.

Суть і функції фінансів підприємств. Грошові фонди та фінансові ресурси (контрольна робота)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
128 2284
Скачать документ

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com –
рефератний сайт №1 в Україні!

Реферати, контрольні роботи, курсові та дипломні роботи з 70-ти
напрямків. БЕЗКОШТОВНО!

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “Фінанси”

ПЛАН

Вступ

1. Суть і функції фінансів підприємств

2. Грошові фонди та фінансові ресурси

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність вивчення сутності та функцій фінансів підприємства,
фінансових ресурсів та фондів зумовлена тим, що фінанси підприємств як
складова частина фінансової системи займають визначальне місце у
структурі фінансових відносин суспільства.

Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється
валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага,
національний дохід – основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від
стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних
потреб, фінансова стійкість країни.

Фінанси, кредит, гроші виступають основними регулювальниками як
економіки, так і суспільних відносин взагалі. Ці регулювальники і
забезпечують постійний розвиток суспільства. Безпосередні умови для
виникнення фінансових відносин створюють грошові відносини. Але поява
грошей не означала появу фінансів – фінанси є певна частина грошових
відносин. Наявність фінансів передбачає обов’язкове існування грошей.
Виконуючи функцію засобу звертання гроші за певний період стають
капіталом, тобто тією самовозрастною вартістю, що забезпечує отримання
додаткового приросту в ході реалізації продукту – додаткової вартості.

Грошові відносини перетворилися в фінанси коли рух грошей придбав відому
самостійність. Внаслідок виробництва товарів і їх реалізації формуються
грошові прибутки, формуються фінансові ресурси підприємства у вигляді
різноманітних фондів. З’являється самостійна сфера діяльності кожного
підприємства, що виходить за рамки його виробничих функцій, але
представляюча собою частину виробничих відносин, суть якої полягає в
певній системі організації грошових потоків. Ця частина і є фінанси.

Фінанси підприємства являють собою систему грошових відносин, що
виражають формування і використання грошових фондів в процесі кругообігу
ресурсів підприємства, формування його грошових прибутків та накопичень.

Фінансам підприємств, як і фінансам у цілому, властиві певні загальні та
специфічні ознаки. Треба брати до уваги також і особливості, зумовлені
функціонуванням фінансів у різних сферах економіки. Загальною ознакою
фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних
(грошових) відносин, пов’язаних із розподілом вартості валового
внутрішнього продукту. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають
грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості
валового внутрішнього продукту, формування та використання грошових
доходів і децентралізованих фондів.

Фінанси – це кровоносна система економічного базису, яка забезпечує
життєдіяльність підприємництва. Рух коштів, його швидкість та масштаби
визначають працездатність фінансової системи. З руху коштів
розпочинається і ним же завершується кругооборот засобів підприємства,
оборот усього капіталу. Саме тому рух коштів, грошовий оборот на
підприємстві є основною ланкою в процесі обороту капіталу.

1. Суть і функції фінансів підприємств

Фінанси підприємств безпосередньо пов’язані з рухом грошових коштів.
Саме тому досить часто поняття “фінанси підприємств” ототожнюється з
грошовими коштами, наявними фінансовими ресурсами. Однак самі кошти чи
фінансові ресурси не розкривають поняття “фінанси”, якщо не з’ясувати
суті економічної природи останніх. Такими суттєвими загальними
властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності
відтворювального процесу та грошові відносини, що виникають між
учасниками суспільного виробництва на всіх стадіях процесу відтворення,
на всіх рівнях господарювання, у всіх сферах суспільної діяльності.
Однак не всі грошові відносини належать до фінансових.

Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух грошових коштів
стає відносно самостійним. Таке відбувається в процесі формування,
розподілу, використання грошових доходів та фондів згідно з цільовим
призначенням у формі фінансових ресурсів. До фінансів належать такі
групи фінансових відносин:

пов’язані з формуванням статутного фонду суб’єктів господарювання;

пов’язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового
та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;

що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших
платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання
субсидій;

які виникають між суб’єктами господарювання у зв’язку з інвестуванням у
цінні папери та одержанням на них доходів здійсненням пайових внесків та
участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і
сплатою штрафних санкцій;

які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв’язку
з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші
види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а
також у зв’язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними
видами страхування;

що формуються в підприємств у зв’язку з внутрішньовиробничим розподілом
доходів. Отже, об’єктом фінансів підприємств є економічні відносини,
пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.

Суб’єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації,
банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди,
інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти
господарювання, які є юридичними особами.

У процесі відтворення (виробництво, розподіл, обмін та споживання)
відбувається розподіл вартості валового внутрішнього продукту за
цільовим призначенням, а також розподіл його між державою та суб’єктами
господарювання, кожен з яких одержує свою частку виробленого продукту в
грошовій формі. Відтак гроші створюють умови для появи фінансів як
самостійної сфери грошових відносин, як системи виробничих відносин.

Безпосередньою сферою фінансових відносин підприємств є процеси
первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту (с + v +
m), коли вона розподіляється на вартість матеріальних витрат (с),
необхідного продукту (v), додаткового продукту (m). При цьому
утворюються різні фонди грошових доходів. З допомогою фінансів у
суспільному виробництві відбувається рух грошових коштів, які набирають
специфічної форми фінансових ресурсів, що формуються в суб’єктів
господарювання та в держави.

Фінанси підприємств – це економічні відносини, що пов’язані з рухом
грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і
грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія
проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню властивість через
такі функції:

– формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської
діяльності;

– розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення
операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх
фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, господарюючими
суб’єктами;

– контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі
відтворення. Формування фінансових ресурсів на підприємствах
відбувається під час формування статутного фонду, а також у процесі
розподілу грошових надходжень у результаті повернення авансованих коштів
у основні та оборотні фонди, використання доходів на формування
резервного фонду, фонду споживання і фонду накопичення.

У зв’язку з цим поняття “формування” та “розподіл” доцільно розглядати
як єдиний процес у суспільному виробництві. Утворення грошових фондів
завжди передбачає розподіл валових доходів. Формування та використання
фінансових ресурсів на підприємствах – це процес утворення грошових
фондів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної
діяльності, виконання фінансових зобов’язань перед державою та іншими
суб’єктами господарювання.

Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення
через формування, розподіл та використання грошових доходів, цільових
фондів. Відтак фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних
диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового
використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі
фінансово-господарської діяльності підприємств.

Тобто фінансам властива потенційна можливість контролювати
фінансово-господарську діяльність підприємств. Завдання фінансових служб
підприємств полягає в якнайповнішому використанні цих властивостей
фінансів для організації дійового фінансового контролю.

Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з
притаманної фінансам здатності об’єктивно відображати кількісні й
вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг.
Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов’язані з
виконанням зобов’язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та
суб’єктами господарювання. Грошовий контроль взаємовідносин між
підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів,
наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи
дотримано умови господарських угод.

За умов ринкової економіки, коли підприємства мусять самостійно
вирішувати проблеми фінансового забезпечення власної
виробничо-господарської та інвестиційної діяльності, значно зростає роль
фінансів підприємств. До найважливіших завдань останніх належить
забезпечення стабільності економіки та суспільного життя в країні. Це
досягається в процесі оптимізації розподілу та перерозподілу валового
внутрішнього продукту як на рівні підприємств, так і на
загальнодержавному рівні. На макроекономічному рівні фінанси підприємств
забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та
позабюджетні фонди.

Важливою є роль фінансів підприємств у забезпеченні збалансованості в
економіці країни матеріальних та грошових фондів, призначених для
споживання та нагромадження. Забезпечення такої збалансованості великою
мірою впливає на стабільність національної валюти, грошового обігу,
стану розрахунково-платіжної дисципліни в народному господарстві.

Фінанси, беручи участь у вартісному розподілі створеного внутрішнього
валового продукту, забезпечуючи формування та використання доходів і
грошових фондів, безпосередньо пов’язані з іншими економічними
категоріями та інструментами господарського механізму: комерційним
розрахунком, ціною, кредитом. Саме тому фінанси підприємств можуть бути
важливим інструментом економічного стимулювання, контролю за станом
економіки країни та управління нею.

Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління економікою.
Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний кругооборот виробничих
фондів на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні досягнення,
стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову
економіки.

Обов’язковими передумовами ефективного функціонування фінансів
підприємств є:

різноманітність форм власності;

свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;

вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;

самофінансування підприємництва;

правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб’єктів
підприємницької діяльності;

???????¤?¤?$??????обмеження і регламентація державного втручання в
діяльність підприємств.

Життя довело ефективність ринкового механізму в забезпеченні
збалансованості економіки, раціонального використання трудових,
матеріальних та фінансових ресурсів. Ринкова система сприяє створенню
гнучких виробництв, які здатні легко адаптуватись до запитів споживачів
та досягнень науково-технічного прогресу.

2. Грошові фонди та фінансові ресурси

Грошові кошти на підприємстві спочатку формуються в процесі утворення
статутного фонду. У подальшому вони інвестуються для забезпечення
виробничо-господарської діяльності, розширення та розвитку виробництва.
Саме так підприємства дістають можливість виробляти та збувати
продукцію, одержувати доходи. Кошти підприємств зберігаються в касах, а
також на поточному, валютному та інших рахунках у банківських установах.

У процесі реалізації продукції, робіт, послуг на рахунки підприємств
постійно надходять грошові кошти у вигляді виручки від реалізації. Кошти
надходять також від фінансово-інвестиційної діяльності підприємств: від
придбаних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів; від вкладання
коштів на депозитні рахунки; від здавання майна в оренду. Однак
підприємство розпоряджається не всіма грошовими коштами, які воно
одержує. Так, у складі виручки від реалізації продукції на підприємство
надходять суми акцизного збору, податок на додану вартість, котрі
підлягають внесенню в бюджет. Реальним платником цих податків є
споживач, а перераховує їх у бюджет підприємство, яке реалізує
продукцію. Частина грошових надходжень, що залишилася після відрахувань
у бюджет акцизного збору, податку на додану вартість, спрямовується на
заміщення коштів, авансованих в оборотні та основні фонди, на виконання
фінансових зобов’язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками,
страховими організаціями та іншими суб’єктами господарювання. Частина
грошових надходжень, яка залишилась, формує валовий та чистий дохід,
прибуток.

Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове
спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати
праці, амортизаційний фонд (на державних підприємствах), резервний фонд
та інші. Статутний фонд використовується підприємством для інвестування
коштів в оборотні та основні фонди. Фонд оплати праці – для виплати
основної та додаткової заробітної плати працівникам. Амортизаційний фонд
– для фінансування відтворення основних і позаоборотних активів.
Резервний фонд – для покриття збитків, подолання тимчасових фінансових
ускладнень.

Кошти підприємства використовують не тільки у фондовій формі. Так,
використання підприємством коштів для виконання фінансових зобов’язань
перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками, страховими
організаціями здійснюється в нефондовій формі. У нефондовій формі
підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески.

Під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові кошти, що є в
розпорядженні підприємств. Таким чином, до фінансових ресурсів належать
грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується в
нефондовій формі.

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні
та залучені кошти. До власних належать: статутний фонд, амортизаційні
відрахування, валовий дохід та прибуток. До залучених – отримані
кредити, пайові та інші внески, кошти мобілізовані на фінансовому ринку
(рис. 1).

Перехід на ринкові умови господарювання, запровадження комерційних засад
у діяльність підприємств, приватизація державних підприємств потребують
нових підходів до формування фінансових ресурсів. Так, нині важливе
місце в джерелах фінансових ресурсів належить пайовим та іншим внескам
фізичних та юридичних осіб, членів трудового колективу. Водночас значно
скорочуються обсяги фінансових ресурсів, які надходять від галузевих
структур, обсяги бюджетних субсидій від органів державної влади.
Збільшується значення прибутку, амортизаційних відрахувань та позичкових
коштів у формуванні фінансових ресурсів підприємств. Усе це змушує
підприємства виявляти ініціативу та винахідливість, нести повну
матеріальну відповідальність.

Рис. 1. Формування фінансових ресурсів підприємства

Обсяг виробництва, його ефективність зумовлюють розмір, склад та
структуру фінансових ресурсів підприємства. У свою чергу, від величини
фінансових ресурсів залежить зростання виробництва та
соціально-економічний розвиток підприємства. Наявність фінансових
ресурсів, їх ефективне використання визначають фінансове благополуччя
підприємства: платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість. Пошук
фінансових джерел розвитку підприємства, забезпечення найефективнішого
інвестування фінансових ресурсів набуває важливого значення в роботі
фінансових служб підприємства за умов ринкової економіки.

У процесі формування фінансових ресурсів підприємств важливе значення
має структура їхніх джерел. Підвищення питомої ваги власних коштів
позитивно впливає на фінансову діяльність підприємств. Висока питома
вага залучених коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та
потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити,
дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу
підприємства, підвищує фінансовий ризик. Тому в кожному конкретному
випадку необхідно детально продумати доцільність залучення додаткових
фінансових ресурсів.

Висновки

Фінанси підприємства являють собою систему грошових відносин, що
виражають формування і використання грошових фондів в процесі кругообігу
ресурсів підприємства, формування його грошових прибутків та накопичень.

Фінанси підприємств забезпечують кругообіг основного та оборотного
капіталу, взаємовідношення з державними органами, податковою системою,
бюджетами, банками і іншими кредитними установами, страховими компаніями
і так далі. У кожній державі будь-яка державна система включає фінансову
систему. Вона складається з двох підсистем:

– загальнодержавні фінанси;

– фінанси господарюючих суб’єктів.

Форми вияву фінансів підприємств:

Відносини з іншими господарюючими суб’єктами в процесі формування і
розподілу виручки (нематеріальні відносини):

– штрафи, пені, неустойки;

– відносини оренди;

– випуск і реалізація цінних паперів;

– спільна діяльність;

– комерційне кредитування;

– відносини з працівниками по виплаті заробітної плати. У цей час
доцільно виділяти самостійну групу фінансових відносин, які складаються
у підприємства зі своїми працівниками з приводу розподілу прибутку:
виплати дивідендів, виплати за паї в статутному капіталі.

Основа нормального функціонування -наявність достатнього об’єму
фінансових ресурсів, що забезпечують можливість задоволення виникаючих
потреб підприємства для поточної діяльності і розвитку. Фінансові
ресурси – грошові прибутки і надходження, що знаходяться в розпорядженні
господарюючого суб’єкта і призначені для виконання фінансових
зобов’язань, здійснення витрат по простому і розширеному відтворюванню і
економічному стимулюванню на підприємстві.

Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове
спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати
праці, амортизаційний фонд (на державних підприємствах), резервний фонд
та інші. Статутний фонд використовується підприємством для інвестування
коштів в оборотні та основні фонди. Фонд оплати праці – для виплати
основної та додаткової заробітної плати працівникам. Амортизаційний фонд
– для фінансування відтворення основних і позаоборотних активів.
Резервний фонд – для покриття збитків, подолання тимчасових фінансових
ускладнень.

Кошти підприємства використовують не тільки у фондовій формі. Так,
використання підприємством коштів для виконання фінансових зобов’язань
перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками, страховими
організаціями здійснюється в нефондовій формі. У нефондовій формі
підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески.

Під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові кошти, що є в
розпорядженні підприємств. Таким чином, до фінансових ресурсів належать
грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується в
нефондовій формі.

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних та
позикових коштів. Спочатку фінансові ресурси з’являються в момент
створення підприємства і відбиваються в статутному фонді.Основне джерело
формування – вартість реалізованої продукції, різні частини якій
набувають форми грошових прибутків і накопичень.На більшості підприємств
– нестача фінансових ресурсів, так як:

1. Недолік власних оборотних коштів.

2. Систематична втрата частини фінансових ресурсів внаслідок інфляції.

3. Неадекватність керівництва підприємства новим умовам господарювання.

Для стабільного формування достатнього об’єму фінансових ресурсів
джерела самі повинні бути стабільними.

Об’єм фінансових ресурсів за рахунок перерозподілу між різними джерелами
може відповідати потребам нашого підприємства.

Кредитні ресурси необхідні для підприємства, тому що під час коливання
потреб фінансових ресурсів і їх наявність може не дорівнювати.Необхідно
оцінити можливість для підприємства відшкодувати позикові кошти з
процентами і в термін, якщо існує можливість непогашення позики, засобу
краще не залучати, оскільки автоматично збільшуються витрати.

Підприємство користується правом емісії цінних паперів для формування
додаткових коштів за рахунок випуску акцій, облігацій та ін.

Список використаної літератури

Александрова М. М., Виговська Н. Г., Кірейцев Г. Г., Петрук О. М.,
Маслова С. О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец.
всіх форм навч. / Г.Г. Кірейцева (ред.). — 2.вид., перероб. та доп. —
К.: ЦУЛ, 2002. — 268 с.

Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фінансова діяльність підприємства. — К.:
Либідь, 2003. — 384 с.

Біла О.Г., Галик Л.М., Дрівко М.М. Фінанси організацій і підприємств:
Навч.-метод. посібник. — Л.: Видавництво ЛКА, 2002. — 112 с.

Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств в схемах: Навч. посібник —
Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2003. — 191 с.

Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец.
вищ. навч. закл.. — К.: Кондор, 2003. — 364 с.

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2000. — 148
с.

Петряєва З.Ф. Фінансовий аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. /
Харківський держ. економічний ун-т. — Х.: ХДЕУ, 2002. — 164 с.

Финансовый менеджмент / Авт. кол. под рук. Е. С. Стояновой. – М.:
Перспектива, 2002.

Финансовый менеджмент / Под ред. акад. Г. Б. Поляка. – М.: Финансы,
1997.

Финансовый менеджмент / Под ред. д. э. н., проф., Н. Ф. Самсонова. – М.:
Финансы, 1999.

Финансы / Под ред. А. М. Ковалевой. – М.: Финансы и статистика, 1996.

Финансы предприятий / Л. М. Павлова – М.: Финансы ЮНИТИ, 1998.

Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ,
1998.

Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ,
2004.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020