до ради, й виконкому, мають бути прийняті
та зареєстровані в журналі у день їх надходження їхня реєстрація та
попередній розгляд покладаються на секретаря ради Конверти, в яких
надійшли листи, зберігають або з них роблять вирізки з адресою
кореспондента. Реєстрацію прийому громадян проводять у журналі за певною
формою.

ВИСНОВКИ

Отже, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або
усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Звернення адресуються органам місцевого самоврядування або посадовим
особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях
питань.

Діловодство із пропозиціями, заявами та скаргами громадян у сільській,
селищній радах ведеться окремо від інших видів діловодства

За цей напрям роботи безпосередньо несуть відповідальність сільський,
селищний голова та секретар ради Вони систематично перевіряють ведення
діловодства зі скаргами і заявами громадян та вживають заходів для
вдосконалення цієї ділянки роботи.

У виконавчих комітетах сільських, селищних рад, в організаціях,
установах покладаються на відповідних службових осіб, які зобов’язані
забезпечувати своєчасний, правильний і повний розгляд листів та
виконання рішень, прийнятих за пропозиціями, заявами і скаргами громадян

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця
від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, –
невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо
в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо,
керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або
його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що
повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін
вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока
п’яти днів.

Особи, винні у порушенні Закону України “Про звернення громадян”, несуть
цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену
законодавством України.

Отже, у сучасному світі рівень правового захисту прав і свобод людини і
громадянина є ключовим показником демократизму суспільства і держави. У
демократичній, правовій державі кожне право особи, закріплене належним
чином, забезпечується всією повнотою влади.

Адміністративно-правовий захист прав, свобод та законних інтересів
громадянина являє собою сукупність застосовуваних у порядку,
врегульованому нормами адміністративного права, засобів, спрямованих на
здійснення уповноваженими на те органами (посадовими особами), а також
особами та громадянами відповідних процесуальних дій (процедур). Останні
спрямовані на припинення незаконного посягання на права, свободи та
інтереси громадян; ліквідацію будь-яких перешкод, що виникають при їх
здійсненні; визнання або підтвердження, поновлення та примусове
виконання прав, невиконаних або неналежним чином виконаних обов’язків з
притягненням винної особи до відповідальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України. – К., 1996.

Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.96 р. N 394/96-ВР (Із
змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 13 травня 1999
року N653-XIV // Урядовий кур’єр від 02.06.99 р.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні // Відомості
Верховної Ради (ВВР), 1997, N 24, ст.170

Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” //
Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 33, ст.175.

Указ Президента України №150-2002 “Про додаткові заходи щодо
забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення”
від 13 серпня 2002 р.

Адміністративне право України. Підручник / За ред. В.К. Колпакова – К.,
2001.

Адміністративне право. Курс лекцій / За ред. Л.В. Коваля. – К., 1998.

Біленчук П. Д., Кравченко В. В., Підмогильний М. В. Місцеве
самоврядування в Україні (муніципальне право). // Навчальний посібник.-
К.: Атіка, 2000.

Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і
поняття): Навчальний посібник. — Ірпінь, 2004. — 108 с

Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В. Б. Авер’янова.
– К., 1998. – 432 с

Діденко А.Н. Сучасне діловодство. – Київ: Вид-во «Либідь», 1998. – 253с.

Ківалов С. В., Біла Л. Р. Організація державної служби в Україні:
Навчально-методичний посібник. — Одеса, 2002. — 328 с

Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. — К., 2003. —
154 с.

Козлов Ю. М. Административное право в вопросах и ответах: Учебное
пособие. — М, 2000. — 237 с

Колодій А. М., Олійник А. Державне будівництво і місцеве самоврядування:
Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2001.

Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України:
Підручник. — К., 2003. — 544 с

Конох М.С. Закон України про місцеве самоврядування в Україні (в
схемах).-Дніпропетровськ: Вид-во «Системні технології», 1998.- 103 с.

Методичні матеріали до написання випускної роботи. – Івано-Франківськ,
2006.

Пришва Ю.В. Організація роботи з документами у виконкомах селищних,
сільських рад народних депутатів. – Київ: Вид-во «Реклама», 2002. – 48
с.

Теоретичні основи самоврядування / За ред. Панейко Ю. – М., 1999.

Юридичний словник-довідник. – К., 2000.

PAGE

PAGE 4

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020