UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНайважливіші закономірності у світі зір. Еволюція зір (реферат)
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3495
Скачало643
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

НАЙВАЖЛИВІШІ ЗАКОНОМІРНОСТІ

 

У СВІТІ ЗІР. ЕВОЛЮЦІЯ ЗІР.

 

Ми бачили, що існують і поодинокі, і подвійні, і кратні зорі, змінні

зорі різних типів, нові й наднові, надгіганти і карлики, зорі

найрізноманітніших розмірів, світностей, температур і густин. Чи не

створюють вони хаос фізичних характеристик? Виявляється, ні.

Узагальнюючи здобуті дані про зорі, встановили ряд закономірностей між

ними.

 

Зіставляючи відомі маси і світності зір, переконуємося, що із

збільшенням маси швидко зростає світність зір: L ( m3,9. За цією так

званою залежністю «маса — світність» можна визначити масу поодинокої

зорі, знаючи її світність (білі карлики цій залежності не підлягають).

 

Для найпоширеніших типів зір справджується формула

 

L ( R5,2, де R — радіус зорі. В усіх випадках береться повна світність.

Ці формули показують, що включені до них фізичні характеристики зір

взаємопов'язані.

 

Надзвичайно великий інтерес становить зіставлення світності зір з їхніми

температурою і кольором. Цю залежність подано на : діаграмі «колір —

світність» (К — С) (діаграма Герцшпрунга — Рессела, див. задній форзац).

На цій діаграмі по осі ординат відкладають логарифми світностей чи

абсолютні зоряні величини М, а по осі абсцис — спектральні класи, або

відповідні їм логарифми температур, або величину, яка характеризує

колір. Точки, що відповідають зорям з відомими характеристиками,

розміщуються на діаграмі не хаотично, а вздовж деяких ліній —

послідовностей. Більшість їх розміщується вздовж похилої лінії, що йде

зліва зверху вправо вниз. У цьому напрямі зменшуються одночасно

світності, радіуси й температури зір. Це головна послідовність. На ній.

стрілкою позначено положення Сонця як зорі — жовтого карлика. Паралельно

головній послідовності розміщується послідовність субкарликів, які на

одну зоряну величину слабші, ніж зорі головної послідовності з такою

самою температурою. Угорі паралельно осі абсцис розміщена послідовність

надгігантів. У них колір і температура різні, а світність майже

однакова.

 

Від середини головної послідовності вправо вгору відходить послідовність

червоних гігантів. Нарешті, внизу містяться білі карлики з різними

температурами. Біло-голубу послідовність становлять зорі, що спалахують

як нові, та інші типи гарячих зір.

 

Належність зорі до тієї чи іншої послідовності можна розпізнати за

деякими деталями в її спектрі.

 

Як бачимо, в природі не існує довільних комбінацій маси, світності,

температури й радіуса. За теорією місце зорі на діаграмі К — С

визначається насамперед її масою і віком, отже діаграма відображає

еволюцію зір.

 

Чим масивніша зоря, тим вища температура в її надрах і тим швидше

«вигоряє» водень, перетворюючись у гелій. Голубі зорі, що належать до

головної послідовності, «спалюють» водень за 106—107 років, а такі, як

Сонце, лише за 10'° років. Внутрішньої енергії Сонця вистачить ще на

мільярди років.

 

З вигорянням водню в центрі зорі її еволюція прискорюється. Зоря

перетворюється у червоний гігант. У щільному й гарячому ядрі в червоних

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ