UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСудження: загальна характеристика (реферат)
Автор
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось53
Скачало5
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Судження: загальна характеристика

 

Київ 2016

 

Структура судження. Судження і речення. Про роль запитання в судовому

пізнанні

 

Останнім часом в юридичній діяльності усе відчутнішим стає дефіцит

логічної культури. Його неможливо подолати, не вивчивши основи логіки,

не навчившися застосовувати її в юридичній практиці. Через це основний

принцип логіки, відповідно до якого усі результати практики обговорення

та вирішення правових проблем повинні бути строго доказові та чітко

аргументовані, є фундаментальною підвалиною всієї юридичної діяльності.

 

Юридична діяльність визначається не лише певними процесуальними діями,

але й інтелектуальною взаємодією – дискусією осіб, втягнених до процесу

правового пізнання. З такої позиції основним пізнавальним завданням

правового дослідження є відшукання та логічно аргументоване

обґрунтування істини у справі.

 

Наука логіка навчає, як правильно будувати умовиводи, доведення,

прищеплює вміння правильно оперувати поняттями й судженнями, застерігає

від можливих логічних помилок. Незнання законів та правил логіки,

невміння користуватися ними в процесі правового дослідження нерідко

призводять до різноманітних логічних помилок, котрі в професійній

діяльності юриста одночасно виявляються юридичними помилками. Тому

законодавець визнав за необхідне закріпити вимоги основних законів

логіки в нормах права, перевести їх до рангу нормативних вимог.

 

Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні

ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад: "Право є надбудова"; "Злочин

є діяння суспільне небезпечне"; "Крадіжка здійснюється тільки навмисне"

і т. д.

 

Судженням називається думка, в якій утверджується або заперечується

що-небудь про предмети та явища об'єктивної дійсності.

 

Судження відображає наявність або відсутність у предметів певних

властивостей, ознак, зв'язків і відношень. У судженні виражається наше

знання про саме існування предметів і явищ та про всі різноманітні

зв'язки й відношення між предметами, явищами та їхніми властивостями. За

допомогою суджень ми охоплюємо предмет у найрізноманітніших його

проявах.

 

Таким чином, судження - це не просто зв'язок понять чи уявлень, за

котрими немає ніякої реальності, як твердить ідеалістична логіка, а

відображення дійсно існуючих суттєвих зв'язків і відношень між

предметами.

 

Судження може бути або істинним, або хибним.

 

Істинним називається таке судження, котре правильно відображає

дійсність, відповідає тому, що є насправді.

 

Хибним є судження, яке неправильно відображає дійсність, не відповідає

тому, що є насправді.

 

Так, судження: "Народ - творець історії"; "Суд - орган правосуддя";

"Вирок суду має бути законним і обґрунтованим" - є істинними, вони

відповідають дійсності, правильно відображають її. А таке судження, як

"Харків більший від Києва", "Мистецтво не відображає дійсності",

"Крадіжка не є злочин" - хибні, оскільки те, що висловлюється у кожному

з них не відповідає дійсності.

 

Питання про те, яким є кожне конкретне судження - істинним чи хибним,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ