HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!
РЕФЕРАТ
на тему:
“Формулювання теми,
мети і задач наукового дослідження”
ПЛАН
Вступ
1. Вибір проблеми та визначення теми дослідження
2. Визначення об’єкта і предмета дослідження
3. Формулювання мети та завдань дослідження
4. Розробка гіпотези дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Наука – соціально-значуща сфера людської діяльності, функцією якої є
вироблення і систематизація об’єктивних знань про навколишній світ. Це
система людської діяльності, спрямована на виробництво нових знань про
природу, суспільство і мислення.
Організація науки в державі включає чотири основних сектори:
– академічний – спрямований на забезпечення фундаментальних досліджень,
які приводять до одержання нових знань, ідей та теорій;
– вузівський – спрямований на забезпечення фундаментальних і прикладних
досліджень, які дають нові знання та розробки, придатні до практичного
застосування;
– галузевий – спрямований на проведення прикладних досліджень та
здійснення розробок і Нововведень
– виробничий – пов’язаний із запровадженням науково-технічних розробок,
удосконаленням техніки і технологій, завдяки чому здійснюються винаходи,
створюється нова техніка і нова продукція.
Наукове дослідження – це цілеспрямоване вивчення об’єкта чи явища, в
якому використовуються методи науки і яке, розкриваючи закономірності
розвитку даного об’єкта (явища), формує нове знання про нього, пояснює
закони його функціонування і вказує чи передбачає шляхи та форми
використання одержаного знання в інтересах суспільства.
Емпіричне дослідження – спрямоване безпосередньо на об’єкт, що
вивчається і будується на даних спостереження та експерименту. В процесі
емпіричного дослідження встановлюються нові факти, проводиться їх
систематизація та узагальнення.
Теоретичне дослідження пов’язане із вдосконаленням та розвитком
понятійного апарату галузі науки та спрямоване на пізнання об’єктивної
реальності в її зв’язках та закономірностях.
1. Вибір проблеми та визначення теми дослідження
Проблема – питання чи комплекс питань, які об’єктивно виникають у ході
розвитку пізнання і вирішення яких передбачає суттєвий теоретичний та
практичний результат.
Проблема – це завжди один із елементів наукової теорії. Сутнісний зміст
проблеми полягає в тому, що це суперечність між науковими фактами та їх
теоретичним осмисленням, або між конкуруючими теоріями. У цьому
розумінні проблема виступає як усвідомлення, констатація недостатнього,
на даний момент, рівня знань, що є наслідком відкриття нових фактів,
зв’язків, законів, встановлення логічних недоліків існуючих теорій, або
наслідком нових запитів освітньої практики, які вимагають вийти за межі
раніше отриманих знань, працювати над їх поповненням.
Проблема виступає як результат глибокого вивчення стану практики і
наукової літератури. Вона відображає суперечність процесу пізнання на
певному етапі історичного розвитку науки. Проблема репрезентує
суперечності, які виникають між соціальними потребами та наявними
засобами їх розв’язання.
Критичний аналіз досліджень дозволяє виділити такі основні недоліки при
визначенні проблеми:
1. Неправомірна перевага окремих напрямків розвитку науки.
2. Переважання “кон’юнктурних” проблем.
3. Відсутність глибокого аналізу реального стану справ та можливостей
вирішення проблеми існуючими методами науки.
4. Вибір для дослідження проблем, що лежать в різних площинах теорії чи
практики.
Визначення проблеми передбачає з’ясування дослідником основних
суперечностей чи невідповідностей між досягнутим рівнем знання і
потребами розвитку теорії та практики навчання.
Суперечність – це важлива логічна форма розвитку наукового знання.
Наукові теорії розвиваються в результаті розкриття і вирішення
суперечностей, які виявляються в попередніх теоріях чи в практичній
діяльності людей.
Суперечності можуть бути зумовлені як відкриттям нових фактів у
процесах, так і виникненням нових запитів практики, які потребують
адекватних теоретичних знань.
Приклади суперечностей навчально-виховного процесу, що можуть бути
обрані як проблеми досліджень:
між процесами навчання та розвитку особистості;
між освітнім і розвиваючим компонентами навчання;
між змістом знань і реальними розумовими можливостями учня для їх
засвоєння;
між домінуючими колективними формами навчання та індивідуальним
характером опанування знаннями;
між методиками інформаційно-пошукового і пояснювально-ілюстративного
типів засвоєння знань;
між досягнутим рівнем інтелектуального розвитку дитини і реально
необхідним для засвоєння все нових доз навчального матеріалу;
між високим рівнем диференціації знань у формі навчальних дисциплін та
інтегрованим характером мислительної сфери учня;
між існуючим у навчальному плані співвідношенням предметів
природничо-математичного й гуманітарного профілів і нахилами учнів.
Необхідність і своєчасність вивчення й розв’язання виділених дослідником
суперечностей, з метою подальшого розвитку теорії та вдосконалення
освітньої практики, визначає актуальність проблеми дослідження.
Обґрунтування актуальності передбачає відповідь на запитання: чому дану
проблему потрібно розв’язувати саме в даний час?
Обґрунтування актуальності теоретичних досліджень передбачає
проектування наслідків пошукової роботи для розвитку теорії, врахування
можливого впливу запланованих результатів на існуючі теоретичні
уявлення, здійснення попереднього аналізу рівня опрацювання проблеми в
науці.
Огляд стану опрацювання проблеми дозволяє:
провести якісний та кількісний аналіз проблеми;
обґрунтувати предмет дослідження;
визначити суперечності між теоретичним обґрунтуванням і практичною
реалізацією предмета дослідження;
виділити прогресивні тенденції, шляхи форми, методи та прийоми вирішення
поставлених завдань;
визначити границі проведення дослідження, обґрунтувати умови та вимоги
до його здійснення та можливого використання результатів.
Обґрунтування актуальності прикладного дослідження – це визначення
практичної потреби в опрацюванні проблеми, аналіз рівня її розв’язання в
практиці, формулювання можливих наслідків від впровадження одержаних
результатів у навчально-виховний процес.
Загалом, алгоритм обґрунтування передбачає висвітлення таких аспектів
досліджуваної проблеми:
1. Сутнісний зміст проблеми – відтворює головні, найбільш гострі
суперечності між існуючими теоретичними знаннями і практичним станом
питання, що досліджується.
2. Соціальний запит – підтверджує, продиктовану змінами соціальних умов,
необхідність вирішення більш загальної проблеми , складовою частиною
якої є запроваджена проблема дослідження.
3. Запити практики – узагальнені дослідником вказівки на конкретні
труднощі в розв’язуванні задач, помилки і недоліки в роботі, що
зумовлені відсутністю відповідних наукових положень та рекомендацій;
прогресивні явища, які вимагають узагальнення, аналізу та подальшої
наукової розробки.
4. Запити науки – характеризують необхідність дослідження для розвитку ,
визначають місце проблеми дослідження в загальному науковому знанні,
вказують наукову наступність розроблюваної проблеми.
5. Розробленість проблеми – показує існуючий рівень висвітлення
проблеми.
6. Ідея дослідження – містить вказівки на головні напрямки дослідження
чи його концепцією.
7. Стратегія дослідження – вказує на основні принципи і шляхи зміни
існуючого чи розробки нового теоретичного знання.
8. Тактика дослідження – визначає головні відомі науці теоретичні й
методологічні положення, виходячи з яких, слід розробляти теоретичні
передумови дослідження, як засіб підвищення практичної ефективності
навчально-виховного процесу.
Проблема повинна конкретизуватися у темі дослідження.
Тема – визначення явища, яке вивчається і яке охоплює певну галузь
наукового знання.
Тема дослідження відтворює основний зміст наукової роботи і визначає її
кінцевий результат.
При формулюванні теми дослідження варто дотримуватися таких вимог:
у формуванні теми важливо відтворити та узгодити об’єкт, предмет і мету
дослідження;
тема повинна вказувати на зміст проведеного дослідження;
формулювання теми має бути конкретним;
у темі висвітлити спрямування на дослідження конкретного аспекту теорії
чи практики;
у темі чітко визначити, чия діяльність – учнів певного віку чи вчителів
буде досліджуватися;
доцільно обрати лише один предмет дослідження;
тема повинна забезпечувати цілісність дослідження, єдність і логічний
зв’язок усіх його методологічних характеристик.
2. Визначення об’єкта і предмета дослідження
Об’єктом дослідження виступає те, що досліджується, предметом – те, що
у цьому об’єкті набуває наукового пояснення.
Визначити об’єкт, означає дати відповідь на запитання: що розглядається
у дослідженні? Об’єкт дослідження завжди лежить у площині
цілеспрямованого навчально-виховного процесу (у широкому розумінні
слова): теорії і методики організації, змісту та принципів пізнавальної
діяльності, форм, методів, прийомів і засобів діяльності вчителя й
учнів.
Основними об’єктами досліджень можуть бути:
діяльність вчителів та учнів;
діяльність дітей і учнів;
стосунки між об’єктами і суб’єктами навчання та виховання;
організація та управління пізнавальною діяльністю школярів;
організація та управління навчально-виховним процесом;
управління навчально-виховними закладами тощо.
Предмет дослідження – це та сторона, аспект чи точка зору, з якої
дослідник пізнає цілісний об’єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш
суттєві (з точки зору дослідника) його ознаки. Предмет включає в себе ті
сторони та властивості об’єкта, які в максимальній мірі відтворюють
проблему і підлягають вивченню, тобто фіксує певні аспекти, елементи,
зв’язки та відношення об’єкта, що розкриваються в процесі пошукової
роботи. В одному об’єкті, залежно від поставленої мети, можна виділити
декілька предметів дослідження.
Предметом досліджень можуть бути:
мета освіти чи виховання;
прогнозування результатів процесу;
зміст, форми й методи організації навчання та виховання;
.
Список використаної літератури Білуха М. T. Основи наукових досліджень. — К.: Вища шк., 1997. — 271 с. Кузин Ф. А. Магистерская диссертация: Методика написания, правила оформления и порядок защиты.— М.; Ось-89, 1997.—304с. Лудченко А. А. и др. Основы научных исследований. — К.: т-во “Знання”, 2000. — 114с. Кандидатська дисертація: принципи, методи, техніка, технологія: Навч. посіб. для аспірантів. — Харків, 1996. — 312с. PAGE PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
