HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com –
рефератний сайт №1 в Україні!
Реферати, контрольні роботи, курсові та дипломні роботи з 70-ти
напрямків. БЕЗКОШТОВНО!
РЕФЕРАТ
на тему:
“Значення етики на рубежі ХХ-ХХІ ст.ст.
Етичні аспекти взаємостосунків провізорів
і медичних представників”
ПЛАН
Вступ
1. Значення етичних норм у професійній діяльності спеціалістів сфери
охорони здоров’я
2. Роль етики і деонтології у формуванні особи фармацевта
3. Етичний зміст взаємостосунків провізора і лікаря
4. Кодекси фармацевтичної етики, зарубіжний досвід
Список використаної літератури
Вступ
Кожний фармацевтичний і медичний працівник повинен бути знайомий як із
загальною етикою, так і з професійною медичною і фармацевтичною етикою і
деонтологією.
Фармацевтична етика як частина загальної етики є наукою про моральну
цінність вчинків фармацевтичних працівників всіх ланок, їх поведінку у
сфері своєї діяльності. Це обумовлюється особливостями їх практичної
діяльності, положенням і роллю в суспільстві.
Фармацевтична етика відрізняється як від лікарської, так і від торгової.
Особливо це торкається відносин з хворим, виробництва і збуту лікарських
препаратів. Специфіка фармацевтичної етики полягає в тому, що аптечні
працівники не лікують хворого, не роблять призначень, а лише прагнуть
допомогти йому швидким і точним приготуванням і відпуском потрібних
ліків, психотерапією, вселяючи в хворого віру в одужання, що зціляє дію
препарату, фармацію і медицину в цілому.
Деонтологія ( deon – належне, logos – вчення) – це розділ етики, в якому
розглядаються проблеми обов’язку і належного як специфічної для
моральності форми прояву соціальної необхідності. Термін введений
англійським філософом Бентамом в 1834 році для позначення теорії
моральності в цілому.
У середині XX століття деонтологію стали розглядати в рамках професійної
етики, яка включає морально-етичну культуру професіонала, норми
поведінки і характер взаємостосунків всіх учасників професійної праці,
красу зовнішнього прояву цих норм, їх форму в професійній діяльності.
Фармацевтична деонтологія вивчає норми поведінки провізора, направлені
на максимальне підвищення ефективності медикаментозної терапії і
створення сприятливого клімату у взаємостосунках з хворим, лікарем,
колегами по роботі. Вона розглядає вимоги і правила поведінки
фармацевтичного працівника, що забезпечують виконання їм професійного
обов`язку, питання його совісті, честі і достоїнства, які служать
показником високої цивільної відповідальності.
Важливими проблемами фармацевтичної етики і деонтології є розробка
етичних основ управління аптечним колективом і вдосконалення
морально-психологічного клімату в ньому, вивчення специфіки етичних
відносин в аптечних колективах, суперечностей, які виникають в них, і
пошук шляхів їх вірішення.
Витоки становлення фармацевтичної етики і деонтології нерозривно
пов`язані з лікарською етикою і деонтологією, оскільки на певному
історичному етапі функції лікування і приготування ліків були
нероздільні один від одного.
1. Значення етичних норм у професійній діяльності спеціалістів сфери
охорони здоров’я
Етичні норми відіграють важливу роль у професійній діяльності
спеціалістів сфери охорони здоров’я.
Робоча група, заснована за ініціативи громадських організацій при
Державній службі лікарських засобів і виробів медичного призначення,
завершила розробку «Правил належної промоції фармацевтичними компаніями
лікарських засобів професіоналам охорони здоров’я» у січні 2008 року.
«Основною метою Правил є створення і підтримка світових стандартів
поведінки на фармацевтичному ринку України, спрямованих на дотримання
етичних норм компаніями – виробниками лікарських засобів, іншими
учасниками ринку при просуванні своєї продукції на території України», –
зауважив голова Держслужби. Презентовані Правила встановлюватимуть
етичні норми просування медичних виробів на фармацевтичному ринку
України.
Робоча група під час своєї роботи оговорила загальні положення Правил
належної промоції, що були презентовані сьогодні. В них визначаються
такі основні поняття, як «професіонали охорони здоров’я», що таке
«промоція лікарських засобів», що є «візит медичного працівника».
У розділі Правил «Вимоги до носіїв інформації» визначено вимоги до
фармацевтичної інформації, яку надають фармацевтичні компанії
професіоналам охорони здоров’я. У ньому висвітлюються загальні вимоги до
характеру та якості як для самої інформації, так і до носіїв інформації.
У розділі «Гостинність і матеріальні стимули» розповідається, як можна
заохочувати професіоналів охорони здоров’я до вдосконалення своїх
професійних знань.
Розділ «Конференції, семінари, конгреси, круглі столи» визначено, як і
для чого мають проводитися такі заходи. «Консультанти», «Медичні
працівники», – визначено, хто це такі, які завдання виконують, які мають
права.
У «Заключних положеннях» висловлені побажання щодо приєднання до
виконання основних етичних правил усіх учасників фармацевтичного ринку.
Ці Правила розроблялися під егідою Державної служби лікарських засобів і
виробів медичного призначення за сприяння Європейської Бізнес Асоціації
(ЄБА), Асоціації виробників інноваційних ліків (АПРАД), Всеукраїнської
ради захисту прав споживачів та інших громадських професійних
організацій України.
Основною метою впровадження «Правил належної промоції фармацевтичними
компаніями лікарських засобів професіоналам охорони здоров’я» є
поліпшення здоров’я населення шляхом забезпечення доступу до ефективних,
безпечних і якісних лікарських засобів за прийнятними цінами, а також їх
раціональне використання. Під час їх розробки використовувався досвід
діючого в Європі регулювання. Правила носитимуть добровільний характер.
Компанії, які підтримують цю ініціативу, підпишуть Меморандум про
приєднання. Заступник Міністра Зіновій Миколайович Митник проінформував
присутніх, що регулюючим органом по впровадженню Правил стане Громадська
Рада під егідою Державної служби лікарських засобів і виробів медичного
призначення. Рада з представників професійних громадських організацій
буде розглядати повідомлення про неетичну поведінку фармацевтичних
компаній на ринку щодо способів просування продукції.
На думку фахівців це дасть змогу звертатися до Міністерства охорони
здоров’я, інших зацікавлених структур з метою усунення виявлених
недоліків. Це – початок роботи над етичним кодексом фармацевтичного
працівника. Правила стануть його складовою.
2. Роль етики і деонтології у формуванні особи фармацевта
Велика роль в етичному вихованні майбутніх фахівців фармацевтичної
справи належить викладачам фармацевтичних вузів і факультетів. Вони як
вихователі і наставники студентів повинні бути справжнім прикладом
відношення до службових обов`язків, в поведінці, в побуті.
Виходячи з важливості деонтологічних проблем на практичних заняттях і на
лекціях викладачам необхідно підкреслювати, що головним в роботі
фармацевта (провізора) з погляду деонтології є бездоганне виконання
свого професійного обов`язку, відповідальне відношення до своїх
обов`язків, прояв гуманізму до хворого. Задача провізора – укріпити віру
хворого в необхідність прийому ліків відповідно до розпоряджень лікаря,
вселити надію на одужання. Слід пям`ятати, що оптимістична інформація
беззастережно приймається хворим на віру.
Фармацевтична етика і деонтологія передбачає практичне вживання
конкретних морально-етичних і деонтологічних принципів в процесі
вивчення і освоєння спеціальних дисциплін.
На всіх спецкафедрах Національної фармацевтичної академії України
учбовий процес пронизаний представленням етичних і деонтологічних
проблем.
На кафедрі менеджменту і маркетингу у фармації викладається дисципліна
“Фармацевтична етика і деонтологія “. Крім того в програмі спеціалізації
широко представлені актуальні проблеми фармацевтичної етики і
деонтології з урахуванням нових ринкових відносин.
Кафедра фармакології навчає етичним нормам спілкування провізора з
лікарем, значущості інформаційної роботи з ним: грамотно повідомляти
необхідні відомості про ліки, зацікавити його цією інформацією.
При вивченні токсикологічної хімії слід підкреслювати особливості
приватної етики і деонтології хіміка-експерта. Діяльність
хіміка-експерта протікає в умовах законодавчої регламентації. Він
повинен, з урахуванням професійних обов`язків, брати активну участь в
профілактиці отруєнь, допомагати правосуддю боротися із злочинністю. Вся
його діяльність грунтується на принципах гуманізму. Процесуальний закон
не встановлює терміни виконання експертизи, але слідчий завжди за
цікавлений в швидкому рішенні питань. Тому професійна етика і деон
тологія хіміка-експерта вимагає від нього, щоб розслідування не
відкладалося ні на один день.
Етичними нормами пронизані і взаємини між всіма учасниками судового
процесу, а також взаємостосунки експерта з обвинуваченим, потерпілим.
Експерт не повинен підпорядковувати факти чиїми-небудь вказівкам,
вимогам або проханням. При вивченні курсу фізіології з основами
анатомії, фармакотерапії і клінічній фармації звертається увага на те,
що майбутні фахівці покликані обслуговувати населення з урахуванням
психотерапевтичних і моральних чинників надавати в зв`язку з цим велике
значення культурі обслуговування.
При вивченні курсу гігієни в даних гігієнічних питаннях повинні
знаходити віддзеркалення морально-етичні аспекти відношення до охорони
навколишнього середовища. Велика увага надається дотриманню норм етики і
деонтології, що стосуються особистої гігієни провізора (спецодяг,
зовнішній вигляд), оскільки це справляє перше враження на хворого і
визначає ефективність подальшого спілкування.
Учбові програми інших спецкафедр також містять окремі аспекти
фармацевтичної етики і деонтології.
Таким чином, професійна підготовка провізора з акцентом на етичних,
етичних аспектах його діяльності формує фахівця глибоко вірного своїй
професії, відмінного високою особистою і цивільною моральністю,
переконаністю в необхідності виконання обов`язку і обов`язків не тільки
перед хворими, але і суспільством в цілому.
3. Етичний зміст взаємостосунків провізора і лікаря
Важливим елементом фармацевтичної етики і деонтології є етичні правила,
регулюючі взаємостосунки провізорів і лікарів, які повинні виходити з
принципів гуманізму і високого усвідомлення кожним свого громадського
обов`язку. Ці відносини повинні будується на основі взаєморозуміння і
взаємоповажає, підтримка авторитету один одного в очах хворого, бути
дружніми, діловими, у формі товариської співпраці і взаємодопомоги.
Головним у взаємостосунках медичних і фармацевтичних працівників є
загальна мета – збереження здоров`я і благополуччя пацієнтів. При цьому
лікар несе навантаження, пов`язане з постановкою діагнозу і призначенням
ліків. Задачею ж провізора є допомога лікарю у виборі необхідного
препарату, надання повної інформації про його властивості, синоніми і
аналоги, сумісність з іншими ліками і ін. Таким чином, лікар і провізор
повинні працювати як колеги, з повагою відноситися до досвіду і знань
один одного.
Лікарі і фармацевтичні працівники не повинні:
• допускати нетактовних висловів на адресу один одного;
• поменшувати гідність один одного;
• допускати негативні вислови на адресу один одного у присутності
хворого.
Звернення лікаря до провізора здійснюється через рецепт. Рецепт – це
документ, який служить єдиною підставою для відпустки з аптеки більшості
лікарських препаратів, для вживання їх хворими, виходячи з вказівок
лікаря про дозу, порядок прийому. Лікар і провізор несуть повну
відповідальність за виписані і видані медикаменти Тому при рецептурній
відпустці провізор не повинен:
• підміняти лікаря у виборі лікарського препарату;
• залишати без уваги допущені лікарями помилки і неточності,
недотримання встановлених правил виписування рецептів і неправильно
вказані дозування лікарських препаратів, виявлені несумісності і ін.
Всі помилки повинні бути обговорені з лікарями. При цьому критика
повинна бути аргументованою, в доброзичливій формі.
Щоб уникнути подібних помилок в обов`язку провізора входить систематична
інформація лікарів про лікарські препарати, їх наявності,
використовуванні аналогів, інформація про нові лікарські препарати.
Лікар повинен знати кількість і асортимент лікарських препаратів, що є в
аптеці, щоб зорієнтуватися, скільком хворим він може виписати необхідні
ліки і не примушувати їх звертатися в інші аптеки.
Трапляється, що деякі ефективні лікарські препарати не мають попиту і
збут їх зв`язаний з певними труднощами внаслідок того, що лікарі про них
не знають або забули. Але з другого боку, маючи свій в розпорядженні
інформацію про лікарський препарат, лікар не повинен надавати допомоги
конкретній фармацевтичній фірмі, свідомо сприяючи просуванню її
продукції на ринок – це несумісно з етичними принципами професії лікаря.
Список використаної літератури Дорофєева Т.А., Смирнова О.Е., Єльяшкевич О.Г. Етичний аспект роботи провізорів і фармацевтів // Фармація, - 1991, - № 1 Журавель В. Ділова етика і естетика лікаря-менеджере і підприємця // Ліки України. – 1999. - № 10. Кодекс медицинской деонтологии / Введение и комментарии Л.Репе; предисловие П.Рикера; Слово к укр.читателю АА.Крикунова. – К.: Сфера, 1998. Міжнародні етичні принципи фармацевтів // Ежене. Аптека – 2001. Пиріг Л. Медицина і українське суспільство. Збірка медико-публіцистичних праць. – К.: Б.В., 1998. Проект: правила належної промоції фармацевтичними компаніями лікарських засобів професіоналам охорони здоров'я Українська фармацевтична галузь на шляху до європейських стандартів. Етичні норми відіграють важливу роль у галузі охорони здоров'я // УНІАН. Здоров'я. 26 лютого 2008 року, вівторок, № 40 PAGE PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
