.

Організована злочинність: умови, причини, актуальні проблеми вирішення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
12 384
Скачать документ

Організована злочинність утворює значну небезпеку для суспільства, особливо коли воно знаходиться у стані реформування та розбудови державно-правової системи. Саме така, сприятлива для організованої злочинності ситуація, містить у собі загрозу її проникнення практично у всі сфери суспільних відносин

Іншим чинником, що сприяє організованій злочинності, є наявність корумпованих зв’язків ОЗ з різними органами влади, що суттєво шкодить державним інтересам та іміджу України на міжнародному рівні. За даними Служби безпеки України, 60 % мафіозних кланів мають корумповані зв’язки в різних структурах влади та управління.

У корумпованих взаємовідносинах перебуває близько 40 % керівників підприємств і майже 90 % керівників комерційних структур.

Проблема організованої злочинності корисливо-насильницького спрямування є предметом обговорення на найвищому державному і науковому рівнях, оскільки діяльність злочинних організацій набула надзвичайної гостроти і почала негативно впливати на зміцнення правоохоронної практики, реалізацію прав, свобод і законних інтересів громадян. Підвищену суспільну небезпеку становлять як ОЗ в цілому, так й її озброєні форми, особливо корисливо-насильницького спрямування.

Узагальнення оперативно-розшукової та слідчої практики свідчить про те, що багато корисливо-насильницьких злочинів вчиняються добре організованими, а нерідко й озброєними групами, що діють протягом тривалого часу у виді злочинного промислу. Варто зазначити, що такому небезпечному спрямуванню організованої злочинності притаманні швидкі темпи зростання та поширеності.

Боротьба з організованою злочинністю залишається серед найважливіших завдань оперативних підрозділів кримінальної міліції та спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС України та Служби безпеки України. Разом з тим, діяльність оперативних та слідчих підрозділів щодо виявлення та викриття озброєних форм організованої злочинності, розкриття та розслідування ще має цілу низку проблем правового та організаційного характеру.

Встановлення конкретних причин тривалого існування організованих злочинних груп має вирішальне значення для підвищення ефективності боротьби оперативних підрозділів з нею. Причини, що обумовлюють виникнення та тривале існування організованої злочинності можна розділити на причини об’єктивного та суб’єктивного характеру.

До об’єктивних слід віднести такі, що обумовлені особливостями соціально-економічного устрою життя у суспільстві та особливостями злочинної діяльності таких груп, а до суб’єктивних – ті, що обумовлені недоліками діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю в цілому.

Об’єктивними причинами виникнення та тривалого існування бандитських формувань, на нашу думку, є такі:

  • Зростання майнового розшарування населення;
  • Погіршення криміногенної обстановки в умовах кризових явищ в економіці, падіння виробництва, розладу колишніх виробничих відносин;
  • Дедалі зростаюча активність “ділків тіньової економіки”. Спекуляція, шахрайство, азартні ігри, вживання наркотиків тощо все більше стають нормою поведінки та способом життя багатьох соціальних груп;
  • Зміни в людських стосунках та правосвідомості більшої частини населення, коли в результаті переоцінки цінностей в духовній сфері егоїзм, вседозволеність, безалаберність стають нормою життя, а кримінально-правова заборона стає дедалі все меншим дієвим та стримуючим фактором на шляху вчинення злочинів;
  • Спрощений підхід до вивчення та аналізу процесів розвитку організованої та групової злочинності, а це, у свою чергу, призводить до поверхневого підходу стосовно організації боротьби з нею.

До причин суб’єктивного характеру, які сприяють тривалому існуванню організованої злочинності, можуть бути віднесені такі:

  • Відсутність дієвої законодавчої основи боротьби з організованою злочинністю, як наслідок, – криміногенна ситуація в державі змінюється значно швидше, ніж чинне законодавство;
  • Зниження ролі профілактично-попереджувальних заходів, в тому числі із використанням оперативно-розшукової профілактики;
  • Організаційно-тактичні прорахунки в сфері організації та здійснення боротьби як з організованою злочинністю, так і злочинністю взагалі;
  • Систематична ротація керівників та заміна оперативного складу і, як результат, – втрата професіоналізму та позитивного досвіду в організації оперативної роботи;
  • Недооцінка питань професіоналізації та більшої консолідації злочинної діяльності груп з боку оперативних апаратів, що ведуть боротьбу з нею.

В діяльності окремих оперативних підрозділів правоохоронних органів вищезазначені недоліки можуть мати різний ступінь прояву, різноманітне поєднання та вплив на своєчасність виявлення та викриття злочинних груп. У зв’язку з цим перед підрозділами ОВС постає завдання – подолати вищезгадані недоліки.

Відповідно до статті 23 – “Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину” – Кримінально-процесуального кодексу України при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов’язані виявити причини і умови, які сприяли вчиненню злочину та вживати заходи щодо їх усунення. Ця вимога закону поширюється і на необхідність встановлення причин та умов, які сприяють тривалому існуванню організованої злочинності.

Вивчення та узагальнення досвіду роботи оперативних підрозділів правоохоронних органів та спеціальної літератури щодо даного питання дозволили нам сформулювати деякі пропозиції стосовно методики виявлення конкретних причин тривалого існування організованої злочинності. Одна з них – це цілеспрямована робота в цьому напрямі яка може здійснюватися по кримінальних справах, що розслідуються.

“Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі” зібрані відомості, які викладаються у поданні, що складається у довільній формі та в порядку передбаченому ст. 231 Кримінально-процесуального кодексу України і надсилають його для вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов, у т.ч. таких, що сприяють тривалому існуванню організованих груп і злочинних організацій.

Крім цього, одержані оперативними працівниками відомості про причини тривалої злочинної діяльності вважається доцільним викласти у спеціальній довідці на викриту злочинну групу, яка повинна подаватися керівникам оперативних апаратів для вжиття необхідних організаційних заходів щодо усунення причин, які сприяли її діяльності.

Зібрані таким чином аналітичні дані про причини тривалої діяльності злочинних формувань можуть бути використані за такими напрямами:

  • для розробки організаційних заходів з підвищення ефективності пошукової роботи оперативних підрозділів та активізації боротьби з організованою злочинністю на території обслуговування з наступним включенням їх до поточних та перспективних планів роботи оперативних підрозділів правоохоронних органів;
  • для внесення корективів до планів роботи за конкретними оперативно-розшуковими справами;
  • для підвищення професійної майстерності оперативних працівників шляхом навчання найбільш ефективним тактичним прийомам роботи на конкретних прикладах.

Таким чином, встановлення та вивчення конкретних причин тривалого існування організованих груп і злочинних організацій має значення не лише для забезпечення принципу неминучості покарання, але й для встановлення оперативними підрозділами правоохоронних органів нових способів вчинення злочинів, і на цій підставі – розробки більш ефективних організаційно-тактичних заходів, спрямованих на усунення причин та умов вчинення злочинних посягань, попередження та розкриття злочинів.
 

Литература

 

  1. Джужа О.М., Василевич В.В. Феномен – організована злочинність: Міжвідомчий наук.-дослід. центр при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України // Наук.-прак. журнал “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією” (теорія і практика). – 2001, – № 3. К., – С.15 – 25.
  2. Камлик М.І., Гега П.Т., Білецький В.О. Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлінській сферах економіки: Міжвідомчий наук.-дослід. центр при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України // Наук.-прак. журнал “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією” (теорія і практика). – 2001, – № 1. К., – С.15 – 25.
  3. Редько А.І., Єфремов С.О. Деякі питання провадження по справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями. Узагальнення судової практики // Вісн. Верховного Суду України. – 2001. – № 1. – С. 29.
  4. Статистика МВС України за 12 місяців 2002 р.: МВС України, Департамент інформаційних технологій. – К., 2003. – Розд. 5.1 − 5.13.
  5. Михеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А.Я. Науково-практичний коментар Кримінально процесуального кодексу України: за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 15 серпня 1997 р. / Відп. редактори В.Ф. Бойко, В.Г. Гончаренко. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 624 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020