UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеатральне мистецтво СРСР” (після Другої світової війни) (реферат)
АвторMIR
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1393
Скачало81
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com –

рефератний сайт №1 в Україні!

 

Реферати, контрольні роботи, курсові та дипломні роботи з 70-ти

напрямків. БЕЗКОШТОВНО!

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Театральне мистецтво СРСР”

 

(після Другої світової війни)

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Головні тенденції в театральному мистецтві СРСР повоєнного часу

 

2. Нові підходи в театральній класиці

 

3. Театральне повоєнне мистецтво Радянської України

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Про радянський театр енциклопедії того часу писали пафосно так:

“Багатонаціональний радянський театр, що виник у результаті перемоги

Жовтневої революції, з'явився новою ступінню в історії світового

театрального мистецтва. Розвиваючись на основі методу соціалістичного

реалізму, радянський театр успадковує кращі, передові традиції

дореволюційного реалістичного мистецтва. Стверджуючи і пропагуючи великі

ідеї комунізму, театр став виразником дум і почуттів багатомільйонного

радянського народу”.

 

Культура театрів СРСР, всебічне розкриття ідейного змісту драматичного

твору нерозривно зв'язані з досягненнями режисерського мистецтва.

 

Розвиток радянської режисури визначалося творчими принципами К. С.

Станіславського і В. І. Немирович-Данченко, спрямованими на розкриття

«життя людського духу», як основи сценічного образу.

 

В роки Вітчизняної війни діячі театру взяли активну участь у боротьбі

радянського народу проти фашистської навали. Героїчний патріотичний

пафос і глибока народність, характерні для радянського театру, яскраво

проявилися в кращих виставах цих років: «Навала» Л. М. Леонова, «Росіяни

люди» К.М.Сімонова, «Фронт» А. Е. Корнійчука. В післявоєнні роки

радянський театр продовжив роботу над спектаклями, що відбивають життя і

боротьбу народів СРСР. Створення образа радянського патріота – учасника

Великої Вітчизняної війни визначило пафос таких творів театрального

мистецтва, як героїко-епічна постановка «Молодої гвардії» по

однойменному романі А. А. Фадєєва (1947), «За тих, хто в морі!»

Б.А.Лавреньова (1947), «Макар Діброва» А.Е.Корнейчука (1948). Працюючи

над сучасною тематикою, театри ставили також історичні й

історико-революційні п'єси: «Ярослав Мудрий» І. А. Кочерги (1947),

«Ранок Сходу» Е. Мамедханлі (1947).

 

1. Головні тенденції

 

в театральному мистецтві СРСР повоєнного часу

 

В 2-ій половині 40-х і в 50-і рр. у радянських театрах продовжувалася

робота над виставами, які були присвячені сучасності.

 

Однак у діяльності театрів позначилися деякі помилкові тенденції, яким

була дана критична оцінка в постанові ЦК ВКП(б) від 26 серпня 1946 "Про

репертуар драматичних театрів і заходи по їх покращенню". У постанові

відзначалося проникнення в репертуар слабких п'єс, які схематично

малювали вигляд сучасника, а також ідеологічно далеких буржуазних п'єс і

п'єс псевдоісторичних, перекручено, які ідеалізовано показують минуле.

 

Подібним до тенденцій протистояла героїчна спрямованість кращих творів

театрального мистецтва цього часу. Образи учасників Великої Вітчизняної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ