UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦерковна архітектура середньовіччя (реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1997
Скачало576
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Церковна архітектура середньовіччя

 

Доба середньовіччя – це досить тривалий історичний період, надзвичайно

насичений подіями в культурному житті людства. Термін середні “середні

віки” виникає в Італії ХV-ХVІ ст. Деякі італійські гуманісти під цим

терміном розуміли період глибокого занепаду європейської культури,

втілення догматизму, релігійного фанатизму, придушення свободи

особистості. Період виразного домування середньовічної культури у

Середземномор’ї умовне поділяють на три основні етапи:

 

Раннє Середньовіччя – ІV-VІІІ ст.;

 

Зріле Середньовіччя – ІХ-ХІІ ст.;

 

Пізнє Середньовіччя – ХІІІ-ХV ст.

 

Найважливішим фактором формування і розвитку культури Середньовіччя

стали християнська релігія і церква.

 

В архітектурі нові риси починають складатися з ІVст., коли виникають

типи храмів, принципово відмінні від своїх античних попередників, -

видовжені й часто поділені на поздовжні внутрішні площі церковні

базиліки (з грецького “царський будинок”, за античності базиліки

будували як цивільні приміщення громадського призначення) і поруч з ними

центричні купольні споруди, квадратні або круглі (ротонди), що

виконували функції баптистеріїв (хрещалень) або мортиріїв (місць

поховання або лише поклоніння певним святим, переважно, мученикам).

Оскільки західна архітектура раннього Середньовіччя перебувала в

занепаді, провідну роль в архітектурному будівництві відіграло

візантійське зодчество, що з VІ-VІІ ст. активно поширювалося і на

Заході. З V ст. форми і способи побудови храмів починають усе більше

варіюватися і ускладнюватися. До нашого часу збереглися кам’яні й

цегляні храми V-VІ ст., в яких спостерігається значне розмаїття форм і

планів при збереженні настрою зовнішньої монументальної суворості, яка

ефективно контрастує з розкішшю образотворчого та декоративного вбрання

інтер’єрів. Шедеври серед прямокутно-купальних базилік є храм Святої

Софії в Константинополі )532-537, архітектори – Анфімій з Тралл та

Ісидор з Білета, з ХVІ ст. – мечеть Айя-Софія, сучасний вигляд та

інтер’єр).

 

Величезний купол зведено на чотирьох масивних стовпах за допомогою

парусів (елементів конструкції у вигляді вигнутих трикутників). Вагу

центрального купола частково приймають складні системи напівкуполів і

колонад.

 

Мистецтво середньовіччя прийнято називати готичним, тому, що готика – це

пошук синтезу між архітектурою, живописом і скульптурою.

 

Є такі знамениті готичні собори – Собор Паризької Богоматері

(будівництво розпочато 1208 р.), Шарстрський (1260 р.), Амєнський (1258

р.), Кельнський (1248 р.), Страсбурзький (1276 р.), Міланський.

Будівництво, добудова і часткова реконструкція більшості готичних

соборів нерідко тривали протягом століть.

 

З часів Карла Великого виробляється так званий романський стиль:

монастирські церкви нагадують фортеці з малими і вузькими вікнами,

приземленими колонами, масивними вежами. Все багатство скульптурних

зображень зосереджено на головному фасаді і в середині вівтаря,

розташованого на узвишші. Все, разом узяте, повинно демонструвати

церковну могутність, велич духовного кліру і породжувати в людині

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ