UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦентральний Банк: кредитно-грошова політика (реферат)
Автор
РозділБанківська справа
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось74
Скачало6
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Центральний Банк: кредитно-грошова політика

 

 

Київ 2016

 

Центральний банк - це орган державного грошово-кредитного регулювання

економіки, що наділений монопольним правом емісії банкнот та здійснює

керівництво грошово-кредитною системою країни

 

Об’єктивна необхідність в організації діяльності центральних банків як

окремих інститутів кредитної системи виникає у той період розвитку

товарно-грошових відносин, коли емісія банкнот багатьма банками країни

фактично руйнує підвалини грошового обігу та дезорганізує всю систему

господарських зв’язків. Це пов’язано з недовірою різних суб’єктів ринку

до багатьох грошових знаків в обігу, причому випущених не лише «чужими»,

але і «своїми» банками. Окремі з них нерідко зловживали своїм емісійним

правом, що викликало крахи фінансових ринків. До того ж банкноти,

емітовані банком, який зазнав банкрутства, ставали недійсними, що

зумовлювало значні збитки їх власників.

 

За формою організації центральні банки можуть бути державними або

акціонерними. Капітал державних банків повністю зосереджений в руках

держави. При цьому у такий спосіб центральний банк може бути

організований як в момент свого безпосереднього створення (наприклад,

Німецький федеральний банк у 1957р.), так і шляхом націоналізації вже

існуючих центральних банків, які до цього функціонували на акціонерних

засадах (зокрема, Банк Англії у 1946р., Банк Франції у 1945р.).

 

При акціонерній формі організації центрального банку його капітал або

взагалі не належить державі (наприклад, у США капітал федеральних

резервних банків формується за рахунок пайових внесків комерційних

банків членів ФРС), або належить лише частково (наприклад, у Бельгії та

Австрії 50%, в Японії 55%, у Швейцарії 57%).

 

Незалежно від форми власності центральні банки у багатьох країнах є

юридично самостійними та не підпорядковуються уряду в поточних питаннях

реалізації своєї політики, діючи в інтересах усього суспільства.

 

Конкретні форми управління центральним банком залежать від національних

особливостей та політичного устрою країни. Поточне керівництво

операціями, як правило, здійснюється внутрішніми органами управління

(директорами, адміністративними радами), тоді як вибір стратегічних

орієнтирів і завдань центрального банку визначається більшою мірою

органами політичного типу (Рада керуючих у США, Національна кредитна

рада у Франції). Від системи призначення у ці органи залежать відносини

між центральними банками та інститутами державної влади, що в кінцевому

підсумку визначає ефективність функціонування центрального банку як

основного органу державного регулювання економіки.

 

У США, наприклад, Федеральна резервна система очолюється Радою керуючих

із 7 членів, які призначаються президентом за згодою сенату строком на

14 років на ротаційній основі. Це забезпечує певну стабільність роботи

ради, а також її послідовність та незалежність у прийнятті рішень.

 

Реалізація грошово-кредитної політики. Основою розвитку й стабільного

функціонування економіки є наявність гнучкого механізму

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ