.

Франчайзинговий бізнес: особливості та характеристика (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 367
Скачать документ

Реферат на тему:

Франчайзинговий бізнес: особливості та характеристика

Київ 2016

У рефераті розглянуто особливості франчайзингового бізнесу у нових
індустріальних країнах та ЄС

На інституційному рівні система франчайзингу представлена і просунута
Європейською Федерацією Франчайзингу (ЄФФ), яка є некомерційною
міжнародною асоціацією, заснованою в 1972 р. Її місія і основні цілі:

сприяння розвитку франчайзингу в Європі;

представлення інтересів франчайзингу в міжнародних організаціях
(Європейська комісія, Європейський Парламент і т. д.);

просування і представлення європейського франчайзингу і його членів на
міжнародній арені;

обмін інформацією і документацією між національними асоціаціями
франчайзингу країн Європи і інших континентів.

Членами ЄФФ є Національні асоціації франчайзингу з 17 європейських
країн. Федерація також приймає як членів-партнерів національні
організації франчайзингу з інших, неєвропейських країн. Що стосується
Центральної і Східної Європи, тільки Угорщина і Словенія – члени ЄФФ.
Єдине Європейське законодавство в області франчайзингу, ґрунтується на
двох документах:

Європейський Кодекс етики франчайзингу, прийнятий в 1991 році

Регламент “Block Exemption”, прийнятий у 1999 році Економічною комісією
Європейського економічного співтовариства.

У 1977 році була створена Британська Франчайзингова Асоціація (БФА)
(British Franchise Аssociation), яка вперше в історії дала чіткі
визначення поняття франшизи як контрольної ліцензії, виданої однією
особою (Франчайзером) іншій особі (Франчайзі).

У 1990 р. в 12-ти європейських країнах було зареєстровано 1,600
франчайзингових систем і 8500 франчайзі.

В даний час в Європі діє більше 4,500 франчайзингових систем і приблизно
180,000 франчайзі, які досягають загальний об’єм продажів у розмірі
більш ніж 150 млрд. доларів.

Німецька асоціація франчайзингу прогнозує стабільний приріст об’єктів
франчайзі в перші десять років поточного століття на 10-15% щорічно.

У Франції, яка займає третє місце по числу франчайзингових мереж серед
європейських країн, налічується більше 620 франчайзерів і 30 тис.
франчайзі. Французи охоплюють 40% всього європейського франчайзингового
ринку, місткість якого оцінюється в 32-35 млрд. дол.

Європейським лідером у цьому секторі є Франція, де 10% припадає на дану
систему. Згідно із статистичними даними, виданими в березні 1997, на
Європейському салоні франчайзингу і торгівлі в Парижі, в Європі діяли
більш ніж 3,500 франчайзингових систем і 134,000 франчайзі, які наймали
приблизно 1 млн. працівників. Товарообіг складав 70 млрд. євро.

Таблиця 1. Ситуація франчайзингу в Європі, 2005 р.

Країна Число франчайзерів Число франчайзі Товарообіг, млрд. євро Число
працівників

Франція 485 27,360 27 320,000

Німеччина 530 22,000 12,5 30,000

Великобританія 474 25,700 8,2 220,000

Голландія 350 11,825 8,4 85,300

Швеція 230 9,150 5,72 71,000

Бельгія 170 3,500 3,6 28,000

Іспанія 288 13,161 – 69,000

Італія 436 21,390 2,8 49,660

Норвегія 125 3,500 3 –

Португалія 220 2,000 – –

Угорщина 170 2,500 – 35,000

Чехія 79 260 – –

В даний час у Європі функціонують 4,500 франчайзингових систем, у кожної
з них в середньому 37 партнерів, їх загальний товарообіг складає 150
млрд. доларів. Проте ступінь розвитку франчайзингового бізнесу в Європі
набагато нижчий, ніж у США, де об’єм подібного роду операцій перевищив
800 млрд. доларів.

Вивчення досвіду ЄС у сфері правового регулювання франчайзингу
представляє особливий інтерес. У Європейському союзі знайдений
оптимальний спосіб правового регулювання франчайзингу. Європейське право
встановило загальні принципи оцінки договорів франчайзингу на
відповідність антимонопольному законодавству ЄС, закріпило перелік
положень, включення яких в договори франчайзингу є неприпустимим,
оскільки такі положення приводять до найбільш грубих обмежень
конкуренції. Детальніше регулювання франчайзингових відносин залишається
на розсуд сторін за договором. Такий спосіб правового регулювання
представляється найбільш вдалим зважаючи на складність і комплексність
даних відносин.

??????

‘? ”

t

o

&

† державами – членами” трактується вельми широко Європейською комісією
і судами ЄС, тому більшість комерційних договорів, включаючи договори
франчайзингу, підпадають під дію статті 81 (1) Договору, що засновує
Європейське співтовариство (ДУЕС).

Таким чином, антимонопольне законодавство ЄС може застосовуватися до
положень договорів, які укладені між особами, що не є резидентами ЄС,
якщо такі договори можуть робити вплив на торгівлю між державами –
членами ЄС.

Уніфіковане правове регулювання франчайзингу в Європейському союзі
здійснюється нормами антимонопольного законодавства ЄС. Договори
франчайзингу, як і будь-які господарські договори, повинні враховувати
положення антимонопольного законодавства. При цьому для договорів
франчайзингу характерний цілий ряд положень, які можуть викликати
проблеми з погляду антимонопольного законодавства. Серед них положення
про встановлення (підтримку) ціни, положення, що забороняють франчайзі
як протягом терміну договору, так і протягом розумного терміну після
його закінчення відкривати аналогічні або подібні підприємства на
території, де він може стати конкурентом для інших членів
франчайзингової мережі та ін.

На сьогодні основу правового регулювання франчайзингу на рівні ЄС
складає регламент Комісії (ЄС) від 22 грудня 1999 р. № 2790/1999 “Про
застосування статті 81 (3) Договору до категорій вертикальних угод і
узгоджених дій”. На відміну від регламенту № 4087/88 діючий регламент №
2790/1999 закріплює тільки перелік заборонених положень, надаючи
сторонам певну свободу при укладенні договорів. Зміна підходу до
правового регулювання договорів франчайзингу є позитивною тенденцією,
оскільки комплексний характер таких договорів не дозволяє в рамках
одного регламенту передбачити всі можливі положення, які сторони мають
право включити в договір франчайзингу.

Регламент № 2790/1999 разюче відрізняється від прийнятих раніше
регламентів про блокове вилучення. Це економічно орієнтований і менш
формалізований документ. Не дивлячись на прогресивніший характер
регламенту № 2790/1999 в порівнянні з попередніми регламентами про
блокове вилучення, для нього характерні певні недоліки, якщо вивчати
його правовий режим з погляду договорів франчайзингу.

Лібералізація економіки Центральних і Південно-східних країн, їх
прагнення стати частиною організованої комерційної системи, заснованої
на особистих інвестиціях, спонукають їх зробити вибір на користь
франчайзингу і незалежного бізнесу. Абсолютними лідерами у впровадженні
франчайзингових систем є Чехія і Угорщина.

Таким чином, маючи в своєму розпорядженні 79 франчайзингових систем і
260 кооперованих партнерів, Чеська Республіка перебуває на початку
багатообіцяючого розвитку франчайзингу. Харчова і швейна промисловості є
найпривабливішими для франчайзингу. Із-за високих доходів і відносно
швидкої окупності інвестиційних витрат, найбільш переважними для
франчайзингу є зони, де населення володіє високою купівельною
спроможністю.

За короткий час відомі компанії високорозвинених країн зуміли проникнути
на чеський ринок. Йдеться про такі фірми, як:

США – McDonald’s, Kentucky Fried Chicken, Pizza Hut (продовольство), TGI
Friday’s, Dunkin Donuts, Future Kids (навчання), Holiday Inn, Choice
Hotel International (готелі), Rentex – Hertz (оренда автомобілів).

Німеччина – OBI (агробізнес), Nord-West-Ring (оптова торгівля взуттям),
Family Frost (заморожені продукти), Zimbo Czechia (м’ясні продукти)

Італія – Stefan.nel, Versace, Ungaro, Versus, Sergio Rossi (магазини
моди)

Франція – Yves Rocher (косметика), Kookai, Lacoste (одяг).

Великобританія – Marks & Spencer (одяг), Mothercare (одяг для матері і
дитини і приналежності), Next (сімейна мода).

З іншого боку, з’явилися внутрішні франчайзери подібно до ETA
(електричні прилади), Boty Roman Petr (взуття), Dobra Ajovna
(виробництво чаю), Body Basics (косметика), Rapid Service (послуги
чистки).

Процесу розвитку франчайзингу перешкоджають наступні чинники:

неадекватна законодавча основа,

нестача внутрішнього капіталу,

обмежений доступ до кредитів,

відносно великий ризик країни і інші перешкоди.

Франчайзинг на ринках країн Центральної і Південно-східної Європи
найбільше розвивається в роздрібній торгівлі. Перспективи розвитку за
такими сферами діяльності, як: чистка одягу, готельна індустрія, оренда
автомобілів, освіта.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020