UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія української орфографії (реферат)
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3215
Скачало128
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер

серед рефератних сайтів України!

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Історія української орфографії”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Початок зародження українського правопису в цілому,

 

та орфографії зокрема

 

2. Новітня історія української орфографії

 

3. Нова редакція українського правописного кодексу:

 

існуючи проблеми впровадження

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Орфографія є важливим складником етнічної культури і невід’ємним її

атрибутом, тому царський уряд забороняв український національний

правопис, а радянські функціонери прямо втручалися в справи орфографії.

 

Єдиний правопис консолідує національну культуру, етнос. Розхитування

орфографічних правил призводить до дестабілізації всієї норми

літературної мови, дезорієнтує носіїв писемної мови, знижує грамотність

населення, викликає елементи хаосу в словниках, у яких має бути чітко

витримана алфавітна система.

 

Державна мова (а такою вже десять років тому знову стала українська)

повинна мати єдиний правописний кодекс, якого повинні дотримуватися всі

громадяни й друковані органи. Послідовні правописні варіанти, а тим паче

— різні правописні системи не практикуються, як правило, навіть у

найдемокрай-тичніших країнах світу.

 

У нашій державі, цю недавно. повернула собі незалежність після

тоталітарної доби, демократію не всі усвідомлюють як засіб для вільного

організованого життя. Дехто демократію трактує як уседозволеність.

 

Нині офіційні видання, більшість друкованих органів масової інформації,

книгодрук, освіта використовують чинний “Український правопис” у його

редакції 1960 p. з невеликими змінами 1990 р. і 1993 р.

 

Частина нашого громадянства відкидає все в орфографії, що напрацьоване в

ній після брутальної заборони 1933 p. правил “Українського правопису”

1927р. (1928 p.). He обізнані з історією української орфографії люди

гадають, що ті, хто вживає норми 1927 р. (1928 p.). користуються

діаспорними правилами. І зловмисники іменують прийнятий демократичним

шляхом “Український правопис” 1927 p. (1928 p.) діаспорним.

 

Декотрі видання користуються саморобним “гібридним” правописом. У чинний

орфографічний кодекс уносять елемента правопису 1927р. (1928 p.).

 

До цього треба додати, що через факсимільні перевидання до широкого

читача доходять книги, надруковані правописними системами XIX—XX

століть.

 

У складній ситуації, що утворилася в нашій орфографічній практиці,

відбивається вся складність долі української писемно-літературної мови в

ХХ ст.

 

Як українська літературна мова взагалі, так і її правопис були і є

предметом уваги політиків, суспільства. За ним пильно стежать патріоти,

він є предметом зацікавлення “інтернаціоналістів” (згадаймо резолюцію

конференції “Діалог культур...”). З обох боків у пресі з’являються

нефахові, некомпетентні міркування й оцінки. А правопис має ґрунтуватися

на лінгвістичній, науковій основі.

 

1. Початок зародження українського правопису в цілому,

 

та орфографії зокрема

 

Вік нашого правопису налічує понад тисячу років, через те в ньому

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ