UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСклад і масштаби Сонячної системи. Конфігурації та умови видимості планет (реферат)
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5088
Скачало744
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

СКЛАД І МАСШТАБИ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ. КОНФІГУРАЦІЇ ТА УМОВИ ВИДИМОСТІ

ПЛАНЕТ

 

1. Склад і масштаб Сонячної системи.

 

Сонячну систему становлять Сонце і планети з їхніми супутниками, що зорі

знаходяться незрівнянно далі від нас, ніж планети. Найвіддаленіша від

нас з відомих планет — Плутон знаходиться від Землі майже в 40 раз далі,

ніж Сонце. Та навіть найближча до Сонця зоря віддалена від нас ще в 7000

раз більше. Цю величезну різницю відстаней до планет і зір слід чітко

усвідомити.

 

Дев'ять великих планет обертаються навколо Сонця по еліпсах (що мало

відрізняються від кіл) майже в одній площині, У порядку віддалення від

Сонця — це Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун,

Плутон. Крім них, у Сонячній системі безліч малих планет (астероїдів),

більшість з яких рухається між орбітами Марса і Юпітера (див. передній

форзац). Навколо Сонця обертаються також комети ' — невеликі тіла,

оточені обширною оболонкою з розрідженого газу. Більшість з них мають

еліптичні орбіти, що виходять за орбіту Плутона. Крім того, навколо

Сонця обертається по еліпсах безліч метеорних тіл розміром від піщинки

до дрібного астероїда. Разом з астероїдами і кометами вони належать до

малих тіл Сонячної системи. Простір між планетами заповнений дуже

розрідженим газом і космічним пилом. Його пронизують електромагнітні

випромінювання; він є носієм магнітних і гравітаційних полів.

 

Сонце в 109 раз більше від Землі за діаметром і приблизно в 333 000 раз

масивніше від неї. Маса всіх планет становить лише близько 0,1 % маси

Сонця, тому воно силою свого тяжіння скеровує рух усіх членів Сонячної

системи.

 

2. Конфігурації планет. Конфігураціями планет називають деякі характерні

взаємні розміщення планет, Землі і Сонця.

 

Насамперед зауважимо, що умови видимості планет із Землі дуже

відрізняються для планет внутрішніх (Венера і Меркурій), орбіти яких

лежать усередині земної орбіти, і для планет зовнішніх (усі інші).

 

Внутрішня планета може опинитися між Землею і Сонцем або за Сонцем. У

таких положеннях вона невидима, бо губиться в промінні Сонця. Ці

положення називаються сполученнями планети із Сонцем. У нижньому

сполученні планета найближче до Землі, а у верхньому — найбільш

віддалена від нас (мал. 1).

 

Легко бачити, що кут між напрямами від Землі на Сонце й на внутрішню

планету ніколи не перевищує певну величину, залишаючись гострим. Цей

граничний кут називається найбільшим віддаленням планети від Сонця.

Найбільше віддалення Меркурія становить 28 °, Венери — 48°. Тому

внутрішні планети завжди видно поблизу Сонця або ранком у східній

стороні неба, або ввечері — у західній. Через близькість Меркурія до

Сонця побачити цю планету неозброєним оком удається рідко.

 

Венера відходить від Сонця на небі на більший кут і буває найяскравішою

з усіх зір і планет. Після заходу Сонця вона довше залишається на небі в

промінні заграви і навіть на цьому фоні її чітко видно. Так само добре

видно Венеру і в промінні ранкової заграви. Легко зрозуміти, шо в

південній стороні неба серед ночі ні Меркурія, ні Венеру побачити не

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ