UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТипи грошових систем (реферат)
Автор
РозділГроші і кредит, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2189
Скачало662
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Типи грошових систем.

 

Грошові системи можна класифікувати за декількома критеріями.

 

В історичному плані важливе значення має класифікація грошових ситем за

характером їх функціонування. За цим критерієм виділяються

саморегульовані та регульовані грошові системи.

 

Саморегульованими були системи, що базувалися на використанні в ролі

грошей благородних металів та обслуговуванні сфери обігу повноцінними

монетами і розмінними банкнотами. Саморегулювання полягало в ому, що

обіг таких грошей ніс у собі передумову для вирівнювання маси грошей в

обігу з потребами обігу та підтримування сталості грошової одиниці. Ця

передумова полягала в рівності вартості, яку виражали вказані гроші в

обігу, і вартості металу, який містився в монетах чи міг бути одержаний

в обмін на банкноти. У зв’язку з цим в періоди спаду виробництва та

товарообороту, зменшувалася потреба в засобах обігу, виникла загроза

зниження мінової вартості (купівельної спроможності) грошей. Щоб

уникнути втрат, власники таких грошей вилучали частину їх з обігу,

переміщуючи в скарб. Там вони зберігалися до покращення кон’юнктури на

ринку: при розширенні товарооборота гроші переміщалися зі скарбу в

активний оборот. Так через механізм створення скарбу здійснювалося

стихійне регулювання грошової маси в обігу відповідно до потреб обігу в

грошах.

 

Саморегульовані грошові системи відповідали етапу раннього розвитку

ринкових відносин, коли державне втручання в хід економічних процесів

було мінімальним. Для широкого втручання об’єктивно не було начальної

потреби та й можливості державних органів для цього були обмежені. Тому

вирішальну роль держави за металевого обігу зводилась в основному до

законодавчого встановлення валового вмісту (золота чи срібла) в грошовій

одиниці. Тим самим держава захищала інтереси учасників обігу від

псування монет. Якщо металевий вміст монет внаслідок зносу зменшувався

порівняно з офіційним більше встановленої норми, такі монети вважалися

неповноцінними і підлягали перечеканці. Для спрощення цього процесу

вводилася система відкритої чеканки монет, за якої кожний власник

неповноцінних монет чи просто дорогоцінного металу міг здати їх на

монетний двір, де з них за певну плату виготовляли відповідну суму

неповноцінних монет.

 

Законодавчо встановлена відкрита чеканка монет теж була авжливим

елементом саморегульованих грошових систем. Згодом, коли в обігу

з’явилася значна маса паперових грошових знаків, розмінних на повноцінні

монети, особливо після централізації їх емісії, виникла потреба

законодавчо гарантувати обмін паперових знаків на метал та встановити

порядок і механізм такого обміну.

 

Саморегульовані грошові системи історично виступали у формах біметалізму

та монометалізму.

 

На ранніх етапах розвитку ринкового господарства грошові системи, як

правило, мали форму біметалізму, за якого роль загального еквіваленту

законодавчо закріплювалась за двома металами ( золотом і сріблом.

Перевагою біметалізму було те, що він полегшував забезпечення потреб

обігу в благородному металі (для чеканки монет). Але він мав і серйозний

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ