UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМісяць - природний супутник Землі (реферат)
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось23644
Скачало1530
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

МІСЯЦЬ- ПРИРОДНИЙ СУПУТНИК ЗЕМЛІ

 

1. Фізичні умови на Місяці. Місяць — найближче до Землі небесне тіло й

тому найкраще вивчене. Найближчі до нас планети приблизно в 100 раз

далі. Місяць менший від Землі за

 

діаметром учетверо, а за масою — у 81 раз. Середня його густина 3,3 • 10

кг/мь, тобто менша, ніж у Землі. Очевидно, у Місяця не таке густе ядро,

як у Землі. На Місяці немає атмосфери, яка пом'якшує пекуче сонячне

випромінювання і захищає від космічного проміння та потоків

мікрометеоритів. Немає там ні хмар, ні води, ні туманів, ні райдуги, ні

світанкової зорі. Тіні різкі й чорні. Відсутність на Місяці водяної пари

й атмосфери підтвердили безпосередні вимірювання на його поверхні. Небо

на Місяці навіть удень було б чорне, як у космічному просторі, але

розріджена пилова оболонка, що оточує його, трохи розсіює сонячне

світло.

 

Безперервні удари невеликих метеоритів дроблять поверхню Місяця на

осколки й пилинки. В умовах вакууму відбувається молекулярне зчеплення

цього пилу в пористий шлакоподібний шар. Така структура поверхневого

шару зумовлює його малу теплопровідність. Внаслідок цього навіть на

невеликій глибині зберігається стала температура, незважаючи на її

сильні коливання зовні. Величезні перепади температури місячної поверхні

від дня до ночі пояснюються не тільки відсутністю атмосфери, а й

тривалістю місячного дня і місячної ночі, яка відповідає двом нашим

тижням. Температура в підсонячній точці Місяця дорівнює +120 °С, а в

протилежній точці нічної півкулі —170 °С. От як змінюється температура

протягом одного місячного дня!

 

2. Рельєф. Уже з часів Галілея почали складати карти видимої півкулі

Місяця. Темні плями на поверхні Місяця назвали «морям й». Це низини, де

немає й краплини води. Дно їх темне і більш-менш рівне. Більшу частину

поверхні Місяця займають світліші височини — «материки». Є кілька

гірських хребтів, названих, подібно до земних, Альпами, Кавказом і т. д.

Висота гір досягає 9 км. Але основною формою рельєфу є кратери. їхні

кільцеві вали заввишки кілька кілометрів оточують великі круглі западини

діаметром близько 200 км, наприклад Клавій і Шіккард. Усі великі кратери

назвали на честь учених. Так, на Місяці є кратери Тіхо, Коперник та ін.

 

Коли повний місяць, у південній півкулі добре видно в сильний бінокль

кратер Тіхо діаметром 60 км у вигляді яскравого кільця, від якого

розходяться радіальне світлі промені, їх довжина порівнянна з радіусом

Місяця, і вони простягаються, перетинаючи багато інших кратерів і темних

западин. З'ясувалось, що промені утворені скупченням великої кількості

малих кратерів із світлими стінами.

 

Місячний рельєф краще вивчати тоді, коли відповідна місцевість

знаходиться поблизу термінатоpa, тобто межі дня і ночі на Місяці. Тоді

освітлені Сонцем збоку нерівності відкидають довгі тіні й добре помітні.

Дуже цікаво протягом години постежити в телескоп за тим, як поблизу

термінатора на нічному боці загоряються світлі цятки — це вершини валів

місячних кратерів. Поступово з пітьми випливає світла підкова — частина

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ