UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТлумачення пізнання у філософії Нового часу (реферат)
Автор
РозділРізне, реферати, курсові з різних напрямків
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2208
Скачало93
Опис
Якісна безкоштовна робота.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

HYPERLINK "http://www.ukrreferat.com/" www.ukrreferat.com –

рефератний сайт №1 в Україні!

 

Реферати, контрольні роботи, курсові та дипломні роботи з 70-ти

напрямків. БЕЗКОШТОВНО!

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

«Тлумачення пізнання

 

у філософії Нового часу»

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Головні гносеологічні напрямки філософії Нового часу.

 

Представники емпіризму

 

2. Раціоналістичний напрямок пізнання Нового часу, головні ідеї

 

Висновок

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Пізнання — процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в

свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людства.

Він є предметом дослідження такого розділу філософії, як теорія

пізнання.

 

Теорія пізнання (гносеологія) — це розділ філософії, що вивчає природу

пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні

можливості та здібності; передумови, засоби та форми пізнання,'а також

відношення знання до дійсності, закони його функціонування та умови й

критерії його істинності й достовірності.

 

Головним у теорії пізнання є питання про відношення знання про світ до

власне світу, чи спроможна наша свідомість (мислення, відчуття,

уявлення) давати адекватне відображення дійсності.

 

Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має

утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову

революцію XVI—XVII ст., становлення експериментального природознавства.

Вона утверджувала свої засадні принципи в боротьбі з феодальною

ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи

духовні надбання епохи Відродження.

 

Найсуттєвішою особливістю філософії Нового часу була орієнтація на

природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового

пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального

оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя.

 

Особливого значення набула у філософії того часу проблема обгрунтування

знання і способів його досягнення.

 

1. Головні гносеологічні напрямки філософії Нового часу.

 

Представники емпіризму

 

Головне своє завдання філософія Нового часу вбачає в розробці та

обгрунтуванні методів наукового пізнання, концентруючи основну свою

проблематику навколо методології наукового пізнання та гносеоогії. На

цій основі формуються в філософії XVII ст. два протилежні напрямки:

емпіризм та раціоналізм.

 

Емпіризм проголошує, що основний зміст наукове пізнання отримує з

чуттєвого досвіду, в знаннях немає нічого, чого б раніше не було в

чуттєвому досвіді суб'єкта. Раціональне пізнання, розум не привносить

ніякого нового змістовного знання, а лише систематизує дані

чуттєвосенситивного досвіду. Раціоналізм наголошує, що основний зміст

наукового знання досягається через діяльність розуму, розсудку та

інтелектуальної інтуїції, а чуттєвосенситивне пізнання лише підштовхує

розум до діяльності. Ідеалом знання як емпіризм, так і раціоналізм

вважали математику, а основними характерними рисами істинного знання

визнавали всезагальність, необхідність, суттєвість.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ