UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛітературно-наукові тижневики Галичини та їх роль у розвитку української літератури ХІХ ст. (реферат)
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось777
Скачало68
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com – лідер

серед рефератних сайтів України!

 

Реферат з історії України

 

на тему:

 

“Літературно-наукові тижневики Галичини та їх роль у розвитку

української літератури ХІХ ст.”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Наукова діяльність на сторінках тижневиків Галичини ХІХ ст.

 

2. Літературні та наукові публікації

 

періодичних видань Галичини другої половини ХІХ ст.

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Суспільні обставини, що склалися в Галичині у І-й пол. ХІХ ст., сприяли

активізації громадського життя серед українців. Оновлена після революції

1847 р., Європа втягувала у вир громадського життя тисячі галичан.

 

Українська література другої половини ХІХ - початку ХХ ст. відзначилася

живою мовою, художньою майстерністю, небайдужістю до соціальних та

національних проблем українців. Письменники цього часу були не лише

неперевершеними майстрами пера, а й активними громадсько-політичними

діячами, які відстоювали права своєї нації на власну мову, культуру та

державність.

 

1. Наукова діяльність на сторінках тижневиків Галичини ХІХ ст.

 

У часописах Галичини ХІХ ст. публікувалися фольклорні матеріали. Такі

дослідники, як Іван Франко, Володимир Гнатюк, Філарет Колесса вбачали у

фольклорі не просто "пам'ятки" чи лише тексти, а специфічний вид

народної діяльності, складний психокультурний феномен. Тому на цих

(психологічних) аспектах усної словесності наголошували у зверненнях,

питальниках, програмах для дослідження фольклору. Так, у першому номері

часопису "Народ" (січень, 1890) І.Франко і Михайло Павлик оголосили

відозву "Про записування галицько-руських простонародних пісень", у якій

звернулися до збирачів з вказівками як та від кого записувати, куди

надсилати записи. Друга частина відозви за браком місця не була тоді

опублікована, лише згодом її підготував до друку Олексій Дей . У ній

висловлено цікаві міркування про суспільну роль народної пісенності, її

вплив та значення для вивчення світогляду і потреб народу.

 

Саме у зверненні до фольклору І.Франко вбачав своєрідну школу виховання

інтелігенції. Він закликав записувати уснопоетичний матеріал, бо твердо

вірив, що народні твори дають те, "чого не дає нам ніщо инше на світі -

дають нам заглянути в душу иншої людини, чи цілого народу, показують

нам, що його болить, що радує, що смутить, і заставляють нас самих з ним

радуватись, тужити та сумувати". Суттєвого значення учений надавав

фольклорним творам ще й тому, що вони привертають до народу його власну

інтелігенцію, вчать її говорити й думати так, як народ, і любити свій

народ. Нарешті, важлива для інтелігенції усна словесність тим, що

розширює знання про народ і вказує їй, "де й чого вона має вчитися та

набирати з великого скарбу людської освіти, щоб нести підмогу тому

народові, а не губитися в пустих і ні для кого не пожиточних

мудруваннях". Такі міркування І.Франка про фольклор, його вплив та

значення для інтелігенції, є яскравим свідченням виняткової уваги

вченого до усної словесності свого народу та обов'язкової потреби її

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ