UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗагальні теоретичні положення пропозиції грошей
Автор
РозділГроші і кредит, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1059
Скачало357
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Загальні теоретичні положення пропозиції грошей

 

Монетаристи розглядають пропозицію грошей як альтернативне відношення до

їх попиту. Це дві невіддільні й водночас протележні сторони єдиного

економічного механізму, взаємодія яких здійснюється на монетарному

ринку. Грошова пропозиція, як проміжна мета, повинна визнаватися

відповідно до попиту на гроші. Неврахування цієї істини може призвести

до суттєвого розходження між пропозицією і попитом, що в свою чергу може

вилитись в проблеми із платіжним балансом, падіння ВВП, високими темпами

інфляції.

 

Позитивний кореляційний зв(язок між зростанням грошової пропозиції та

рівнем інфляції визнають і кейсіанці і монетаристи. Так, Дж. Кейнс

уважав, що усяке зростання грошової пропозиції підвищує ліквідність в

економіці, і рівень відсоткової ставки (ціни за ліквідні кошти) падає.

Сукупний попит буде розширюватися опосередковано, оскільки пониження

відсоткової ставки призводить до збільшення інвестиційних витрат.

 

У протележність цьому, М.Фрідмен наполягав на тому, що зростання

грошової пропозиції призводить до додаткових витрат безпосередньо, і тим

самим викликає інфляцію. Він стверджував, що люди завжди тримають

визначену частку свого доходу у вигляді готівки і зростання грошової

пропозиції збільшує сукупний попит на товарному і фондовому ринках.

 

Кейсіанство вчить мистецтву маневрування з допомогою норми процента: як

відомо, тільки вона, змінюючи ціни на капітальні активи визначає обсяг

інвестицій.

 

Монетаристи ( прихильники цінової стабілізації, не виключають

процентного регулювання, але вбачають свою “проміжну мішень” у грошовій

масі. В наукових працях М.Фрідмена сформульовано “грошове правило”,

згідно якого збільшення грошової маси необхідно проводити систематично,

але поступово і незалежно від кон(юктури і циклічності коливань.

 

Центральному банку необхідно взяти на себе зобов(язання не допускати

сезонних та інших коливань грошової маси, підтримувати стабільний темп

її зростання. При визначенні грошової пропозиції, М.Фрідмен пропонує

орієнтуватися на стійкий приріст ВВП і довготермінову тенденцію до

сповільнення швидкості обігу грошей. Перший чинник вимагає (в США) 3-х %

приросту (М), другий додатково ще 1%. Разом щорічний приріст грошової

маси не повинен виходити за межі 4%.

 

Незважаючи на звинувачення монетаристів у “механічному підході” ідея

“грошового правила” набула популярності. В деяких монетаристів виникла

ідея “виделки”, тобто запровадження горішньої і долішньої межі зростання

грошової маси. Нова програма була взята на озброєння багатьма країнами у

другій половині 70-х р.р. Вони стали запроваджувати межі або тверді

щоквартальні ліміти зростання грошової маси. Так у Великобританії

“виделку” коливань уряд М. Тетчер встановив по відношенню до (М3). В

1976-1977р.р. виделка складала 9-13%, а потім у 1979-1981 р.р. ( 7-11%

щорічного приросту.

 

У США виделку на грошові агрегати теж було встановлено майже одночасно з

європейськими країнами, яка щоквартально переглядалася і звичайно в бік

підвищення квоти. Тільки в кінці 70-р.р., коли інфляція у Штатах і

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ