UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоборні фасади
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось952
Скачало365
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

СОБОРНІ ФАСАДИ

 

Питання колірного вирішення фасадів споруд ХVП-ХVПІ століть різного

призначення - як культових, так і громадських - досі мало розроблене.

Тому вважаємо за потрібне запропонувати власний досвід вивчення цього

питання і дати певні рекомендації щодо колірного вирішення фасадів

Михайлівського Золотоверхого собору.

 

реставрував академік архітектури В.Сичугов у 1884 - 1886 роках, нам таки

вдалося в зондажах знайти колір, яким фарбовано церкву 1732 року, коли

майстер із села Митниці Василь Стефанович оздобив її бароковим

орнаментом і пофарбував. Колір цей був трохи несподіваний: чистий і

глибокий синій - ультрамарин з домішкою зелені. Можна собі уявити, як

ефектно сприймався на такому тлі пружний білий бароковий орнамент. Я не

йняв віри, що можна було так пофарбувати фасад, тож пішов порадитися з

Григорієм Логвином.

 

На той час дзвіниця Софії Київської стояла в риштованнях, і наступного

дня, озброєний долотом і молотком, я піднявся разом із Г.Логвином на

риштовання. Те, що відкрилося мені, коли розчистив один із фрагментів,

здивувало ще більше - тло фасаду дзвіниці Софії Київської фарбовано так

само, але по насиченому синьому тлу, там, де не було горельєфного

орнаменту, фасад був мальований як барвистий килим великими червоними

квітами, схожими на маки, що сполучалися між собою зеленими

стеблами-галузками. Збережена поверхня була мала і не давала можливості

простежити закономірність композиції мальовання. Але все побачене

нагадало мені мальовані скрині, які колись прикрашали народне житло.

 

Пізніше я зрозумів, що Г.Логвин спеціально дозволив мені самому зробити

цей зондаж. Адже інакше я ніколи б не повірив, що саме в такий спосіб

оздоблювалися наші унікальні барокові споруди.

 

Там-таки, на риштованнях третього ярусу, вдалося з'ясувати, якими

засобами і за допомогою якої технології виконували орнаментальні

прикраси. Робилося це так: на цегляне муровання за абрисом вбивали у шви

між цеглинами куті цвяхи, на які накручували також кутий металевий дріт,

створюючи таким чином своєрідний металевий каркас. На нього накидали

високоякісний вапняний розчин (саме вапняний, а не гіпсовий), і майстер

спеціальним різцем зрізав усе зайве - орнамент був, по суті, не

ліплений, а різьблений. Він симетричний за загальною композицією і

асиметричний у деталях - автор по ходу роботи імпровізував. Мабуть,

якраз у цьому й полягає "художність" орнаментальних композицій.

 

¬

 

®

 

Далі, уже самостійно, я провадив ці розвідки на інших спорудах давнього

Києва. Ось що вдалося встановити: дзвіниця Видубицького монастиря була

фарбована так: виступні деталі - біла барва теплого відтінку, а тло -

колір, що його художники називають англійська червона; Георгіївський

собор мав глибокий синій колір тла, а виступні деталі - білі з додатком

вохри; Михайлівський собор Видубицького монастиря був фарбований у білий

колір (на це звернув увагу у своїх нотатках сирійський мандрівник

архідиякон Павло Алеппський, котрий під час своєї подорожі по Україні

відвідав і Видубицький монастир у 1654 році); Ковнірівський корпус

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ