Реферат на тему:
Сучасне світове господарство: суть та структура
Київ 2016
Світове господарство — це сукупність національних господарств та їх
економічних взаємовідносин. Без економічних відносин національні
господарства залишилися б відокремленими і не створили б світову
економіку як систему
Вихідною категорією світового господарства е економічна діяльність як
спосіб забезпечення життя людини, її головна сфера — матеріальне
виробництво. Організаційною формою, в якій здійснюється економічна
діяльність, є господарство. Таким чином, господарство — це економічна
система, функціонування якої являє собою процес економічної діяльності
Особливість національного господарства полягає в тому, що економічна
діяльність обмежена рамками держави (країни).
Отже, національне господарство — це економічна система, функціонування
якої являє собою процес економічної діяльності в межах країни. Ця
система єдина в економічному і організаційному відношенні й складається
Із сукупності взаємопов’язаних; галузей та сфер діяльності, що мають
визначену пропорційність (співвідношення) у розвитку, і обумовлена
розміщенням на території країни.
Як світ складається із країн, так і світова економіка (господарство)
складається з національних господарств цих країн. Але то не просто
сукупність або сума. Світове господарство — це сукупність національних
господарств та їх економічних взаємовідносин. Слід підкреслити, що без
економічних відносин національні господарства залишилися б
відокремленими і не створили б світову економіку як систему.
Відомо, що в розвитку продуктивних сил рано чи пізно настає період, коли
вони виходять за межі національних кордонів — починається
інтернаціоналізація господарського життя. Економічні зв’язки між
країнами помітно зміцнюються уже у XIX ст. під впливом великої машинної
індустрії, яка потребує багато сировини та залучає до її видобутку і
виробництва дедалі нові країни.
?????????E? ринок. Прискорений внаслідок цього процес міжнародного
поділу праці (приблизно до середини XIX ст.) спричинив до виникнення
такої ситуації, коли більшість країн стали досить тісно економічно
пов’язаними. Саме на цей період припадає зародження світового
господарства.
Всесвітнє господарство — система взаємодіючих господарств усіх країн
світу, цілісний характер і функціонування якої визначаються об’єктивними
законами розвитку людського суспільства.
Світове господарство як система має свою структуру. Зауважимо, що
тривалий час паралельно існувало три точки зору (підходи) на його
структуру, формаційна (міжсистемна) концепція; концепція “трьох світів”
і концепція “центру та периферії”.
Формаційний підхід полягає в тому, що світове господарство розглядається
з точки зору суспільно-економічних формацій. Виходячи з цього,
розрізняли світову систему капіталістичного господарства та світову
систему соціалістичного господарства, а окремі національні економіки
входили у відповідну систему господарства.
Концепція “трьох світів” розподіляла світову економіку на світ
капіталізму, світ соціалізму та світ, що розвивається. Відображенням
такої точки зору є поширені в останні десятиріччя статистичні Матеріали,
де усі країни поділяються на три названі вище групи.
Останнім часом найбільшого поширення набула третя концепція, згідно з
якою світова економіка має свій “центр” (найбільш розвинуті країни) та
“периферію” (країни, що відстають від “центру” за рівнем економічного
розвитку). Переваги такого підходу полягають у тому, що структура
світового господарства розглядається тільки з точки зору критеріїв
економічного розвитку.
Між “центром” та “периферією” чіткої межі немає. До “центру” належать,
як правило, країни Західної Європи (у першу чергу ЄС), США, Канада,
Японія, деякі країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (Нова Зеландія,
Австралія та Ін.). До світової “периферії” належать всі інші національні
економіки, але вони в свою чергу розподіляються на групи за ступенем
віддаленості від “центру”.
Систематизація національних економік, виділення типів країн, їх
групування необхідне для того, щоб:
систематизувати країни відповідно до особливостей та рівня їх розвитку;
виявити їх характерні риси;
визначити місце у системі світового господарства та міжнародних
економічних відносин;
визначити та передбачити імовірні перспективи їх розвитку.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
