HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Метрологія і стандартизація»
Варіант 20
ПЛАН
1. Якість продукції. Показники якості
2. Міжнародна система одиниць Сі ISО
3. Математична обробка результатів вимірювань
Висновки
Список використаної літератури
1. Якість продукції. Показники якості
Якість – як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей
продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби
людини відповідно до свого призначення.
В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується
підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується –
підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але
нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією. В 60-70-і роки
вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і
вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція
не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи
увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином,
конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших
рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.
В 1982 р. в США була видана книга Едварда Демінга “Якість,
продуктивність, конкурентоспроможність”, в якій автор виклав свою
концепцію постійного підвищення якості у вигляді 14 знаменитих
постулатів.
Зараз весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичною її
основою є так звана “петля якості”, яка в класичному варіанті має такий
вигляд (рис.1).
Рис.1. “Петля якості”, або етапи, на яких
забезпечується якість
На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як
самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах
життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати
в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні.
До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку
елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія
виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний
рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші.
До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація,
форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і
методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи
транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного
обслуговування, ремонту та інші.
Організаційним факторам, на жаль, ще не проділяється стільки уваги,
скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні
вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування,
експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.
До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень
зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь
підвищення продуктивності суспільної праці та інше.
Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки.
Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До
перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів,
матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів.
Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і
до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата.
Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При
цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по
підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В
той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості.
В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною
підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова
йде про суб’єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище
фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням,
виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання
технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів
роль суб’єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з
використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє
технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах
суб’єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова
заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів.
Наскільки важливі суб’єктивні фактори, свідчить поширена серед
виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість
розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на
підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це
недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок.
У відповідності з методикою оцінки якості промислової продукції
встановлено вісім груп показників якості:
1. Показники призначення, які характеризують корисний ефект від
використання продукції по призначенню і обумовлюють область її
застосування.
2.Показники надійності: безвідмовність, збереженість,
ремонтопридатність, довговічність (ресурс, строк служби).
3.Показники технологічності характеризують ефективність конструкторських
і технологічних рішень, що забезпечують високу продуктивність праці при
виготовленні і ремонті продукції.
4. Показники стандартизації і уніфікації показують ступінь використання
стандартизованих виробів і рівень уніфікації складових частин виробів.
5. Ергономічні показники враховують комплекс гігієнічних.
антропологічних, фізіологічних, психологічних властивостей людини, що
проявляються у виробничих і побутових процесах.
6. Естетичні показники характеризують такі властивості продукції як
оригінальність, виразність, відповідність стилю, середовищу і т.п.
7.Патентно-правові показники характеризують ступінь патентоспроможності
виробу в державі і за кордоном, а також його патентну чистоту.
8. Економічні показники відображають витрати на розробку, виготовлення і
експлуатацію виробів, а також економічну ефективність експлуатації.
Економічні показники відіграють особливу роль: за їх допомогою оцінюють
якість, надійність, ремонтоздатність продукції, технологічність, рівень
стандартизації і уніфікації, патентну чистоту в їх зв’язку із затратами.
2. Міжнародна система одиниць Сі ISО
Випробовування і контроль якості продукції, сертифікація, акредитація
метрологічних лабораторій пов’язані з діями, що основані на національних
системах вимірювань. При оцінюванні продукції за вимогами стандартів
здійснюються вимірювання різних параметрів, починаючи від характеристик
самої продукції до параметрів зовнішніх впливів при її зберіганні,
транспортуванні та використанні.
При сертифікаційних випробовуваннях, встановлюється відповідність товару
обов’язковим вимогам, методика і практика вимірювань безпосередньо
впливає на відповідність результатів, що пов’язано з визнанням
сертифікату. Отже, метрологія буде забезпечувати інтереси міжнародної
торгівлі, якщо буде дотримана єдність вимірювань, як необхідна умова
відповідності результатів випробувань і сертифікації продукції. Це
завдання і є найважливішим в діяльності міжнародних організацій з
метрології. Завдяки їхнім зусиллям в більшості країнах світу прийнята
Міжнародна система одиниць фізичних величин (CI), діє відповідна
термінологія, прийняті рекомендації зі способів нормування метрологичних
характеристик засобів вимірювання, з сертифікації засобів вимірювання, з
випробувань засобів вимірювання перед випуском серійної продукції.
Міжнародні метрологічні організації працюють в контакті з ISO та IEC, що
відповідає більш широкому міжнародному розповсюдженню єдності
вимірювань.
Після закінчення Другої світової, в жовтні 1946 р., рішенням ООН була
створена Міжнародна організація з стандартизації (ISO). На засіданні
генеральної асамблеї ООН був прийнятий статут ISO,який визначив статус
організації, її структуру, функції основних органів і методи їх роботи.
Міжнародна система одиниць СІ (міжнародна абревіатура SI з фр. Systeme
International d’Unites) це сучасна форма метричної системи, яка широко
використовується при проведенні розрахунків в різних галузях науки,
техніки, торгівлі тощо.
В 1960 11-ю Генеральною конференцією з мір та ваг Міжнародна система
одиниць СІ була рекомендована як практична система одиниць для
вимірювань фізичних величин. Головна мета впровадження такої системи —
це об’єднання великої кількості систем одиниць (СГС, МКГСС, МКС тощо) з
різних галузей науки та техніки та усунення труднощів, пов’язаних з
використанням значної кількості коефіцієнтів при перерахунках між ними
та створенням великої кількості еталонів для забезпечення необхідної
точності. Переваги СІ забезпечують підвищення продуктивності праці
проектантів, виробників, науковців, спрощують та полегшують навчальний
процес, а також практику міжнародних контактів державами.
Міжнародна система одиниць СІ складається з набору одиниць виміру та
набору кратних і частинних префіксів до них. Система також визначає
стандартні скорочені позначення для одиниць та правила запису похідних
одиниць.
Система СІ не є незмінною, вона є набором стандартів, в якому
створюються одиниці виміру та корегуються їхні визначення згідно з
міжнародними угодами в залежності від рівня сучасного розвитку
вимірювальних технологій.
В основі СІ лежать незалежні одна від одної основні одиниці, а інші,
похідні одиниці, встановлюються з допомогою основних та визначальних
рівнянь, що виражають у найчіткішому вигляді функціональні зв’язки між
фізичними величинами. При побудові СІ були вибрані основні одиниці, які
забезпечують всеосяжне охоплення галузей науки та техніки, причому в
якості більшості похідних одиниць використано одиниці, що
застосовувалися раніше та мають зручні розміри.
На даний момент в СІ визначено сім основних фізичних величин — довжина,
маса, час, електричний струм, термодинамічна температура, кількість
речовини та сила світла — котрі, згідно з угодою, вважаються
незалежними. Відповідними до них основними одиницями виміру є метр,
кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль та кандела. В системі СІ
розмірності основних одиниць виміру, на базі яких будуються похідні
одиниці, також вважаються незалежними. Але треба зазначити, що
визначення основних одиниць пов’язані між собою. Так визначення метру
містить в собі секунду; визначення амперу — містить метр, кілограм та
секунду; визначення молю — кілограм; кандели — метр, кілограм та
секунду.
Основні одиниці
$
„?`„?a$
Похідні одиниці СІ є добутками цілих ступенів основних одиниць.
Математичний вираз для розмірності похідної одиниці виходить з фізичного
закону або визначення відповідної фізичної величини. Деякі з похідних
одиниць виміру мають власні назви, котрі теж можна використовувати при
визначенні інших похідних одиниць. На даний час існує 22 такі одиниці
виміру.
Ім’я Позначення Фізична величина Вираження
укр. міжн. укр. міжн.
через інші одиниці СІ через основні одиниці СІ
радіан radian рад rad плоский кут 1 м/м
стерадіан steradian ср sr просторовий кут 1 м2/м2
герц hertz Гц Hz частота с-1
ньютон newton Н N сила м·кг·с-2
паскаль pascal Па Pa тиск Н/м2 м-1·кг·с-2
джоуль joule Дж J енергія, робота Н·м м2·кг·с-2
ват watt Вт W потужність, потік енергії Дж/с м2·кг·с-3
кулон coulomb Кл C електричний заряд А·с с·А
вольт volt В V напруга, електричний потенціал Вт/А м2·кг·с-3·А-1
фарад farad Ф F електрична ємність Кл/В м2·кг-1·с4·А2
ом ohm Ом ? електричний опір В/А м2·кг·с-3·А-2
сіменс siemens См S електрична провідність А/В м-2·кг-1·с3·А2
вебер weber Вб Wb потік магнітної індукції В·с м2·кг·с-2·А-1
тесла tesla Тл T магнітна індукція Вб/м2 кг·с-2·А-1
генрі henry Гн H індуктивність Вб/А м2·кг·с-2·А-2
градус Цельсія degree Celsius °С °C термодинамічна температрура K
люмен lumen лм lm світловий потік кд·ср кд
люкс lux лк lx освітленість лм/м2 кд·м-2
бекерель becquerel Бк Bq радіоактивність s-1
грей gray Гр Gy поглинута доза іонізуючого випромінювання Дж/кг м2·с-2
зіверт sievert Зв Sv ефективна доза іонізуючого випромінювання Дж/кг
м2·с-2
катал katal кат kat активність каталізатору c-1·моль
За допомогою вищезазначених семи основних та двадцяти двох похідних
одиниць можна побудувати одиницю виміру будь-якої відомої на даний час
фізичної величини. Але через те, що загальна кількість фізичних величин
в науці необмежена, тому навести повний перелік похідних одиниць
вимірювання неможливо.
Якщо при визначенні похідної одиниці виявляється, що вона може бути
виражена за допомогою основних та похідних одиниць різними способами, на
практиці використовують вирази, що найкраще відображають фізичний сенс
цієї величини. Так, наприклад, одиниця виміру моменту сили є Н·м, а не
м·Н або Дж.
В СІ існують десяткові множники за допомогою яких можна утворювати
кратні та частинні одиниці. Всі числові префікси є ступенями десяти та
не повинні використовуватись для позначення ступіней двійки. Так,
наприклад, один кілобіт позначає 1000 біт, а не 1024.
В системі СІ забороняється використовувати префікси, що складаються з
двох або більше основних. Так величина 10-9 м завжди позначається нм
(нанометр), а не, наприклад, ммкм (мілімікрометр). Згідно з цим правилом
для утворення кратних та часткових одиниць кілограму, єдиної одиниці що
з історичних причин вже має в своєму імені префікс, використовується
частинна одиниця грам. Тобто величина 10-6 кг позначається як 1 мг
(міліграм), а не 1 мккг (мікрокілограм).
3. Математична обробка результатів вимірювань
Прямими називаються вимірювання, в результаті яких встановлюють
безпосередньо шукане значення величини.
Результати спостережень Xl, Х2, Хп, одержані за прямими вимірюваннями
фізичної величини Q, називаються рівнорозсіяними, якщо вони є
незалежними, однаково розподіленими випадковими величинами.
Рівнорозсіяні результати одержують при вимірюваннях, які проводяться
одним або групою експериментаторів за допомогою однакових технічних
засобів вимірювання та у незмінному зовнішньому середовищі.
Результати опрацьовуються по-різному, залежно від того, мало (п Висновки Якість – як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. У відповідності з методикою оцінки якості промислової продукції встановлено вісім груп показників якості: 1. Показники призначення, які характеризують корисний ефект від використання продукції по призначенню і обумовлюють область її застосування. 2. Показники надійності: безвідмовність, збереженість, ремонтопридатність, довговічність (ресурс, строк служби). 3.Показники технологічності характеризують ефективність конструкторських і технологічних рішень, що забезпечують високу продуктивність праці при виготовленні і ремонті продукції. 4. Показники стандартизації і уніфікації показують ступінь використання стандартизованих виробів і рівень уніфікації складових частин виробів. 5. Ергономічні показники враховують комплекс гігієнічних. антропологічних, фізіологічних, психологічних властивостей людини, що проявляються у виробничих і побутових процесах. 6. Естетичні показники характеризують такі властивості продукції як оригінальність, виразність, відповідність стилю, середовищу і т.п. 7.Патентно-правові показники характеризують ступінь патентоспроможності виробу в державі і за кордоном, а також його патентну чистоту. 8. Економічні показники відображають витрати на розробку, виготовлення і експлуатацію виробів, а також економічну ефективність експлуатації. Міжнародна система одиниць СІ (міжнародна абревіатура SI з фр. Systeme International d'Unites) це сучасна форма метричної системи, яка широко використовується при проведенні розрахунків в різних галузях науки, техніки, торгівлі тощо. Після проведення вимірювання може відбуватися математична обробка результатів. Існують загальні методи і підходи математичної обробки результатів вимірювань. Обробка результатів вимірювань може проводиться у такій послідовності. 1. Визначається точкова оцінка істинного значення вимірюваної величини — середнє арифметичне значення результатів спостережень; 2. Обчислюються випадкові відхилення результатів спостережень та їх квадрати; 3. Визначається середнє квадратичне відхилення результатів спостережень; 4. Перевіряється нормальність розподілу результатів спостережень. 5. Визначається наявність грубих похибок. Результати з грубими помилками опускають і проводять обчислення для меншого числа спостережень з попередньою послідовністю. 6. Встановивши значення довірчої ймовірності залежно від точності вимірювань, визначається значення ймовірності випадкової похибки. Список використаної літератури Держстандарт України “Державна система стандартизації” – К. – 1994 Кайфман Ю.І. “Управління якістю і забезпечення якості” Довідник. - К., 1995 Покропивний С.Ф. “Економіка підприємства” Т2. – К. – 1995 Фейгенбаум А. Контроль качества продукции. - М., 1986 Цюцюра В.Д, Цюцюра С.В. Метрологія та основи вимірювань. Навч. посібн., К., "Знання -Прес", 2003 Шаповал М.І. “Основи стандартизації, управління якістю і стандартизації” – К. – 2000 Щедріна Т. Оптимальні механізми стандартизації і сертифікації продукції в умовах ринкової економіки // Розбудова держави – 2003. – №10. - С.35-41 PAGE PAGE 2 Вивчення ринку (попит і перспективи його розвитку) Науково-дослідна робота і проектування Придбання матеріалів і комплектуючих Планування і розробка технологічних процесів Виробництво Контроль, випробування і аналіз Пакування і зберігання Збут (продаж) і сфера обслуговування Монтаж і наладка Технічна допомога і обслуговування Утилізація ЯКІСТЬ
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
