UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПланети-гіганти (реферат)
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось43817
Скачало2635
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ПЛАНЕТИ-ГІГАНТИ

 

1. Особливості планет-гігантів. З чотирьох гігантських планет найкраще

вивчено Юпітер — найбільшу планету цієї групи і найближчу з них до нас і

Сонця. Вісь обертання Юпітера майже перпендикулярна до площини його

орбіти, тому сезонних змін умов освітлення на ньому немає.

 

У всіх планет-гігантів обертання навколо осі досить швидке, а густина

мала. Внаслідок цього вони значно стиснуті.

 

Усі планети-гіганти оточені потужними, великих розмірів атмосферами. І

ми бачимо тільки, що в них плавають хмари, які внаслідок швидкого

обертання витягнулися паралельними екватору смугами.

 

Смуги хмар видно на Юпітері навіть у слабкий телескоп (див. форзац).

Юпітер обертається зонами — чим ближче до полюсів, тим повільніше. На

екваторі період обертання 9 год 50 хв, а на середніх широтах на кілька

хвилин триваліший. Аналогічно обертаються й інші планети-гіганти.

 

Оскільки планети-гіганти дуже віддалені від Сонця, їх температура

(принаймні над їхніми хмарами) дуже низька: на Юпітері —145 °С, на

Сатурні —180 °С, на Урані й Нептуні ще нижча.

 

Атмосфери планет-гігантів містять переважно молекулярний водень, а також

метан СН4 і, мабуть, багато гелію, а в атмосфері Юпітера і Сатурна

виявлено ще й аміак NН3. Відсутність смуг NН3 у спектрах більш

віддалених планет пояснюється тим, що він там вимерз. При низькій

температурі аміак конденсується, і з нього, очевидно, складаються видимі

хмари Юпітера.

 

Інтенсивні рухи, що охоплюють хмарний і сусідні з ним шари атмосфери,

мають стійкий характер. Зокрема, таким стійким атмосферним «вихором» є

знаменита Червона пляма, яку спостерігають на Юпітері вже понад 300

років.

 

Вивчення процесів, що відбуваються в атмосферах різних планет, допомагає

земній метеорології і кліматології.

 

Теоретично побудовано моделі масивних планет, які складаються з водню й

гелію. Розрахунки моделі внутрішньої будови Юпітера показують, що в міру

наближення до центра водень має послідовно проходити газоподібну,

газорідку і рідку фази. У центрі планети, де температура може досягати

кількох тисяч кельвінів, міститься рідке ядро, що складається з металів,

силікатів і водню в металічній фазі, яка настає при тиску порядку 1011

Па (1 млн. атмосфер). У 1975 р. металічну фазу водню вдалося

експериментальне дістати на Землі, що підтверджує правильність

теоретичних розрахунків внутрішньої будови Юпітера та інших

планет-гігантів.

 

Завдяки магнітному полю Юпітер має пояси радіації, подібні до земних,

але значно більші від них. Його магнітосфера простягається на мільйони

кілометрів, охоплюючи чотири найбільших супутники. Юпітер — джерело

радіовипромінювання. Космічні апарати зареєстрували на ньому могутні

спалахи блискавок.

 

З інших даних про планети варто згадати особливість осьового обертання

Урана, що, як і у Венери, відбувається в напрямі, протилежному тому, в

якому обертаються всі інші планети. Крім того, він обертається ніби

лежачи на боці, тому протягом року значно змінюються умови освітлення

поверхні планети.

 

Найвіддаленіший Плутон, не є планетою-гігантом. Це дуже невелика і майже

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ