UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФортеця XVII - XVIII століть
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1079
Скачало434
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ФОРТЕЦЯ ХVІІ-ХVІІІ СТОЛІТЬ.

 

м. Полтава.

 

Земляними валами, ровом і частоколом укріпили трикутний у плані мис,

щонині зберігся в середмісті й називається Городищем. Він лежить між

двома ярами - Мазурівкою і Панянкою. Під час археологічних розкопів тут

виявлено рештки поселень скіфської доби (II ст. до н.е.), роменської

культури (VIII ст.), великокнязівських часів (Х-ХІІ ст.).

 

За військово-топографічними умовами Городище було найвигіднішим місцем

для фортеці. Дуже круті східні й південні схили його укріпили

частоколом, а з напільного північно-західного боку (по трасі теперішньої

пл. Леніна) викопали рів і насипали вал. З півдня фортецю омивала

маленька річка Полтавка, що витікала з Мазурівки. Істотною вадою

первісної фортеці була відсутність на її території джерела води. Тому у

40-х роках XVII століття під орудою коронного гетьмана Станіслава

Конецпольського фортецю розширили майже вдвічі, включивши до її складу

Мазурівку й частину плато на південний захід від неї. Відповідно і

виникли назви фортеці - Стара (первісна частина) і Нова Полтава.

 

Первісні укріплення були дуже архаїчні - у вигляді невеликих земляних

бастіонів напівкруглої та простокутної форми в плані, сполучених валами.

На розі, приблизно там, де нині стоїть так звана Ротонда дружби народів,

був великий, підковоподібного плану бастіон. Певно, найважливіші ділянки

оборони посилювалися рубленими дерев'яними баштами. В'їзна брама

містилася з північного заходу.

 

Після Переяславської угоди 1654 року Полтавській фортеці надавалося

великого значення, тож 1658 року під орудою полтавського полковника

Мартина Пушкаря її ремонтували. Для цього спеціально присилали з Москви

воєводу А.Чиркова. Влітку того ж таки року Полтаву здобули штурмом і

спалили війська повсталого проти Москви гетьмана Івана Виговського.

Після того з наказу московського уряду фортецю відбудували, з'явився

зовнішній пояс оборони: для захисту форштадта (передмістя) викопано рів

і насипано вал, що перекрили рівнину між вершинами ярів Койкового та

Кобищани.

 

1709 року, на час облоги Полтави українською і шведською союзними

арміями, фортеця вже мала досить розвинену систему укріплень, близьку до

бастіонної - у вигляді неправильного полігона, дещо витягнутого з півдня

на північ. Було п'ять в'їзних брам: Подільська, Мазурівська, Київська,

Спаська, Криловська. Лінія оборони складалася з сухого рову й крутого

земляного валу з палісадом, але без валганга, „за козацьким звичаєм".

Від наріжного підковоподібного східного бастіону вниз по рельєфу було

винесено квадратовий у плані редут; від північного наріжного бастіону в

бік Бойкового яру - так само. Укріплення між згаданими бастіонами

складалися зі старого частоколу, без валу й рову, оскільки крутосхили

були практично неприступні. На цій ділянці містилася Криловська брама,

від неї вниз, на Поділ, спускалася стежка. Північний фронт укріплень мав

два в'їзних вузли - Спаську й Київську брами, досить складні інженерні

споруди: перед першою був равелін, друга становила горнверк з равеліном.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ