UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРеконструкція Київського житла ХІ-ХІІІ століть(реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1520
Скачало352
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕКОНСТРУКЦІЯ КИЇВСЬКОГО ЖИТЛА ХІ-ХІII СТОЛІТЬ

 

Дослідження давнього Києва поставило перед ученими низку питань, які

донедавна якось оминалися. Зокрема однією з найважливіших проблем

видається нам реконструкція рядового житла домонгольських часів. Хоч

археологам рештки таких будинків добре відомі - їхній кшталт і подоба

вимальовуються непевно. Це пояснюється тим, що археологічні розкопи

фіксують лише долішню (заглиблену в землю) частину; про вигляд основної,

наземної частини лишається тільки здогадуватися на підставі побічних

даних.

 

Пропонуємо тут реконструкцію такого житла ("напівземлянки") на підставі

приступних даних - археологічних матеріалів, давньоруської графіки,

історичних та етнографічних паралелей, а також з урахуванням загальних

закономірностей і тенденцій розвитку середньовічного міста.

 

Розгляньмо основні елементи пропонованої реконструкції.

 

Тип будівлі.

 

Загальновизнана похибка - постулат, що заглиблена частина споруди

вичерпує собою план і конструктивну основу будинку. Це уявлення виникло

як довільне припущення, воно практично нічим не підтверджене. Його

спростовують не тільки археологічні, а й етнографічні матеріали.

Дослідження в кількох місцях (с.Леськи на Чернігівщині, Пастирське

городище поблизу Сміли та ін.) переконали, що житло такого типу було

спорудою повністю надземною. Заглиблення площею 9-12 кв. м становило

тільки частину її плану. Внутрішній простір являв собою неглибоку виїмку

квадратової чи прямокутної форми зі стінками, кріпленими деревом (дошки,

дранка, плетиво з хмизу тощо), і широкими "лежанками" по краях,

завширшки здебільшого 1-2 м.

 

Іноді будівля складалася з двох або більше камер. Тому подекуди виявлені

археологами розміщені поряд "напівземлянки" могли належати до одного

житла. На Поволжі, в Сибіру та інших периферійних районах такі житла

(хати з підкліттю) дійшли до наших днів. У кількох випадках підкліть є

прямокутним заглибленням, ідентичним давньослов'янським

"напівземлянкам", і становить собою житлове приміщення; набагато частіше

- господарське або виробниче.

 

Поверховість.

 

були будівлями одноярусними. Ця думка, однак, цілком довільна, її

спростовує графічний матеріал - давньоруські мініатюри, передусім з

Радзивіллівського літопису.

 

На цих малюнках маємо десятки зображень міських будинків, серед них і

київських. Усі вони однотипні, хоч у деталях спостерігаємо відмінності.

Характер зображень умовний; це не реальні замальовки будівлі, а

своєрідні символи, знаки, покликані інформувати глядача про місце

зображуваної дії. У цьому виявляє себе вироблена естетична концепція

середньовічних мистців, які аж ніяк не прагнули до точного й адекватного

натурі зображення.

 

Міські укріплення на мініатюрах позначали однією баштою з чотирма

зубцями, військо - одним вершником з пірамідою шоломів за ним. Міський

ландшафт втілювався в дну будівлю, що становила, певна річ, узагальнений

тип споруди, властивої давньоруському місту. Образ був подиктований

життям-інакше глядач не впізнав би зображення.

 

Відмітна особливість тих будівель - вертикальна композиція; висота

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ