UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДавньоруські методи проектування
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1591
Скачало380
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ДАВНЬОРУСЬКІ МЕТОДИ ПРОЕКТУВАННЯ

 

Одним із найцікавіших і найменш вивчених аспектів історії архітектури

Русі-України XI - XII сторіч є тогочасний метод проектування. Як

виглядає, цей метод давав змогу будівничому обійтися без масштабних

креслеників. Отже "проект" був невіддільний од його автора, а всі

спеціальні знання лишалися неприступними для інших, невтаємничених

учасників будівництва.

 

Єдиний своєрідний опис побудови розмірів давньоруського храму подає

"Києво-Печерський патерик". Про заснування 1073 року Успенського собору

Києво-Печерської лаври в ньому сказано, що план цього храму складено за

образом, чудесно явленим варягові Шимону під час бурі на морі: "И якоже

видехомъ, величествомъ и высотою, размеривъ поясомъ темъ златымъ, 20 въ

ширину и 30 въ дьлину, а 30 въ высоту, стены съ врехомь 50" (1). Мірилом

був золотий пояс, зроблений Шимоновим батьком Африканом для оздоблення

розп'яття.

 

Оскільки інших писемних свідчень немає, то будь-яка спроба дослідити

давньоруські методи проектування не може обійтись без певної

інтерпретації цих літописних даних. Результати останніх досліджень цього

питання викладено в низці ґрунтовних статей Миколи Холостенка саме на

прикладах Михайлівського й Успенського соборів (2), які дослідник вважав

дуже подібними своєю архітектурою і, очевидно, витворами однієї

будівельної школи.

 

Теодолітний обмір решток відкритого розкопами 1994 - 1996 років

Михайлівського собору та поточнення його вертикальних розмірів дало

підставу знову звернутись до дослідження давньоруських методів

проектування.

 

Тут ми не торкатимемося історії вивчення цих методів, бо про них ідеться

в працях К.Афанасьєва й І.Тевельова (3). Зазначимо тільки, що в цій

справі окреслилися два принципово різні підходи.

 

Відповідно до першого з них, найповніше викладеного К.Афанасьєвим (4),

розміри споруд визначали за допомогою геометричних побудов прямо на

будівельному майданчику. Результати таких побудов можуть бути

математично виражені лише ірраціональними числами, що виключало

застосування в той час будь-яких обрахунків. Такий погляд грунтовно

скритикував І.Тевельов (5).

 

Інший підхід, що його сформулював Б.Рибаков6 і розвинув І.Шевельов,

полягає в тому, що давні будівничі використовували ; модуль або систему

модулів, завдяки чому обраховували проектні розміри. Ця гіпотеза не

дістала наразі обгрунтованих заперечень.

 

Усі дослідники Успенського собору, дослівно розуміючи літописні дані про

видіння образу собору Шимоной, намагалися визначити довжину мірила -

золотого пояса і знайти в соборі співвідношення ширини, довжини й

висоти, що дорівнювало б 20:30:50.

 

К.Афанасьєв, проаналізувавши обмірні кресленики собору, виконані

І.Моргілевським перед війною, з великою точністю визначив, що план

споруди побудовано за допомогою римських футів (29,6 см), а пояс Шимона

дорівнював чотирьом футам (118,4 см). Водночас він застерігав, що

правильність цього висновку цілком залежить від точності обмірних

креслеників, перевірити які тоді (в 1961 р.) було неможливо (7).

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ